Ухвала

від 09.09.2013 по справі 1/66

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 вересня 2013 року Справа № 1/66

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" на ухвалу та ухвалугосподарського суду Донецької області від 10.12.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі№ 1/66 господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Строитель плюс" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" (відповідач-2) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" простягнення 40 800 772,44 грн., в с т а н о в и в:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" касаційна скарга від 08.07.2013 р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі № 1/66 не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, ухвали місцевого господарського суду можуть бути предметом касаційного оскарження лише після їх перегляду по суті в апеляційному порядку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р. у справі № 1/66 в апеляційному порядку по суті не переглядалась.

За таких обставин, у касаційної інстанції відсутні процесуально-правові підстави для прийняття до провадження касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції без перегляду її в апеляційному порядку, у зв'язку з чим у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р. слід відмовити.

Щодо оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі № 1/66, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 28, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 6 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень).

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" датована 08.07.2013 р. , у той час як на підтвердження надсилання її копії Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (позивачу), Товариству з обмеженою відповідальністю "Строитель плюс" (відповідачу-1) та Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (третій особі) до касаційної скарги додано фіскальні чеки поштової установи від 05.03.2013 р. , тобто які датовані раніше, ніж було складено касаційну скаргу.

З огляду на викладене, вказані фіскальні чеки поштової установи не є належними доказами надсилання копії касаційної скарги позивачу, відповідачу-1 та третій особі у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором; відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

До касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано копію квитанції № 162520013 від 25.04.2013 р. про сплату судового збору у розмірі 573,00 грн., яка, до того ж, не містить відомостей про те, що саме та у якій саме справі оплачено судовим збором.

З огляду на викладене, вказана копія квитанції № 162520013 від 25.04.2013 р. не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Також, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, у скарзі повинно бути зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, у чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Вимоги п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України скаржником не дотримано, оскільки у поданій касаційній скарзі не вказано, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустився суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної ухвали.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" у частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі № 1/66 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 107, 111, п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 , ст. 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" у прийнятті касаційної скарги від 08.07.2013 р. в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 10.12.2012 р. у справі № 1/66.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" від 08.07.2013 р. у частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі № 1/66 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук