Провадження по справі № 2/401/826/13
Справа № 401/2127/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2013 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Регеші В. О.
при секретарі - Фадєєвій О. О.
за участю: позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду міста Світловодська Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування акцій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить поновити строк позовної давності для подачі позовної заяви про визнання договору дарування акцій від 15.06.10 р. № 1-1937 недійсним, визнати договір дарування акцій від 15.06.10 р. № 1-1937 недійсним, зобов'язати відповідача повернути акції ПрАТ ТРК «Веселка» в кількості 2000 шт. номінальною вартістю 10.00 грн. за шт., отримані відповідачем на підставі договору дарування акцій від 15.06.10 р. № 1-1937, стягнути з відповідача збитки у розмірі ринкової вартості акцій ПрАТ ТРК «Веселка», що були передані відповідачу за договором дарування від 15.06.10 р. № 1-1937 та стягнути з відповідача моральну шкоду.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при укладання договору дарування акцій від 15.06.10 р. № 1-1937 з боку відповідача був обман, відповідач ввела позивача в оману щодо його батьківства, адже позивач дарував відповідачу акції з почуття вдячності за народження сина.
В судовому засіданні позивач та його представники доводи позову підтримали, пославшись на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та докази, які їх стверджують, та просять суд винести рішення, яким позов задовольнити.
12 вересня 2013 року під час судового засідання, перед судовими дебатами, представник позивача за дорученням ОСОБА_2 заявив письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, зробити фотокопії з матеріалів справи, копію диску із записом судових засідань, що попередньо відбувся. У вказаному клопотанні судом було відмовлено по тій причині, що справа до суду надійшла 24 квітня 2013 року, тобто розглядається протягом довгого часу, сторонам надавалась можливість ознайомлюватись із матеріалами справи, двічі суд надавав дозвіл на ознайомлення із справою представнику позивача ОСОБА_2 (а.с. 40, 108), при розгляді справи по суті сторони були постійно присутні в залі судових засідань, приймали участь під час дослідження судом зібраних доказів та допиту свідків. Пояснення представників позивача, що вони не готові приймати участь у судових дебатах являються безпідставними, ці пояснення суд оцінює як зловживання представниками позивача своїми процесуальними правами та затягування в розгляді вказаної цивільної справи.
Відповідач та її представник у судовому засідання позов та його підстави, не визнали, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.
Також зазначивши, що позивачу було відомо, який саме договір дарування він укладає, що він усвідомлював характер договору дарування, його правову природу, та що він мав намір подарувати акції відповідачу.
Представник відповідача у судовому засідання пояснила, що позивач ніякий умов, які б супроводжували договір дарування акцій, під час укладання не вносив. Укладаючи цей договір, позивач діяв добровільно, перебував при здоровому розумі та ясній пам'яті, розумів значення своїх дій.
Крім того, представником відповідача в судовому засідання було подано письмову заяву про застосування строків позовної давності, так як спірний договір дарування акцій було укладено 15 червня 2010 року, про що позивач, будучи стороною договору, був обізнаний з моменту його укладання.
Подана заява обґрунтована тим, що в договорі дарування акцій від 15 червня 2010 року відсутня умова, яка супроводжувала б даний договір, а саме дарунок у вдячність за народження сина, та під час укладання даного договору позивачем не зазначалась.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку сторін, їх представників, допитавши свідків, суд дійшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 15 червня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір дарування акцій ВАТ ТРК «Веселка» в кількості 2000 шт., який посвідчений державним нотаріусом Світловодської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 (а.с. 7).
Пояснення учасників судового розгляду свідчать про те, що при посвідчені договору дарування акцій, позивача було проінформовано про його зміст та правові наслідки, зокрема, про те, що договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування; що право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття; що питань, які залишились незрозумілими і нез'ясованими немає, що передбачено ст. 717 ЦК України.
Вказані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в наданому до суду договорі дарування акцій від 15 червня 2010 р., із якого вбачається, що дарувальник та обдаровувана уклали цей договір, діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину); що вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їм роз'яснено нотаріусом; сторони підтверджують, що цей договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину. Із договору дарування вбачається, що дарувальник підтверджує, що дарування здійснено добровільно, за відсутності будь-якого примусу як фізичного, так і психічного (преамбула договору); також вбачається, що вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається, а саме: ст.ст.215-220,225, 228-236, 717-728 ЦК України, ст.14, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.ст. 57, 59, 65 Сімейного кодексу України, сторонам нотаріусом роз'яснено (п.12 договору).
Відповідно до ч.1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Позивач у судовому засіданні визнав, що перед підписанням договору прочитав його, підпис під договором дарування належить позивачеві, тому суд вважає, що позивач був обізнаний, який саме договір ним підписується.
Позивач не підтвердив той факт, що він надавав нотаріусу документи для укладання договору.
Із пояснень свідка ОСОБА_10 вбачається, що точної дати вказати не може, але пам'ятає, що документи на укладення договору до нотаріальної контори приносив ОСОБА_1 При укладенні договору сторони не обговорювали умови, взагалі розмови про це не було, а саме що договір дарування укладався, "як вдячність за народження сина". Попередньо був складений проект договору. Через декілька днів сторони знову з'явились в нотаріальній конторі, де вона перевірила в їх дієздатності, в чому у неї не було сумнівів, роз'яснила наслідки підписання договору. Коли вона запитала ОСОБА_1, чи зрозумілі для нього наслідки, він відповів, що зрозумілі, що він дарує акції назавжди.
Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що позивач є її братом, до укладення договору їй стало відомо, що він бажає подарувати ОСОБА_4 акції, але він вирішив все таки подарувати в честь народження сина. При укладенні договору, при розмові поміж сторонами вона не була присутня.
При таких обставинах, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало внутрішній волі позивача, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Договір дарування укладений в письмовій формі та підписаний сторонами у присутності державного нотаріуса.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.
Суд, проаналізувавши зміст зазначених правових норм, вбачає, що на момент укладення договору дарування сторонами угоди було повністю додержані вимоги, які в силу ст.203 ЦК України являються необхідними для чинності правочину.
Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду із вимогами до відповідачки, ставить питання про визнання недійсним зазначеного договору акцій, свої вимоги обґрунтовує ч. 1 ст. 229 та ст. 230 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Оцінивши матеріали справи та пояснення сторін, суд не знаходить підстав для визнання недійсним договору дарування акцій від 15 червня 2010 року з підстав, передбачених ч. 1 ст. 229 та ст. 230 ЦК України, оскільки у судовому засіданні ні позивачем, ні представниками позивача не було доведено та не надано жодного доказу того, що позивач уклав з відповідачем договір дарування акцій за умови «дарунок як вдячність за народження сина», а з боку відповідача прослідковується умисел введення позивача в оману та здійснення психологічного впливу для заволодіння акціями. Натомість, з наданих пояснень вбачається відсутність з боку відповідача ознак навмисного введення позивача в оману під час укладання договору дарування акцій від 15 червня 2010 року.
Вказаний договір не носить характеру фіктивного чи удаваного, підписуючи договір, сторони діяли добровільно, з власної волі без фізичного чи психологічного примусу. Пояснення позивача на ті обставини, що на нього здійснювався зі сторони відповідача психологічний вплив, а також, що дарування акцій здійснено за умови "вдячності за народження сина" являються безпідставними так, як син ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а договір дарування укладений 15.06.2010 року, тобто через три роки.
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Представником позивача та позивачем не було надано належних доказів у підтвердження того, що сторонами було укладено договір дарування акцій за умови, а саме дарунок як вдячність за народження сина, а відповідач ввела в оману позивача для заволодіння акціями, не надано жодного доказу, через що має бути визнано договір дарування акцій недійсним, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про відмову в задоволенні позову, суд виходив з вимог ЦПК України, що регламентують диспозитивність цивільного процесу.
Підстав для задоволення вимоги про моральну шкоду відсутні в її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 728 ЦК України, до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
Згідно ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сторонами у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представником відповідача подана заяву про застосування строку позовної давності.
Суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності з приводу оспорення договору дарування акцій, який ним був укладений з відповідачем 15 червня 2010 року, що також є підставою для відмови у задоволені позову.
Суд, враховуючи викладене, знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування акцій від 15 червня 2010 року необґрунтованими, в судовому засіданні не доведеними, в їх задоволенні слід відмовити.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.08.2013 року накладено арешт та заборонено відчуження акцій ПрАТ ТРК "Веселка", що належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МВУМВС України в Кіровоградській області 20.01.2012 року, зберігачем яких є ТОВ "Кремінь Брок" (ревізити: 39602, Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вулиця Ватутіна, будинок № 3; код 37015651) в кількості 2000 шт. (а.с. 117-118).
Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Суд вважає необхідним скасувати вжиті заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони відчуження акцій ПрАТ ТРК "Веселка".
Судові витрати у справі суд відносить за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 267 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 88, 154, 212, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування акцій від 15 червня 2010 року посвідченого державним нотаріусом Світловодської міської нотаріальної контори ОСОБА_10 - відмовити.
Заходи забезпечення позову накладені Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.08.2013 року у вигляді арешту та заборони відчуження акцій ПрАТ ТРК "Веселка", що належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МВУМВС України в Кіровоградській області 20.01.2012 року, зберігачем яких є ТОВ "Кремінь Брок" (ревізити: 39602, Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, вулиця Ватутіна, будинок № 3; код 37015651) в кількості 2000 шт. - скасувати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області Регеша В.О.
12.09.2013
Суд | Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2013 |
Оприлюднено | 08.11.2013 |
Номер документу | 33486317 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
Регеша В. О.
Цивільне
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
Гонтаренко Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні