Постанова

від 28.11.2013 по справі 12/021-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. Справа№ 12/021-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» на ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2013р.

у справі № 21/021-12 (суддя Саванчук С.О.)

за заявою Державного підприємства «Будівельне управління Служби

безпеки України»

про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та

видачу дублікату наказу про примусове виконання судового

рішення від 14.03.2012р.

у справі № 21/021-12 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Державного підприємства «Будівельне управління Служби

безпеки України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс»

про стягнення заборгованості у розмірі 3 958, 75 грн.

В судовому засіданні 28.11.2013р. у відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2013р. у справі № 12/021-12 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» від 05.08.2013р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та у задоволенні заяви Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» від 05.08.2013р. про видачу дублікату наказу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку для пред'явлення наказу № 12/021-12 від 30.03.2012р. до виконання, поновити строк для пред'явлення наказу № 12/021-12 від 30.03.2012р. до виконання, видати дублікат наказу № 12/021-12 від 30.03.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. для розгляду справи № 12/021-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2013р.

28.11.2013р. до початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника без надання будь-яких підтверджуючих документів.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 28.11.2013р. не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач про причини неявки суду не повідомив.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, та відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Київської області від 14.03.2013р. у справі № 12/021-12 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» на користь Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» 3 454, 80 грн. основного боргу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 345, 48 грн.; три проценти річних у сумі 158, 45 грн.; 1 609, 50 грн. витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

30.03.2012р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 14.03.2012р. у справі № 12/021-12 господарським судом Київської області видано наказ, який направлено позивачу 03.04.2012р., що підтверджується відтиском штампу «Відправлено» на звороті копії наказу (а. с. 42).

25.06.2013р. на адресу господарського суду Київської області від Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» надійшла заява від 14.07.2013р. про видачу наказу у справі № 12/021-12 (а. с. 43).

Листом від 19.07.2013р. судом повідомлено позивача про видачу наказу у справі № 12/021-12 30.03.2012р. та його направлення стягувачу, що підтверджується штампом суду з відміткою про відправлення документа 03.04.2012р.

14.08.2013р. до суду позивачем подано заяву про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу, в якій останній просив:

- визнати поважними причини пропуску строку пред'явлення наказу № 12/021-12 від 30.03.2012р. до виконання та поновити строки для пред'явлення наказу № 12/021-12 від 30.03.2012р. про виконання рішення господарського суду Київської області у справі № 12/021-12 за позовом Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс», про що винести відповідну ухвалу;

- розглянути питання щодо видачі дублікату наказу № 12/021-12 від 30.03.2012р. та видати дублікат наказу № 12/021-12 від 30.03.2012р. про виконання рішення господарського суду Київської області у справі № 12/021-12, про що винести відповідну ухвалу.

В обґрунтування доводів поданої заяви позивач зазначив, що станом на 05.08.2013р. наказ № 12/021-12 від 30.03.2012р. на адресу стягувача (позивача) не надходив та до виконання не пред'являвся, що підтверджується довідкою позивача.

Відповідно до ст. 120 Господарського кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

У доданій до заяви Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» довідці б/н від 05.08.2013р. за підписом В. о. директора Ратушного О.П. та головного бухгалтера Колодчук Л.В. (а. с. 49) заявником зазначено, що станом на 05.08.2013р. наказ № 12/021-12 від 30.03.2012р. на адресу стягувача (позивача) не надходив та викладено припущення, що втрата наказу могла статися у зв'язку з тим, що заявник фактично знаходиться за іншою адресою, а не за тією, що міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2012р. господарським судом Київської області було видано наказ у справі № 12/012-12 зі строком пред'явлення його до виконання до 30.03.2013р. та направлено на адресу стягувача (позивача) 03.04.2012р., що підтверджується штампом суду з відміткою про відправлення документа.

При прийнятті рішення місцевим господарським судом 14.03.2012р. представник позивача був присутній у судовому засіданні (а. с. 35), а тому позивачу було достеменно відомо про задоволення позову та про можливість отримати наказ після набрання рішенням законної сили.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що стягувач вперше звернувся до суду із заявою про видачу наказу 26.06.2013р., тобто, через 3 місяці після закінчення строку для пред'явлення наказу до виконання, що суперечить ст. 120 ГПК України, яка регламентує можливість звернення стягувача до суду з заявою про видачу дублікату наказу до закінчення строку, встановленого для пред'явлення його до виконання. При цьому клопотань щодо поновлення вказаного строку позивачем не заявлялось.

Колегія суддів зазначає, що оскільки позивачу було відомо про винесення рішення про часткове задоволення позову, знаючи положення чинного законодавства щодо строків пред'явлення наказу до виконання протягом одного року, позивач не був позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою про видачу дублікату наказу від 30.03.2012р. у справі № 12/021-12 до закінчення строку для пред'явлення наказу до виконання до 30.03.2013р., а обґрунтованих причин пропуску цього строку матеріали справи не містять.

Стаття 120 ГПК України не передбачає можливості відмови у видачі дубліката наказу. Водночас серед переліку ухвал, наведеного у ч. 1 ст. 106 ГПК, зазначено ухвалу про відмову у видачі дубліката наказу.

У зв'язку з цим слід взяти до уваги правову позицію Конституційного Суду України, викладену у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина Заїченка Володимира Георгійовича щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) від 27.01.2010р. № 3-рп/2010, у якому зазначено, що видача дубліката виконавчого листа включає в себе як видачу, так і відмову у його видачі, оскільки ці питання взаємопов'язані і стосуються одного й того ж виконавчого документа, який є тотожним за змістом і юридичною силою з оригіналом та породжує однакові правові наслідки.

ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості, але у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених ч. 3 ст. 120 ГПК України.

ГПК України не містить вимог щодо змісту заяви про видачу дубліката наказу. Водночас частиною 3 статті 120 визначено документи, які повинні бути додані до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту втрати наказу.

Якщо наказ втрачено стягувачем до пред'явлення його до виконання, він повинен додати до заяви про видачу дубліката наказу довідку стягувача, підписану керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації. У цій довідці має бути зазначено, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Якщо наказ втрачено під час пересилання його поштою, до заяви додається довідка органу зв'язку (поштового відділення) про втрату поштового відправлення, в якому пересилався наказ.

Оскільки з поданої позивачем заяви про видачу дублікату наказу та довідки б/н від 05.08.2013р. вбачається, що наказ стягувачем не отримувався (відповідно ним не втрачався) і висловлюється припущення про втрату наказу під час його пересилання у зв'язку з находженням позивача за іншою фактичною адресою, ніж та, що міститься в матеріалах справи, позивач у відповідності до ч. 3 ст. 120 ГПК України повинен був подати до своєї заяви довідку органів зв'язку (поштового відділення) про втрату поштового відправлення, в якому пересилався наказ.

Оскільки позивачем до заяви про видачу дублікату наказу не додано вказаного документу, який передбачений ч. 3 ст. 120 ГПК України, це є підставою для відмови у видачу дубліката наказу.

Щодо заяви позивача про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки підстав для задоволення заяви позивача про видачу дубліката наказу не вбачається, про що зазначено вище, відповідно відсутні і підстави для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали від 03.09.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 103-106, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Будівельне управління Служби безпеки України» на ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2013р. у справі № 12/021-12 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2013р. у справі № 12/021-12 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 12/021-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 03.12.2013р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.О. Зеленін

А.О. Мальченко