Рішення

від 16.09.2013 по справі 5023/3372/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа № 5023/3372/12

вх. номер 3372/12

Суддя Господарського суду Харківської області Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання - Кролівець М.О.

за участю представників сторін:

позивача -Баязітова С.А.

першого відповідача - Куштим О.В.

другого відповідача - не з"явився

третьої особи - не з"явився,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-Інвест" (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр" (м. Харків) та ФОП ОСОБА_3 (м. Київ)

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4 (с. Мала Данилівка)

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2013 року позивач - ТОВ „ІТ-ІНВЕСТ", звернувся до господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 46) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2012 р. по справі № 5023/3372/12 (н.р. 5023/8861/11) за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Як зазначено вище, заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03.12.2012 р. була подана позивачем до суду 10.07.2013 р.

25 червня 2013 р., як стверджує позивач в письмових поясненнях (вх.№ 30995 від 22.08.2013 р.), йому стало відомо про винесення ухвали від 27.02.2013 р. по справі № 6-50091 св 12, яка визначена ним як підстава для перегляду рішення від 03.12.2012 р. за нововиявленими обставинами.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява (вх. № 46) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана в межах процесуального строку, визначеного ч. 1 ст. 113 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.08.2013 р. вказану заяву було призначено до розгляду на 28.08.2013 р. об 11:00.

В судовому засіданні 28.08.2013 р. оголошувалась перерва до 30.08.2013 р. до 12:00 год.

В судових засіданнях представник позивача заяву про перегляд судового рішення підтримав в повному обсязі, просив суд скасувати рішення від 03.12.2012 р., визнати недійсним договір № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.2009 р.

Представник відповідача 1 (ТОВ „Прес-Центр") проти задоволення заяви не заперечував та вважав її обґрунтованою.

Представник відповідача 2 (ФО-П ОСОБА_3) правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Третя особа (ОСОБА_4) в судові засідання також не з'являлась, надала через канцелярію суду письмові пояснення з приводу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в яких зазначила, що заява не підлягає задоволенню, а визначені позивачем обставини перегляду рішення не можуть бути визнані нововиявленими. Крім того, у своїх поясненнях третя особа просить суд проводити розгляд справи без її участі в судових засіданнях.

Дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач - ТОВ „ІТ-ІНВЕСТ", звернувся з позовом (з урахуванням заяви про часткову відмову від позову вх. № 11609 від 07.08.2012 р., т. 2 арк. спр. 65-71) до ТОВ „Прес-Центр" (відповідач 1), ФО-П ОСОБА_3 (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 про визнання недійсними договору № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.2009 р., на підставі якого 11.10.2010 р. здійснено публікацію в офіційному бюлетені №19 відповідно до рішення №10066 від 11.10.2011 р.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 05.10.2010 р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір № 1/05-10, за яким до позивача у власність перейшли майнові та немайнові права на знак для товарів та послуг „triolan". Втім, зареєструвати вказане право у встановленому законом порядку є неможливим з огляду на наступне.

За договором № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.2009 р. (далі - „спірний договір") ТОВ „Прес-Центр" (як правовласник) передало в повному обсязі ФО-П ОСОБА_3 (як правонабувачу) виключне право на товарний знак „triolan".

Втім, як стверджує позивач, спірний договір підписано не уповноваженим представником правовласника - ОСОБА_5, яка на момент його підписання (10.08.2009 р.) не мала повноважень директора останнього, що зумовлює недійсність спірного договору.

В свою чергу, ФО-П ОСОБА_3 (відповідач 2) 01.03.2011 р. передав ОСОБА_4 (3-тя особа) майнові права на знак „triolan".

Відповідно до виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (т. 1 арк.спр. 102) право власності на знак „triolan" зареєстровано на ОСОБА_4 (3-тя особа)

Позивач вважає, обставини, що склалися, порушують його права як власника знаку для товарів та послуг „triolan".

В останньому відзиві на позовну заяву від 29.10.2012 р. вх. № 17634 (т.2 арк. спр. 124-125) відповідач 1 позовні вимоги визнав в повному обсязі, підтвердив, що спірний договір підписано не уповноваженою особою, оскільки на момент його підписання (10.08.2009 р.) директором ТОВ „Прес-Центр" був ОСОБА_6, а не ОСОБА_5

Відповідач 2 та 3-тя особа з позовом не погодились, зазначали, що спірний договір фактично було підписано не 10.08.2009 р. (як помилково зазначено), а 10.07.2009 р., тобто під час перебування ОСОБА_5 на посаді директора ТОВ „Прес-Центр".

Рішенням суду від 03.12.2012 р. у задоволенні позову було відмовлено.

Вказане рішення суду було скасоване постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р., прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсним договір № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.2009 р., на підставі якого 11.10.2010 р. здійснено публікацію в офіційному бюлетені №19 відповідно до рішення №10066 від 11.10.2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. скасовано, а рішення суду першої інстанції від 03.12.2012 р. залишено без змін.

В основу обґрунтування відмови в задоволенні позову в рішенні від 03.12.2012 р. суд поклав ухвалу судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 08.11.12 р. по справі № 2037/1461/12 за позовом ТОВ „Прес-центр" до ОСОБА_4, третя особа - Державна служба інтелектуальної власності України про визнання права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг, в якій зазначено, що спірний договір був підписаний не 10.08.09 р., а 10.07.09 р., про що на договорі зроблено виправлення, а також враховано пояснення відповідача 2, засвідчені нотаріально.

Суд при розгляді позовних вимог про визнання спірного договору недійсним виходив з того, що вказані вище докази в сукупності свідчать про виправлення сторонами в спірному договорі технічної описки в даті його укладення, а від так - відсутність підстав для визнання його недійсним.

27 лютого 2013 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-50091 св 12 вказані вище ухвала судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 08.11.12 р. та рішення Дергачівського районного суду міста Харкова від 08.10.12 р. скасовані.

Саме на викладену обставину позивач посилається як на підставу для перегляду рішення суду від 03.12.2012 р.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

На підставі викладеного, суд визнає в порядку ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України обставину щодо скасування ухвали судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 08.11.12 р. по справі №2037/1461/12 нововиявленою, та вважає за можливе переглянути рішення від 03.12.2012 р. у даній справі.

Переглядаючи вказане вище рішення суду за нововиявленими обставинами, судом встановлено наступне.

05 жовтня 2010 року між позивачем (як правонаступником) та відповідачем 1 (як власником) було укладено договір № 1/05-10 про передачу прав власності на знак для товарів та послуг, відповідно до якого (п. 1.1) власник передає у власність правонаступнику виключні майнові та немайнові права на знак для товарів та послуг „triolan".

Права на вказаний вище знак відповідач 1 передав позивачу як особа, що має відповідне свідоцтво № 102466 на знак для товарів та послуг „triolan".

Права інтелектуальної власності на товарний знак переходять від власника до правонаступника в день підписання сторонами договору № 1/05-10 (п. 1.3).

Пунктом 2.1 договору № 1/05-10 передбачено, що власник має забезпечити реєстрацію відомостей про передачу права власності на знак для товарів та послуг „triolan" у Державному департаменті інтелектуальної власності.

Державним департаментом інтелектуальної власності було відмовлено в проведенні реєстрації зміни власника знаку для товарів та послуг „triolan" у зв'язку з тим, що в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності № 19 від 11.10.2011 р. вже відбулася публікація про передачу права власності на відповідний знак іншій особі (лист Державного департаменту інтелектуальної власності т. 1 арк. спр. 31).

В результаті викладених обставин, відповідачу 1 та позивачу стало відомо про укладення 10.08.2009 р. між ТОВ „Прес-центр" (як правовласником) та ФО П ОСОБА_3 (як правонабувачем) договору № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак (далі - "спірний договір"), відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) правовласник передає належне йому виключне право в повному обсязі на товарний знак „triolan".

В подальшому (01.03.2011 р.) ФО-П ОСОБА_3 передав право власності на товарний знак „triolan" ОСОБА_4

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Статтею 422 ЦК України передбачено, що право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону (ст. 427 ЦК України).

Згідно ч. ч. 7, 9 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" право власності на знак переходить на підставі договору про передачу права власності на знак і ліцензійного договору, які вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

На підставі викладених норм, відповідач 1 (як особа, що має свідоцтво на знак для товарів та послуг) дійсно мав право передавати право власності на знак „triolan", укладаючи з новим правовласником відповідний письмовий договір.

Таким чином, сам факт укладення спірного договору між відповідачем 1 та відповідачем 2 є таким, що відповідає чинному законодавству.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частиною 2 ст. 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

З огляду на вказані положення, представник відповідача 1 в момент підписання спірного договору мав володіти всіма представницькими повноваженнями, визначеними установчими документами останнього та необхідними для укладення відповідного договору.

Судами при попередньому розгляді справи встановлено, що спірний договір від імені відповідача 1 підписано ОСОБА_5 як його директором.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач 1 (у відзиві на позовну заяву від 29.10.2012 р. вх. № 17634, т.2 арк. спр. 124-125), ОСОБА_5, в момент підписання спірного договору необхідних представницьких повноважень як директора, визначених статутом ТОВ „Прес-Центр" не мала, в штаті підприємства не перебувала.

Згідно наказу ТОВ "Прес-Центр" № 01-08/09 та пояснень представників відповідача 1 з 01.08.2009 р. директором останнього було призначено ОСОБА_6 (наказ міститься в матеріалах справи т.2 арк.спр.126), якого було звільнено із займаної посади 28.02.2011 р.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірний договір було підписано ОСОБА_5 як неповноважним представником ТОВ „Прес-Центр", а останнім відповідний правочин схвалено не було.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладені вище обставини, встановивши факт підписання спірного договору не уповноваженою особою відповідача 1 (тобто ТОВ "Прес-Центр" не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності), суд дійшов висновку, що договір № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.2009 р. є недійсним.

Суд зазначає, що посилання відповідача 2 та третьої особи на те, що спірний договір було підписано 10.07.2009 р. (в період дії повноважень ОСОБА_5 як директора ТОВ „Прес-Центр"), а зазначена дата в спірному договорі (10.08.2009 р.) вказана внаслідок технічної помилки, позбавлені доказового значенні, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Дергачівського районного суду міста Харкова від 08.10.12 р. та ухвала апеляційного суду Харківської області від 08.11.12 р. по справі № 2037/1461/12, які покладено в обґрунтування рішення суду у даній справі скасовані ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.02.2013 р. по справі № 6-50091 св 12.

Ухвала господарського суду м. Києва від 17.08.2011 р. по справі № 12/211 (т. 1 арк. спр. 91) не має преюдиціального значення для підтвердження факту наявності помилки в даті укладення спірного договору, а містить лише зміст заяви ТОВ "Прес-Центр" про відмову від позову у вказаній справі.

Укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 попередній договір про відчуження виключного права та товарний знак (арк.спр. 141) свідчить лише про їх намір в майбутньому укласти договір, втім достовірно не підтверджує факт підписання основного (спірного) договору саме 10.07.2009 р.

Надана 3-ю особою копія спірного договору (т. 2 арк. спр. 49) містить виправлення вказаної дати підписання спірного договору з 10.08.2009 р. на 10.07.2009 р. шляхом її закреслення.

Втім, наданий 3-ю особою примірник спірного договору є одним із трьох примірників (як-то передбачено п. 7.1), виправлення до нього внесені 12.02.2012 р. (за сплином майже 3-х років) іншим директором ТОВ "Прес-Центр" (Сусловим А.О.), та відрізняється від примірнику, копія якого надана позивачем (т. 1 арк. спр. 24)

З огляду на положення ст.ст. 32-34 ГПК України, суд розцінює вказаний доказ таким, що неспроможний достовірно та об'єктивно підтвердити факт підписання спірного договору саме 10.07.2009 р., а не 10.08.2009 р.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що пояснення ОСОБА_5 (т. 2 арк.спр. 144) та відповідача 2, відповідно до яких останні стверджують, що вони, як особи, які безпосередньо приймали участь у підписанні спірного договору та пам'ятають, що фактично підписали його 10.07.2009 р., а не як то зазначено в договорі - 10.08.2009 р. - не можуть слугувати єдиними та безумовним доказом дати укладення договору, а також спростовуються викладеними вище обставинами.

Окрім того, докази перебування ОСОБА_5 на посаді директора ТОВ „Прес-Центр" 10.07.2009 р. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на першого відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ-Інвест" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2012 року по справі № 5023/3372/12 (н.р. 5023/8861/11) за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2012 року у справі № 5023/3372/12 (н.р 5023/8861/11) скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-Інвест" задовольнити.

Визнати недійсним договір № 005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр" (61018, м. Харків, вул. Дерев'янка, б. 1-А, код ЄДРПОУ 32335569) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на підставі якого 11.10.2010 р. здійснено публікацію в офіційному бюлетені № 19 відповідно до рішення №10066 від 11.10.2011 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр" (61018, м. Харків, вул. Дерев'янка, б. 1-А, код ЄДРПОУ 32335569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ-Інвест" (61007, м. Харків, вул. Північна, б. 12, код ЄДРПОУ 33898833) судовий збір в розмірі 573,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 вересня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.