Ухвала

від 03.09.2013 по справі 12/021-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   У Х В А Л А "03" вересня 2013 р.                                                                        Справа № 12/021-12 Суддя господарського суду Київської області Саванчук С.О., розглянувши заяву Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» від   05.08.2013 про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу про примусове виконання судового рішення від 14.03.2012 за позовом Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України», 01021, м. Київ, вул. Шолковична, 13/2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросс", 07300, Київська обл., м. Виштогод, вул. Київська, 10 про стягнення 3  958,75 грн. за участю представників: позивача (заявника) – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином; відповідача – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. встановила: Рішенням господарського суду Київської області від   14.03.2012 у справі №   12/021-12 за позовом Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» (далі – позивач, заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» (далі - відповідач) про стягнення 3   958,75 грн., позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 3   454,80 грн. основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 345,48   грн., три проценти річних у сумі 158,45  грн., 1609,50   грн. витрат на сплату судового збору. 30.03.2012 у справі №   12/021-12 господарським судом Київської області видано наказ про примусове виконання судового рішення, який надіслано позивачу 03.04.2012. 25.06.2013 через канцелярію господарського суду  Київської області (вх. №   13971 від  25.06.2013) надійшла заява Державного підприємства “Будівельне управління Служби безпеки України” від   14.07.2013 про видачу наказу у справі № 12/021-12. За результатами автоматизованого розподілу, заяву Державного підприємства “Будівельне управління Служби безпеки України” від 14.07.2013 передано до розгляду судді Бацуці В.М. Листом від   19.07.2013 судом повідомлено позивача, що наказ у справі №     12/021-12  видано 30.03.2013 та направлено стягувачу, що підтверджується штампом суду з відміткою про відправлення документа 03.04.2012. 14.08.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №     17446 від  14.08.2013) надійшла заява Державного підприємства “Будівельне управління Служби безпеки України” від   05.08.2013 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу.           За результатами автоматизованого розподілу, заяву Державного підприємства “Будівельне управління Служби безпеки України” від 05.08.2013 передано до розгляду судді Саванчук С.О.                       Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2013 розгляд заяви Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» від   05.08.2013 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу призначено на 03.09.2013. У судове засідання 03.09.2013 представники сторін не з'явилися, хоча про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. За результатами розгляду заяви Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих сторонами та витребуваних в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України доказів. Як вбачається з матеріалів справи, заявником не наведено поважних причин пропущення строку для пред'явлення судового наказу до виконання та не додано жодних доказів на підтвердження фактів, що викладені у заяві. Зокрема, у довідці, що додана до заяви, заявником викладено припущення, що втрата наказу могла статися у зв'язку з тим, що заявник фактично не знаходиться за тією адресою, що міститься в матеріалах справи. При дослідженні вказаних обставин, судом враховано, що у матеріалах справи міститься копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ №   529935, відповідно до якого місцезнаходження заявника: 01021, м. Київ, вул.   Шовковична, 13/2, крім того, таку саме адресу вказано ним у позовній заяві. На дану адресу позивачу надіслано наказ про примусове виконання рішення суду у справі №   12/021-12 від 30.03.2012. Відповідно до статті 17 Закону України   «Про  державну  реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», місцезнаходження юридичної особи визначається на  підставі  відомостей, внесених  до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  -  підприємців. Зважаючи на викладене, дані припущення заявника, які, крім того, не підтверджені ним жодними доказами, не беруться судом до уваги в якості поважних причин пропуску процесуального строку. Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2013 судом витребувано у заявника відповідні докази, проте, вказані вимоги заявником проігноровано, витребувані докази суду не надані. Також, при досліджені матеріалів справи, господарським судом встановлено, що наказ про примусове виконання рішення суду від 30.03.2012 у справі №   12/012-12 видано зі строком пред'явлення його до виконання до 30.03.2013. При цьому, стягувач вперше звернувся до суду із заявою про видачу наказу 26.06.2013, тобто, після закінчення строку для пред'явлення наказу до виконанння. Жодних пояснень стосовно незвернення до суду із вказаною заявою до пропущення строку для пред'явлення наказу до виконання заявником не надано. Враховуючи те, що імперативними нормами законодавства України обов'язковою умовою поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання визначено  поважність причин його пропуску, які повинні бути доведені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку пред'явлення наказу до виконання у справі №   12/021-12. Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Оскільки із заявою про видачу дублікату наказу від 30.03.2012 у справі №   12/021-12 Державне підприємство «Будівельне управління Служби безпеки України» звернулося до суду після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання та вказаний строк судом не поновлено, заява про видачу дублікату наказу задоволенню не підлягає. Крім того, статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено перелік документів, які мають бути додані до заяви про видачу дублікату наказу. До заяви Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» всі документи, що визначені вищевказаною нормою законодавства, не додані. Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2013 витребувано у заявника документи, що визначені статтею 120 Господарського процесуального кодексу України, проте, вказані вимоги суду заявником проігноровані, відповідні документи суду не надані. Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу дублікату наказу. Керуючись статтями 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд   - ухвалив: 1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» від 05.08.2013 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. 2. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» від 05.08.2013 про видачу дублікату наказу. 3. Копію ухвали направити сторонам у справі. Суддя                                                                                              С.О. Саванчук