Ухвала

від 11.09.2013 по справі 2а-9377/10/2270

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-9377/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Залімського І. Г. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конте" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Конте" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Конте" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2010 року №0000572304/0/8053 та №0000582304/0/8054. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі акту №10355/23-4/22772826 від 28.10.2010 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" (код ЄДРПОУ 34981754), за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.11.2010 року №0000572304/0/8053, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 9062,00 грн. та №0000582304/0/8054, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15896,00 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2011 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2011 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити , посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, приватне підприємство "Конте", ідентифікаційний код 22772826, зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 17.12.1997 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.12.2010 року (запис №1).

Основними видами діяльності позивача є діяльність у сфері інжинірингу, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, будівництво будівель, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

На підставі акту №10355/23-4/22772826 від 28.10.2010 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" (код ЄДРПОУ 34981754), за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.11.2010 року №0000572304/0/8053, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 9062,00 грн. та №0000582304/0/8054, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15896,00 грн .

Податкове повідомлення-рішення від 12.11.2010 року №0000572304/0/8053, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 9062,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 6566,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 2496,00 грн., базується на викладених в акті перевірки №10355/23-4/22772826 від 28.10.2010 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та заниження податку на прибуток на суму 6566,00 грн., у зв'язку з неправомірним віднесенням до валових витрат по операціях з придбання будівельних матеріалів у ТзОВ "С.Дж.Р.Груп", на суму 22743,00 грн., за 2009 рік, а також неправомірного нарахування амортизації на придбанні по документально оформленій безтоварній операції із ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" основні засоби (будівельне обладнання) за звітні періоди : I квартал 2010 року - 1815,00 грн., півріччя 2010 року - 3521,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в 2009 році включено до валових витрат вартість будівельних матеріалів на загальну суму 22743,00 грн., відповідно до акту №9360 від 05.11.2009 року здачі - приймання робіт (надання послуг), видаткової накладної №9360 від 05.11.2009 року, податкової накладної №9360 від 05.11.2009 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що договір поставки будівельних матеріалів та будівельного обладнання між позивачем та ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" в письмовій формі не укладався. Згідно пояснень директора ПП"Конте" ОСОБА_2, між ПП "Конте" та ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" укладено усну домовленість про поставку будівельних матеріалів та обладнання.

У відповідності до ч.4 та.ч.5 ст.203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом.

На підтвердження виконання поставки будівельних матеріалів та обладнання позивачем надано відповідачу акт №9360 від 05.11.2009 року здачі - приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні № 9244 від 02.11.2009 року та №9360 від 05.11.2009 року, податкові накладні №9244 від 02.11.2009 року та №9360 від 05.11.2009 року .

Крім того, свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 02.11.2009 року та 05.11.2009 року представниками ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" двома вантажними автомобілями будівельні матеріали і обладнання були поставлені за адресою : Хмельницька область, м.Кам`янець-Подільський, вул.Д.Галицького, 22, за якою здійснювалось будівництво житлового будинку ПП"Конте", фактичне приймання будівельних матеріалів та будівельного обладнання здійснював виконроб ОСОБА_4, а документи по їх прийняттю підписував він особисто.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом ч. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявність у позивача видаткових накладних та податкових накладних на поставку будівельних матеріалів та обладнання, виписаних ТзОВ "С.Дж.Р.Груп", не є достатніми доказами здійснення відображених в цих документах операцій, оскільки у позивача відсутні будь-які докази щодо реального характеру відносин позивача з вказаним контрагентом.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 28.10.2010 року висновки відповідача щодо безпідставного віднесення до валових витрат по операціях з придбання будівельних матеріалів у ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" є правомірними , а відтак податкове повідомлення-рішення від 12.11.2010 року №0000572304/0/8053, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 9062,00 грн. прийняте відповідачем правомірно і скасуванню не підлягає.

Відповідно п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

З врахуванням того, що судом встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати по придбанню будівельних матеріалів у ТзОВ "С.Дж.Р.Груп", приватне підприємство "Конте" неправомірно згідно положень п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизувало з 1 кварталу 2010 року будівельне обладнання (вагончик виконроба, зварювальний трансформатор ВХ-300-5 (трьохфазний), бетонозмішувач професійний ADEC (460), в тому числі : за 1 квартал 2010 року в сумі 1815,00 грн., за півріччя 2010 року в сумі 3521,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 12.10.2010 року №0000582304/0/8054, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15896,00 грн., базується на викладених в акті перевірки №10355/23-4/22772826 від 28.10.2010 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.4.1,п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження податку на додану вартість на суму 6566,00 грн., у зв'язку з неправомірним віднесенням до податкового кредиту податку на додану вартість по господарській операції з придбання будівельних матеріалів та обладнання у ТзОВ "С.Дж.Р.Груп", яка не мала реального наслідку.

Судом першої інстанції встановлено, що у листопаді 2009 року позивач включив до податкового кредиту відповідного звітного періоду податок на додану вартість на загальну суму 10597,00 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" : №9244 від 02.11.2009 року на суму 5858,50 грн. та №9360,00 грн. від 05.11.2009 р., на суму 4738,86 грн.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20% протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Зважаючи на встановлену судом першої інстанції неправомірність включення до складу валових витрат на придбання будівельних матеріалів у ТзОВ "С.Дж.Р.Груп", неправомірним є також включення вказаних ним сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки відомості щодо придбання матеріалів та обладнання у вказаного продавця не відповідають дійсності та не підтвердженні первинними бухгалтерськими документами .

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конте", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.