Рішення

від 04.09.2013 по справі 51/405

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/405 04.09.13

За позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «Травертин» пророзірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Бойко Р.В.

Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:Козак А.Л. від відповідача:Чернецька Г.М. від прокуратури:Лядецька Л.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Травертин» (надалі - «Товариство») про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.11.2005 р. № 75-6-00251, укладеного між сторонами та про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею, 0,41 га вартістю 696 723, 49 грн. по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.11.2005 р. за №75-6-00251, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для розірвання такого договору та зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді отриману земельну ділянку площею 0,41 га, яка розташована за адресою: вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. у справі №51/405, позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір оренди земельної ділянки № 75-6-00251 від 25.11.2005 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Травертин» та Київською міською радою, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Травертин» передати Київській міській раді по акту прийому-передачі земельну ділянку площею, 0,41 га по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. у справі №51/405 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №04-1/110 від 26.02.2013 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №51/405 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. прийнято справу до провадження суддею Босим В.П., розгляд справи призначено до 25.03.2013 р.

Судове засідання 25.03.2013 р. не відбулося відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2013р. №152-р «Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталося 22-23 березня 2013 року у Київській області та м. Києві» та наказу Голови господарського суду міста Києва від 25.03.2013 р. № 85-К.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. розгляд призначено на 08.04.2013 р.

08.04.2013 р. прокурором у справі на виконання вимог ухвали суду надані письмові пояснення, в яких прокурор позовні вимоги підтримав повністю з огляду на невиконання відповідачем свої зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 25.11.2005 р.,

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. розгляд справи відкладено до 15.05.2013 р. у зв'язку із заявленим відповідачем клопотанням та неявкою представника позивача.

15.05.2013 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував повністю з огляду на те, що спірна земельна ділянка використовується ним за цільовим призначенням, а також відповідачем вживаються дії, спрямовані на здійснення забудови такої земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. зупинено провадження у справі №51/405 до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/5119/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Травертин» до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 02.04.2009 р. №272/1328 в частині.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2013 р. поновлено провадження у справі №51/105 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Травертин» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2013 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

19.07.2013 р. суддя Босий В.П. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи №51/405.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.07.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), Мандичев Д.В., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 04.09.2013 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. та заявою судді Мандичева Д.В. справу №51/405 передано для розгляду колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Бойко Р.В., Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів.

Представник прокуратури та позивача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, надали пояснення суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, на виконання вимог ухвали суду через канцелярію подала додаткові пояснення, проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2005 р. Київською міською радою було прийнято рішення №831/3406 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «Травертин» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями на вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва»відповідно до якого відповідачу передано вищевказану земельну ділянку площею 0, 41 га у довгострокову оренду на 15 років за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

09.11.2005 р. на виконання вказаного рішення між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Травертин» було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - «Договір оренди»), за умовами якого позивач на підставі рішення Київської міської ради № 831/3406 від 09.11.2005 р. за актом приймання-передачі зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в оренду земельну ділянку по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва площею 4 095 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями строком на 15 років. Вказаний договір посвідчено державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 25.11.205 р. за № 75-6-00251 у книзі записів держаної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди відповідач зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки у строк, встановлений договором та після підписання договору та акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, використовувати земельну ділянку відповідно до його цільового призначення.

Згідно з ст. 11.4 Договору оренди він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою позивача у разі порушення строків забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 договору.

Відповідно до п. 11.5 Договору оренди він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов'язків, визначених у п.п. 5,1, 8.4 договору.

Пунктом 12.2 Договору оренди передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

21.09.2011 р. Головним управлінням земельних ресурсів здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва площею 4 095 кв.м., за результатами якої складного акт № 663/08.

Вказаним актом встановлено, що на земельній ділянці знаходяться багаторічні зелені насадження (дерева), споруди дитячого майданчика та металеві гаражі, земельна ділянка не обгороджена парканом та за призначенням, вказаним у договорі оренди не використовується.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку прокурора, підстав для розірвання Договору з підстав невиконання відповідачем покладених на нього згідно Договору обов'язків.

Договір є договором оренди земельної ділянки, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством України про оренду землі.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 12.2 Договору оренди передбачено, що у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди відповідач зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки у строк, встановлений договором та після підписання договору та акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, використовувати земельну ділянку відповідно до його цільового призначення.

Із акту обстеження земельної ділянки Головного управління земельних ресурсів № 663/08 від 21.09.2011 р. вбачається, що спірна земельна ділянка не використовується Товариством за призначенням, встановленим рішенням Київської міської ради №831/3406 від 19.07.2005 р. та Договором оренди.

Зазначена обставина, а саме, незавершення забудови земельної ділянки у строки, визначені договором, на думку прокурора та позивача є підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Згідно з п. 2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом а частини 1 статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі». Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Із матеріалів справи вбачається, що після укладення сторонами Договору оренди, позивачем здійснювалися заходи, спрямовані на виконання умов Договору оренди та рішення Київської міської ради №831/3406 від 19.07.2005 р. в частині здійснення забудови спірної земельної ділянки.

Зокрема, заступником начальника головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища було затверджено архітектурно-планувальне завдання №08-0037 на проектування будівництва житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва.

Крім того, 11.03.2008 р. між відповідачем та Приватним підприємством «С.Д.П. Буд» було укладено договір підряду на проведення проектних робіт №177/75, відповідно до умов якого ПП «С.Д.П. Буд» зобов'язалося за завданням відповідача виконати роботи з розроблення проектної документації для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва.

В той же час, існування кризових явищ у фінансовій сфері, які підтверджені Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», зумовили невиконання відповідачем пункту 8.4 Договору оренди земельної ділянки щодо завершення будівництва протягом 3 років з дня державної реєстрації Договору оренди.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2013 р. у справі №5011-51/1150-2012.

Більш того, із листа Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №25009/10/15-345 від 26.12.2011 р. вбачається, що Товариство належним чином виконує зобов'язання зі сплати орендних платежів та податку за землю, що додатково підтверджується квитанціями, що містяться у матеріалах справи.

Таким чином, протягом дії Договору оренди грошові кошти у встановленому таким договором оренди розмірі регулярно надходили до місцевого бюджету, що свідчить про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань як орендаря земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а прокурором та позивачем належним чином не доведено факту порушення прав Київської міської ради та держави внаслідок того, що будівельні роботи на спірній земельній ділянці не були розпочаті Товариством у визначеному Договором оренди порядку.

Крім того, прокурором та позивачем належними та допустимими в розумінні приписів ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено факту використання земельної ділянки площею 0,41 га, яка розташована за адресою: вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва, для інших, ніж передбачено умовами Договору оренди, цілей.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди в судовому порядку, оскільки Товариство використовує спірну земельну ділянку за цільовим призначенням, здійснювало комплекс дій з метою забудови земельної ділянки, а також вчасно і у повному обсязі вносило орендну плату та податок на землю.

Крім того, у зв'язку з відсутністю підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.11.2005 р., позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді отриману земельну ділянку, не підлягає до задоволення.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові прокурора правових підстав необхідно відмовити повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Згідно з п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

З урахуванням того, що судом у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва відмовлено повністю, а Київська міська рада не звільнена від сплати судового збору у визначеному законом порядку, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради відмовити повністю.

2. Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883131) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Р.В. Бойко

М.Є. Літвінова