Постанова

від 20.09.2013 по справі 28/5009/5302/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.09.2013 р. справа №28/5009/5302/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Татенко В.М. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Іванчик О.М., представник за дов. від 18.06.13р. № 4110/27 від відповідача:Дубов В.Л., директор розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аверс-Трейд", м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області

від 19.10.2011 року у справі№28/5009/5302/11 (суддя О.В. Яцун) за позовомКонцерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району, м. Запоріжжя до Приватного підприємства "Аверс-Трейд", м. Запоріжжя прозобов»язання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600268 від 01.05.2011р. ВСТАНОВИВ:

05.09.2011 року Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Аверс-Трейд", м. Запоріжжя про зобов'язання укласти договір купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді №600268 від 01.05.2011р., викладений в редакції позивача (а.с.9-12).

До початку розгляду справи по суті від позивача у відповідності до ст. 22 ГПК України надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд зобов'язати Приватне підприємство „Аверс-Трейд" укласти з Концерном „Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „МТМ" Жовтневого району договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, викладений в редакції Концерну "МТМ", а саме: "Договір № 600268 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01" травня 2011 року …"(а.с.59).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2011р. позов задоволено частково. Суд зобов'язав відповідача укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600268 в редакції позивача. Дату укладення договору суд визначив відповідно до вимог ст.187 ГК України. Стягнуто з Приватного підприємства "Аверс-Трейд" на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.81-101).

Судове рішення мотивоване тим, що укладання договору купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді є обов'язковим відповідно до чинного законодавства, відповідач є фактичним споживачем теплової енергії, тому позовні вимоги є обґрунтованими, проте позивач помилково вказав дату укладення договору, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

Відповідач, Приватне підприємство "Аверс-Трейд" м. Запоріжжя звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим через неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинами справи, а також через порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права (а.с. 105-106).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що господарським судом порушені норми процесуального права в частині неналежного повідомлення його про судовий розгляд справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості надати суду заперечення та докази у підтвердження необґрунтованості вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на те, що при розгляді справи суду були надані невідповідні документи та помилкові фактичні дані, в результаті чого судом не було враховано, що в приміщенні позивача, куди нібито постачається теплова енергія, відсутні прилади опалення та воно було від'єднане від системи централізованого опалення всього будинку ще на момент його придбання позивачем за договором міни від 07.09.2009 р., що підтверджується листами попередніх власників. Приміщення опалюється за допомогою електричних обігрівачів..

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що у належному позивачу приміщенні централізоване опалення було відключено минулим власником цього приміщення не самостійно, а у встановленому на момент відключення порядку та зі згоди підприємства теплових мереж. Відключення централізованого опалення у приміщенні було проведено у 2000 році на підставі проекту, розробленого виробничо-конструкторським відділом ВАТ «Запоріжсільбуд», і фактично проводилося силами ПЖКО ВАТ «Запоріжсільбуд», з узгодженням із тепловими мережами Жовтневого району міста Запоріжжя. Отже, апелянт зазначає, що через відсутність підключення приміщення до центрального опалення (технічної можливості отримання теплової енергії) спірний договір купівлі-продажу теплової енергії суперечить приписам законодавства та за таким договором не можуть виникнути цивільні права та обов'язки.

16.09.2013р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 09.09.2013 р. № 4531/юр, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (а.с.161-166).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оскаржуване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, разом із відзивом на апеляційну скаргу, позивач надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів у підтвердження викладених у відзиві обставин, яке колегією суддів було розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи (а.с.167-216).

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване судове рішення таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

Позивач, Концерн «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний код 32121458) є юридичною особою, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.13-15).

Відповідно до п. 6.1 Положення про Філію Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району філія є структурним підрозділом Концерну без права юридичної особи (а.с.16).

Відповідач, Приватне підприємство "Аверс-Трейд", м. Запоріжжя є юридичною особою (ідентифікаційний код 24909382).

З матеріалів справи вбачається, що згідно Договору міни від 07.09.2009 року Приватне підприємство "Аверс-Трейд", м. Запоріжжя є власником 3/25 частини будівлі, літ А-4, загальною площею 359,44 кв.м, що знаходиться по вул. Червоногвардійській в будинку №48 на другому поверсі, а саме: кімната 35 (28) пл. 17,4 кв.м., кімната 36 (29) пл. 16,4 кв.м., кімната 37 (30) пл. 20,3 кв.м., кімната 38 (31) пл. 19,4 кв.м., кімната 39 (32) пл. 19,6 кв.м., кімната 40 (33) пл. 40.6 кв.м.. коридор 34 (34) пл. 62,9 кв.м.. кімната 41 (35) пл. 19,5 кв.м., тамбур 42 (35/1) пл. 0,6 кв.м., кімната 43 (36) пл. 36.8 кв.м., кімната 44 (37) пл. 19,9 кв.м., кімната 45 (38) пл. 19,9 кв.м., кладова 46 (39) пл. 2,2 кв.м. кімната 47 (40) пл. 16,6 кв.м. вмивальник 48 (40/1) пл. 4,2 кв.м., туалет 49 (41) пл. 1,4 кв.м., душ 50 (41/1) пл. 1,3 кв.м., туалет 51 (42) пл. 2,7 кв.м., балкон пл. 0,72 кв.м., балкон пл. 0,72 кв.м., загальною площею 323,14 кв.м. Місця загального користування: сходова клітина IV пл. 12,1 кв.м., сходова клітина II пл. 18,1кв.м., тамбур II пл. 6,1 кв.м. Право власності на зазначений об'єкт підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 04.11.2009 року за №24348279, реєстраційний номер 4837667 (а.с. 29, 30, 31).

Пунктом 1.5 договору міни передбачено, що передача майна за цим договором здійснюється у день нотаріального посвідчення та підтверджується підписаними сторонами відповідними актами прийому-передачі. Враховуючи приписи діючого законодавства договір міни був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бургазли І.І., про що зроблено запис у реєстрі за № 7833 від 07.09.2009р.

З акту приймання-передачі до договору міни від 07.09.2009 року вбачається, що у приміщеннях відсутня гаряча вода, відсутнє підключення до гарячого центрального водопостачання та центрального опалення, відсутні прилади опалення, приміщення опалюється за допомогою автономних електронагрівачів (а.с. 142).

Із переписки з попередніми балансоутримувачами та власниками зазначеної будівлі і безпосередньо зазначеного приміщення вбачається, що у приміщенні відсутні прилади опалення та нежитлове приміщення відповідача загальною площею 323,14 кв.м. відключено від системи централізованого опалення, та відключення від системи опалення зроблено за погодженням з теплопостачальною організацією, проектом ще у 2000 році (а.с. 145,146,147).

З відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що позивач спростовує посилання відповідача на відсутність централізованого опалення в зазначених приміщеннях з 2000 року тим, що між Концерном «МТМ» та попереднім власником приміщень - ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Запоріжсільбуд» (код ЄДРПОУ 31612719) було укладено договір про постачання теплової енергії № 894 від 01.11.2002р., а пізніше договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600894 від 01.01.2007р., який було розірвано за заявою споживача у зв»язку зі зміною права власності, а відтак в період з листопада 2002р. по листопад 2009р. теплопостачання до приміщень, які в подальшому за договором міни були передані позивачу, здійснювалось на договірних засадах (а.с.191-200).

З Акту приймання-передачі відомчого гуртожитку по вул. Червоногвардійська, 48 в комунальну власність вбачається, що КП «РЕПОГ», яке з 01.03.2006р. прийняло в повне господарське відання від ВАТ «Запоріжсільбуд» гуртожиток по вул.Червоногвардійській,48, прийняло на баланс тільки житлові приміщення гуртожитку, які складають 8/25 частини будівлі, а не всю будівлю № 48 по вул. Червоногвардійській, як зазначає позивач (а.с.203-206).

З актів перевірки технічного стану приміщення від 05.11.2007 року, 10.12.2008 року, 17.11.2009 року, які підписані з боку баласоутримувача - КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» (КП «РЕПОГ») та попереднім власником ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Запоріжсільбуд», вбачається, що приміщення загальною площею 323,14 кв.м, розташоване на другому поверсі будинку № 48 по вул.Червоногвардійській у м.Запоріжжі відключено від системи централізованого опалення, прибори опалення (радіатори) демонтовані, обігрів приміщення здійснюється із використанням електричних обігрівачів, проте документів у підтвердження узгодження відключення даного приміщення від системи централізованого опалення з Концерном «МТМ» матеріали справи не містять (а.с.148,149,150).

В матеріалах міститься Акт від 23.04.2010 року, який складений представниками позивача, яким встановлено, що приміщення відповідача загальною площею 333 кв.м є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку (а.с.35).

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району, 28.12.2009 року ПП «Аверс-Трейд» звернувся до позивача з листом №24 від 24.12.2009 року, в якому просив укласти договір на поставку теплової енергії та гарячої води.

З листа позивача №629 від 27.05.2011 року вбачається, що 10.03.2010 року відповідачу направлено два екземпляра проекту договору купівлі-продажу теплової енергії з пропозицією у встановлений законодавством строк розглянути, оформити належним чином і повернути на адресу Концерну "МТМ" Жовтневого району один примірник договору та надати відповідний комплект документів. Також Концерн "МТМ" звернув увагу відповідача на те, що в проекті договору зазначене теплове навантаження відповідно даних попереднього власника приміщення, у зв'язку з чим ПП "Аверс-Трейд" повинен замовити в проектній організації розрахунок теплового навантаження на об'єкт ( а.с.33).

Вказаний лист та 2 примірника проекту договору купівлі - продажу теплової енергії №600268 від 01.05.2011 року з додатками були направлені цінним листом з описом вкладенням на юридичну адресу відповідача 30.05.2010 року, про це свідчить відтиск поштового штемпелю на описі вкладення та поштовий чек №0033 від 30.05.2011 року (а.с.34).

Проте, відповідач проект договору не розглянув та не підписав, протоколу розбіжностей на адресу позивача не направив, чим порушив встановлений порядок укладання господарських договорів.

Отже, за таких обставин позивач звернувся до суду з відповідним позовом до відповідача.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо зобов'язання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У (далі - Закон № 2633), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. №1198.

За приписами ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до частини 3 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:, зокрема типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами ч. 1 ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Зі Статуту підприємства позивача вбачається, що предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії та розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також для побутових потреб населення та підприємств, установ, організації і її збут (п.2.2 Статуту).

За змістом статті 1 пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одним із видів комунальних послуг є постачання теплової енергії.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено серед основних обов»язків споживача теплової енергії - своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За приписами ст. 25 Закону України №2633 теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач комунальних послуг, до яких відноситься теплопостачання, зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 4 Правил №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Пунктом 14 зазначених Правил передбачений обов»язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи тепло споживання.

Таким чином, укладання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді є обов»язковим в силу Закону.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі Закону та інших випадках, встановлених законом розглядаються судом.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

З огляду на фактичні обставини справи вбачається, що відповідачу, як споживачу послуг з теплопопостачання, позивачем в установленому порядку було запропоновано підписати проект договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Пропозиція з проектом договору відповідачем отримана, яку він мав розглянути протягом 20 днів.

Проте, відповідач відмовився від укладання договору, посилаючись на відсутність правових підстав для його укладання, проект договору не розглянув та не підписав, протоколу розбіжностей на адресу позивача не направив.

Таким чином, висновок суду про порушення відповідачем встановленого порядку укладання господарських договорів є правомірним.

Колегія суддів вважає, що укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на умовах, запропонованих позивачем жодним чином не порушує прав відповідача, навпаки заперечення відповідача стосовно безпідставності його укладання суперечать вимогам чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанція вважає, що редакція договору, запропонована позивачем та прийнята судом, відповідає вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції.

Зокрема, колегією суддів не приймаються до уваги твердження апелянта стосовно того, що у нього відсутні технічні можливості для фактичного отримання (споживання) послуг теплопостачання, з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду від 18.12.2012р. у справі № 5009/3742/12 між тими ж сторонами, яке було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. встановлено факт наявності теплопостачання в приміщеннях відповідача, його обізнаність про існування переддоговірної суперечки, а також листування за належною адресою, в той же час посилання скаржника на те, що ним не отримувалися послуги по тепловому постачанню не підтверджені жодним письмовим доказом (а.с.169-173,174-178).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Доводи апелянта стосовно того, що він не був належним чином повідомлений та був позбавлений можливості надати суду першої інстанції заперечення та докази необґрунтованості вимог, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як встановлено колегією суддів, згідно витягу з ЄДРПОУ відповідача, місцезнаходженням юридичної особи є : 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, буд. 72, квартира 112, така сама адреса зазначена у позові. Інших доказів, які б свідчили про зміну місцезнаходження юридичної особи відповідача в матеріалах справи відсутні.

Згідно пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №28 від 20 лютого 2013 року (зі змінами та доповненнями) передбачено, що на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив.

Зазначене є підтвердженням розсилання процесуальних документів сторонам по справі.

На оригіналах процесуальних документів, що знаходяться у справі, на звороті у лівом нижньому куті проставлено відповідний штамп суду з відміткою про відправку копії ухвали про порушення провадження по справі та призначення справи до розгляду від 05.09.13 року (а.с.1) та копії ухвали про відкладення розгляду справи від 28.09.2011 року (а.с.58), які були надіслані судом у встановлений законом строк на адресу відповідача.

Таким чином, колегія суддів не вбачає процесуальних порушень, на які вказує апелянт.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права та повинно бути залишено без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аверс-Трейд", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 року у справі №28/5009/5302/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 року у справі №28/5009/5302/11 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

В.М. Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1 -позивачу;1 -відповідачу; 1-ДАГС;1-ГС Запор. обл.