Постанова

від 16.09.2013 по справі 5023/3688/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 5023/3688/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора - Маматов М.О.

представників:

першого позивача - не з'явився

другого позивача - не з'явився

третього позивача - не з'явився

відповідача - Смірнов І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2661Х/1-12) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року у справі №5023/3688/12

по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року у справі №5023/3688/12

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:

1. Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків,

2. Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області, м. Харків,

3. Бессарабівської сільської ради Кегичівського району, с. Бессарабівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького",

с. Лебедівка,

про відшкодування шкоди у розмірі 887266,00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області та Бессарабівської сільської ради Кегичівського району звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького", в якій просив стягнути з відповідача шкоду у розмірі 887266,00 грн., яка заподіяна природним комплексам території та об'єкту природно-заповідного фонду, а саме гідрологічному заказнику місцевого значення "Кохановський" та зобов'язати відповідача привести розорену земельну ділянку площею 44,36 га, що знаходиться на території Бесарабівської сільської ради Кегичівського району у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, шляхом відновлення природного рослинного покриву.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2012 р. у справі №5023/3688/12 (головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2013 р. у справі №5023/3688/12 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 р. скасовано, а рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. змінено. В абзаці другому резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. слова "яку перерахувати до бюджету Бессарабівської сільської ради Кегичівського району" замінено на слова "на користь бюджету Бессарабівської сільської ради Кегичівського району, бюджету Харківської обласної ради та Державного бюджету України". В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. залишено без змін.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 набрало законної сили.

30 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 та прийняти нове, яким відмовити у позові Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року у справі №5023/3688/12 (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні заяви ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. по справі №5023/3688/12 відмовлено. Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. по справі №5023/3688/12 залишено без змін.

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року та рішення від 15 жовтня 2012 року у справі №5023/3688/12 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, в обґрунтування нововиявлених обставин посилається на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2013 р. у справі №922/1206/13, яким визнано недійсним охоронне зобов'язання на гідрологічний заказник місцевого значення «Коханівський» від 14.04.2010 р. за №06-19-02-Зк/2010.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на її необґрунтованість та зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2013 р. у справі №922/1206/13 про визнання недійсним охоронного зобов'язання не є нововиявленою обставиною, тому підстави для перегляду рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року у справі №5023/3688/12 за нововиявленими обставинами відсутні. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року у справі №5023/3688/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Позивачі письмових відзивів на апеляційну скаргу відповідача не надали.

09 вересня 2013 року представник першого позивача через канцелярію суду надав клопотання (вх. №7663), в якому просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що апеляційна скарга відповідача, станом на 09.09.2013 р., на його адресу не надходила.

Згідно із пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Колегія суддів встановила, що в матеріалах справи містяться квитанція №2046/4 від 20.08.2013 р. та опис вкладення в цінний лист (т.IV а.с.72,75), які є належними доказами надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Державній екологічній інспекції у Харківській області.

Колегія суддів, враховуючи викладене, ухвалила клопотання представника першого позивача про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Позивачі, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.

Враховуючи те, що явка позивачів не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Приймаючи рішення від 15 жовтня 2012 року про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 887266,00 грн., яка заподіяна природним комплексам території та об'єкту природно-заповідного фонду, а саме гідрологічному заказнику місцевого значення «Коханівський» та про зобов'язання відповідача привести розорену земельну ділянку площею 44,36 га, що знаходиться на території Бессарабівської сільської ради Кегичівського району Харківської області у стан, придатний до використання за цільовим призначенням шляхом відновлення природного рослинного покриву, суд першої інстанції виходив з того, що на ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" покладено обов'язок щодо забезпечення режиму охорони та збереження гідрологічного заказника місцевого значення «Коханівський» на підставі охоронного зобов'язання від 14.04.2010 р. за №06-19-02-Зк/2010 (т.І а.с.37).

Саме наявність охоронного зобов'язання у відповідача стала підставою для задоволення позову прокурора про стягнення шкоди та зобов'язання привести земельну ділянку у придатний стан.

Відповідач, звертаючись із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 за нововиявленими обставинами, посилається на те, що охоронне зобов'язання від 14.04.2010 р. за №06-19-02-Зк/2010, не виконання умов якого стало підставою для стягнення шкоди і зобов'язання відповідача привести земельну ділянку у придатний стан, визнано недійсним.

Відповідно ця обставина є нововиявленою, оскільки вона існувала на час розгляду справи, не була відома ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" на час розгляду справи та є істотною для розгляду справи.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що ця обставина не є нововиявленою, а є новим доказом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально - правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно із заявою відповідача підставою для перегляду рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 за нововиявленими обставинами є факт недійсності охоронного зобов'язання від 14.04.2010 р. №06-19-02-Зк/2010, з моменту його видачі.

Колегія суддів, досліджуючи зміст рішення господарського суду від 03.06.2013 р. у справі №922/1206/13, яким визнано вищевказане охоронне зобов'язання недійсним, встановила, що суд першої інстанції, визнаючи його недійсним виходив з того, що воно є правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на буття, зміну або припинення цивільних права та обов'язків.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України в якості підстав недійсності правочину визначено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Факт недійсності охоронного зобов'язання від 14.04.2010 р. №06-19-02-Зк/2010 встановлено рішенням господарського суду від 03.06.2013 р. у справі №922/1206/13.

Згідно із ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, охоронне зобов'язання №06-19-02-Зк/2010 є недійсним з 14.04.2010 р., а тому ця обставина існувала на час розгляду справи №5023/3688/12 та винесення рішення у цій справі 15.10.2012 р.

Відповідачу на час розгляду справи №5023/3688/12 та винесення рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у цій справі не було і не могло бути відомо про недійсність вищезазначеного охоронного зобов'язання.

Питання дійсності чи недійсності охоронного зобов'язання має істотне значення для вирішення спору у справі №5023/3688/12, оскільки прокурор обґрунтував свої позовні вимоги невиконанням відповідачем обов'язків, покладених на нього цим зобов'язанням.

Місцевий господарський суд при прийнятті 15.10.2012 р. рішення у справі №5023/3688/12 оцінював матеріали справи в контексті дійсності охоронного зобов'язання №06-19-02-Зк/2010 від 14.04.2010 р., що стало основною підставою для задоволення позову прокурора про стягнення шкоди та зобов'язання привести земельну ділянку у придатний стан.

Відповідно до п.8.6 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що на момент розгляду заяви ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 за нововиявленими обставинами були одночасно наявні всі три умови, які є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що обставина, на яку посилається відповідач в обґрунтування поданої заяви, не є нововиявленою.

В зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року та рішення від 15 жовтня 2012 року у справі №5023/3688/12 підлягають скасуванню.

Частиною 8 статті 114 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що позов Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою проведено перевірку за фактом порушення режиму гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський".

Рішенням Харківської обласної ради від 23.02.1999 року, відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", оголошений гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський" (т.І а.с.35).

На виконання вказаного рішення Харківської обласної ради 10.09.1999 року державним управлінням екологічної безпеки в Харківській області затверджено положення про гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський".

12 квітня 2010 року ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" звернулося до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області з листом №561, в якому просило надати можливість використання природоохоронних зобов'язань на гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський" та зобов'язувалось виконувати природоохоронні обов'язки в повному обсязі (т.І а.с.36).

14 квітня 2010 року ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" та першим заступником начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області було підписано охоронне зобов'язання, яке зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за №06-19-02-Зк/2010 (т.І а.с.37).

Відповідно до даного охоронного зобов'язання ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" дав зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський" оголошеного рішенням Харківської обласної ради від 23.02.1999 року в межах Кегичівського району, с. Коханівка загальною площею 110,6 гектарів.

14 квітня 2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області було затверджено Положення гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський" та погоджено з ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" (т.І а.с.38-41).

Згідно із п. 1.7 вказаного Положення, ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" несе повну відповідальність за належне утримання території заказника та додержання встановленого режиму його охорони та збереження згідно з ст. ст. 26, 46 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Згідно із актом перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області № 05-24-66 від 29.05.2012 року керівництво ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" не виконало вимоги припису інспекції від 21.03.2011 року. Відсутні інформаційно-охоронні знаки встановленого зразку. Виявлено факт розорення пасовищ (т.І а.с.20-21).

Прокурор вважає, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський", внаслідок чого на території згаданого заказника відбулося незаконне розорення пасовищ, що призвело до знищення трав'яного покриву на площі 44,36 га та створило перешкоди для здійснення основної мети створення вищевказаного заказника - охорона та збереження в природному стані місця формування водотоку р. Багата, чим спричинено шкоду об'єкту природно-заповідного фонду.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення, з урахуванням приписів статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 1166 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення від 15.10.2012 року у справі №5023/3688/12, виходив з того, що на відповідача покладено обов'язок щодо забезпечення режиму охорони та збереження гідрологічного заказника місцевого значення «Коханівський» на підставі охоронного зобов'язання від 14.04.2010 р. за №06-19-02-Зк/2010.

Однак, рішенням господарського суду від 03.06.2013 р. у справі №922/1206/13 визнано вищевказане охоронне зобов'язання недійсним з моменту його видачі, тобто з 14.04.2010 р.

Отже, у ТОВ "Аграрний дім ім. Горького", як на момент проведення перевірки прокурором, так і на момент прийняття господарським судом Харківської області рішення про стягнення шкоди, не існувало обов'язку щодо забезпечення режиму охорони та збереження гідрологічного заказника місцевого значення «Коханівський».

Оскільки прокурором не доведено той факт, що саме діями відповідача було завдано шкоду об'єкту природно-заповідного фонду, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.Інших підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає. Будь-які докази на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що твердження, викладені в апеляційній скарзі, спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, в зв'язку з чим, ухвала господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року у справі №5023/3688/12 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Також колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви відповідача про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року у справі №5023/3688/12 за нововиявленими обставинами, в зв'язку з чим, рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року у справі №5023/3688/12 підлягає скасуванню, а позовні вимоги - залишенню без задоволення.

Крім того, 04 вересня 2013 року представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання (вх. №7537), в якому просив зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - наказу господарського суду Харківської області від 27.03.2013 року у справі № 5023/3688/12.

Згідно із ч.1 ст.121-1 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» згідно з вимогами статті 121-1 ГПК зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції. Тому суд апеляційної інстанції за будь-яких обставин не вправі зупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, враховуючи викладене, ухвалила клопотання представника відповідача про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу залишити без задоволення.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.08.2013 р. у справі №5023/3688/12 скасувати.

Заяву відповідача про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 р. у справі №5023/3688/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора відмовити.

Повна постанова складена 16 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М. 16.09.13