Ухвала

від 13.09.2013 по справі 5015/3793/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.09.2013 р. Справа№5015/3793/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі Паньків О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі

заявника-1 Міністерства інфраструктури України, м. Київ;

заявника-2 Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів;

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009р.

у третейській справі №10-66/09;

за позовом Приватної фірми "Фрей-СЛВВ", м. Львів

до 1. Приватного підприємства "Торгово-виробнича компанія "ДС", м.Львів;

2. Приватне підприємство "Львів Мет Союз", м.Городок;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м.Львів;

про визнання права власності.

За участю представників:

від прокуратури Луцик Г.Д. - представник прокуратури;

від заявника-1 Ковба В.А. - представник (довіреність №8435/15/10-13 від 26.07.2013р.);

від заявника-2 Шевчишин І.З. - представник (довіреність №НЮ-14 від 01.01.2013р.);

від позивача не з'явився;

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 Максимів Р.Й. - представник (довіреність б/н від 27.06.2013р.);

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.02.2013 року у справі №5015/3793/12 задоволено заяву заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» та скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгово-промислової палати України, прийняте у складі судді Мартина Д.І. від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 за позовом Приватної фірми «Фрей-СЛВВ» до Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС», за участю третьої особи Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання права власності.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 року ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2013 року у справі №5015/3793/12 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви заступника прокурора Львівської області про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09.

Постановою Вищого господарського суду від 30.07.2013 року у справі №5015/3793/12 касаційну скаргу ДТГО «Львівська залізниця» задоволено частково та скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 року і ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2013 року у справі №5015/3793/12, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.08.2013р. прийнято до розгляду заяву заступника прокурора Львівської області про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 та призначено до розгляду на 04.09.2013р.

В призначеному на 04.09.2013р. судовому засіданні суд ухвалив відкласти розгляд заяви про скасування рішення третейського суду та клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду на 13.09.2013р. з підстав наведених в ухвалі.

В судовому засіданні 13.09.2013р. представник прокуратури просив суд задоволити клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду та скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09.

Заявник-1 та Заявник-2, в особі яких заступник прокурора Львівської області подав відповідну заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 в судовому засіданні 13.09.2013р. підтримали заявлені вимоги, просили суд поновити строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду та скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 04.09.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Станом на 13.09.2013р. від позивача не повернулося поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 04.09.2013р., або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилались позивачу на адресу вказану заявником у заяві про скасування рішення третейського суду, а саме: 79000, м.Львів, вул. Шевченка, 394/9 та адресу вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 14772148, а саме: 79007, м.Львів, вул. Ген. Грекова, буд. 8, кв. 58.

Відповідач-1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 19.08.2013р. та 04.09.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Станом на 13.09.2013р. від відповідача не повернулося поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 19.08.2013р. та ухвали суду від 04.09.2013р. або поштові конверти без вручення їх адресату. Дані ухвала надсилались відповідачу-1 на адресу вказану заявником у заяві про скасування рішення третейського суду, а саме: 79000, м.Львів, вул. Дорошенка, 27.

Представник відповідача-2 просив суд відмовити в задоволенні клопотання заступника прокурора Львівської області у поновленні строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду та залишити без розгляду заяву заступника прокурора Львівської області про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 з підстав зазначених в запереченні (вх. №35424/13 від 02.09.2013р.), з урахуванням доповнення (вх. №35601/13 від 03.09.2013р.).

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвал суду від 04.09.2013р. не виконала, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомила. Станом на 13.09.2013р. від третьої особи не повернулося поштове повідомлення про вручення їй ухвали суду від 04.09.2013р. або поштового конверта без вручення його адресату. Дана ухвала надсилались третій особі на адресу вказану заявником у заяві про скасування рішення третейського суду, а саме: 79024, м.Львів, вул. Липинського, 54.

Дослідивши матеріали справи №5015/3793/12, заслухавши пояснення учасників судового процесу та беручи до уваги вказівки постанови Вищого господарського суду України від 30.07.2013р. по даній справі щодо вирішення питання про прийняття заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 до провадження з урахуванням клопотання прокурора про поновлення пропущеного процесуального строку, господарський суд -

встановив:

В ході перевірки, проведеної органами прокуратури в червні-липні 2010 року, встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 задоволено позовні вимоги Приватної фірми «Фрей-СЛВВ» до Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС» та визнано за позивачем право власності на об'єкт нерухомості - нерухоме майно по вул. Караїмській, 11 «б» у м. Львові, а саме: склад-ангар загальною площею 360,6 м.кв.; навіс загальною площею 119,5 м.кв.; побутові приміщення №1 загальною площею 33,6 м.кв.; склад №2 загальною площею 159,1 м.кв.; туалет-душова загальною площею 5,2 м.кв.; огорожу металеву площею 179,8 м.кв.; огорожу бетонну площею 31,0 м.кв.; ворота площею 15,0 м.кв., мощення асфальтне площею, 117,4 м.кв., та зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати та видати витяг про реєстрацію права власності за ПП «Фрей-СЛВВ» на вищезазначені об'єкти нерухомого майна.

Не погоджуючись з рішенням Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 Львівський міжрайонний транспортний прокурор в серпні 2010 року звернувся до господарського суду Львівської області із заявою в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України яке представляв заявник - Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» про скасування відповідного рішення третейського суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.08.2010р. порушено провадження у справі №9/132(10) за заявою Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України яке представляв заявник - Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.10.2010р. у справі №9/132(10) повернуто заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 та додані до неї матеріали заявникові. При цьому, повертаючи заяву та додані до неї матеріали заявникові, господарський суд Львівської області керувався роз'ясненнями п. 1.9.2. Рекомендацій Президії ВГСУ від 11.04.2005 р. №04-5/639 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України «Про третейські суди», якими було встановлено як підставу для повернення заяви про скасування рішення третейського суду і доданих до неї матеріалів, зокрема, неотримання господарським судом у встановлений строк витребуваної справи з третейського суду.

Судом встановлено, що ухвала господарського суду Львівської області від 26.10.2010р. у справі №9/132(10) про повернення заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 та доданих до неї матеріалів ані прокурором, а також заявниками в загальному порядку не оскаржувалась.

Однак суд звертає увагу прокуратури та заявників на те, що постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2010 року задоволено касаційну скаргу ПАТ «Сбербанк Росії» та скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 02 серпня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі №14/117, якими заявникові (ПАТ «Сбербанк Росії») повернуто заяву про скасування рішення третейського суду з доданими до неї матеріалами на підставі роз'яснень п. 1.9.2. Рекомендацій Президії ВГСУ від 11.04.2005 року №04-5/639 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України «Про третейські суди» (господарським судом у встановлений строк не отримано витребувану справу з третейського суду).

Також постановою Вищого господарського суду України від 08.05.2008р. залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у справі № 10/468-07, якою скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. про повернення заяви і доданих до неї документів з підстав неотримання господарським судом у встановлений строк (двічі) витребуваної справи з третейського суду, а справу направлено до суду першої інстанції на розгляд по суті.

При цьому, згідно правової позиції Вищого господарського суду України, яка викладена в постановах від 08.05.2008р. у справі №10/468-07 та від 24.11.2010р. у справі №14/117, вимога про забезпечення отримання господарським судом у встановлений строк витребуваної справи з третейського суду не залежить від заявника у справі про скасування рішення третейського суду, оскільки справи відповідно до ст.54 Закону України «Про третейські суди» зберігаються у третейському суді, який прийняв рішення, або у компетентному суді, за місцем видачі виконавчого документа. Таким чином, повернення господарським судом заяви про скасування рішення третейського суду і доданих до неї матеріалів заявникові з підстав неотримання судом у встановлений строк витребуваної справи з третейського суду, суперечить Конституційному праву на судовий захист, невід'ємна частина якого передбачає можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, а також не узгоджується з вимогами ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, які презюмують реалізацію права на судовий захист в повному об'ємі та гарантують забезпечення ефективного поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Зазначене вище свідчить, що у спосіб реалізації заявниками по інших справах в повному об'ємі своїх процесуальних прав, зокрема, права на апеляційне (касаційне) оскарження рішень судів, ухвали господарських судів про повернення заяв про скасування рішень третейських судів з підстав пп. 1.9.2. рекомендацій Президії ВГСУ від 11.04.2005 року №04-5/639 (неотримання господарським судом у встановлений строк витребовуваної справи з третейського суду) були скасовані з посиланням на їх невідповідність ст. 55 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 54 ЗУ «Про третейські суди».

Проте бездіяльність заявника (органу прокуратури) за заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09, а також заявників, в особі яких заявлялася відповідна заява (Міністерства транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України, та ДТГО «Львівська залізниця»), що полягала в невикористанні права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 26.10.2010р. у справі №9/132(10), мала своїм наслідком набрання відповідною ухвалою законної сили. При цьому, факт звернення із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09, яка повернута ухвалою господарського суду Львівської області від 26.10.2010р. у справі №9/132(10), не позбавив заявника права на повторне звернення до компетентного суду з аналогічною вимогою, проте не перервав перебігу встановленого трьохмісячного строку для оскарження рішення третейського суду.

Реалізуючи своє право на повторне звернення із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року, після повернення такої заяви ухвалою господарського суду Львівської області від 26.10.2010р. у справі №9/132(10), заявник (заступник прокурора Львівської області) звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про скасування цього рішення третейського суду 12.09.2012р.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на оскарження рішення третейського суду заступник прокурора Львівської області у заяві про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009р. посилається на те, що підстави, які зумовили повернення заяви про скасування рішення третейського суду, поданої прокурором вперше, зникли в силу п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», яким визнані такими, що втратили чинність Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 04-5/639.

Крім цього, п. 6.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що строки оскарження рішення третейського суду, передбачені Законом і частиною другою статті 122-1 Господарського процесуального кодексу України, є процесуальними і за заявою особи, яка звернулася до господарського суду, можуть бути поновлені.

Процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. (ч.ч. 1 та 3 ст. 50 ГПК України).

Частинами 2 та 4 статті 51 ГПК України передбачено, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.

Згідно із ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що відновлення пропущеного строку можливе у разі визнання судом причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку.

Водночас суд зазначає, що поважними причинами можна визнати ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Зокрема причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого особа має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Суд не погоджується з тим, що вчинення заявником процесуальних дій щодо оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09, у визначений законом строк, було унеможливлено незалежними від заявника обставинами, оскільки через не використання ним усіх процесуальних заходів щодо оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 26.10.2010р. у справі №9/132(10), якою повернуто подану заявником вперше заяву про скасування відповідного рішення третейського суду, такі обставини носили не об'єктивний (незалежний від волі заявника), а - суб'єктивний характер.

Крім цього суд зазначає, що постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в силу якої, як вважає заступник прокурора Львівської області, зникли підстави, які зумовили повернення заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 поданої прокурором вперше, прийнята 26.12.2011р.

Відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанови пленуму приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів пленуму, підписуються головуючим на засіданні пленуму та секретарем пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі вищого спеціалізованого суду.

Як вбачається з історії документа - постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., наведеної на офіційному сайті Верховної Ради України (http://zakon4.rada.gov.ua/) у розділі «Публікації документа», вказана Постанова була опублікована у друкованих виданнях «Закон і Бізнес» від 01.2012, 2012р., № 5 та «Віснику господарського судочинства» від 01.2012, 2012р., № 1, стор. 27. Також, з моменту прийняття постанови пленуму Вищого господарського суду України публікуються на офіційному сайті Верховної Ради України та офіційному сайті Вищого господарського суду України (http://vgsu.arbitr.gov.ua/).

Таким чином, якщо брати за основу доводи прокурора щодо усунення недоліку, який зумовив повернення господарським судом первинної заяви про скасування рішення третейського суду, саме постановою Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18, то про усунення такого недоліку прокурор мав довідатися (не міг не довідатися) починаючи з січня 2012р., у зв'язку із чим зобов'язаний був повторно звернутися з відповідною заявою до компетентного суду у строк до квітня місяця 2012р., тоді як таке зверення мало місце лише 12.09.2012р.

При цьому, прокурором у своєму клопотанні про поновлення строку на оскарження рішення третейського суду не наведено поважних причин, які унеможливили йому звернення із заявою про скасування третейського суду в межах встановленого тримісячного строку з моменту прийняття пленумом Вищого господарського суду України постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

З огляду на вищевикладене, суд вважає недоведеною поважність причин пропуску строку, встановленого ч.2 ст. 122 1 ГПК України, тому відхиляє клопотання заявника про його поновлення.

Таким чином, оскільки заява заступника прокурора Львівської області про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у справі №10-66/09 подана після закінчення строку, встановленого для її оскарження, вона підлягає залишенню без розгляду відповідно до ч.3 ст. 122 1 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 122 1 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у третейській справі №10-66/09, відмовити.

2. Заяву заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати України від 17.03.2009 року у третейській справі №10-66/09, залишити без розгляду.

3. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані в ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Петрашко М.М.