Вирок

від 09.09.2013 по справі 232/4671/12

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 232/4671/12

Провадження № 1/232/706/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2013 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі :

головуючого судді Шидловського О.В.

при секретарях Антоновій К.Є.,

за участі:

прокурора Грималюка В.В.;

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;

захисника ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Юхимівка Шаргородського району, Вынницької області, громадянина України, українця, директора ПП «ТІС» , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 286 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки села Кислицьке, Томашпільського району Вінницької області, громадянка України, українки, працюючої заступником директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9, раніше не судимої

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2,3 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 у 2004 році став єдиним власником Приватного підприємства «ТІС» (код ЄДРПОУ 24903468), зареєстрованого за адресою: село Юхимівка, Шаргородського району, Вінницької області. Згідно статуту ПП «ТІС» , затвердженого 11 листопада 2004 року засновником підприємства ОСОБА_6 (зі змінами та доповненнями), управління підприємством здійснює його засновник, всі рішення засновника є обов'язковими для виконання працівниками підприємства (п.6.1. Статуту). Одним з предметів діяльності ПП «ТІС» (п.п. 2.2.19 Статуту) є міжнародні та внутрішні перевезення пасажирів та вантажів у тому числі автомобільним транспортним. З метою здійснення даного виду підприємницької діяльності, у січні 2008 року ПП «ТІС» отримало в Територіальному управлінні Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (Головавтотрансінспекція) ліцензію серії НОМЕР_12 на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В середині весни 2008 року ОСОБА_6 став відомий спосіб щодо можливості придбання у ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у власність вантажних автомобілів. Згідно якого, автомобілі передавались у власність ПП «ТІС», у подальшому вказані вантажні автомобілі повинні були бути передані в заставу банку, де під їх заставу отримані кредитні кошти, які необхідно було віддати ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як плату за отримані автомобілі. ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_7, яка працювала на посаді заступника директора Вінницького Центрального регіонального відділення ВАТ «Мегабанк» (далі ВЦРВ ВАТ «Мегабанк») з пропозицією надання допомоги при оформленні кредиту ПП «ТІС». Відповідно до службових обов'язків ОСОБА_7, як заступника директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», входив контроль за кредитуванням корпоративного бізнесу.

При цьому, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 незаконно, шляхом обману заволодіти вантажними автомобілями ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Для цього ОСОБА_7 повинна була перед ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виступити як гарант отримання кредиту під заставу транспортних засобів, на що ОСОБА_7 дала свою згоду.

Діючи на виконання спільного умислу, у травні 2008 року ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 через ОСОБА_10 звернулись до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з пропозицією оформлення на ПП «ТІС» двох вантажних автомобілів. При цьому, ОСОБА_10, який раніше придбав у такій спосіб автотранспорт у ОСОБА_9, представив ОСОБА_6 як надійного платоспроможного покупця, а ОСОБА_7 як заступника директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», особу яка забезпечить отримання кредиту під заставу автотранспорту, що вони підтвердили. Тим самим, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 створили умови довіри та вигідності переоформлення на них вантажних автомобілів, чим завірили ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про свої нібито дійсні наміри на правомірне придбання автотранспорту.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приїжджали на територію АТП, розташовану в м. Вінниці по вул. Пирогова, 109, де вибрали два автомобіля з напівпричепами: сідельний тягач-Е марки Rеno Premium номер шасі НОМЕР_13, сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_14, напівпричіп бортовим-Е марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_15 та напівпричіп марки METACO, модель SD 3.34, номер шасі НОМЕР_16.

Тоді ОСОБА_6 та ОСОБА_7 домовились з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про вартість транспортних засобів. Зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погодились придбати сідельний тягач-Е марки Reno Premium за 27 000 євро (208 005, 49 грн.), напівпричіп марки METACO за 12 000 євро (92 446, 88 грн.), сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 за 36 000 євро (277 340, 65 грн.), напівпричіп марки VAN HOOL за 13 800 євро (106 313, 91 грн.).

Далі, 19.05.08р. ОСОБА_7 оформила кредит у відділенні АБ «Укргазпромбанк» у місті Вінниця, де отримала готівкою грошові кошти в сумі 300 000 грн.

Проте, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приховали факт наявності готівки на оплату транспортних засобів, чим приховали такі відомості, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Після цього, 31.05.08р. зазначені транспортні засоби за домовленістю між ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_5 добровільно перереєстровані на ПП «ТІС», чим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи майном ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на загальну суму 684 106, 93 грн., тим самим спричинивши збиток останнім на зазначену суму.

Крім того, на початку липня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили шляхом обману та зловживання довірою повторно заволодіти майном ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

З цією метою, ОСОБА_6, як директор ПП «ТІС» та ОСОБА_7, як заступник директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», повторно звернулись до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з проханням переоформити ще три вантажних автомобіля та три напівпричепів до них. ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 будучи введеними в оману дали згоду на оформлення ще трьох вантажних автомобілів та напівпричепів до них на ПП «ТІС» та на необхідних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Тоді, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 домовились про марки транспортних засобів, характеристики та їх вартість. Зокрема, сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420, 2002 року випуску вартістю 40 700 євро (313 549, 01 грн.), сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23, 2000 року випуску вартістю 35 000 євро (269 636, 74 грн.), сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420, 2000 року випуску вартістю 36 000 євро (277 340, 65 грн.), напівпричіп бортовий-Е, марки ПР, модель KOEGEL вартістю 15 000 євро (115 558, 6 грн.), напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010 вартістю 13 500 євро (104 002, 74 грн.), напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12 вартістю 10 000 євро (77 039, 07 грн.), на загальну суму 1 157 126, 84 грн.

При цьому, 04.07.08р. ОСОБА_6 написав розписку ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на загальну суму 239 000 євро (1 841 233, 77 грн.), в якій зобов'язався повернути кошти за отримані транспортні засоби до 30.08.08р.

23.07.08р. за сприянням ОСОБА_7, ОСОБА_6 як директор ПП «ТІС» уклав з ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» кредитний договір № 17-01/2008-МК-USD, на підставі якого отримав грошові кошти готівкою в сумі 130 000 доларів США (629 200 грн.).

На забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 17-01/2008-МК-USD, ОСОБА_6 у тому числі надав банку як предмет застави рухоме майно: сідельний тягач-Е марки Reno Premium номер шасі НОМЕР_13, сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_14, напівпричіп бортовим-Е марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_15 та напівпричіп марки METACO, модель SD 3.34, номер шасі НОМЕР_16, у зв'язку з чим уклав договір № 17-01/2008-МК-USD з застави рухомого майна, про що достовірно знала ОСОБА_7

Проте, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приховали факт отримання кредиту під заставу транспортних засобів, отриманих від ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та не розрахувались з останніми, чим приховали відомості, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілих.

Після цього, у липні-серпні 2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 будучи введеними в оману щодо істинних намірів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, добровільно перереєстрували наступні транспортні засоби: сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_17 та напівпричіп бортовий-Е, марки ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18 за ПП «ТІС» , сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_19, сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20, напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21, напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, номер шасі НОМЕР_22 за ОСОБА_11.

У подальшому, 02.09.08р. за сприянням ОСОБА_7, яке виразилося у тому числі у виступі останньою поручителем, ОСОБА_6 як директор ПП «ТІС» уклав з ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» кредитний договір № 29-01/2008-МК-UАН-з, на підставі якого отримав грошові кошти в сумі 528 700 грн.

На забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 29-01/2008-МК-UАН, ОСОБА_6 надав банку, як предмет застави рухоме майно, а саме: сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_17, сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_19, сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20, напівпричіп бортовий-Е, марки ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18 напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21, напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, номер шасі НОМЕР_22, у зв'язку з чим уклав з даним відділенням банку договір № 29-01/2008-МК-UАН-з застави рухомого майна.

У той же день за сприянням ОСОБА_7, ОСОБА_6 як фізична особа уклав з ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» кредитний договір № 30-01/2008-МК-UАН, на підставі якого отримав грошові кошти в сумі 382 000 грн.

На забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 30-01/2008-МК-UАН, ОСОБА_6 у тому числі, надав банку як предмет застави те саме рухоме майно що по договору № 29-01/2008-МК-UАН, а саме: сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_17, сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_19, сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20, напівпричіп бортовий-Е, марки ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18 напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21, напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, номер шасі НОМЕР_22, у зв'язку з чим уклав з даним відділенням банку договір № 30-01/2008-МК-UАН-з застави рухомого майна.

Далі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили частково розрахуватися з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Так, 02.09.08р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали ОСОБА_9 кошти в сумі 10 000 євро (70 867, 99 грн.), 73 000 євро (517 336, 33 грн.), 70 000 грн.; 03 вересня ОСОБА_7 передала 16 000 євро (112 646, 48 грн.), 04 вересня ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали 5 000 євро (35 024, 48 грн.). Більше ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розрахунків умисно не проводили.

Таким чином, у липні-серпні 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи транспортними засобами: сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі, сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі, сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20, напівпричіп бортовий-Е, марки ПР, модель KOEGEL, напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, які належали ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на загальну суму 1 157 126, 84 грн. з яких виплатили кошти в сумі 805 875, 28 грн., чим спричинили збиток останнім на суму 351 251, 56 грн., що більш ніж у 1 364 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (257, 5 грн.), що є особливо великим розміром.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили повторно шляхом обману та зловживання довірою заволодіти майном ОСОБА_9

З цією метою, в грудні 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до ОСОБА_9 з проханням позичити кошти в сумі 30 000 євро.

При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили ОСОБА_9, що дану суму необхідно для погашення заборгованості, що залишалась за кредитними договорами №№ 29-01/2008-МК-UАН та 30-01/2008-МК-UАН. При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завірили ОСОБА_9, що після погашення такої заборгованості оформлять кредит у ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», коштами якого повністю розрахуються з ним, а також із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ОСОБА_9, будучи введений в оману, погодився позичити підсудним 30 000 євро, проте не маючи коштів позичив вказану суму у ОСОБА_12 та ОСОБА_13

ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_6 та ОСОБА_12, що останній передасть ОСОБА_6 кошти в сумі 30 000 євро напроти головного входу ринку «Урожай» в м. Вінниці. В середині грудня 2008 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 під'їхали до головного входу ринку «Урожай», де зустрілися із ОСОБА_12, який впевнившись у особі ОСОБА_6, добровільно передав ОСОБА_6 кошти в сумі 30 000 євро (299 073,45 грн.), який разом з ОСОБА_7 їх перерахували, після чого заволоділи ними.

У подальшому, 17.03.09р. ОСОБА_7, повернула ОСОБА_9 кошти в сумі 2 000 євро (20 008, 47 грн.). Більше ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розрахунків із ОСОБА_9 умисно не проводили.

Таким чином, у середині грудня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходячись напроти входу до ринку «Урожай» Ленінського району міста Вінниця, за попередньою змовою між собою шляхом обману та зловживання довірою повторно заволоділи майном ОСОБА_9 в сумі 299 073, 45 грн., з яких виплатили кошти в сумі 20 008, 47 грн., чим спричинили збиток останньому на суму 279 064, 98 грн., що більш ніж у 1 153 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (257,5 грн.), що є особливо великим розміром.

Крім того, 04 квітня 2008 року близько 22.00 годин ОСОБА_6 керуючи автомобілем «Субару Легасі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у м. Вінниці по вулиці Келецької в напрямку проспекту Юності в порушення вимог п.п. 8.7.3-а та п 12.3 Правил дорожнього руху на перехресті вулиць Келецької та Космонавтів проїхав світлофор на червоний забороняючий колір світлофору та допустив зіткнення з автомобілем марки «Мерседец Бенз», державний реєстраційний номер НОМЕР_24 під керуванням водія ОСОБА_14, в результаті якого ОСОБА_14 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забиту рану потиличної ділянки, різаних ран ділянки правої вушної раковини, садно лівої гомілки, закритої хребетно-спиномозкової травми - перелому дужки та суглобового відростку С5 хребця зліва, вивиху С5 хребця, травматичних кили міжхребцевих дисків С5-С6, С6-С7 зліва із стисненням корінців спинного мозку, верхній лівосторонній монопарез.

Крім того, ОСОБА_7, 23.09.05р. як фізична особа уклала із ВАТ «Мегабанк» в особі директора ВФ ВАТ «Мегабанк» ОСОБА_15 кредитний договір № 173/П/2005, відповідно до якого отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 4 200 доларів США.

У той же день на забезпечення зобов'язань за даним кредитом, ОСОБА_7 надала банку як предмет застави нерухоме майно - належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, у тої же день уклала іпотечний договір б/н з Вінницьким ЦРВ ВАТ «Мегабанк», засвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_16

На підставі повідомлення про реєстрацію іпотеки за вих. № 01-11/254 від 23.09.05р., квартиру АДРЕСА_1, внесено записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек. Восени 2006 року збільшено розмір кредитування ОСОБА_7 із 4 200 доларів США до 30 000 доларів США.

Так, ОСОБА_7 у травні 2008 року вирішила отримати кредит у відділенні АБ «Укргазпромбанк» у місті Вінниці, розташованого за адресою: місто Вінниця, вулиця Київська, 17.

З цією метою, у травні 2008 року ОСОБА_7 як фізична особа звернулась до зазначеного відділення банку з проханням оформити кредит в сумі 300 000 грн. 19.05.08р.. ОСОБА_7 з метою отримання кредиту, будучи службовою особою, достовірно знаючи про наявність заборгованості за кредитним договором № 173П/2005 від 23.09.05р. у сумі понад 27 000 доларів США перед ВАТ «Мегабанк», в порушення п. 8.1 «Положення про здійснення заставних операцій у ВАТ «Мегабанк», затвердженого 08.06.07р. головою правління ВАТ «Мегабанк», умисно з корисливих мотивів, склала завідомо неправдивий лист на ім'я приватного нотаріуса ВМНО ОСОБА_17 за вих. № 02-11/700 від 19.05.08р., в якому зазначила повне виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором № 173П/2005 та проханням зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, належну їй на праві приватної власності, проте фактично станом на 19.05.08р. заборгованість ОСОБА_7 перед ВАТ «Мегабанк» складала суму 27 986 доларів США (141 329,3 грн.) та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек за вих. № 02-11/699 від 19.04.08р., які власноручно підписала від імені директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» ОСОБА_15, підробивши її підпис та скріпила печаткою відділення банку, чим придала даним документам вид офіційних. Вказані документи, зокрема: лист за вих. № 02-11/700 від 19.05.08р. та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек за вих. № 02-11/699 від 19.04.08р., ОСОБА_7 надала до приватного нотаріуса ВНМО ОСОБА_17, на підставі яких останнім вилучено записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек щодо заборони на відчуження нерухомого майна ОСОБА_7 - квартири АДРЕСА_1. 19.05.08р. ОСОБА_7, як фізична особа, уклала із відділенням АБ «Укргазбанк» міста Вінниці, в особі начальника ОСОБА_18, кредитний договір № 260-Ф-К/08, відповідно до якого отримала споживчий кредит в сумі 300 000 грн., а на виконання зобов'язань за даним кредитним договором ОСОБА_7 уклала іпотечний договір б/н, засвідченого приватним нотаріусом ВМНО ОСОБА_17, відповідно до якого передала в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1.

Крім того, ОСОБА_7 у травні 2008 року вирішила отримати кредит у відділенні АБ «Укргазпромбанк» у місті Вінниці, розташованого за адресою: місто Вінниця, вулиця Київська, 17.

З цією метою, у травні 2008 року ОСОБА_7 як фізична особа звернулась до зазначеного відділення банку з проханням оформити кредит в сумі 300 000 грн. ОСОБА_7, з метою отримання кредиту, умисно з корисливих мотивів, склала завідомо неправдиві документи, зокрема: довідку ФГ «Струмок» за вих. № 04/4 від 25.04.08р. про нібито отримані нею дивіденди як члена ФГ «Струмок» за період з жовтня 2007 року по березень 2008 року в сумі 10 800 грн. та довідку ФГ «Струмок» за вих. № 14/2 від 23.04.09р. про нібито отриманий нею дохід члена ФГ «Струмок» за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року в сумі 10 200 грн., проте, фактично ОСОБА_7 відповідно до зданої до УПФУ у Томашпільському районі та Томашпільського відділення Крижопільської МДПІ звітності дивіденди та дохід у ФГ «Струмок» не отримувала, які скріпила печаткою ФГ «Струмок», чим придала даним документам вид офіційних. На підставі поданого необхідного пакету документів, у тому числі зазначених завідомо неправдивих документів, 19.05.08р. ОСОБА_7 як фізична особа уклала із відділенням АБ «Укргазбанк» міста Вінниці в особі начальника ОСОБА_18 кредитний договір № 260-Ф-К/08, відповідно до якого отримала споживчий кредит в сумі 300 000 грн.

Крім того, ОСОБА_7, як заступник директора Вінницького ЦРВ ПАТ «Мегабанк», діючи на підставі службової інструкції від 20.05.08р. та будучи службовою особою, уклала з ВАТ «Мегабанк» договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 20.05.08р., згідно якого зобов'язана обережно поводитися з переданими їй на зберігання або на інші цілі матеріальними цінностями і вживати заходів щодо запобігання шкоди, своєчасно повідомляти Банк про усі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених їй цінностей.

06.08.08р. ВАТ «Мегабанк» в особі заступника директора ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» ОСОБА_7 уклало із фермерським господарством «ОСОБА_20» в особі голови ОСОБА_20 кредитний договір № 15г/2008, відповідно до якого останній отримав грошові кошти в сумі 374 000 грн. на придбання сільськогосподарської техніки.

На протязі 2008 року-початку 2009 року ФГ «ОСОБА_20» не виконувало умови кредиту щодо погашення тіла кредиту та відсотків по ньому, у зв'язку з чим, неодноразово ОСОБА_7 та начальник служби безпеки ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» ОСОБА_21 телефонували ОСОБА_20 з проханням погасити заборгованість за наявним кредитом.

У березні 2009 року ФГ «ОСОБА_20» отримало прибуток в сумі 15 000 грн., який ОСОБА_20 вирішив внести до каси відділення банку для погашення заборгованості за кредитним договором № 15г/2008, у зв'язку з чим зателефонував ОСОБА_7, з якою домовився зустрітися біля ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» та передати їй кошти. Знаючи про наявність заборгованості у ФГ «ОСОБА_20» перед ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», ОСОБА_7 вирішила привласнити кошти фермерського господарства шляхом зловживання своїм службовим становищем.

З цією метою, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_21 прибула до приміщення ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» де зустрілася із ОСОБА_20, який у присутності ОСОБА_21 передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 15 000 грн. для внесення до каси відділення банку на погашення заборгованості ФГ «ОСОБА_20» за кредитним договором № 15г/2008.

Після цього, ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог постанови Правління НБУ «Про затвердження положення про проведення касових операцій в національній валюті України» від 15.12.04р., умисно, з корисливих мотивів, не внесла грошові кошти в сумі 15 000 грн., отримані від ОСОБА_20 як оплату за кредитним договором № 15г/2008 від 06.08.08р. в касу відділення банку, а привласнила і використала їх надалі за власним розсудом.

Крім того, у червні 2009 року ФГ «ОСОБА_20» отримало прибуток в сумі 9 800 грн., який ОСОБА_20 вирішив внести до каси відділення банку для погашення заборгованості за кредитним договором № 15г/2008, у зв'язку з чим зателефонував ОСОБА_7, з якою домовився про зустріч для передачі їй коштів. Знаючи про наявність заборгованості у ФГ «ОСОБА_20» перед ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», ОСОБА_7 повторно вирішила привласнити кошти фермерського господарства шляхом зловживання своїм службовим становищем.

З цією метою, ОСОБА_7 запросила ОСОБА_20 до свого службового кабінету ВЦРВ ВАТ «Мегабанк», де ОСОБА_20 передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 9 800 грн. для внесення до каси відділення банку на погашення заборгованості ФГ «ОСОБА_20» за кредитним договором № 15г/2008.

Після цього, ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог постанови Правління НБУ «Про затвердження положення про проведення касових операцій в національній валюті України» від 15.12.04р., умисно, з корисливих мотивів, повторно не внесла грошові кошти в сумі 9 800 грн., отримані від ОСОБА_20 як оплату за кредитним договором № 15г/2008 від 06.08.08р. в касу відділення банку, а повторно привласнила і використала їх надалі на власним розсуд.

Крім того, ОСОБА_7 12.09.2008р., з метою отримання кредиту ОСОБА_6, не ставлячи до відома про свої наміри власників будинку по АДРЕСА_10, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, отримала довідку - характеристику № 140 від 11.09.2008р. видану КП «Вінницьким обласним об'єднанням бюро технічної інвентаризації» на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_10. Після цього, ОСОБА_7, з метою отримання кредиту ОСОБА_6 та укладення договору іпотеки, як забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 9-01/2008-МК-ІІАН, не ставлячи до відому ОСОБА_22 та ОСОБА_23, надала довідку - характеристику № 140 від 11.09.2008 року приватному нотаріусу та в послідуючому приєднала її до матеріалів кредитної справи у ВАТ «Мегабанк», чим використала завідомо підроблений документ. В результаті цього, 28.09.2008р., без відома власників, з використанням підроблених документів, було укладено договір іпотеки № 29-01/2008-МК-ІІАН-з/3 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_10, як забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 9-01/2008-МК-ІІАН.

По епізоду порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_6, що заподіяв потерпілому ОСОБА_14 тяжкого тілесного ушкодження.

Підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненому злочині передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України визнав. Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_14 не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні.

Крім визнання підсудним ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України його вина підтверджується показаннями:

Потерпілого ОСОБА_14 , який в судовому засіданні показав, що 04.04.2008 він їхав на власному автомобілі марки «Мерседес» по вул. Космонавтів в м. Вінниці. Коли він під'їхав до світлофора - загорілось зелене світло і він виїхав на перехрестя, де на середині перехрестя відбулось зіткнення з автомобілем, який рухався по вул. Келецькій зі сторони вул. 600-річчя. Він лише побачив світло фар, після чого відчув удар. Швидкість автомобіля підсудного була великою. Коли він прийшов до тями, його забрала карета швидкої медичної допомоги. Коли він переїжджав перехрестя, на трамвайних коліях його обігнав автомобіль таксі. Коли він виїхав на середину перехрестя, удар відбувся в переднє праве колесо, після удару автомобіль «Субару» по ходу руху було розвернуто. Удар відбувся в праву сторону його автомобіля. Просив задовольнити його цивільний позов.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що Немировський попросив його та ОСОБА_25 дати неправдиві покази про обставини ДТП та познайомив їх з ОСОБА_6. Немировський разом з дружиною ОСОБА_6 забрав його в село батька підсудного, щоб показати, де той проживає. Свідок ОСОБА_24 з ОСОБА_25 познайомився з ОСОБА_6 у МКЛ № 2. Раніше Немировський працював в УБОЗі й на даний час там не працює. Приблизно через два роки після дачі пояснень свідка ОСОБА_24 та ОСОБА_25 викликали в прокуратуру для дачі додаткових показів, після чого відносно них було порушено кримінальну справу. Він свідком ДТП не був і не бачив її обставин.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2008 року він був свідком вчинення автомобілем «Субару» ДТП, проте самої події ДТП він не бачив, а бачив лише її наслідки. Біля 22.00 год. він проїжджав по вул. Келецькій та бачив автомобілі «Мерседес» та «Субару» після ДТП. Автомобіль «Субару» після зіткнення був біля огорожі з правої сторони в напрямку ринку «Урожай» в сторону вул. Келецької. З ОСОБА_6 його познайомив Немировський, який попросив його дати свідчення на користь ОСОБА_6 Свідок ОСОБА_25 разом з ОСОБА_24 давав по справі неправдиві пояснення. ОСОБА_6 до нього не телефонував і не просив, щоб він давав неправдиві свідчення про обставини ДТП. Винагороди за дачу неправдивих свідчень він не отримував. Всі пояснення він давав під диктовку ОСОБА_72, який колись працював в УБОЗі. Відносно нього та ОСОБА_24 було порушено кримінальну справу за ст. 384 ч. 2 КК України.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_26 суд вбачає, що 04 квітня 2008 року близько 22.00 годин він рухався по вул. Космонавтів з боку вул. Стахурського в напрямку вул. Келецької. Пояснює, що він рухався до вул. Порика, де залишив свій власний автомобіль марки Мерседес Бенц. Він розмовляв по телефону зі своєю знайомою ОСОБА_28. Тоді він помітив як на світлофорі перехрестя вул. Космонавтів та вул. Келецької стояли два авто. Через деякий час обидва автомобілі почали рух в напрямку вул. Келецької переїжджали трамвайні колії. Коли автомобіль Мерседес Бенц виїхав на вул. Келецька, то з ним зіткнувся автомобіль Субару. Свідок не бачив, на який сигнал світлофору почав рухатися автомобіль Мерседес Бенц, чи на який сигнал світлофору рухався автомобіль Субару. Після ДТП він підійшов до місця пригоди, де через деякий час зібралося багато людей. На місці ОСОБА_26 не бачив водія Субару. Слідчому дав неправдиві покази, що нібито бачив, як автомобіль Мерседес Бенц рухався на червоний колір світлофору, проте фактично він цього не бачив. Тоді слідчим був складений протокол допиту, в якому він підписався. (т.1 а.с.228)

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_30, суд вбачає, що 04 квітня 2008 року незадовго до події він працював таксистом і знаходився на стоянці біля кінотеатру «Мир». Приблизно в 22.00 год. до нього в автомобіль сіли пасажири, тоді він разом з ними попрямував із стоянки у кінотеатру «Мир» з вул. Космонавтів через трамвайні шляхи на вул. Келецьку. При цьому, зліва по ходу руху автомобілів не було, оскільки він безперешкодно виїхав на вул. Келецьку і зупинився на червоний сигнал перед світлофором ближче у бік ринку «Урожай». Пояснив, оскільки не було автомобілів по вул. Келецької, то, швидше всього, вони стояли на червоний колір світлофора, тому що він виїхав безперешкодно. В той момент, як він чекав зеленого кольору світлофора для продовження руху, то відбулося ДТП з участю білого Мерседеса Бенц і темного автомобіля Субару. Свідок не звернув увагу як точно перетинав дане перехрестя автомобіль Субару. Він почув звук зіткнення і лише в дзеркало заднього вигляду побачив як автомобіль Мерседес Бенц кілька разів розвернуло, а Субару відкинуло на дорожню огорожу. (т. 1 а.с. 99,230)

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні показав, що приблизно у квітні 2008 року біля 22-ї год. він переходив дорогу в мікрорайоні «Вишенька» і бачив, як автомобіль «Субару» проїжджав перехрестя на великій швидкості на червоне світло, внаслідок чого відбулась ДТП з автомобілем «Мерседес». Пізніше він прочитав у газеті оголошення, де шукали свідків вказаної ДТП та звернувся у міліцію. Після зіткнення автомобілі розвернуло.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснив, що 04 квітня 2008 року незадовго до події він приїхав на зупинку «Космонавтів», розташовану біля магазина «Олімп» («Фокстрот») на маршрутному таксі по вул. Келецькій з боку ринку «Урожай», після чого вийшов на зупинці. Рухався він пішки у бік свого місця проживання. Далі він підійшов до світлофора, розташованого ближче до ринку «Урожай» перехрестя вул. Келецької та Космонавтів. На місці він стояв, чекав, коли включиться зелений дозволяючий сигнал світлофора для пішохода. В цей час він бачив як на даному перехресті зібралося декілька пішоходів. Через деякий час зажеврів зелений дозволяючий сигнал світлофора для переходу вул. Келецької та заборонний червоний сигнал світлофора для проїзду транспортних засобів. У зв'язку з цим, він зібрався перейти пішохідний перехід. При цьому, безпосередньо зробив декілька кроків на проїжджу частину. В цей час він помітив як автомобіль світлого кольору почав рух на зелений колір для нього світлофора з боку вул. Стахурського в напрямку перетину вул. Келецької у бік вул. Порика. При цьому даний автомобіль рухався з невеликою швидкістю, перетинаючи трамвайні шляхи. В цей час він за інерцією подивився наліво і побачив як легковий автомобіль темного кольору рухався на відстані до 100 метрів на великій швидкості на що горить для нього червоний колір (тоді для нього як пішохода горів зелений колір) по лівій смузі руху вул. Келецької у бік просп.. Юності. Він як водій із стажем більше 20 років відразу на це звернув увагу. Тоді подумав, що водій темного автомобіля грубо порушує ПДР, а саме: проїжджає на великій швидкості (більше 60 км/год.) до того ж на червоний колір світлофора, при цьому повинен був бачити його і пропустити, адже він рухався на зелений колір світлофора для себе як пішохода. Тому він був вимушений зупинитися і пропустити автомобіль темного кольору, який рухався на червоний колір світлофора, після чого сам зробив близько 2х кроків (1-2 метри) як почув звук зіткнення. При цьому він проводжав поглядом автомобіль темного кольору. Він помітив, що автомобіль темного кольору зіткнувся з виїжджаючим автомобілем білого кольору. Зіткнення відбулося приблизно по середині проїжджої частини вул. Келецької. Від зіткнення автомобіль світлого кольору розвернуло на місці, а автомобіль темного кольору відкинуло в огорожу. Надалі він помітив, що автомобілем темного кольору був автомобіль марки Субару, а автомобілем білого кольору - Мерседес Бенц. Далі він, продовжуючи рух по пішохідному переходу, перейшов проїжджу частину вул. Келецької. Потім уздовж трамвайних шляхів пройшов вул. Космонавтів і попрямував по своєму місцю проживання. Він не зупинився і не надавав допомоги потерпілим при ДТП, оскільки сам дуже поспішав. На його думку, автомобіль Субару порушив ПДР і вчинив наїзд на автомобіль світлого кольору.

Крім того, той факт, що ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується також наступними матеріалами справи:

- протоколом огляду місця ДТП від 04.04.2008 р., згідно якого оглянуто місце зіткнення транспортних засобів «Мерседес» та «Субару» на перехресті вул. Келецька - вул. Космонавтів в м. Вінниці, зафіксовано їх розташування та наявну слідову інформацію, а також інформацію стосовно ширини проїзної частини та наявність інших об'єктів (т.1 а.с.7-18);

- протоколом додаткового огляду місця події від 26.06.2008 р., згідно якого зафіксовано ширину проїзної частини перехрестя вулиць та їх співвідношення (т.1 а.с.19-20);

- схемою розташування технічних засобів регулювання дорожнього руху на перехресті вул. Келецька - вул. Космонавтів та графік роботи світлофорного об'єкту (т.1, а.с.70-73);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_14 від 25.09.2008 р., згідно якого останній вказав, яким чином він здійснював рух керованим ним транспортним засобом до моменту ДТП, вказавши, що він розпочав рух на зелене світло світлофора та зазначивши місце зіткнення транспортних засобів; також в ході проведення відтворення обстановки та обставин події було зафіксовано час з моменту початку руху керованим ОСОБА_14 автомобілем до моменту ДТП (т.1, а.с.77-81);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_14 від 30.03.2009 р., згідно якого було зафіксовано розташування транспортних засобів на час ДТП, а також час, за який автомобіль під керуванням ОСОБА_14 подолів відстань від початку перехрестя до моменту ДТП (т.1, а.с.82-84);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 від 26.06.2008 р., згідно якого останній вказав на розташування керованого ним транспортного засобу до моменту ДТП (т.1, а.с.93-95);

- висновком експерта № 1385 від 19.06.2008 р., згідно якого під час стаціонарного лікування у Вінницькій МКЛ ШМД, Київській БСМП та військовому госпіталі м. Києва у ОСОБА_14 виявлено закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, забиту рану потиличної ділянки, різані рани ділянки правої вушної раковини, садна лівої гомілки, закрита хребетно-спинномозкової травми - перелом дужки та суглобового відростку С5 хребця зліва, вивиху С5 хребця, травматичні кили міжхребцевих дисків С5-С6, С6-С7 зліва із стисненням корінців спинного мозку, верхнього лівостороннього монопарезу, що в послідуючому викликало необхідність проведення операції 18.04.2008 р. - видалення С5-С6 та С6-С7 міжхребцевих дисків, відкрите виправлення С5 хребця, встановлення С5-С6 та С6-С7 титанових опор; закрита хребетно-спинномозкова травма у ОСОБА_14 належать до тяжких тілесних ушкоджень, виникла від дії тупого твердого предмету; закрита черепно-мозкова травма, забита рана потиличної ділянки, садно лівої гомілки у ОСОБА_14 належать до легких тілесних ушкоджень; вказані тілесні ушкодження по давності утворення могли виникнути 04.04.2008 р. (т.1, а.с.114-116);

- висновком експерта № 310-а від 20.10.2008 р., згідно якого: варіант № 1 -в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, ОСОБА_14 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 12.3 ПДР України; в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 ОСОБА_6 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 8.7.3 ПДР України, для чого спеціальних пізнань в галузі авто-техніки не потрібно; варіант № 2 -в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, ОСОБА_14 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 8.7.3 ПДР України; в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 ОСОБА_6 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 12.3 ПДР України; зіткнення автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 з автомобілем «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, сталось на смузі руху в напрямку вул. Юності; з технічної точки зору можливість попередження зіткнення у водія автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 ОСОБА_6. полягала у виконанні ним вимог п. 8.7.3 ПДР України (варіант № 1); з технічної точки зору можливість попередження зіткнення у водія автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, ОСОБА_14 полягала у виконанні ним вимог п. 8.7.3 ПДР України (варіант № 2) (т.1, а.с.126-133);

- висновком експерта № 3664/3665 від 12.01.2009 р., згідно якого в даній дорожній обстановці водії повинні діяти: - по версії водія автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 ОСОБА_6, з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 8.7.3-а та 12.3 ПДР, а водій автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, ОСОБА_14 відповідно до вимог п. 8.7.3-е ПДР; - по версії водія автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, ОСОБА_14, який розпочав рух на дозволений сигнал світлофора: водій автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 8.7.3-е та 12.3 ПДР, а водій автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 ОСОБА_6 відповідно до вимог п. 8.7.3-е ПДР; зіткнення автомобілів відбулося на проїзній частині вул. Келецька в районі початку слідів осипу битого скла, при русі з боку вул. 600-річчя; в момент первинного контакту автомобіль «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, перебував у русі з незначною швидкістю; свідчення водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_14 про те, що місце зіткнення знаходиться на проїзній частині вул. Келецької і автомобілі розташовувались майже по середині цієї проїзної частини можуть вважатись спроможними, оскільки ці свідчення не протирічать механізму ДТП (т.1, а.с.139-144);

- висновком експерта № 13-а від 30.01.2009 р., згідно якого при варіанті № 1: автомобіль «Субару», д.н. НОМЕР_25 виїжджав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора - з технічної точки зору можливість попередження зіткнення у водія автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 ОСОБА_6 полягала у виконанні ним вимог п. 8.7.3 ПДР, для чого спеціальних пізнань у галузі авто-техніки не потрібно; при варіанті № 2: автомобіль «Субару», д.н. НОМЕР_25 виїжджав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора - питання експертом не досліджувалось (т.1 а.с.152-156);

- висновком експерта № 505/506 від 08.05.2009 р., згідно якого в даній дорожній обстановці водії повинні були діяти: по версії автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 ОСОБА_6, який рухався на дозволений сигнал світлофора, він повинен був діяти у відповідності з вимогами п. п. 8.7.3-а та 12.3 ПДР , а водій автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, ОСОБА_14 відповідно до вимог п. 8.7.3-е ПДР; по версії водія автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, ОСОБА_14, який розпочав рух на дозволений сигнал світлофора, він з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 8.7.3-а та 12.3 ПДР, а водій автомобіля «Субару», д.н. НОМЕР_25 ОСОБА_6 відповідно до вимог п. 8.7.3-е ПДР; зіткнення автомобілів «Мерседес» та «Субару» відбулось на проїзній частині вул. Келецької в районі початку слідів осипу битого скла, при русі з боку вул. 600-річчя; в момент первинного контакту автомобіль «Мерседес», д.н. НОМЕР_24, перебував у русі з незначною швидкістю; свідчення водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_14 про те, що місце зіткнення знаходиться на проїзній частині вул. Келецької і автомобілі розташовувались майже по середині цієї проїзної частини можуть вважатись спроможними, оскільки ці свідчення не протирічать механізму ДТП (т.1, а.с.161-166);

- копією протоколу явки з повинною ОСОБА_33 від 20.11.2009 р., згідно якого останній повідомляв, що на прохання ОСОБА_33 він дав неправдиві свідчення стосовно обставин ДТП, вказавши, що на час ДТП він присутній не був (т.1, а.с.218);

- копією протоколу явки з повинною ОСОБА_25 від 20.11.2009 р., згідно якого останній повідомляв, що на прохання ОСОБА_33 він дав неправдиві свідчення стосовно обставин ДТП, вказавши, що на час ДТП він присутній не був (т.1, а.с.219);

- копією протоколу явки з повинною ОСОБА_26 від 20.11.2009 р., згідно якого останній повідомляв, що на прохання ОСОБА_33 він дав неправдиві свідчення стосовно обставин ДТП, вказавши, що на час ДТП він присутній не був (т.1, а.с.220).

По епізодам вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами, службового підроблення та використання завідомо неправдивого документу підсудний ОСОБА_6 вину визнав повністю та повідомив, що він дійсно з використанням підроблених документів отримував кредити в банківських установах.

Крім повного визнання вини, винуватість ОСОБА_6 підтверджується показаннями свідків у справі.

Так, свідок ОСОБА_15 , яка будучи допитаною на досудовому слідстві пояснила, що вона працює на посаді директора Вінницького Центрального регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» з 15 квітня 2005 року. В її посадові обов'язки входить організація роботи відділення. Також в даному відділенні банку працювала ОСОБА_7 на посаді завідуючої сектором кредитування відділу корпоративного бізнесу з 01 березня 2007 року по 31 серпня 2007 року, а з 31 серпня 2007 року перекладена на посаду начальника відділу корпоративного бізнесу, на якій працювала до 20 травня 2008 року, а з 20 травня 2008 року на посаді заступника начальника ВЦРО ВАТ «Мегабанк». Згідно довіреності ВАТ «Мегабанк» ОСОБА_7 могла здійснювати операції від імені Вінницького відділення банку. ПП «ТІС» є клієнтом банку приблизно з грудня 2005 року. Директором даного підприємства був ОСОБА_6 Основним видом діяльності ПП «ТІС» було надання послуг з вантажних перевезень. 18 липня 2008 року ОСОБА_6 звернувся у Вінницький ЦРВ ВАТ «Мегабанк» із заявою про отримання кредиту в сумі 130 000 доларів США. ВАТ «Мегабанк» в особі заступника директора ОСОБА_34 уклав з ПП «ТІС» в особі директора ОСОБА_6 кредитний договір № 17-01/2008-МК-USD від 23 липня 2008 року, згідно якого ПП «ТІС» отримало грошові кошти в сумі 130 000 доларів США. Дані грошові кошти банком конвертувалися в гривну і прямували на розрахункові рахунки ПП «ТІС» по безготівковому розрахунку. Також ВАТ «Мегабанк» в особі заступника директора ОСОБА_34 уклав з ПП «ТІС» в особі директора ОСОБА_6 договір застави рухомого майна № 17-01/2008-МК-USD-з, згідно якого в заставу банку був надано наступне майно:

· сідельний тягач-Е марки RENAULT PREМIUM шасі № НОМЕР_13;

· напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_15;

· сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_14;

· напівпричіп марки METACO, модель SD 3.34, номер шасі НОМЕР_16.

15 серпня 2008 року ОСОБА_6 як директор ПП «ТІС» звернувся у Вінницький ЦРВ ВАТ «Мегабанк» із заявою про отримання кредиту в сумі 528 700 грн. Тоді ж він написав відповідну заяву. ОСОБА_6 надав нотаріально завірені копії статутів ПП «ТІС», а також рішення власника № 10 від 19 серпня 2008 року від імені засновника підприємства ОСОБА_35, згідно якого ОСОБА_35 як власник ПП «ТІС» вирішив звернутися у Вінницький ЦРВ ВАТ «Мегабанк» з клопотанням про отримання кредиту в сумі 528 700 грн. Наскільки їй відомо, то юристи банку перевірили наявність даного рішення проте, вона не знає хто-небудь із співробітників банку зустрічався чи ні з ОСОБА_35 Від імені банку заступник директора ОСОБА_7 уклала договір застави рухомого майна № 29-01/2008-МК-UАН-з, згідно якого в заставу банку надано наступне майно:

· сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_19;

· напівпричіп бортовий-Е, мазкі ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18;

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20;

· напівпричіп бортовий-Е, мазкі VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21;

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_17

· напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, номер шасі НОМЕР_22.

Крім того, поручителями по даному кредиту виступили ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_11 Крім того, у виконання зобов'язань по даному кредиту від імені ВАТ «Мегабанк» заступник начальника відділення ОСОБА_7 підписала іпотечний договір № 29-01/2008-МК-UАН-з/3 із заставодержателем, в ролі якої виступила її рідна сестра ОСОБА_22 Грошові кошти в сумі 528 700 грн. ПП «ТІС» були видані на придбання автотранспорту. Станом на 01 жовтень 2009 року ПП «ТІС» має заборгованість перед банком в сумі 730 931,63 грн., з якою прострочені відсотки: 18 818,75 грн. і нараховані відсотки: 5 192,2 грн., штраф в сумі 187 700,89грн. Крім того, ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 382 000 грн. Після цього, ВАТ «Мегабанк» в особі заступника відділення банку ОСОБА_34 уклав з ОСОБА_6 кредитний договір № 30-01/2008-МК-UАH від 02 вересня 2008 року, згідно якого ОСОБА_6 отримав грошові кошти в сумі 382 000 грн. Від імені банку заступник директора відділення ОСОБА_7 уклала договір застави рухомого майна № 30-01/2008-МК-UАН-з/1, згідно якого в заставу банку надано наступне майно:

· сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_19;

· напівпричіп бортовий-Е, мазкі ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18;

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20;

· напівпричіп бортовий-Е, мазкі VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21;

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_17;

· напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, номер шасі НОМЕР_22.

Даний договір застави завірений приватний нотаріус ОСОБА_17 Крім того, поручителями по даному кредиту виступили ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 Крім того, у виконання зобов'язань по даному кредиту від імені ВАТ «Мегабанк» заступник директора ОСОБА_7 підписала іпотечний договір № 30-01/2008-МК-UАН із заставодержателем ОСОБА_22 Грошові кошти в сумі 382 000 грн. ОСОБА_6 видані на придбання автотранспорту.

22 вересня 2009 року вона, як директор відділення банку дізналась, що автомобіль Рено Преміум, який був внесений в реєстр обтяжень рухомого майна згідно договору застави рухомого майна № 17-01/2008-МК-USD-з від 23 липня 2008 року, був виведений з реєстру обтяжень по листу ОСОБА_7 на адресу нотаріуса ОСОБА_37. Тоді ж вона разом з ОСОБА_38 і ОСОБА_39 приїхали за місцем проживання ОСОБА_7 АДРЕСА_1. Тоді вона особисто запитала у ОСОБА_7 з приводу виявлених порушень. На що ОСОБА_7 сказала, що вона помилково вивела з реєстру обтяження рухомого майна для роботи з міжнародними перевезеннями, яке внесене в такий реєстр згідно договору застави рухомого майна № 17-01/2008-МК-USD-з від 23 липня 2008 року. При цьому, ОСОБА_7 завірила, що абсолютно всі автомобілі є в наявності. Дана розмова відбулася у присутності ОСОБА_38 і ОСОБА_39 Тоді вона хотіла, щоб ОСОБА_7 терміново внесла зміни в реєстр обтяжень рухомого майна. Дане обтяження нотаріус ОСОБА_37 внесла в реєстр обтяжили рухомого майна згідно договору застави рухомого майна № 17-01/2008-МК-USD-з від 23 липня 2008 року. Надалі нею встановлено, що ОСОБА_7 вивела з реєстру обтяжень нерухомого майна свою квартиру, яку вона надавала в заставу Вінницькому ЦРО ВАТ «Мегабанк» , після чого дану квартиру надала як заставне майно у ВФ «Укргазбанк» . З даного приводу начальник служби безпеки відділення банку ОСОБА_21 08 жовтня 2009 року приїхав в лікарню до ОСОБА_7, де остання написала пояснення на ім'я голови правління ОСОБА_40, в якому ОСОБА_7 визнала факт висновку з-під застави її квартири. Крім того, в жовтні 2009 року хтось в паперовому конверті передав пояснення на ім'я ОСОБА_40 від імені ОСОБА_7, в якому остання визнала факт написання листа на ім'я нотаріуса про вилучення з реєстру обтяження нерухомого майна - своєї квартири. ОСОБА_7 складаючи листи нотаріусу не реєструвала їх належним чином в книги реєстрації вихідної кореспонденції банку. (т. 1 а.с. 111-113, т. 6 а.с. 10) Доступ до печатки ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» обмежена. В травні 2008 року до печатки ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» мала тільки вона і головний бухгалтер ОСОБА_41, а у разі її відсутності і відсутності бухгалтера, то заступники: ОСОБА_7 і ОСОБА_34 в неробочий час печатка зберігається в сейфі у головного бухгалтера. При цьому, порядок скріплення печаткою відділення банку наступний: документ підписується посадовцем банку, а печатка ставить безпосередньо головний бухгалтер, або співробітник який його замінює. Їй відомо, що в травні 2008 року ОСОБА_7 вивела з реєстру обтяжень нерухомого майна свою квартиру, яку вона надавала в заставу Вінницькому ЦРО ВАТУ «Мегабанк» , після чого дану квартиру надала як заставне майно у ВФ «Укргазпромбанк». З даного приводу начальник служби безпеки відділення банку ОСОБА_21 08 жовтня 2009 року приїхав в лікарню до ОСОБА_7, де остання написала пояснення на ім'я голови правління ОСОБА_40, в якому ОСОБА_7 визнала факт виводу з-під застави її квартири. Крім того, в жовтні 2009 року хтось в паперовому конверті передав пояснення на ім'я ОСОБА_40 від імені ОСОБА_7, в якому остання визнала факт написання листа на ім'я нотаріуса про вилучення з реєстру обтяжили нерухомого майна - своєї квартири. Дане пояснення є у неї. Хоче додати, що ОСОБА_7 складаючи даний лист нотаріусу не реєструвала їх належним чином в книги реєстрації вихідної кореспонденції банку.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні показав, що він працював на посаді начальника юридичного відділу Вінницького центрального регіонального відділення Відкритого акціонерного товариства «Мегабанк» з кінця 2005 року по початок 2009 року. В його обов'язки входило судово-претензійна робота, перевірка і візування договорів і інші юридичні питання. Йому відомо, що директором Вінницького ЦРО ВАТА «Мегабанк» працювала ОСОБА_42, заступниками -ОСОБА_34 і ОСОБА_7. Напрям ОСОБА_7 був робота по корпоративного бізнесу, тобто робота з крупними юридичними особами, депозитна і кредитна діяльність. Йому відомо, що ОСОБА_7 оформила кредит у Вінницькому ЦРВ ВАТ «Мегабанк» . Проте суми кредиту він не пам'ятає. Забезпеченням зобов'язань по тому кредиту була квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Наскільки він пам'ятає, то на ОСОБА_7 був оформлений один кредит.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні показав, що в січні або лютому 2007 року його дружина ОСОБА_28 в ході розмови з ОСОБА_7 взнала, що її чоловік ОСОБА_6 постійно знаходиться в нетверезому стані, в стані запою. При цьому, ОСОБА_7 сказала, що боїться, що ОСОБА_6 «проп'є» що належить йому фірму -ПП «ТІС» . ОСОБА_7 попросила його, щоб переоформив ПП «ТІС» на його ім'я. В кінці лютого 2007 року він разом з ОСОБА_6 прибули до приватного нотаріуса ОСОБА_43, де було складено рішення № 5 від 27 лютого 2007 року про передачу права на ПП «ТІС» ОСОБА_6 ОСОБА_6 добровільно таким чином передав йому фірму. При цьому, у нього з ним і ОСОБА_7 була усна домовленість про те, що фактичними власниками підприємства є вони, він не мав права керувати підприємством. Після цього, ОСОБА_6 продовжував працювати і керувати ПП «ТІС». Він в діяльність підприємства не втручався. Йому ніщо не відоме з приводу роботи підприємства. В жовтні 2007 року він звернувся до ОСОБА_7 і ОСОБА_6 щоб вони організували передачу ПП «ТІС» назад. Він не хотів володіти підприємством. Тоді 19 жовтня 2007 року він зустрівся з ОСОБА_6 у приватного нотаріуса ОСОБА_17 При цьому. Того ж дня він підписав рішення № 6 від 19 жовтня 2007 року про передачу майнових прав на ПП «ТІС» ОСОБА_44, яке було засвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_37 Після цього, він ніякого відношення до ПП «ТІС» не мав. Також він перестав підтримувати відносини з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Крім того, під час досудового слідства та надання йому для огляду рішення власника № 9 від 15 серпня 2008 року про клопотання про надання кредиту в сумі 528 700 грн. і рішення власника № 11 від 15 серпня 2008 року про виступ майновим поручителем за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_6, стверджував, що дані документи підписані не ним, а іншою особою. 19 жовтня 2007 року він передав всі майнові права на ПП «ТІС» ОСОБА_44 за бажанням ОСОБА_6 З того часу він ніякого відношення до ПП «ТІС» не мав. Також він не знав, що ПП «ТІС» або ОСОБА_6 оформляли кредити у Вінницькому філіалі ВАТ «Мегабанк». Рішення власника № 5 від 23 червня 2008 року про клопотання про надання кредиту в сумі 130 000 доларів США, рішення власника № 10 від 20 серпня 2008 року про клопотання про надання кредиту в сумі 528 700 грн., рішення власника № 11 від 19 серпня 2008 року про виступ майновим поручителем за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_6, він вказав, що дані документи підписані не ним, а іншою особою. Свої покази він підтвердив при проведенні очної ставки з обвинуваченим ОСОБА_6, в ході якої ОСОБА_6 визнав факт підробки рішення власника № 5 від 23 червня 2008 року про клопотання про надання кредиту в сумі 130 000 доларів США, рішення власника № 10 від 20 серпня 2008 року про клопотання про надання кредиту в сумі 528 700 грн., рішення власника № 11 від 19 серпня 2008 року про виступ майновим поручителем за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_6

По епізоду шахрайства вчиненого ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_6 в особливо великих розмірах щодо майна ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

Підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненому не визнав, в судовому засіданні показав, що гроші в сумі 30 000 євро він не позичав, станом на листопад 2008 року існувала заборгованість за отримані автомобілі в розмірі зазначеної суми. Спочатку було домовлено, що дана сума буде відписана на ремонт автомобілів, але ОСОБА_9 передумав і став вимагати від нього гроші і написання розписок, що він поверне гроші з процентами. Такі розписки підсудний писав неодноразово під тиском ОСОБА_9. Наскільки йому відомо його дружина ОСОБА_7 також не позичила гроші. Крім відносин з позики автомобілів, ніяких інших у нього з ОСОБА_9 не було.

Підсудна ОСОБА_7 вину у вчиненому не визнала, оскільки інкримінованих органом досудового слідства злочинів відносно ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 вона не скоювала.

Хоча підсудні вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України не визнали їх вина підтверджується по вищевказаним епізодам показаннями потерпілих та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_9, в судовому засіданні пояснив, що приблизно з 2006 року він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_8 і його сином ОСОБА_45 почали спільно займатися діяльністю по продажу вантажних автомобілів. При отриманні від клієнта грошей вони надавали йому зустрічну розписку. В травні 2008 року до них звернувся ОСОБА_10, який до цього купував у них машини і зарекомендував себе з позитивної сторони. Він привів до них і рекомендував раніше незнайому їм ОСОБА_7, представивши останню як заступника директора ВАТ «Мегабанк». ОСОБА_7 мала намір придбати вантажні автомобілі для свого чоловіка ОСОБА_6, який займався транспортними перевезеннями і був власником ПП «ТІС». При даній розмові були присутні всі потерпілі по вказаному епізоду. ОСОБА_10 сказав, що його син працює в «Мегабанк» разом з ОСОБА_7 На той час у потерпілих було два автомобілі з напівпричепами «Сканія» та «Рено Преміум». Вони їх оцінили в 49 000 євро і 39 000 євро відповідно кожний в комплекті з напівпричепом. ОСОБА_7 погодилася придбати дані автомобілі. Крім того, їй було необхідно ще три автомобілі для отримання кредиту під розвиток власного бізнесу. У потерпілих на стоянці стояв автомобіль «Сканія» 2000 року випуску з напівпричепом, вартістю 46 000 євро. На той час ціна автомобіля обчислювалася з ціни машини за кордоном, вартості перегонки, вартості розмитнення, до чого додавалася сума у розмірі 1 000-2 000 євро, що складало заробіток. Гроші на автомобілі потерпілі надавали в різних частинах, але вони знаходилися у ОСОБА_5 і він був відповідальний за них. Надалі ОСОБА_6 придбав автомобіль в «Сканія» 2000 року випуску, вартістю 46 000 євро, оскільки за неї забрали заставу і відмовилися купувати попередні клієнти. Пізніше для ОСОБА_6 потерпілими були пригнані з-за кордону ще два автомобілі «Сканія» з напівпричепами, один з яких був 2002 року випуску вартістю 55 000 євро за комплект і «Сканія» 2001 року випуску вартістю 48 000 євро. Загальна вартість автомобілів складала 239 000 євро. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 завіряли, що без проблем візьмуть кредит в банку і розрахуються за автомобілі, оскільки вона працює заступником директора банку. Машини відносилися на облік на ОСОБА_46, після чого поставили на облік на ПП «ТІС». ОСОБА_10 просив у потерпілого ОСОБА_9 у борг грошові кошти в сумі 10 000 євро. Наскільки потерпілий зрозумів, то ОСОБА_10 домовився з ОСОБА_6 про те, що він з їхньої згоди віддасть ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 10 000 євро як часткову оплату за отримані п'ять автомобілів, а віддавати дану суму ОСОБА_10 буде безпосередньо потерпілим. У зв'язку з тим, що ОСОБА_9, ОСОБА_46 та ОСОБА_8 знаходилися в довірливих відносинах з ОСОБА_10 і ОСОБА_6, то погодилися. Після чого, ОСОБА_6 і ОСОБА_10 поїхали міняти грошові кошти з українських гривень в євро. Після цього ОСОБА_6 не заперечував факт передачі грошових коштів ОСОБА_10, і ОСОБА_10 не заперечував факт отримання грошових коштів від ОСОБА_6 в сумі 10 000 євро. У ОСОБА_9 є звичка на розписці, яку пише кредитор, він власноручно ставив дату і суму повернення грошових коштів. Тоді ж потерпілий на зворотному боці розписки ОСОБА_6 від 04 липня 2008 року зверху написав 229 000 євро, тобто автоматично відняв суму 10 000 євро від загальної заборгованості ОСОБА_6 239 000 євро. Далі, того ж дня увечері 2 вересня 2008 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 знову прибув до потерпілого в офіс. На місці, і ОСОБА_6 і ОСОБА_7 піднялися до нього в кабінет. Тоді в кабінеті знаходилися і ОСОБА_46, і ОСОБА_8. ОСОБА_6 йому передав грошові кошти в сумі 73 000 євро, а також 70 000 грн. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у його присутності і у присутності вказаних громадян перерахували грошові кошти, після них дані грошові кошти перерахував потерпілий ОСОБА_9, а також ОСОБА_8. При цьому, вони домовилися, що 70 000 грн. співвідноситься 10 000 євро. Таким чином, загальна сума повернення складала 83 000 євро. Дані грошові кошти ОСОБА_6 і ОСОБА_7 передали потерпілим. Тоді ОСОБА_9 на зворотному боці розписки ОСОБА_6 від 04 липня 2008 року вписав суму 83 000 євро. При цьому, підвів загальну суму заборгованості, яка склала 146 000 євро. Наступного дня 03 вересня 2008 року в обід до потерпілих в офіс приїхала особисто ОСОБА_7, ОСОБА_6 з нею не було. Також в офісі тоді знаходилися ОСОБА_46 і ОСОБА_8. Тоді ОСОБА_7 передала ОСОБА_9 грошові кошти. Перерахувавши їх, виявилося, що ОСОБА_7 передала йому 16 000 євро. Тоді потерпілий у присутності ОСОБА_7 на зворотному боці розписки ОСОБА_6 від 04 липня 2008 року вписав суму 16 000 євро. При цьому, підвів загальну суму заборгованості, яка склала 130 000 євро. Далі, ввечері 04 вересня 2008 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 знову приїхали в офіс. Тоді в офісі знову знаходилися він, ОСОБА_8 і ОСОБА_46. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 5 000 євро. Тоді він на зворотному боці розписки ОСОБА_6 від 04 липня 2008 року вписав суму 5 000 євро. При цьому, підвів загальну суму заборгованості, яка склала 125 000 євро. Потім 01 жовтня 2008 року в офіс приїхала особисто ОСОБА_7 ОСОБА_6 не було. ОСОБА_7 завірила потерпілого, що кредит отриманий тільки під дві машини, а по трьох автомобілях ще кредиту не одержували. Також ОСОБА_7 йому сказала, що вона оформляє документи в місті Харкові і їй повинні дати згоду на отримання кредиту на решту трьох автомашин. Потерпілий ОСОБА_9 запропонував, щоб ОСОБА_7 повернула йому три автомобілі, по яких не був отриманий кредит. На що ОСОБА_7 попросила залишити дані автомобілі у ПП «ТІС», щоб вони продовжували працювати і приносили заробіток. При цьому, саме ОСОБА_7 запропонувала, що буде йому та його колегам передавати 50% від заробітку від п'яти машин. Тоді він разом з ОСОБА_7 по мінімуму прорахували час роботи всіх п'яти автомобілів, а саме з травня 2008 року. Тоді ОСОБА_9 з ОСОБА_7 підрахували, що за період з травня по жовтень 2008 року від перевезень було зароблено не менше 8 000 євро. Потерпілий рахував по самому мінімуму, хоча фактично автомобілі заробили набагато більше. Дану суму ОСОБА_9 з ОСОБА_7 домовився поділити навпіл, половину якої (4 000 євро) підрахувати в рахунок заборгованості. Тоді ОСОБА_9 на зворотному боці розписки ОСОБА_6 від 04 липня 2008 року вписав суму 4 000 євро. При цьому, підвів загальну суму заборгованості, яка склала 129 000 євро. Також він запропонував, щоб з 01 жовтня 2008 року щодня за роботу п'яти автомобілів ОСОБА_6 оплачував потерпілим грошові кошти в сумі 124 євро. ОСОБА_7 погодився. ОСОБА_7 пообіцяла ОСОБА_9, що поверне дану суму після отримання кредиту під заставу решти трьох автомобілів. Близько одного місяця ОСОБА_9 неодноразово телефонував ОСОБА_7 та ОСОБА_6, питав з приводу повернення залишку суми. Проте, ОСОБА_7 його запевняла, що кредит не отриманий, тому вона не може з нами розрахуватися. Далі, 10 листопада 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за власним бажанням приїхали в офіс до потерпілого. На місці ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_6 та ОСОБА_7, коли вони повернуть кредит, на що ОСОБА_7 сказала, що ще не оформила кредит, і попросила його зменшити суму щоденної оплати із 124 євро на 80 євро. При цьому, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 сказали, що почалася криза. ОСОБА_9 разом з своїми колегами ОСОБА_46 і ОСОБА_8 погодилися. Тоді потерпілий перерахував, що з 01 жовтня по 10 листопаду 2008 року пройшов 41 день. Помноживши 41 день на 80 євро вийшло 3 280 євро. ОСОБА_7 і ОСОБА_6 погодилися збільшити суму заборгованості до 3 280 євро. У зв'язку з цим, ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_7 на зворотному боці розписки ОСОБА_6 від 04 липня 2008 року олівцем провів такі розрахунки. При цьому, підвів загальну суму заборгованості, яка склала 132 280 євро. Після цього, він запропонував ОСОБА_6 написати нову розписку. Тоді ОСОБА_6 у присутності нього, ОСОБА_47, ОСОБА_8 під диктування ОСОБА_7 написав нову розписку про заборгованість на суму 132 280 євро на ім'я ОСОБА_47. Тут же ОСОБА_6 під диктування ОСОБА_7 вказав, що підсудні не виплатили борг, у зв'язку з неотриманням кредиту, а також зобов'язався виплачувати надалі по 80 євро в добу за роботу всіх п'яти автомобілів. Тоді ж ОСОБА_7 попросила забрати розписку ОСОБА_6 від 04 липня 2008 року на суму 239 000 євро. Проте він відмовився віддати дану розписку, оскільки на зворотному боці даної розписки були запису про повернення йому частини грошових коштів. ОСОБА_7 попросила його зробити ксерокопію розписки ОСОБА_6 від 04 липня 2008 року. Далі, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не платили по своїй заборгованості. ОСОБА_6 взагалі зник, на телефонні дзвінки не відповідав. Із слів ОСОБА_7 запив. При цьому вона обіцяла і завіряла потерпілих, що протягом місяця вона отримає кредит і повністю розрахується з потерпілими. На початку грудня 2008 року ОСОБА_7 кілька разів приїжджала в офіс, де пояснювала, що їй необхідно погасити попередній кредит. При цьому, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_9, що вона особисто їздила в місто Харків, де домовилася про нібито отримання кредиту під заставу решти трьох автомобілів за умови погашення попереднього кредиту. ОСОБА_7 пояснила, що банк не може видати кредит одному і тому ж підприємству без погашення даним підприємством попереднього кредиту, і необхідно погасити до настання нового року. Сума заборгованості складала 30 000 євро, тому ОСОБА_7 просила передати їй та ОСОБА_6 30 000 євро. Підсудна ОСОБА_7 переконала, що вона розрахується з потерпілим ОСОБА_9 протягом двох тижнів в сумі 30 000 євро, а також 132 280 євро за отримані автомашини плюс 80 євро за кожний день роботи даних автомобілів, починаючи з 10 листопадом 2008 року. ОСОБА_9 погодився допомогти і знайти такі гроші, оскільки довіряв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 У нього навіть думці не було, що вони можуть не виплатити грошові кошти, оскільки ОСОБА_7 працювала заступником управляючої банком. У потерпілого таких грошей не було і він попросив їх дати свого друга ОСОБА_12, який працює на ринку «Урожай», про що повідомив ОСОБА_7. В середині грудня 2008 року на номер мобільного телефону ОСОБА_9 передзвонив ОСОБА_6 з свого номера мобільного телефону або з номера мобільного телефону ОСОБА_7. При цьому, ОСОБА_6 передав трубку його знайомому ОСОБА_12. Він впізнав голос ОСОБА_12 і сказав, що саме цим громадянам необхідно передати грошові кошти в сумі 30 000 євро. ОСОБА_6 передав трубку ОСОБА_7 В ході розмови, підсудна підтвердила те, що зобов'язалася повернути грошові кошти до настання нового року. ОСОБА_9 пам'ятає, що сказав ОСОБА_7, що гроші передають під його особисту відповідальність, що він знайомих переконав, що грошові кошти поверне до початку 2009 року. Проте до кінця року вони не розрахувалися. В кінці року він зв'язався з ОСОБА_7, але вона сказала, що вона поклала гроші в сейф банку, який закритий на свята, і вона 5 січня 2009 року поверне їх. Приблизно 8 січня в 2009 році він додзвонився на телефон ОСОБА_7, який узяв ОСОБА_6 і повідомив, що вони по «гарячій путівці» поїхали кататися на лижах і по приїзду розрахуються з потерпілими. Коли підсудні приїхали 10 січня 2009 року ОСОБА_7 на роботу не виходила і була на лікарняному. Зв'язку з ними не було. Потім, на початку лютого 2009 року ОСОБА_9 додзвонився до ОСОБА_7, яка в телефонному режимі йому сказала, що вона передала ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 30 000 євро і грошові кошти за отримані автомобілі, а у ОСОБА_6 забрали дані грошові кошти якісь люди з Угорщини або Чехії. ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_6 заборгував їм грошові кошти за якісь стартери в сумі 200 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_7 пояснила, що після даного випадку вона знаходиться в лікарні по проблемах з серцем. Тоді ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_7 приїхати і написати розписку на вилучені грошові кошти в сумі 30 000 євро. Вона погодилася. На пропозицію потерпілих звернутися до правоохоронних органів з даного питання ОСОБА_6 відмовився і сказав, що сам вирішить свої питання. Проте ОСОБА_6 відмовився, пояснивши, що у нього є дядько в місті Києва, який працює в Адміністрації Президента, який у разі потреби допоможе. Оскільки ОСОБА_7 знаходилася в лікарні, то в офіс приїхав ОСОБА_6, який власноручно написав розписку на суму 30 000 євро, в якій він зобов'язався віддати грошові кошти в сумі 15 000 євро до 21 лютого і 20 000 євро до 30 лютого 2009 року. Чому ОСОБА_6 таким чином вказав суму повернення 35 000 євро ОСОБА_9 не знає. Питання про борг не обмовлялися. 21 лютого 2009 року в строк погашення 15 000 євро потерпілий ОСОБА_9 передзвонив ОСОБА_7 на мобільний телефон. Проте ОСОБА_7 сказала, що вона знаходиться в лікарні та не зможе заплатити. Після цього, ОСОБА_9 передзвонив ОСОБА_7 вже 29 лютого 2009 року в строк погашення ще 20 000 євро, на що обвинувачена сказала, що вона знаходиться в лікарні. В середині березня 2009 року він дзвонив ОСОБА_7, нагадував про заборгованість. Потім, 17 березня 2009 року ОСОБА_7 за власним бажанням, без ОСОБА_6 приїхала в офіс потерпілого. Вона привезла і передала йому 2 000 євро. Також, вона узяла у нього копії розписок ОСОБА_6 від 10 листопаду 2008 року і на суму 30 000 євро і сказала, що покаже її батькові ОСОБА_6. Тоді ж ОСОБА_7 сказала, що ОСОБА_6 знаходиться в запої і що вона особисто буде розраховуватись з потерпілими. Приблизно через тиждень після того потерпілі їздили в с. Юхимівка Шаргородського району Вінницької області до батька ОСОБА_6, щоб поговорити з ним про його сина і попросити вплинути на останнього. Батько підсудного відповів, що нічого не знає про справи сина. Також батько ОСОБА_6 сказав, що якщо його син заборгував якісь грошові кошти, то у всьому винувата його дружина ОСОБА_7. Потерпілі хотіли дізнатися про місце проживання батьків ОСОБА_7, щоб теж пояснити про ситуацію, що склалася. Проте батько ОСОБА_6 сказав, що він на весіллі не був, контактів батьків ОСОБА_7 не знає. 01 квітня 2009 року потерпілі дізнались, що ОСОБА_6 отримав кредит під всі автомобілі і вже зняв з обліку автомобіль Рено Преміум для продажу. Після цього, ОСОБА_9 запросив ОСОБА_7 в офіс. Підсудна приїхала без ОСОБА_6. В офісі знаходилися ОСОБА_8, ОСОБА_47, а також депутат Вінницької міської ради ОСОБА_48. ОСОБА_9 сидів на своєму робочому місці. ОСОБА_7 сіла напроти нього. ОСОБА_8, ОСОБА_47 і ОСОБА_47 сиділи на дивані, дивилися телевізор. Проте, всі слухали розмову потерпілого з ОСОБА_7. ОСОБА_9 відразу сказав підсудній, що всі розписки написані її чоловіком ОСОБА_6, хоча він домовлявся одночасно з ним і з ОСОБА_7. Тоді потерпілий запропонував написати розписки ОСОБА_7. Підсудна без будь-яких зауважень відразу написала дві розписки: одну на суму 132 280 євро, в якій вказала, що нібито отриманий кредит тільки під дві машини, а під інші три ще не отриманий. Також ОСОБА_7 власноручно написала розписку на суму 28 000 євро. Після цього, ОСОБА_9 надав підсудній документи, які підтверджували факт отримання кредиту під всі п'ять автомобілів. Підсудна пояснила, що у її чоловіка ОСОБА_6 забрали грошові кошти бандити і ін.. ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_7 написати ще одну розписку, в якій вказати дату повернення всієї суми заборгованості. Тоді підсудна написала третю розписку, в якій вказала, що грошові кошти під заставу всіх автомобілів отримані, проте вона з чоловіком не розрахувалися. Також ОСОБА_7 написала, що розрахується до 10 травня 2009 року. Після цього, підсудна вийшла з офісу і попрямувала в невідомому напрямі на своєму службовому автомобілі. Жодного психологічного, ані фізичного насильства у відношенні ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_6 ніхто не застосовував. ОСОБА_9 разом з колегами ОСОБА_8 і ОСОБА_47 зрозуміли, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 постійно вводять їх в оману, у зв'язку з чим, вирішили звернутися до органів міліції. Надалі ОСОБА_9 стало відомо, що 04 квітня 2009 року на нього ОСОБА_7 та ОСОБА_6 написали заяву у всі інстанції про нібито здійснення якогось психологічного тиску на ОСОБА_7. До теперішнього часу потерпілому ОСОБА_9 особисто не повернені грошові кошти в сумі 28 000 євро, а також йому, ОСОБА_47 і ОСОБА_8 не повернені грошові кошти в сумі 132 280 євро. Окрім офісу потерпілі зустрічалися з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в кафе на перехресті вулиць ОСОБА_49 та Свердлова в місті Вінниці. Ніяких домовленостей про подальше обслуговування автомобілів після придбання їх ОСОБА_6 між ними не було. Машини були залишені їм в такому стані, в якому були на момент огляду. Ніяких змін вузлів і агрегатів не проводилося. Всі розписки ОСОБА_7 і ОСОБА_6 писалися за їх згодою без будь-якого фізичного і психологічного впливу з сторони потерпілих.

Свідок ОСОБА_46 в судовому засіданні показала, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_5 Основним видом її діяльності є надання послуг з вантажних перевезень по території України і за межами її території. Її чоловік ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_45 організували свою справу і займаються перегоном автомобілів з країн Європи до України з метою їх подальшого продажу. На весні 2008 року її чоловік із його знайомими пригнали два автомобілі Рено Преміум і Сканія, а також два напівпричепи. Дані автомобілі і напівпричепи призначалися для її роботи, у зв'язку з цим, вони були зареєстровані в МРЕВ ДАІ на її ім'я. Надалі її чоловік ОСОБА_5 звернувся до неї і сказав, що до нього і його компаньйонів зверталася людина, яка вже придбавала машини під кредит з метою оплати їх таким способом. При цьому, ОСОБА_5 сказав, щоб свідок зняла з реєстрації дані автомобілі і напівпричепи, а він з його компаньйонами приженуть ще вантажні автомобілі, на що свідок погодилася. Тоді вона їздила в МРЕВ ДАІ і знімала з реєстрації дані автомобілі і напівпричепи. Кому були передані дані автомобілі і напівпричепи свідок не знає. З даного приводу у чоловіка не цікавилася. Автомобілі Сканія і Рено Преміум з напівпричепами отримувалися на кошти, які її чоловік, ОСОБА_5, позичив. За яких умов позичалися ці кошти вона не знає. ОСОБА_46 направила до прокуратури району заяву про невизнання її потерпілою, у зв'язку з тим, що вона була формальним власником автомобілів, при цьому, злочинними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_50 в судовому засіданні показав, що в травні 2008 року до нього звернувся раніше його знайомий ОСОБА_5 з пропозицією пригнати з території Голландії вантажний автомобіль «СКАНІЯ». При цьому, ОСОБА_5 сказав, що сплатить його послуги. В даний час суми він не пам'ятає. На згадану пропозицію свідок погодився. Пояснив, що він з ОСОБА_5 знайомий з 2006 року, разом працювали, у тому числі, переганяли автомобілі із-за кордону. В травні 2008 року у нього з ОСОБА_5 була усна домовленість, ніяких документів він не підписував. В травні 2008 року він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_51, ОСОБА_8, ОСОБА_52 попрямували на якомусь автобусі до Голландії. З даними громадянами він був знайомий по роду діяльності, а саме, перегону автомобілів із-за кордону. Коли вони приїхали до Голландії, то ОСОБА_5 кожному з вказаних громадян надав вантажний автомобіль і документи на даний автомобіль. Автомобіль зберігався на території стоянки в районі Поділля м. Вінниця, йому здається, інші водії також приганяли автомобілі на дану стоянку. Хто займався розмитненням даного автомобіля свідок не знає. В його функції входило тільки керування автомобілем. Також йому відомо, що коли він знаходився на території вказаної стоянки, де зберігалися пригнані автомобілі «СКАНІЯ», то прибули раніше йому незнайомі чоловік і жінка, як він надалі дізнався це були ОСОБА_6 і його дружина ОСОБА_7, які безпосередньо спілкувалися з ОСОБА_5. Проте, в ході їх спілкування він зрозумів, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 збиралися придбати пригнані ними автомобілі. При цьому, підсудні оглядали зовнішній вигляд автомобілів. Свідок точно не пам'ятає, чи всі п'ять автомобілів вони оглядали. Проте, в ході спілкування він зрозумів, що у ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не було грошових коштів на придбання даних авто, у зв'язку з чим, вони просили передати їх під розписку. Як вони пояснювали, під дані автомобілі хотіли взяти кредити в банківських установах. Надалі із слів ОСОБА_5 йому стало відомо, що на прохання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 він передав їм п'ять пригнаних ними вантажних автомобілів, у зв'язку з чим, ОСОБА_6 написав розписку про отримання п'яти автомобілів, і його заборгованості в сумі близько 240 000 євро. Також із слів ОСОБА_5, ОСОБА_51, ОСОБА_8 свідкові стало відомо, що ОСОБА_6 частково погасив свій борг в сумі 240 000 євро, шляхом надання ОСОБА_5 грошових коштів приблизно в сумі 105 000 євро. ОСОБА_6 періодично писав розписки, в яких зобов'язався повернути всі грошові кошти до певного терміну. Проте, грошових коштів, наскільки йому відомо, ОСОБА_6 так в повному обсязі не виплатив. Крім того, із слів його товаришів свідку також стало відомо, що ОСОБА_7 особисто у ОСОБА_9 взяла грошові кошти в сумі 30 000 євро, з яких повернула всього 2 000 євро. Про те, що ОСОБА_7 узяла грошові кошти в сумі 30 000 євро вона написала відповідну розписку. Чи сплатили в даний час ОСОБА_6 і ОСОБА_7 грошові кошти за п'ять вантажних автомобілів йому не відомо, також йому не відомо чи сплатила ОСОБА_7 грошові кошти, узяті у борг у ОСОБА_9

Допитаний по справі як свідок ОСОБА_51 як в судовому засіданні, так і на досудовому слідстві дав подібні покази показам свідка ОСОБА_50 (т.11 а.с.100-101)

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_10 оголошених в судовому засіданні він є фізичною особою-підприємцем з 2001 року. Пояснив, що він знайомий з 1995 року з ОСОБА_9 З 2006 року він працював разом з колегами-підприємцями ОСОБА_53, ОСОБА_54 та іншими. Він, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 придбавали вантажні автомобілі у ОСОБА_9. У ОСОБА_10, ОСОБА_54, ОСОБА_55 була одна і та ж схема придбання автомобіля, а саме, хтось з водіїв ОСОБА_9 приганяв із-за кордону вантажні автомобілі. Після цього, ОСОБА_9 по усній домовленості переоформляв дані пригнані автомобілі на них як замовників під умову, що вони отримають кредит в банківській установі під заставу даного автомобіля і вертав грошові кошти готівкою ОСОБА_9 як оплату за автомобілі. З 2006 року ОСОБА_10 у ОСОБА_9 придбав 6 тягачів: 5 Рено Магнум і один тягач марки «Івеко» . Так, в 2006 році він придбав у ОСОБА_9 Рено Магнум з напівпричепом. Потім в 2007 році придбав ще два вантажні автомобілі «Рено Магнум» та «ІВЕКО» (точно суму свідок не пам'ятав, однак зазначив, що в межах 40 000 євро кожний) з напівпричепами. Знову в 2007 році звернувся до ОСОБА_9 з проханням продати йому такий тягач за приблизно 40 000 євро. Син свідка ОСОБА_10, ОСОБА_58, працював у Вінницькому відділенні «Мегабанк» на посаді начальника сектора кредитування фізичних осіб, де працювала ОСОБА_7. ОСОБА_6 від його сина знав, що ОСОБА_10 займається вантажними перевезеннями. ОСОБА_58 повідомив ОСОБА_10, що ОСОБА_6 є чоловіком ОСОБА_7, яка працювала на посаді начальника відділу кредитування «Мегабанка», і він збирається придбати вантажні тягачі. У свідка не було жодних сумнівів з приводу істинності намірів ОСОБА_6. До того ж, ОСОБА_6, як директор ПП «ТІС» у той час займався пасажирськими та вантажними перевезеннями в незначних кількостях. Тоді ОСОБА_10 познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_9 як покупця вантажних тягачів. Наскільки відомо свідку, то ОСОБА_9 і ОСОБА_6 домовилися про купівлю-продаж двох вантажних тягачів. У присутності ОСОБА_10, ОСОБА_9 розказав про можливість переоформлення на ОСОБА_6 двох тягачів, але за умови, що ОСОБА_6 звернеться до банку, де отримає кредит під заставу даних автомобілів і віддасть кредитні грошові кошти як оплату за дані автомобілі. ОСОБА_6 погодився. До того ж, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 про те, що його дружина працює в «Мегабанку», що жодних проблем по отриманню кредиту у нього не буде. ОСОБА_9 і ОСОБА_6 домовилися. Суму, яку вони обумовлювали він не пам'ятає. Наскільки йому відомо, то ОСОБА_6 написав відповідну розписку про отримання автомобілів і обов'язку повернути грошові кошти за дані автомобілі за певну суму. У зв'язку з цим, ОСОБА_9 або ОСОБА_5 оформив на ОСОБА_6 два вантажних тягача Рено Преміум і Сканія. Надалі ОСОБА_6 знову звернувся до ОСОБА_9 з проханням продати йому таким же способом ще три вантажні тягачі. При цьому, на той час ОСОБА_6 ще не розрахувався за попередні два вантажні тягачі Рено Преміум і Сканія. Також наскільки відомо ОСОБА_10, то до ОСОБА_9 та ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7, яка поручилася, що надасть кредит за рахунок своєї посади в «Мегабанку». Далі, ОСОБА_9 і ОСОБА_5 з власних міркувань погодився продати ОСОБА_6 ще три вантажних автомобілі «Сканія». Тоді ж ОСОБА_5 в органах ДАІ переоформив на ОСОБА_6 ще три автомобілі. Наскільки йому відомо, то у вересні 2008 року ОСОБА_6 все ж таки отримав кредит в «Мегабанку», у зв'язку з чим, частково розрахувався з ОСОБА_9. На скільки було відомо свідку, ОСОБА_6 розрахувався за 2 автомобілі, а за решту трьох автомобілів ОСОБА_6 не розрахувався. Коли у ОСОБА_6 почалися проблеми з ОСОБА_9 з розрахунками, то підсудний, знаючи, що всі підприємці придбавали вантажні автомобілі у ОСОБА_9 і ОСОБА_5, звернувся до всіх підприємців, які працювали в АТП 10555, в тому числі до нього, ОСОБА_59, ОСОБА_54, ОСОБА_55 з пропозицією не виплачувати грошові кошти за вантажні тягачі ОСОБА_9, при цьому він сказав, що якщо всі вони напишуть заяви на вимагання грошових коштів, то ОСОБА_6 зможе через свої зв'язки в місті Києві вирішити питання з ОСОБА_9 про притягнення його до кримінальної відповідальності і взяття його під варту. Йому відомо, що ОСОБА_6 послухав тільки ОСОБА_55, який писав заяви на ОСОБА_9 про вимагання з нього грошових коштів. Решта підприємців не погодилася з пропозицією ОСОБА_6, так як ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_8 ніколи грошових коштів з них не вимагали. У них була усна домовленість з ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_8, яку вони дотримували, що стосується оформлення на підприємців вантажних тягачів, отримання кредитів під їх заставу і повернення грошових коштів за дані автомобілі. Дана схема відносин вигідна і підприємцям, і ОСОБА_9, ОСОБА_47, ОСОБА_8, так як вони продають вантажні тягачі, а підприємці можуть придбати вантажний тягач, при цьому не маючи матеріального потенціалу і використовувати його в підприємницькій діяльності. (т.11 а.с.114-115)

Крім того, той факт, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 скоїли злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується також:

Матеріалами виїмки в УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, відповідно до яких транспортні засоби:

· сідельний тягач-Е марки Reno Premium номер шасі НОМЕР_13,

· сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_14,

· напівпричіп бортовий-Е марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_15,

· напівпричіп марки METACO, модель SD 3.34, номер шасі НОМЕР_16,

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_17,

· напівпричіп бортовий-Е, марки ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18 ОСОБА_5 перереєстровані за ПП «ТІС» ;

· сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_19,

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20,

· напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21,

· напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, номер шасі НОМЕР_22 ОСОБА_5 перереєстровані за ОСОБА_11 (а.с. 186-291 т. 10)

Матеріалами виїмки в Вінницької митниці, відповідно до яких транспортні засоби:

· сідельний тягач-Е марки Reno Premium номер шасі НОМЕР_13,

· сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_14,

· напівпричіп бортовим-Е марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_15,

· напівпричіп марки METACO, модель SD 3.34, номер шасі НОМЕР_16,

· сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_19,

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20,

· напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21,

· напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, номер шасі НОМЕР_22 за кордону доставлені ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на підставі довіреності ВЕК № 838648, якою наділено останніх правом за власним бажанням реалізовувати (продати) придбані ТЗ за ціну та на умовах на їх розсуд. (а.с. 8-81 т. 11)

Матеріалами виїмки у приміщенні ВЦРВ ПАТ «Мегабанк» документів щодо укладення кредитних договорів №№ 17-01/2008-МК-USD від 23 липня 2008 року, 29-01/2008-МК-UАН, 30-01/2008-МК-UАН від 02 вересня 2008 року відповідно до яких ОСОБА_6 отримав кошти в сумі 130000 доларів США (629200 грн.), 528700 грн. та 382000 (всього 1435075, 28 грн.) під заставу отриманих транспортних засобів: сідельний тягач-Е марки Reno Premium номер шасі НОМЕР_13, сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_14, напівпричіп бортовим-Е марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_15, напівпричіп марки METACO, модель SD 3.34, номер шасі НОМЕР_16, сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_17, напівпричіп бортовий-Е, марки ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18, сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 шасі № НОМЕР_19, сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20, напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21, напівпричіп марки FLOOR, модель FL0 12, номер шасі НОМЕР_22, з яких виплатив кошти в сумі 805875, 28 грн. (а.с. 16-294 т. 13)

Документами, які вилучені під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 зокрема: рішення власника ОСОБА_35 № 1 від 27 лютого 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_6 призначений на посаду директора ПП «ТІС» , договір банківського кредиту № 260-Ф-К/08 від 19 травня 2008 року про надання ОСОБА_7 кредитні кошти в сумі 300000 грн., кредитних договорів №№ 17-01/2008-МК-USD від 23 липня 2008 року, 29-01/2008-МК-UАН, 30-01/2008-МК-UАН від 02 вересня 2008 року. (а.с. 72-186 т. 12)

Матеріалами виїмки у приміщенні відділення АБ «Укргазпромбанк» документів щодо укладення кредитного договору № від 02 вересня 2008 року відповідно до якого ОСОБА_7 отримала кошти в сумі 300 000 грн., а факт отримання даного кредиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сховали від потерпілих. (а.с.106-157 т.14)

Таким чином, загальна сума яку отримали ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в банківських установах складає 1 735 075, 28 грн., з яких передано за отримання транспортних засобів 805 875, 28 грн., що підтверджує наявність умислу на заволодіння майном ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Епізод шахрайства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в особливо великих розмірах відносно ОСОБА_9 доводиться наступними матеріалами справи:

Показами потерпілого ОСОБА_9, які підтвердив при проведенні очних ставок з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 39-42 т.9)

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він знайомий з ОСОБА_9 В грудні 2008 року до нього звернувся ОСОБА_9 з проханням позичити йому 30 000 євро, як він пояснив для його товариша. У нього в той момент, були власні заощадження в сумі 20 000 євро. З цією метою він звернувся до свого знайомого ОСОБА_13 Він позичив грошові кошти під власні гарантії. Протягом деякого часу ОСОБА_13 йому надав грошові кошти в сумі приблизно 10 000 євро. Тоді він здзвонився з ОСОБА_9, при цьому повідомив, що він знайшов грошові кошти в сумі 30 000 євро для нього. Через деякий час в другій половині одного з днів ОСОБА_9 подзвонив йому і сказав, щоб він через деякий час прибув на ринок «Урожай» в місті Вінниці. Також ОСОБА_9 йому сказав, щоб він передав грошові кошти в сумі 30 000 євро своєму знайомому на ім'я ОСОБА_6. На що він запитав у ОСОБА_9 може він особисто приїде і забере грошові кошти в сумі 30 000 євро, оскільки сума достатньо велика. Проте, ОСОБА_9 його запевнив, що за грошима приїде його знайомий на ім'я ОСОБА_6, якому можна довіряти. Тоді він погодився. Того ж дня приблизно в 16.00 або 17.00 годину, коли він знаходився біля входу на ринок «Урожай» разом з своїми знайомими ОСОБА_13 і ОСОБА_49 (прізвища не знає). ОСОБА_9 в телефонному режимі йому сказав, що невідомий йому молода людина приїде на легковому автомобілі Мітсубісі Л200. Тоді він побачив такий автомобіль, який стояв на проїжджій частині у головного входу на ринок «Урожай» і пройшов до нього разом з вказаними товаришами. З автомобіля вийшла раніше йому не знайома людина, яка йому сказала, що він від ОСОБА_9. Він запитав його, чи він ОСОБА_13. На що молодий хлопець відповів, що він ОСОБА_6. Свідок зажадав, щоб ОСОБА_6 передзвонив ОСОБА_9 і дав йому трубку. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 набрав мобільний телефон ОСОБА_9 і передав йому. По голосу з мобільного телефону свідок впізнав ОСОБА_9, запитав у нього чи ця людина той самий ОСОБА_6, якому необхідно передати грошові кошти в сумі 30 000 євро і чи передавати грошові кошти ОСОБА_6. На що ОСОБА_9 йому сказав, що то дійсно це той самий ОСОБА_6, і що йому необхідно передати грошові кошти в сумі 30 000 євро. Свідок пояснив, що якщо б йому ОСОБА_9 не сказав би передати ОСОБА_6 грошові кошти, то він би не передав. В цей час знайомі свідку ОСОБА_60 і ОСОБА_49 знаходилися поряд з ним. Після цього, він сів на заднє сидіння автомобіля ОСОБА_6. ОСОБА_60 також сів в автомобіль тільки на переднє місце водія. Він помітив, що на передньому пасажирському місці сиділа ОСОБА_7, яку він потім впізнав. Потім свідок передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 30 000 євро. Пояснює, що купюри були різні, які точно він не пам'ятає. Грошові кошти у нього знаходилися в поліетиленовому пакеті, звідки він їх дістав і передав ОСОБА_6. Підсудний, сидячи на передньому місці водія, у його присутності перерахував грошові кошти в сумі 30 000 євро. Наскільки пам'ятає свідок, то ОСОБА_7 теж перераховувала грошові кошти. Потім він попросив ОСОБА_6 передзвонити ОСОБА_9, що ОСОБА_6 і зробив, при цьому сказав ОСОБА_9, що гроші отримав. Свідок вийшов з автомобіля ОСОБА_6. Його товариші ОСОБА_6 і ОСОБА_49 весь цей час знаходилися поряд з машиною Мітсубісі Л200. У свою чергу ОСОБА_6 виїхав в невідомому йому напрямі. Після цієї зустрічі свідок ОСОБА_6 більше не бачив. Також пояснив, що підсудні не писали йому ніяких розписок. Після цього, ОСОБА_9 через один або два місяці передав свідку 2 000 євро. При цьому повідомив, що це первинна сума, а надалі його позичальники віддаватимуть. До теперішнього часу ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_6 повністю не погасили отримані від свідка грошові кошти в сумі 30 000 євро. Заборгованість перед ним складає 28 000 євро. Також ОСОБА_9 йому говорив, що його обдурили його позичальники. Аналогічні покази свідок надавав і на досудовому слідстві. (а.с.126-127 т.9)

Показаннями свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні показав, що він знайомий з ОСОБА_12 з 1995 року. Також через ОСОБА_6 він знайомий і з ОСОБА_9. В грудні 2008 року до нього звернувся ОСОБА_12 з проханням позичити йому грошові кошти в сумі 10 000 євро для ОСОБА_9. У зв'язку з тим, що він давно знає ОСОБА_12 і знає його тільки з позитивної сторони, то він вирішив допомогти йому. У нього в той момент, були власні заощадження в сумі 10 000 євро. У зв'язку з чим, погодився віддати у борг ОСОБА_12 суму 10 000 євро, про що його повідомив. Тоді в один з днів він зустрівся з ОСОБА_12 і передав йому грошові кошти в сумі 10 000 євро. Куди поклав ці гроші ОСОБА_12, ОСОБА_61 не відомо. В середині грудня 2008 року приблизно в 16.00 - 17.00 год. він разом з ОСОБА_12 зустрівся на ринку «Урожай». Також тоді з ними був присутній знайомий ОСОБА_12 - ОСОБА_49 (інших даних він не знає). Із слів ОСОБА_12, за дорученням ОСОБА_9 необхідно передати кошти в сумі 30 000 євро його довіреної особі. ОСОБА_60 зв'язався з ОСОБА_9 Після цього, ОСОБА_12 вказав ОСОБА_61 та ОСОБА_49 на автомобіль Мітсубісі Л200 чорного кольору. Даний автомобіль стояв на проїжджій частині у головного входу на ринок «Урожай» і вони пройшли до нього разом з вказаними товаришами. З автомобіля вийшла раніше йому не знайома людина, яка сказала ОСОБА_61, що він від ОСОБА_9 ОСОБА_12 запитав його на ім'я. На що молода людина сказала, що його звуть ОСОБА_12. Тоді ОСОБА_12 зажадав, щоб невідома йому людина на ім'я ОСОБА_12 передзвонила ОСОБА_9 і дала йому трубку. У зв'язку з цим, невідома йому людина на ім'я ОСОБА_12 набрала мобільний телефон ОСОБА_9 і передала телефон ОСОБА_12. Далі ОСОБА_12 розмовляв по телефону, наскільки він зрозумів, упевнився в особі невідомої людини на ім'я ОСОБА_12. В цей час йому знайомі ОСОБА_12 і ОСОБА_49 знаходилися поряд з ним. Після цього, ОСОБА_12 сів на заднє сидіння автомобіля Мітсубісі Л200. ОСОБА_60 також сів в автомобіль тільки на переднє місце водія. Свідок помітив, що на передньому пасажирському місці сидить якась дівчина. Волосся даної дівчини було світле. Дана дівчина поверталася в їх сторону, тому він її запам'ятав. Потім ОСОБА_61 бачив, як ОСОБА_12 передав грошові кошти в сумі 30 000 євро невідомій молодій людині на ім'я ОСОБА_12, який сидячи на передньому місці водія перерахував грошові кошти в сумі 30 000 євро. Йому здається, що разом з ОСОБА_12 грошові кошти перераховувала дівчина. Після цього, ОСОБА_12 вийшов з автомобіля Мітсубісі Л200. (а.с.133-134 т.9)

Свідок ОСОБА_62, в судовому засіданні показав, що в середині грудня 2008 року він з ОСОБА_12 домовився зустрітися на ринку «Урожай». Тоді ж приблизно в 17.00 годин він зустрівся з ОСОБА_12 на ринку «Урожай», з яким також стояв із знайомим йому ОСОБА_12. На місці ОСОБА_12 повідомив, що йому необхідно передати гроші. Після цього, ОСОБА_12 свідку та ОСОБА_12 вказав на автомобіль Мітсубісі Л200 чорного кольору. Даний автомобіль стояв на проїжджій частині у головного входу на ринок «Урожай» і вони пройшли до нього разом з вказаними особами. З автомобіля вийшла раніше йому не знайома людина, яка представилася, що він від ОСОБА_9. Тоді ОСОБА_12 зажадав, щоб невідома йому людина, яка представилася, що він від ОСОБА_9 передзвонив ОСОБА_9 і дав йому трубку. У зв'язку з цим, невідомий, який представився, що від ОСОБА_9 набрав мобільний телефон ОСОБА_9 і передав телефон ОСОБА_12. Далі ОСОБА_12 розмовляв по телефону, наскільки він зрозумів, упевнився в особі невідомої людини. В цей час він разом з ОСОБА_12 (прізвища якого не знає) знаходилися поряд з ОСОБА_12. Після цього, ОСОБА_12 сів на заднє сидіння автомобіля Мітсубісі Л200. Невідомий, який представився, ніби він від ОСОБА_9 також сів в автомобіль тільки на переднє місце водія. Потім свідок бачив, як ОСОБА_12 передав грошові кошти невідомій молодій людині, яка представилася від ОСОБА_9, який сидячи на передньому місці водія перерахував грошові кошти. Він помітив, що на передньому пасажирському місці сидить дівчина. Волосся даної дівчини було світле. Сума грошових коштів, яку передавали в авто свідку не відома. Грошові кошти в іноземній валюті, а саме в євро. Після цього, ОСОБА_12 вийшов з автомобіля Мітсубісі Л200, свідок запитав у нього чи все нормально, на що той відповів, що все нормально. (а.с. 140 т.9).

Крім того, той факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується також вилученою розпискою ОСОБА_6, в якій останній зобов'язався позичені кошти в сумі 30 000 євро повернути в сумі 15 000 євро до 20 лютого 2009 року та в сумі 20 000 євро до 30 лютого 2009 року. (а.с.158 т.9)

По епізоду службового підроблення та використання підроблених документів ОСОБА_7.

Підсудна ОСОБА_7 вину у вказаному злочині визнала повністю.

Окрім того її вина у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України її вина у вчиненні злочинів підтверджується показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_29 та ОСОБА_35, які досліджувались судом вище.

Крім того, той факт, що ОСОБА_7 вчинила злочини, передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України, підтверджується також:

Матеріалами виїмки у приміщенні ВЦРВ ПАТ «Мегабанк» документів щодо укладення кредитних договорів №№ 17-01/2008-МК-USD від 23 липня 2008 року, 29-01/2008-МК-UАН, відповідно до яких ОСОБА_6 отримав кошти в сумі 130000 доларів США (629200 грн.) та 528700 грн. шляхом надання завідомо неправдивої інформації у вигляді рішень власників відповідно №5 та № 10 від імені ОСОБА_35 про звернення до ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» з клопотанням про надання кредиту в сумі 130000 доларів США та 528700 грн., проте фактично ОСОБА_35 таких рішень не приймав, про факт отримання таких кредитів не знав. (а.с.16-294 т.13)

Матеріалами виїмки у приміщенні ВЦРВ ПАТ «Мегабанк» оригіналів документів щодо укладення кредитного договору №№ 30-01/2008-МК-UАН, відповідно до яких ОСОБА_6 отримав кошти в сумі 382000 грн. шляхом надання завідомо неправдивої інформації у вигляді рішення власника № 11 від імені ОСОБА_35 про виступ підприємства поручителем за кредитними зобов'язанням фізичної особи - ОСОБА_6, проте фактично ОСОБА_35 таких рішень не приймав, про факт отримання таких кредитів не знав. (а.с.16-294 т.4)

Матеріалами виїмки у приміщенні ВЦРВ ПАТ «Мегабанк» документів щодо укладення кредитного договору № 173П/2005 від 23.09.05 ОСОБА_7, відповідно до яких ОСОБА_7 отримала кредит під заставу належної їй квартири. (а.с.27-79 т.14)

Документами, вилученими під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 зокрема: рішення власника ОСОБА_35 № 1 від 27 лютого 2007 року, рішення власника ОСОБА_6 № 4 від 01 серпня 2006 року, рішення власника ОСОБА_6 № 4 від 27 лютого 2007 року, рішення власника ОСОБА_35 № 6 від 19 жовтня 2007 року, рішення власника ОСОБА_35 № 9 від 15 серпня 2008 року, рішення власника ОСОБА_35 № 11 від 15 серпня 2008 року, рішення власника ОСОБА_35 № 11 від 19 серпня 2008 року. Факт наявності рішення № 9 від 15 серпня 2008 року, рішення № 11 від 15 серпня 2008 року, рішення власника № 11 від 19 серпня 2008 року підтверджують умисел ОСОБА_6 на скоєння фінансового шахрайства. (а.с.72-186 т.12)

Вилученими копіями книги вихідної кореспонденції ВЦРВ ВАТ «Мегабанк» , відповідно до яких не має даних щодо направлення листа за вих. № 02-11/700 від 19 травня 2008 року на ім'я приватного нотаріуса ОСОБА_17 про вилучення з реєстру обтяжень нерухомого майна запису квартири АДРЕСА_7, а також повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек за вих. №02-11/699 від 19 квітня 2008 року. (а.с.24-26 т.14)

Документами, вилученими під час проведення виїмки в приміщенні Томашпільського відділення Крижопільської МДПІ, відповідно до яких СФГ «Струмок» не звітувало про отримання дохід ОСОБА_7 (а.с.183-189 т.14)

Документами, вилученими під час проведення виїмки в приміщенні УПФУ у Томашпільському районі, відповідно до яких СФГ «Струмок» не звітувало про отримання дохід ОСОБА_7 (а.с.192-197 т.14)

Поясненням ОСОБА_7 на ім'я голови правління ПАТ «Мегабанк» , в якому остання визнає, що направила лист до приватного нотаріуса з метою вилучення запису з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, а саме: належній неї квартири АДРЕСА_8. (а.с.69 т.16)

Вилученою в приміщенні ВЦРВ ПАТ «Мегабанк» копією рішення № 5 від 23 червня 2008 року про клопотання до ВАТ «Мегабанк» про надання кредиту ПП «ТІС» в сумі 130 000 доларів США підписане від імені ОСОБА_35 (т.9 а.с 166)

Вилученою в приміщенні ВЦРВ ПАТ «Мегабанк» копією рішення № 10 від 19 серпня 2008 року про клопотання до ВАТ «Мегабанк» про надання кредиту ПП «ТІС» в сумі 528700 грн. підписане від імені ОСОБА_35 (т.9 а.с.167)

Вилученою в приміщенні ВЦРВ ПАТ «Мегабанк» копією рішення № 11 від 19 серпня 2008 року про виступ ПП «ТІС» поручителем по кредитним зобов'язанням ОСОБА_6 в сумі 382000 грн. підписане від імені ОСОБА_35 (т.9 а.с.168)

Вилученими довідкою ФГ «Струмок» за вих. № 04/4 від 25.04.08 про нібито отримані нею дивіденди члена ФГ «Струмок» за період з жовтня 2007 року по березень 2008 року в сумі 10800 грн. та довідкою ФГ «Струмок» за вих. № 14/2 від 23.04.09 про нібито отриманий нею дохід члена ФГ «Струмок» за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року в сумі 10200 грн., проте фактично ОСОБА_7 відповідно до зданої до УПФУ у Томашпільському районі та Томашпільського відділення Крижопільської МДПІ звітності дивіденди та дохід у ФГ «Струмок» не отримувала, використала шляхом надання до відділення АБ «Укргазбанк» у місті Вінниці. (т.14 а.с.119,148)

Відповідно до висновку експерта № 280-п від 01.07.10 підпис у довідці ФГ «Струмок» за вих. № 04/4 від 25.04.08 про отримані ОСОБА_7 дивіденди члена ФГ «Струмок» за період з жовтня 2007 року по березень 2008 року в сумі 10800 грн. в рядку «голова СФГ «Струмок» виконаний не ОСОБА_63, а підпис у довідці ФГ «Струмок» за вих. № 14/2 від 23.04.09 про отриманий дохід члена ФГ «Струмок» ОСОБА_7 за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року в сумі 10200 грн. в рядку «голова СФГ «Струмок» виконаний ймовірно не ОСОБА_63 (т.14 а.с.163-167)

Листом на ім'я приватного нотаріуса ВМНО ОСОБА_17 за вих. № 02-11/700 від 19.05.08, щодо повного виконання зобов'язань за кредитним договором № 173П/2005 та проханням зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, належну ОСОБА_7 на праві приватної власності та повідомленням про виключення запису з Державного реєстру іпотек за вих. № 02-11/699 від 19.04.08, на підставі яких нотаріусом вилучено записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек щодо заборони на відчуження нерухомого майна ОСОБА_7 - квартири АДРЕСА_1. (т.14 а.с.83-84)

Відповідно до висновку експерта № 227-п від 27.05.10 підпис у листі на ім'я приватного нотаріуса ВМНО ОСОБА_17 за вих. № 02-11/700 від 19.05.08, щодо повного виконання зобов'язань за кредитним договором № 173П/2005 та у повідомленні про виключення запису з Державного реєстру іпотек за вих. № 02-11/699 від 19.04.08 підпис в рядку «Директор Вінницького ЦРВ ВАТ «Мегабанк» (підпис) ОСОБА_15» виконані не ОСОБА_15 (т.14 а.с.92-97)

По епізоду заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем підсудна ОСОБА_7 свою вину визнала повністю.

Також її вина підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_20 , який в судовому засіданні показав, що, 6 серпня 2008 року між СФГ «ОСОБА_20» та ВАТ «Мегабанк» укладено кредитний договір №15г/2008, відповідно до якого банк надав СФГ кредит у сумі 374 000 грн. на строк до 05.08.2013р. для придбання сільськогосподарської техніки. Протягом перших 3-х місяців СФГ не в повному обсязі виконало умови кредитного договору, так як виникли проблеми зі збором урожаю та не було виділено державну дотацію. У зв'язку із чим, йому, як голові СФГ неодноразово телефонували представники ВАТ «Мегабанк» , а саме: начальник служби безпеки - ОСОБА_21 та заступник директора банку - ОСОБА_7 Під час розмови вони роз'яснювали, що необхідно повернути банку отримані СФГ кошти, розпитували, яке майно є у СФГ і т.д. В березні 2009 року СФГ отримало прибуток у сумі близько 15 000 грн. Зазначені кошти було вирішено внести у якості розрахунку по кредитному договору. Він зателефонував ОСОБА_7, так як саме вона підписувала кредитний договір і займалась даним кредитом, та повідомив їй, що має можливість внести гроші для погашення кредиту. Вони домовились з нею про зустріч. Наскільки він пам'ятає, зустріч відбулась в суботу поблизу приміщення банку (м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 33). Про зустріч у вихідний день була домовленість, так як з понеділка він виїжджав в м. Одесу. Вони зустрілись близько 07:30 години. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_21 під'їхали на автомобілі. Він сів у машину на заднє сидіння. ОСОБА_21 був за кермом. Наскільки він пам'ятає, ОСОБА_7 сиділа на передньому місці пасажира. Він передав ОСОБА_7 із рук у руки грошові кошти у сумі 15 000 грн. Гроші були складені целофановий пакунок. В його присутності та в присутності ОСОБА_21, ОСОБА_7 розгорнула пакунок та перерахувала кошти. Після перерахунку вона підтвердила, що ним передано їй 15 000 грн. ОСОБА_7 сказала, що внесе грошові кошти у якості погашення кредиту, у касу банку наступного робочого дня і при наступній зустрічі передасть йому відповідну квитанцію. Після чого вони попрощались і він вийшов з машини. Він був впевнений, що отримані від нього гроші ОСОБА_7 внесе для погашення кредиту СФГ. В червні 2009 року, СФГ було зібрано грошові кошти у сумі 9 800,00 грн. З даними грошима він поїхав у м. Вінницю, щоб внести грошові кошти в банк для погашення кредиту СФГ. Про свій приїзд він попередньо в телефонному режимі повідомив ОСОБА_7 Коли він зайшов у банк, він пройшов в кабінет ОСОБА_7, що розташований на 2-му поверсі будівлі банку. В кабінеті, крім ОСОБА_7 ще були присутні люди, 2-3 чоловіків, як він зрозумів, це працівники банку. Він присів напроти столу ОСОБА_7 Спочатку вони поспілкувались. Під час розмови по телефону, він обіцяв привезти грошові кошти у сумі 30 000 грн., однак привіз лише 9 800 грн.. ОСОБА_7Г розпитувала його, чому в нього не вийшло привезти гроші в тій сумі, яку він їй назвав, розпитувала, коли він буде гасити залишок заборгованості та інше. В кінці розмови, він передав їй грошові кошти у сумі 9 800 грн. Вона їх перерахувала та сказала, що внесе їх у касу у якості погашення кредиту СФГ. При цьому будь-які документи про отримання від нього коштів вона не оформила. На початку серпня 2009 року до кредитного договору було укладено додатковий договір застави. У якості заставного майна банк отримував пшеницю з урожаю СФГ 2009 року. В серпні, коли почався збір урожаю, ОСОБА_7 приїхала в с. Юрківку, наняла ватажні машини та завантажила пшеницю у кількості, близько 40 тон. Пшеницю відвезли в с. Левківці на зернотік. В його присутності пшеницю не важили. Дану пшеницю банк мав продати, після чого виручені кошти зарахувати у якості погашення кредиту СФГ.У вересні 2009 року він зустрівся з представниками служби безпеки банку, від яких йому стало відомо про те, що ОСОБА_7 гроші, що були отримані ним в березні та в червні 2009 року, у загальній сумі 24 800 грн. в касу, у якості погашення його боргу не внесла. Крім того, вона не надала банку будь-яких документів про отримання від СФГ пшениці. 20.11.2009р. ОСОБА_7 приїхала до нього додому в с. Юрківка та передала йому гроші у сумі 24 800 грн., а 25.11.2009р. привезла та відвантажила 37,9 тон пшениці, про що ним було надано їй відповідні власноручно написані розписки. ОСОБА_20 повідомив, що не вимагав від ОСОБА_7 документи, що підтверджують факт внесення коштів на рахунок у якості погашення кредиту СФГ, оскільки вона не надавала йому ці документи, а він не просив їх у неї, так як по-перше, він довіряв їй, як посадовій особі банку, яка є представником банку, діє в інтересах банку та в його інтересах як клієнта, по-друге, він відчував постійну провину за те, що отримавши кошти у кредит, він, як керівник СФГ, не зміг забезпечити їх повернення банку. Кожного разу як ним передавались кошти або пшениця, виникало питання про повернення залишку по кредиту, тому всі його думки зводились до того, яким чином СФГ заробити та повернути їх банку. Також ОСОБА_20 додав, що має претензії до ОСОБА_7, так як у зв'язку з тим, що нею не були внесені грошові кошти, що ним передавались для погашення кредиту у банку по кредитному договору, СФГ нараховані пеня, штраф, збільшено відсоток по кредиту. На даний час, банком подано позов до суду про стягнення з СФГ заборгованості по кредиту у сумі 745 000 грн.. Аналогічні покази потерпілий надавав і на досудовому слідстві. (т.16 а.с.48-50)

Крім показань потерпілого вина ОСОБА_7 доводиться наступними матеріалами справи:

Поясненням ОСОБА_7 на ім'я голови правління ПАТ «Мегабанк», в якому остання визнає, що отримувала від ОСОБА_20 кошти на погашення його кредиту. (т.16 а.с.69)

Розпискою ОСОБА_20 щодо повернення коштів ОСОБА_7 в сумі 24 800 грн., що повністю підтверджує вину останній. (т.16 а.с.70)

Рухом коштів по відкритому рахунку ОСОБА_20, відповідно до якого кошти в сумі 24 800 грн. не поступили на його рахунок на погашення заборгованості по кредиту. (т.16 а.с.72-86)

По епізоду використання ОСОБА_7 завідомо підробленого документа.

Підсудна ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України визнала повністю та повідомила, що в неї є сестра ОСОБА_22, яка разом з чоловіком ОСОБА_23 володіє будинком в с. Агрономічне Вінницького району. В жовтні 2007 року сестрі для завершення будівництва будинку був необхідний кредит, які вони брали під заставу будинку в АДРЕСА_10. В 2008 році ОСОБА_6 необхідно було отримати кредит в «Мегабанк» , але для його отримання необхідно було надати в заставу майно, тоді ОСОБА_7, користуючись довірою сестри та її чоловіка ОСОБА_23, підписала в них необхідні для отримання ОСОБА_6 кредиту в банку документів, а саме договорів іпотеки та інших та незаконно отримала довідку - характеристику. Всі вказані документи ОСОБА_7 без відома ОСОБА_22 та ОСОБА_23 використала для отримання кредиту ОСОБА_6 під заставу будинку ОСОБА_22 та ОСОБА_23 в АДРЕСА_10.

Хоча підсудна ОСОБА_7 визнала вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України її вина підтверджується наступними показаннями:

Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_22, яка на досудовому слідстві повідомила, що в 1996 році її чоловік ОСОБА_23 отримав кредит в Ощадбанку на будівництво власного будинку в с. Агрономічному, Вінницького району. В жовтні 2007 року для завершення внутрішніх робіт у будинку вони з чоловіком звернулися до ВАТ «Мегабанк» з метою отримання кредиту у сумі 200 000 гривень. Підготовкою усіх документів для отримання кредиту займалася рідна сестра ОСОБА_22 - ОСОБА_7 Для забезпечення виконання зобов'язання за укладеним кредитним договором від 04.10.2007 року ОСОБА_23 уклав договір іпотеки на побудований ними будинок в с. Агрономічне. Підставою для укладення договору іпотеку була довідка - характеристика із КП Вінницького обласного об'єднання бюро технічної інвентаризації, яка була видана на замовлення. В 2007 році вона самостійно звернулася із замовленням до КП ВООБТІ і через декілька днів, після того як вона підписала договір-замовлення, до них на ділянку прийшли співробітники БТІ, зробили заміри будинку, склали план схему та надали їм довідку-характеристику на будинок. Після отримання кредиту, її чоловік регулярно виплачував тіло кредиту та відсотки по ньому в «Мегабанк» м. Вінниці. На початку листопада 2009 року до них додому прийшла сестра ОСОБА_22 - ОСОБА_7 та повідомила, що «Мегабанк» подав заяву про виселення їх із будинку за несплату кредиту отриманого в банку. ОСОБА_7 повідомила, що її громадянський чоловік ОСОБА_6 уклав в «Мегабанк» кредитний договір. Для забезпечення виконання даного договору, вона ввела ОСОБА_22 в оману, дала їй підписати, ще в 2008 році договір іпотеки на їх будинок, при цьому повідомила, що вона в той момент підписує зміни про підвищення відсоткової ставки до раніше укладеного нею та її чоловіком кредитного договору від 04.10.2007 року у «Мегабанк». Через брак часу, під час підписання документів, вона довіряючи сестрі, підписала їх не читаючи. Коли ОСОБА_7 прийшла до неї в листопаді 2009 року, вона повідомила, що через знайомих отримала на її ім'я довідку-характеристику з БТІ, щодо їхнього будинку. Дана довідка і стала підставою для укладання договору іпотеки, як забезпечення виконання кредитного договору, який був укладений ОСОБА_6 Насправді довідку-характеристику на їх будинок ні вона ні її чоловік після 04.10.2007 року не замовляли та нікому не поручали її замовляти. Для складання довідки-характеристики їхнього будинку, працівники БТІ не приїжджали та огляд будинку, після 2007 року не проводили. Коли вона з чоловіком звернулися до БТІ, то їм надали для огляду матеріали справи по будинку, де була наявна довідка - характеристика без печатки та підпису керівника; договір-замовлення на виготовлення від 12.09.2008 року в якому зазначено її прізвище та підпис іншої особи. (т. 1 а.с.44)

Покази свідка ОСОБА_23 , який був допитаний в судовому засіданні аналогічні оголошеним показам свідка ОСОБА_22

Свідок ОСОБА_64, в судовому засіданні повідомила, що вона з 1986 року працює у БТІ. У її обов'язки, як інженера - бригадира, входить перевірка документації виготовленої техніком, для подальшої видачі довідки - характеристики. Вона лише перевіряє роботу техніка, на місце розташування будинку вона не виїжджає. Всю роботу на місці розташування об'єкту, пов'язану із видачею довідки - характеристики на будинок здійснює технік. Повідомила, що вона перевіряла документи виготовлені техніком, а саме звіряла їх із матеріалами інвентаризаційної справи, після чого завіряла їх своїм підписом.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_15 , вбачається, що вона з 2005 року працювала директором ПАТ «Мегабанк» Вінницьке ЦРВ. З квітня 2005 року на посаду економіста була прийнята ОСОБА_7 Згодом ОСОБА_7 стала начальником відділу кредитування, а в 2008 році другим заступником директора ПАТ «Мегабанк». Клієнтом їхнього банку був ОСОБА_6 02.09.2008 року ОСОБА_6 із ПАТ «Мегабанк» уклав кредитний договір на розвиток сімейного бізнесу. Однією із умов Головного банку, який затверджував кредитний договір було укладення договору іпотеки, як забезпечення виконання зобов'язання. ОСОБА_6, як забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором надав в банк документи по будинку в с. Агрономічне та належить ОСОБА_22. Щодо документів із БТІ, які необхідні для укладення договору іпотеки ОСОБА_15 нічого не відомо, хто їх виготовляв та хто замовляв вона не знає. Умови кредитування в тому числі договір іпотеки ОСОБА_15 ні з ОСОБА_6, ні з ОСОБА_7 не обговорювала. Дані покази є аналогічними тим, що свідок надавала на досудовому слідстві (т.9 а.с.111-113).

Свідок ОСОБА_65 , в судовому засіданні повідомила, що з 2006 року вона працює на посаді техніка у БТІ. В її обов'язки входить виїжджати на місце розташування об'єкту, робити його обстеження, заміри. Складати ескізи об'єкту та виготовляти довідку - характеристику об'єкту. Всі ці дії вона вчиняє після договору-замовлення, який заповнює власник будинку. 10.09.2008 року до БТІ надійшло замовлення про виготовлення довідки - характеристики на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_10. Замовлення прийняв касир, передав його бригадиру - ОСОБА_64, а вона доручила їй виконання. Відповідно до довідки - характеристики № 140 від 11.09.2008 року та плану - ескізу до неї вона виїжджала по вище зазначеній адресі, але деталей повідомити не можу, так як пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_66 , в судовому засіданні повідомив, що з травня 2008 року до липня 2008 року він працював за наймом у ОСОБА_23 та здійснював внутрішні чистові роботи в його будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_10. Під час їх роботи вони проводили добудову тамбура. Після того як вони закінчили свою роботу, у будинку були виконані внутрішні чистові роботи, підготовка стін до клеєння шпалер та проведено фарбування стелі, покладена плитка, проведена сигналізація.

Крім показань свідків вина ОСОБА_7 доводиться наступними матеріалами справи:

- протоколом огляд договору - замовлення № ВСП-01019 від 19.05.2011;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_22 та ОСОБА_7 від 25.02.2011;

- згідно довідки із ЖЕК № 3 ОСОБА_7 знята з реєстраційного обліку з адреси: АДРЕСА_1 по рішенню суду від 09.09.2010р.

Суд критично оцінює показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стосовно того, що транспортні засоби ніколи не належали ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і тому вони не можуть бути потерпілими по справі, так як згідно матеріалів кримінальної справи власниками транспортних засобів є інші особи: ОСОБА_67, ОСОБА_46, приватне підприємство «Бріанна» і вони будь-яких претензій до них не мають. Крім того, на їх думку, досудове слідство розмір шкоди визначило не лише безпосередньо вартість транспортних засобів, а не відповідно до справжньої вартості майна, а також те, що між ними та потерпілими існували суто цивільно-правові відносини та будь-якого умислу на заволодіння чужого майна потерпілих шляхом обману у них не було.

Дані показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спростовуються наступним.

В ході досудового, так і судового слідства підсудний ОСОБА_6 вказав, що у травні 2008 року він за посередництвом ОСОБА_10 звернувся безпосередньо до ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_8 з пропозицією придбання автотранспорту у ОСОБА_9 та його компаньйонів. З іншими особами ОСОБА_6 будь-яких домовленостей не мав, він не цікавився юридичними питаннями вчинення даного договору. Він придбав автомобілі саме у зазначених осіб. Усі розрахунки проводилися з ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_8 (т.2 а.с.14-17, т.3 а.с.242-244, т.6 а.с.213-215)

Аналогічні свідчення показали на досудовому слідстві так і в судовому засіданні ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (т.3 а.с.170-173, 174-182)

Вищевказаний факт придбання автомобілів у потерпілих підтвердила і підсудна ОСОБА_7, як в судовому засіданні так і під час досудового слідства. (т.3 а.с.250-252).

Згідно ст. 49 КПК України потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Тому, на думку суду, шкода заподіяна саме потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Твердження підсудних про відсутність претензій по підсудних з боку ОСОБА_46 спростовується її показами на досудовому слідстві та в суді, відповідно до яких вона передала усі повноваження своєму чоловікові ОСОБА_5, оскільки транспортні засоби придбавались на спільні кошти його, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ( т. 3 а.с. 169), а також те, що сідельний тягач-Е марки «Scania 124L420» , шасі № НОМЕР_17 був ввезений за дорученням ПП «Бріанна» , яке в подальшому видало довідку - рахунок (т. 4, а. с. 249; т. 5, а. с. 81- 93).

Також, як вбачається з показань підсудного ОСОБА_6 який як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не заперечував щодо вартості транспортних засобів, які ним з ОСОБА_7 були придбані у потерпілих. Загальна сума була визначена за спільною домовленістю між сторонами та була ним особисто зазначена в розписках, які були видані на ім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_5 та становила 239 000 євро (т.7 а.с.1).

Дана сума за свідченням як потерпілих, так і підсудного складалась із собівартості транспортних засобів, та витрат, які були пов'язані з їх переміщенням з-за кордону до місця призначення на Україні, а також розмитненням та постановкою на реєстраційний облік в органах ДАІ.

Також суд враховує те, що підсудний ОСОБА_6 під час досудового слідства неодноразово змінював покази щодо наявної заборгованості. Зокрема, при дачі показів в якості свідка 14.06.2009 року (т. 2 а.с.133) ОСОБА_6 стверджує, що писав розписку на суму 132 280 євро під тиском з боку ОСОБА_9 Під час допиту в якості обвинуваченого 03.12.2009 року в присутності захисника ОСОБА_3 ОСОБА_6 надавалась розписка від 10.11.08 на суму 132 280 євро, на що ОСОБА_6 повідомив, що наполягає на раніше даних показах (т.6 а.с.213-215), а вже при проведенні очній ставці з ОСОБА_9, ОСОБА_6 повідомив, що нібито він писав розписку на суму 32 280 євро, а цифру « 1» хтось дописав.

У той же час потерпілі по даній кримінальній справі як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні послідовно та чітко вказували, як і при яких обставинах видавалась розписка і на яку суму.

Щодо підтвердження доходу свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та джерело походження коштів в сумі 30 000, які були передані зазначеними свідками підсудним не є предметом доказування по даній кримінальній вищевказаній кримінальній справі. Даний факт передачі коштів був підтверджений ними як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні. Даний факт підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_62

Сумніви щодо належності проведення на досудовому слідстві такої слідчої дії як впізнання осіб підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повністю усунуті з огляду на впізнання цих осіб зазначеними свідками в судовому засіданні. Так, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_62 впевнено вказали на підсудних, як на тих осіб, яким в грудні 2008 року були передані на прохання ОСОБА_9 30 000 євро, а також в своїх показаннях в судовому засіданні вказали, за якими ознаками впізнали підсудних на досудовому слідстві.

На підставі вищевикладеного, дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує:

· за ч. 4 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

·· за ч. 2 ст. 222 КК України (в редакції статті, що діяла на момент вчинення злочину) - шахрайство с фінансовими ресурсами, тобто надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банкам з метою одержання кредитів у разі відсутності ознак злочину проти власності, вчинене повторно.

· ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Дії підсудної ОСОБА_7 суд кваліфікує:

· за ч. 4 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

· за ч. 2 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

· за ч. 3 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинено повторно.

· за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції статті, що діяла на момент вчинення злочину) використання завідомо підробленого документа.

· за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Крім того, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України, тобто у злочинах невеликої тяжкості, та те що з дня вчинення ОСОБА_7 злочинів минуло більше двох років, а тому на підставі статті 49 КК України вона підлягає звільненню від покарання за минуванням строків давності.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6 судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6 судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_7 судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудної ОСОБА_7 судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, те, що він позитивно характеризуються за місцем свого проживання, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину. Разом з тим, суд приймає до уваги велику кількість епізодів злочинної діяльності вчинених ним, те, що шкода потерпілим не відшкодована. З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, його відношення до вчинених злочинів, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності з позбавленням права керувати транспортними засобами.

При обранні виду та міри покарання підсудної ОСОБА_7, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної, те, що вона позитивно характеризуються за місцем свого проживання, раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину, те, що обвинувачена під час розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувалась загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про істотне зниження ступені небезпечності ОСОБА_68 для суспільства, що утворює підставу для висновку суду про те, що виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченою можливе без ізоляції від суспільства, тому їй необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано її діяння з випробуванням із встановленням іспитового строку відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України.

При вирішенні питання про задоволення цивільних позовів потерпілих, суд приймає до уваги ст.ст. 28, 51, 328 КПК України відповідно до яких особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, якій розглядається судом разом з кримінальною справою.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» , відповідно до якого, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілим ОСОБА_69 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на його користь матеріальної шкоди в сумі 2 299 437, 60 грн., моральної шкоди в сумі 100 000 грн. та витрати на оплату правової допомоги в сумі 3000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 заволоділи майном ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Вказане вбачається з показань ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_9 повідомив, що гроші за вантажні автомобілі були спільні, а ОСОБА_5 лише був відповідальний за відносини з ОСОБА_6 та ОСОБА_7. В судовому засіданні встановлено, що майно, яким заволоділи підсудні є спільним, що підтверджується і показаннями потерпілих у справі. За таких підстав позов потерпілого ОСОБА_5 на стягнення всієї суми заподіяних збитків є необґрунтованим, оскільки злочинними діями підсудних збитки на суму заявлену в позові заподіяні всім трьом потерпілим. Задоволення вказаного позову є неможливим оскільки суперечить доведеному обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та вимогам ст. 28,49 КПК України.

Як визначено ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Разом з тим, в судовому засіданні є недоведеним той факт, що саме потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду в сумі 2 299 437,60 грн., тому в позові в цій частині слід відмовити.

ОСОБА_5 діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заподіяно моральну шкоду, яка підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Як визначено ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 2 зазначеної норми наголошує, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Така протиправна поведінка завдала йому сильних душевних страждань, порушила звичний спосіб його життя, вплинула на стосунки з оточуючими та загалом негативно вплинула на моральний стан потерпілого.

Таким чином, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 10 000 грн. та витрат на оплату правової допомоги в сумі 1 500 грн.

Крім того, потерпілим по справі ОСОБА_9 заявлено цивільний позов відповідно до якого він просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 343 428, 93 грн., моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та витрати на оплату правової допомоги в сумі 1 500 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в середині грудня 2008 року ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою шляхом обману та зловживання довірою заволоділи належними ОСОБА_9 коштами в сумі 30 000 євро. В подальшому підсудні повернули йому 2 000 євро.

Залишок боргу в сумі 28 000 євро ОСОБА_6 з ОСОБА_7 повинен був повернути в термін до 03.04.2009р.

Даний факт засвідчений розпискою від 01.04.2009 яка виконана власноручно ОСОБА_7.

Незважаючи на те, що термін повернення коштів, визначений особисто підсудними минув 03.04.2009 зазначені кошти так і не повернуті.

Як визначено ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина 2 визначає, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Відповідно до курсу валют, встановленого Національним банком України станом на 09.09.2013р., 100 євро відповідають 1048,4418 грн.

Таким чином, з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_9 слід стягнути - 293 563,70 грн.

Окрім матеріальної шкоди ОСОБА_9 діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 йому також заподіяно і моральну шкоду яка підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Як визначено ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 2 зазначеної норми наголошує, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Така протиправна поведінка завдала йому сильних душевних страждань, порушила звичний спосіб його життя, вплинула на стосунки з оточуючими та загалом негативно вплинула на моральний стан потерпілого.

Таким чином, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_9 матеріальної шкоди в сумі 298 620,67 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн. та витрат на оплату правової допомоги в сумі 3 000 грн.

В позовних вимогах потерпілих про стягнення з підсудних інфляційних втрат слід відмовити.

Крім того, потерпілим по справі ОСОБА_14 заявлено цивільний позов у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 75 000 грн., що включає в себе вартість відновлювального ремонту автомобіля за результатами експертизи складає 54 695, 50 грн. лікування згідно наданих чеків в матеріалах справи на 20 305, 00 грн. З пояснень потерпілого вбачається, що він продовжує лікування, кожного року вимушений проходити курс лікування, на що також затрачаються чималі кошти. Моральну шкоду ОСОБА_14 оцінює в розмірі 100 000 грн. та також вказує, що внаслідок ДТП яке сталося з вини ОСОБА_6 зазнав крім фізичних ще й моральних страждань, а саме втратив спокій, внаслідок отриманих травм перестав вести звичний спосіб життя та перестав працювати, що дуже негативно відобразилося на його моральному стані.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, якщо моральну шкоду завдано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки вона відшкодовується незалежно від вини юридичної чи фізичної особи, що її завдала.

Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_14 матеріальної шкоди в сумі 75 000 грн. моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

На підставі ст. 92 КПК України з підсудної ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України у Вінницькій області слід стягнути судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 227-п від 27.05.10 в сумі 751, 2 грн. (а.с.91 т.6) та 516 грн. за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 280-п від 01.07.10 (а.с.162 т.6), за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 124-п від 31.03.11 - 1125,60 грн., а на користь ВД КНДІСЕ за проведення судово-почеркознавчої експертизи - 703,20 грн.

На підставі ст. 92 КПК України з підсудного ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України у Вінницькій області слід стягнути судові витрати за проведення авто-технічної експертизи № 310а від 20 жовтня 2008 року на суму 225, 36 грн. (а.с. 125); за проведення авто-технічної експертизи № 13а від 30 січня 2009 року на суму 300, 48 грн. (а.с. 151), а на користь ВД КНДІСЕ за проведення транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи № 3664/3665 від 12 січня 2009 року слід стягнути 2189, 6 грн. (а.с.145 т.2); за проведення додаткової транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи № 505/506 від 08 травня 2009 року слід стягнути 1 720, 8 грн. (а.с. 167).

Речові докази по справі, а саме:

- сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 номер шасі № НОМЕР_14 д.н.з НОМЕР_27;

- напівпричіп марки METACO, модель SD 3.34, номер шасі НОМЕР_16, д.н.з. НОМЕР_5;

- сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 номер шасі № НОМЕР_19, д.н.з. НОМЕР_6;

- напівпричіп бортовим-Е марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_7;

- сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20, д.н.з.НОМЕР_8;

- напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21, д.н.з. НОМЕР_9, згідно постанов винесених заступником начальника відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції ОСОБА_70 від 28.11.2012р. передані на відповідне зберігання ОСОБА_19, ВФ ПП «СП «Юстиція»» - передати потерпілому ОСОБА_5

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420, шасі НОМЕР_26, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_10 та напівпричіп ботів-Е марки ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_11 перебувають в приватній власності ОСОБА_71 - залишити у власності ОСОБА_71.

· розписка від 04 липня 2008 року ОСОБА_6; розписка від 10 липня 2008 року ОСОБА_6; копія розписки від 01 квітня 2009 року ОСОБА_7; копія розписки від 01 квітня 2009 року ОСОБА_7; розписка ОСОБА_6; копія рішення № 5 від 23 червня 2008 року про клопотання до ВАТ «Мегабанк» про надання кредиту ПП «ТІС» в сумі 130 000 доларів США підписане від імені ОСОБА_35; копія рішення № 10 від 19 серпня 2008 року про клопотання до ВАТ «Мегабанк» про надання кредиту ПП «ТІС» в сумі 528 700 грн. підписане від імені ОСОБА_35; копія рішення № 11 від 19 серпня 2008 року про виступ ПП «ТІС» поручителем по кредитним зобов'язанням ОСОБА_6 в сумі 382 000 грн. підписане від імені ОСОБА_35; копії розписок ОСОБА_6; розписки ОСОБА_7; лист на ім'я приватного нотаріуса ВМНО ОСОБА_17 за вих. № 02-11/700 від 19.05.08р.; повідомленням про виключення запису з Державного реєстру іпотек за вих. № 02-11/699 від 19.04.08; довідка ФГ «Струмок» за вих. № 04/4 від 25.04.08; довідка ФГ «Струмок» за вих. № 14/2 від 23.04.09р.; договір-замовлення № ВСП-001019 із ВООБТІ оглянутий 19.05.2011, які знаходяться в матеріалах справи - залишити при матеріалах справи.

· Автомобіль марки «Мерседес Бенц», державний реєстраційний номер НОМЕР_24 який знаходиться на зберіганні на території штраф-майданчику ВДАІ УМВС України у Вінницькій області необхідно передати власнику ОСОБА_14

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання:

За ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

За ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

За ч.2 ст. 222 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого виду покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 3 (три) роки , з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки .

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписка про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання тобто з 26 листопада 2009 року.

Визнати винною ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 (в редакції статті, що діяла на момент вчинення злочину), ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:

За ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 (один) рік. На підставі п. 5 ст. 74, 49 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

За ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції статті, що діяла на момент вчинення злочину) у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень. На підставі п. 5 ст. 74, 49 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

За ч. 2 ст. 191 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 (один) рік.

За ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 2 (два) роки.

За ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_7 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 ч.1 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місця проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписка про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 10 000 гривень у відшкодуванні моральної шкоди.

В задоволенні матеріальних вимог потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 1 410 769, 37 гривень - відмовити.

Стягнути з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з кожного по 1500 грн. на користь ОСОБА_5 в рахунок оплати праці адвоката ОСОБА_1

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 - 293563,70 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 гривень у відшкодуванні моральної шкоди.

Стягнути з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з кожного по 1500 грн. на користь ОСОБА_9 в рахунок оплати праці адвоката ОСОБА_1

Цивільний позов ОСОБА_14 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_14 - 75 000 гривень у відшкодуванні матеріальної шкоди та 50 000 гривень у відшкодуванні моральної шкоди.

Судові витрати по справі, а саме: вартість проведення судових експертиз стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області - 525,84 гривень, на користь ВД КНДІСЕ - 3 910,40 гривень.

Судові витрати по справі, а саме: вартість проведення судових експертиз стягнути з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області - 2392,80 гривень, на користь ВД КНДІСЕ - 703,20 гривень.

Речові докази по справі, а саме:

· сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 номер шасі № НОМЕР_14 д.н.з НОМЕР_27, напівпричіп марки METACO, модель SD 3.34, номер шасі НОМЕР_16, д.н.з.НОМЕР_5, сідельний тягач-Е марки SKANIA НОМЕР_23 номер шасі № НОМЕР_19, д.н.з. НОМЕР_6, напівпричіп бортовим-Е марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_7, сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420 шасі № НОМЕР_20, д.н.з.НОМЕР_8, напівпричіп бортовий-Е, марки VAN HOOL, модель 3В2010, номер шасі НОМЕР_21, д.н.з. НОМЕР_9, які передані на відповідне зберігання ОСОБА_19, ВФ ПП «СП «Юстиція»» - передати потерпілому ОСОБА_5

· сідельний тягач-Е марки SKANIA 124L420, шасі НОМЕР_26, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_10 та напівпричіп ботів-Е марки ПР, модель KOEGEL, номер шасі НОМЕР_18, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_11 перебувають в приватній власності ОСОБА_71 - залишити у власності ОСОБА_71.

· розписка від 04 липня 2008 року ОСОБА_6; розписка від 10 липня 2008 року ОСОБА_6; копія розписки від 01 квітня 2009 року ОСОБА_7; копія розписки від 01 квітня 2009 року ОСОБА_7; розписка ОСОБА_6; копія рішення № 5 від 23 червня 2008 року про клопотання до ВАТ «Мегабанк» про надання кредиту ПП «ТІС» в сумі 130 000 доларів США підписане від імені ОСОБА_35; копія рішення № 10 від 19 серпня 2008 року про клопотання до ВАТ «Мегабанк» про надання кредиту ПП «ТІС» в сумі 528 700 грн. підписане від імені ОСОБА_35; копія рішення № 11 від 19 серпня 2008 року про виступ ПП «ТІС» поручителем по кредитним зобов'язанням ОСОБА_6 в сумі 382 000 грн. підписане від імені ОСОБА_35; копії розписок ОСОБА_6; розписки ОСОБА_7; лист на ім'я приватного нотаріуса ВМНО ОСОБА_17 за вих. № 02-11/700 від 19.05.08р.; повідомленням про виключення запису з Державного реєстру іпотек за вих. № 02-11/699 від 19.04.08; довідка ФГ «Струмок» за вих. № 04/4 від 25.04.08; довідка ФГ «Струмок» за вих. № 14/2 від 23.04.09р.; договір-замовлення № ВСП-001019 із ВООБТІ оглянутий 19.05.2011, які знаходяться в матеріалах справи - залишити при матеріалах справи.

· автомобіль марки «Мерседец Бенц», державний реєстраційний номер НОМЕР_24 який знаходиться на зберіганні на території штраф-майданчику ВДАІ УМВС України у Вінницькій області - передати власнику ОСОБА_14

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя