Рішення

від 05.09.2013 по справі 910/1145/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1145/13 05.09.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕАНА»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОСЕРВІС КИЇВ»

Про стягнення 38338,28 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Кобцов І.А. (за дов.), Смовж Ю.А. (за дов.)

від відповідача Пятов С.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕАНА» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОСЕРВІС КИЇВ» про стягнення 38338,28 грн..

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Згідно з усними домовленостями відповідач виставив позивачу рахунок № 26 від 26.09.2012 р. на суму 38338,28 грн. (оплата за комплектуючі для офісної техніки). Позивачем платіжним дорученням № 1641 від 27.09.2012 р. оплачено вказаний рахунок. Оскільки товар поставлено не було, позивач звернувся до відповідача з вимогою про поставку товару або повернення коштів. Відповідач повідомив, що товар отримано громадянином Щербиною Денисом Олександровичем у вересні 2012 р.. Проте, за твердженням позивача, Щербина Д.О. не перебуває та не перебував у трудових відносинах з позивачем, жодних довіреностей на отримання цінностей вказаній особі не виписувалось.

Ухвалою суду від 22.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1145/13.

Відповідач позовні вимоги відхилив, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. 27.09.2012 р., за даними бухгалтерського обліку відповідача, комплектуючі для офісної техніки (26 товарних позицій) на загальну суму 38338,28 грн. були відвантажені за видатковою накладною № РН-0000008 від 28.09.2012 р. повноважному представнику покупця - Щербині Денису Олександровичу, повноваження якого підтверджені довіреністю № 198 від 27.09.2012 р.. Цю операцію було відображено у податковому обліку відповідача.

Ухвалою суду від 18.03.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У наданих суду поясненнях генеральний директор Лещенко М.К. та головний бухгалтер Руденко Л.М. зазначили, що не знайомі з Щербиною Д.О., не підписували жодних довіреностей на його ім'я, в тому числі довіреність № 198 від 27.09.2012 р., відтиск печатки на довіреності № 198 від 27.09.2012 р. не є відтиском оригінальної печатки товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕАНА».

Оскільки для встановлення, чи підписані довіреність № 198 від 27.09.2012 р. генеральним директором Лещенком М.К. та головним бухгалтером Руденко Л.М., а також чи містить вказана довіреність та видаткова накладна №РН-0000008 від 28.09.2012 р. відбитки печатки товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕАНА», потрібні спеціальні знання, і, в силу ст. ст. 32, 34 ГПК України, вони можуть бути встановлені виключно шляхом проведення судової експертизи, тобто допустимим доказом у даному випадку є висновок судових експертів, судом призначено у справі судові почеркознавчу та технічну експертизи, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Провадження по справі, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинено.

Матеріали справи повернуто на адресу суду з висновком експерта.

Ухвалою суду від 26.07.2013 р. поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.08.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з надісланням матеріалів справи до органу досудового розслідування. Зокрема, заявник послався на, те, що в діях з підробки підписів на довіреності № 198 від 27.09.2012 р. та у видатковій накладній № РН-0000008 від 28.09.2012 р. містяться ознаки кримінального правопорушення. Відтак завдані позивачеві збитки повинні відшкодовуватися особами, що вчинили таку підробку, а не відповідачем.

Позивач проти зупинення провадження заперечив.

Судом клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відхилено з наведених нижче підстав.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОСЕРВІС КИЇВ» (продавець) виставило товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕАНА» (покупцю) рахунок №26 від 26.09.2012 р. на суму 38338,28 грн., як плату за комплектуючі для офісної техніки.

Позивач перерахував відповідачу 38338,28 грн. платіжним дорученням № 1641 від 27.09.2012 р..

Виставлення продавцем рахунку-фактури та оплата його покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

За договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 16.11.2012 р. про поставку товару або повернення 38338,28 грн. попередньої оплати.

Відповідач у відповіді № 03-12-12 від 03.12.2012 р. повідомив, що товар позивачу поставлено, що підтверджується довіреністю № 198 від 27.09.2012 р. та видатковою накладною № РН-0000008 від 28.09.2012 р., які містять відбитки печатки позивача та підпис його уповноваженої особи.

У той же час, висновком експертів № 4510/4511/13-33/4512/13-32 від 26.06.2013 р., за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертиз, встановлено наступне:

1. У довіреності № 198 від 27.09.2012 р. та у видатковій накладній № РН-0000008 від 28.09.2012 р. відтиски печатки від імені ТОВ «АЛЕАНА» нанесені не тією печаткою, якою нанесені експериментальні та вільні зразки відтисків печатки ТОВ «АЛЕАНА», що надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою з аналогічним змістом.

2. У довіреності № 198 від 27.09.2012 р. підписи, які розміщені у рядках «Керівник підприємства», «Головний бухгалтер», виконані рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки та технічних засобів.

3. Підпис від імені Лещенка М.К. у рядку «Керівник підприємства» довіреності № 198 від 27.09.2012 виконаний не Лещенком Миколою Костянтиновичем, а іншою особою.

4. Підпис від імені Руденко Л.М. у рядку «Головний бухгалтер» довіреності № 198 від 27.09.2012 виконаний не Руденко Людмилою Михайлівною, а іншою особою.

З огляду на викладене, суд не приймає довіреність № 198 від 27.09.2012 р. та видаткову накладну № РН-0000008 від 28.09.2012 р. як допустимі докази в розумінні ст. 34 ГПК України відсутності у відповідача заборгованості, оскільки останні не підписано повноважними представниками позивача, у зв'язку з чим не є підставою для виникнення, зміни чи припиненням прав та обов'язків для останнього.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність заборгованості у розмірі 38338,28 грн. не відповідає дійсності.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 38338,28 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк передбачено ч. 3 ст. 693 ЦК України.

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 38338,28 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодекс України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Дана норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов'язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов'язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов'язаний або якщо на місці боржника була б інша особа. Такий підхід щодо суб'єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов'язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

В силу статті 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, а отже не є підставою для звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності:

- недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника (кредитор не має нести негативні наслідки відносин між боржником та його контрагентами);

- відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання (вступаючи у договірні відносини, боржник несе відповідні ризики та має замінити відсутні товари на інші або вчиняти інші заходи щодо належного виконання зобов'язання);

- відсутність у боржника необхідних коштів. Отже незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

З огляду на викладене, неправомірні дії невідомих осіб щодо заволодіння товаром, не звільняють відповідача від обов'язку щодо повернення 38338,28 грн. попередньої оплати.

Відтак відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі з направленням матеріалів справи до слідчих органів.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОСЕРВІС КИЇВ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 19, кв. 88, код 32667554) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕАНА» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 25, код 33428046) 38338,28 грн. боргу, 1720,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 20.09.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун