Рішення

від 03.09.2013 по справі 918/1003/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2013 р. Справа № 918/1003/13

За позовом Товариства з обмежною відповідальністю "ІНАГРО ГРУП" с. Симонів Гощанського району Рівненської області

до Сільськогогосподарського приватного підприємства "СПАС" с. Симонів Гощанського району Рівненської області

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача: Кузьмінець А.С. - директор

Савонік Н.І. - за довіреністю від 04.06.2013р.

від відповідача: Нагорнюк О.В. - директор

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд витребувати з чужого незаконного володіння майно: транспортний засіб автомобіль вантажний ГАЗ, номер державної реєстрації ВХ 4229 АК; транспортний засіб автомобіль легковий 3A3-DAEWOO, номер державної реєстрації: 43315 ХМ; агрегат ґрунтообробний УДА-5,4, інв. №03/04, культиватор КПС-8.5, інв.№04/09; оприскувач ОПВ-2000, інв. №04/11; розкидач мінеральних добрив МВУ-0.5, інв. №03/02; плуг ПДН-10-3.5, інв. №03/06; дискова борона УДА-2.8, інв. №04/13, петкус-375; транспортний засіб Комбайн марки Claas Dominator, номер об'єкта 86005544, номер державної реєстрації 04181 РА; транспортний засіб трактор марки МТЗ-82 , номер об'єкта 053082 номер державної реєстрації 04179 РА; транспортний засіб трактор марки МТЗ-80 , номер об'єкта 766305 номер державної реєстрації 08905 ВК.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що відповідач порушив умови договору зберігання №04 від 10.04.2012р. та відчужив передане на зберігання майно. Зазначають, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором зберігання №04 від 10.04.2012р., актом прийому передачі від 19.04.2012р. до договору №04 від 10.04.2012р.

У поясненнях від 27.08.2013р. та в судовому засіданні 28.08.2013р., у зв'язку з помилкою допущеною у позовній заяві, позивачем уточнено номер державної реєстрації транспортного засобу автомобіля легкового 3A3-DAEWOO та вказано, що правильним номером державної реєстрації є 45315ХМ.

В додаткових обґрунтуваннях позовних вимог (вх.№18653/13 від 03.09.2013р.) позивач зазначає, що відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зважаючи на те, що договір зберігання №04 від 10.04.2012р. припинив свою дію 31.12.2012р., а відповідач не повернув позивачу витребувані матеріальні цінності після закінчення терміну зберігання, вважає, що відповідач заволодів майном, що належить позивачу без належної правової підстави.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, наголошуючи на тому, що акт прийому передачі від 19.04.2012р. він не підписував та зазначену у ньому техніку на зберігання не приймав. Звертає увагу суду на те, що договір №04 від 10.04.2012 року закінчив свою дію. Наголошує, що витребуване майно не належить та не належало позивачу. Повідомив, що станом на 19.04.2012 року майно, окрім трактора марки МТЗ-82, номер об'єкта 053082 номер державної реєстрації 04179 РА, трактора марки МТЗ-80, номер об'єкта 766305 номер державної реєстрації 08905 ВК, трактора марки К-701, екскаватора ЕО-2621 належало і належить Нагорнюку О.В. особисто, а згідно договору №04 від 10.04.2012 року приймав три одиниці техніки(трактор ЮМЗ 8280, трактор К-701, трактор70-2621), що належали ТОВ "ІНАГРО ГРУП", проте 01.11.2012 року повернув техніку, що підтверджується розписками директора ТОВ "ІНАГРО ГРУП". Відповідачем долучено до матеріалів справи копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за власником Нагорнюком О.В., а саме Комбайн марки Claas Dominator, номер об'єкта 86005544, номер державної реєстрації 04181 РА, автомобіль легковий 3A3-DAEWOO VIN-KLATF48YEWB190035, номер державної реєстрації: 4 3 315 ХМ, автомобіль вантажний ГАЗ, номер державної реєстрації ВХ 4229 АК, номер шасі ХТН 33023031915409. Просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10.04.2012 року між Сільськогосподарським приватним підприємством "СПАС" с. Симонів Гощанського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНАГРО ГРУП" с. Симонів Гощанського району Рівненської області укладено договір №04.

За умовами договору СПП "СПАС" приймає від ТОВ "ІНАГРО ГРУП" на відповідальне зберігання матеріальні цінності (п.1 Договору).

Згідно п.2 договору перелік матеріальних цінностей визначається актами приймання-передачі.

Відповідно до п.4 договору матеріальні цінності на час зберігання в СПП "СПАС" є власністю ТОВ "ІНАГРО ГРУП".

Пунктом 9 договору визначено строк дії договору до 31 грудня 2012 року.

Договір зберігання підписано представниками та скріплено печатками сторін.

В судовому засіданні судом оглянуто оригінал договору зберігання №04 від 10.04.2012р.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 19.04.2013р. за яким позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання матеріальні цінності: транспортний засіб автомобіль вантажний ГАЗ, номер державної реєстрації ВХ 4229 АК; транспортний засіб автомобіль легковий 3A3-DAEWOO, номер державної реєстрації: 45315 ХМ; транспортний засіб трактор марки ЮМЗ-8280, номер об'єкта 833268 номер державної реєстрації 06514 РА, двигун №804525-850-517517; транспортний засіб трактор марки К-701, номер об'єкта 9109369, номер державної реєстрації 09310 ВК, двигун №910982; транспортний засіб екскаватор ЄО-2621, номер об'єкта 812018, номер державної реєстрації 09311 ВК, двигун №1540902; агрегат грунтообробний УДА-5,4, інв. №03/04, культиватор КПС-8.5, інв.№04/09; оприскувач ОПВ-2000, інв. №04/11; розкидач мінеральних добрив МВУ-0.5, інв. №03/02; плуг ПДН-10-3.5, інв. №03/06; дискова борона УДА-2.8, інв. №04/13, петкус-375; транспортний засіб автомобіль МАЗ 5549, номер шасі 21532, номер кузова 21532, номер державної реєстрації ВК2936АК, свідоцтво ДНЗ ВКС 064561 від 25.04.2008р., двигун №527917; транспортний засіб автомобіль КАМАЗ 5320, номер шасі 53200324068, номер кузова 0, номер державної реєстрації ВК2934АК, Свідоцтво ДНЗ ВКС 064562 від 25.04.2008р., двигун №983582; транспортний засіб автомобіль УАЗ 31512-01, номер шасі 0, номер кузова s16316, номер державної реєстрації ВК2933АК, свідоцтво ДНЗ ВКС 064563 від 25.04.2008р., двигун №21203704; транспортний засіб автомобіль ГАЗ 53, номер шасі 0, номер кузова __, номер державної реєстрації ___, свідоцтво ДНЗ __ від __; транспортний засіб Комбайн марки Claas Dominator, номер об'єкта 86005544, номер державної реєстрації 04181 РА; транспортний засіб трактор марки МТЗ-82 , номер об'єкта 053082 номер державної реєстрації 04179 РА; транспортний засіб трактор марки МТЗ-80 , номер об'єкта 766305 номер державної реєстрації 08905 ВК.

Акту приймання-передачі від 19.04.2013р. підписано представниками та скріплено печатками сторін.

В судовому засіданні судом оглянуто оригінал акту приймання-передачі від 19.04.2012р.

Відповідно до розписок від 01.11.2012р. відповідач повернув позивачу трактор ЮМЗ 8280, трактор К-701, трактор 70-2621.

28.05.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про повернення майна: транспортного засобу автомобілю вантажного ГАЗ, номер державної реєстрації ВХ 4229 АК; транспортного засобу автомобілю легкового ЗAЗ-DAEWOO, номер державної реєстрації: 43315 ХМ; агрегату ґрунтообробного УДА-5,4, інв. №03/04, культиватора КПС-8.5, інв.№04/09; оприскувача ОПВ-2000, інв. №04/11; розкидача мінеральних добрив МВУ-0.5, інв. №03/02; плуга ПДН-10-3.5, інв. №03/06; дискової борони УДА-2.8, інв. №04/13, петкус-375; транспортного засобу Комбайну марки Claas Dominator, номер об'єкта 86005544, номер державної реєстрації 04181 РА; транспортного засобу трактора марки МТЗ-82 , номер об'єкта 053082 номер державної реєстрації 04179 РА; транспортного засобу трактору марки МТЗ-80, номер об'єкта 766305 номер державної реєстрації 08905 ВК.

Доказів отримання зазначеної вимоги відповідачем матеріали справи не містять.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності судом до уваги приймається наступне:

Предметом позову - є матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Зі змісту позовної заяви, додаткових обґрунтувань позовних вимог (вх..№18653/13 від 03.09.2013р.) та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою позовних вимог позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по поверненню переданих на зберігання матеріальних цінностей згідно договору зберігання №04 від 10.04.2012р. При цьому в якості нормативного обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.387 Цивільного кодексу України, якою унормовано питання витребування майна з чужого незаконного володіння.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини сторін спору виникли у зв'язку з укладенням договору зберігання №03 від 10.04.2013р. Строк дії договору сторони погодили до 31.12.2012р. За актом приймання-передачі від 19.04.2013р. позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання матеріальні цінності.

Доводи відповідача про те, що акт приймання-передачі він не підписував та печаткою не скріплював судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що будь-яких доказів в підтвердження втрати печатки на момент підписання акту приймання-передачі від 19.03.2012р., звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про факт підробки документів, відповідачем в судове засідання не надано. Також відповідачем не надано суду обвинувального вироку суду, який би вказував на те, що будь-яка особа була притягнута до відповідальності за незаконне використання печатки СПП "Спас" чи факт підробки документів.

При цьому на пропозицію суду у зв'язку із запереченнями відповідача щодо призначення по справі судової почеркознавчої експертизи щодо справжності підпису Нагорнюка О.В. та відтиску печатки СПП "Спас" на акті приймання-передачі від 19.04.2012р. відповідач та позивач зазначили, що не будуть її оплачувати.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею ст. 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Статтею 950 Цивільного кодексу України визначено відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом наведеної норми спосіб захисту права шляхом пред'явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційного позову) за своєю метою є таким, що спрямований на вирішення спору між особами, які не перебувають між собою у договірних відносинах з приводу витребуваного майна. З огляду на що, пред'явлення віндикаційного позову є можливим у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин (відсутність правової підстави). Це означає, якщо власник передав своє майно за договором іншій особі, то він має право витребувати його за підставами, передбаченими нормами, які регулюють відповідні договірні відносини.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір зберігання на підставі якого позивачем було передано на зберігання матеріальні цінності, які є предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що майно було передано позивачем відповідачу за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст.387 та ст.1212 ЦК України.

(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.01.2013р. у справі №3-69гс12.)

Доводи позивача про те, що строк дії договору зберігання №04 від 10.04.2012р. закінчив свою дію 31.12.2012р. і тому з 31.12.2012р. підстава володіння майном відпала суд вважає помилковими та до уваги не приймає, оскільки якщо зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених ст.ст. 600, 601, 604, 605, 606, 607, 609 ЦК України до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, на яких виникло це зобов'язання).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем в порушення зазначених вимог не доведено належними та допустимими доказами факту незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння СПП "Спас" майном, яке заявлено у позові до витребування. При цьому матеріалами справи підтверджується, що правовідносини сторін виникли на підставі договору зберігання №04 від 10.04.2012р.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення його прав і законних інтересів.

Враховуючи те, що згідно наявних в матеріалах справи доказів факт передачі майна відповідачу відбувся на підставі договору зберігання належним способом захисту порушеного права є спонукання відповідача до вчинення дії - повернути майно після закінчення строку дії договору зберігання.

До початку розгляду справи по суті судом неодноразово пропонувалось позивачу визначитись із предметом та підставою позову.

В додаткових обґрунтуваннях позовних вимог (вх.№18653/13 від 03.09.2013р.) позивач посилаючись на ст.387 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що договір зберігання №04 від 10.04.2012р. припинив свою дію 31.12.2012р., а відповідач не повернув позивачу витребувані матеріальні цінності після закінчення терміну зберігання, вважає, що відповідач заволодів майном, що належить позивачу без належної правової підстави.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, з огляду на що позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволенню не підлягають.

Під час звернення до суду з позовом позивачем, згідно платіжного доручення №60 від 01.07.2013р. сплачено 1147грн. судового збору.

Статтею 55 ГПК передбачено, що ціна позову про витребування майна визначається вартістю майна, що витребовується.

Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Відповідно до вартості заявлених до витребування матеріальних цінностей, що зазначена у акті приймання-передачі від 19.04.2013р. ціна позову становить 67931грн. 16коп.

Згідно підпункту 1 пункту 2 ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

На підставі наведеного, належна до сплати сума судового збору із ціни позову 67931грн. 16коп. становить 1720грн. 50коп.

З огляду на що, при зверненні до суду з позовом позивачем не доплочено 573грн. 50коп. судового збору, який підлягає стягненню з позивача відповідно до ст.49 ГПК України у зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмежною відповідальністю "ІНАГРО ГРУП" с. Симонів Гощанського району Рівненської області до Сільськогогосподарського приватного підприємства "СПАС" с. Симонів Гощанського району Рівненської області про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНАГРО ГРУП" (вул. Осередок, 23, с. Симонів Гощанського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 37870667) 573грн. 50коп. (п'ятсот сімдесят три гривні 50коп.) судового збору до Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір", рахунок №31212206783002, одержувач: УДКСУ у м.Рівне, банк одержувача: ГУ ДКCУ у Рівненській області, код ЄДРПОУ: 38012714, МФО: 833017, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 03500111.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (35408, Рівненська обл. Гощанський р-н, с. Симонів, вул. Осередок, 23);

3 - відповідачу рекомендованим (35408, Рівненська обл. Гощанський р-н, с. Симонів, вул. Вишнева, 11).