Ухвала

від 16.09.2013 по справі 20/164-10-5523

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" вересня 2013 р.Справа № 20/164-10-5523

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про заміну стягувача в порядку ст. 25 ГПК України, подану у справі №20/164-10-5523

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Фінбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Ібрагімова О.М. - довіреність № 01-28/2701 від 24.07.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

від ТОВ "Українська боргова компанія" (заявника): не з'явився;

від ВДВС Котовського міського управління юстиції: не з'явився.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2011р. у справі №20/164-10-5523 позов Публічного акціонерного товариства „Фінбанк" було задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 21.09.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Фінбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД", посвідченим нотаріально та зареєстрованим за реєстровим № 12472, а саме на: комплекс, будівлі магазину, що знаходиться в місті Котовськ, на площі Базарній під номером 1 (один), Одеської області, та складається в цілому з: складського приміщення - літ. "Ш1", загальною площею 46,2 кв.м; офісу - літ. "Ш1", загальною площею 26,9 кв.м; торговельного залу з підсобними приміщеннями - літ. "Ш5, Ш6", загальною площею 42,3 кв.м; частини магазину - літ. "Ш", загальною площею 40,5 кв.м; загальною площею будівель 155,9 кв.м, належний Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД" на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 22.10.2003 р. (бланк САА № 053226), зареєстрованого в Котовському міжміському бюро технічної інвентаризації у книзі 2 номер запису № 25, реєстраційний № 2780490, шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства „Фінбанк" в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 161/09/07 від 21.09.2007 р. у розмірі 139 498 дол. США 67 центів, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ на 17.12.2010 року становить 1 110897 грн. 65 коп. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства „Фінбанк" витрати по сплаті державного мита в розмірі 11 108 грн. 97 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

22.04.2011р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2011 р. було видано відповідні накази.

16.07.2013р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" надійшла заява про заміну стягувача по справі №20/164-10-5223 в порядку ст. 25 ГПК України.

В обґрунтування заяви ТОВ "Українська боргова компанія" посилається на те, що 17.06.2013 р. між ПАТ "ФІНБАНК" та ТОВ "АНСУ" був укладений договір факторингу №06/13-1, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №161/09/07, укладеним між ПАТ "ФІНБАНК" та ОСОБА_1. Відповідно до договору факторингу ТОВ "АНСУ" набуло право грошової вимоги кредитора до ОСОБА_1.

17.06.2013 р. між ТОВ "АНСУ" та ТОВ "Українська боргова компанія" був укладений Договір відступлення права вимоги № 17/06/13, відповідно до якого ТОВ "АНСУ" відступив ТОВ "Українська боргова компанія" всі права вимоги за Кредитним договором № 161/09/07 від 21.09.2007р., укладеним між ПАТ "ФІНБАНК" та ОСОБА_1.

Факт зміни іпотекодержателя підтверджується договором від 04.07.2013р. про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченого 04.07.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 6074 .

На підставі викладеного, заявник просить суд замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія".

Ухвалою господарського суду від 29.07.2013р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про заміну стягувача в порядку ст. 25 ГПК України було прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні суду на 19.08.2013р. із зобов'язанням заявника надати оригінали доданих до заяви документів для огляду суду.

Ухвалою суду від 19.08.2013р., у зв'язку з необхідністю витребування доказів, розгляд заяви було відкладено на 16.09.2013р. та вдруге зобов'язано ТОВ "Українська боргова компанія" надати оригінал договору факторингу № 06/13-1 від 17.06.2013 року, укладеного між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "АНСУ", та оригінал договору про відступлення права за іпотечним договором від 04.07.2013 року , укладеного між ТОВ "АНСУ" та ТОВ "Українська боргова компанія", суду для огляду.

Ухвала господарського суду Одеської області від 19.08.2013р. (а.с.186) була оголошена заявнику у судовому засіданні 19.08.2013р., про що зазначено у відповідному протоколі судового засідання (а.с.184-185). Крім того, про час та місце наступного судового засідання та витребувані докази представник ТОВ "Українська боргова компанія" повідомлявся під розпис (а.с.183).

У судове засідання 16.09.2013р. представник заявника не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи безпосередньо під розпис у попередньому судовому засіданні, витребувані ухвалою суду документи без поважних причин не надав.

Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні , а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Зазначене цілком кореспондується з ч.5 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження", згідно з якою, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з постановою Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п.1.4) статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

При цьому, суд вказує, що оскільки ГПК не передбачено спеціального порядку подання та розгляду відповідної заяви, то пов'язані з цим питання мають вирішуватися за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Відповідно до п. 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Вирішуючи питання про можливість застосування положень п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України до заяви ТОВ „Українська боргова компанія", поданої в межах даної справи, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно до п. 4.9. цієї ж Постанови № 18 від 26.12.2011р., при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 ГПК України), господарським судам слід мати на увазі, що застосування п. 5 ч. 1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Як свідчать матеріали справи, вимоги про надання витребуваних документів містилися в ухвалі господарського суду від 29.07.2013р. (а.с.169), яка була завчасно отримана заявником 07.08.2013р. (а.с.172), та в ухвалі господарського суду Одеської області від 19.08.2013 року (а.с.186), яка була оголошена у судовому засіданні, в якому був присутній представник заявника (а.с.184-185).

Доказів, що підтверджують поважність причин неподання витребуваних документів (оригіналу договору відступлення права за іпотечним договором від 4.07.2013р.), заявник суду в порядку ст.33 ГПК України не надав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що ненадання заявником вказаних доказів, про витребування яких було зазначено у відповідних процесуальних документах, перешкоджає вирішенню заяви по суті, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Відповідно до ч. 6 п. 2.2., п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

При цьому, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Як встановлено судом, підставою здійснення правонаступництва при виконанні рішення по справі, предметом якої є звернення стягнення на майно на підставі договору іпотеки, є заміна сторони (кредитора) саме у вказаному зобов'язанні (іпотеці).

Саме з цих підстав судом і було витребувано оригінал договору від 04.07.2013р. про відступлення права вимоги за Іпотечним договором.

Приймаючи до уваги особливості нотаріального посвідчення угод, а саме погашення оригіналів правовстановлюючих документів шляхом проставлення на них відповідної відмітки, суд зазначає, що неподання заявником оригіналу договору позбавляє суд можливості встановити наявність у заявника прав іпотекодержателя станом на день розгляду заяви.

З урахуванням вищевикладеного, встановивши наявність умов, сукупність яких є підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, суд доходить висновку про необхідність залишення заяви без розгляду, що, водночас, не позбавляє заявника права повторного звернення до суду із відповідною заявою після усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.25, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про заміну стягувача в порядку ст. 25 ГПК України залишити без розгляду.

Суддя Щавинська Ю.М.