Рішення

від 13.09.2013 по справі 910/5283/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5283/13 13.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Полтавець Олег Олексійович про визнання недійсним іпотечного договору та зобов'язання вчинити дії Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Лавринович Г.Г.(дов. б/н від 01.03.2013 року) Керносенко А.О.(дов. б/н від 01.03.2013 року) від відповідача Попович Д.М.(дов. б/н від 23.01.2013 року) від третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таск" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (надалі по тексту - відповідач) про:

- визнання недійсним іпотечного договору № 39.29-50/405і від 05.04.2007 року, укладеного між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таск", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1423;

- виключення запису з Єдиного реєстру заборон і відчужень об'єктів нерухомого майна щодо нежилих приміщень в літ. "А": приміщення №№2-8 (групи приміщень №2). приміщення №№1,2 (групи приміщень № 5), приміщення № 1 (групи приміщень № 5а), приміщення №№1026 (групи приміщень № 11), загальною площею 577,40 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск".

15.04.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.

17.04.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

В судове засідання 19.04.2013 року представник позивача з'явився, підтримав заявлене 15.04.2013 року клопотання про призначення експертизи та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 19.04.2013 року з'явився, заперечив проти поданого клопотання про призначення експертизи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.04.2013 року було оголошено перерву до 24.04.2013 року.

У судовому засіданні 24.04.2013 року, судом у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучення до участі у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Полтавець О.О., оскільки рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки.

У судовому засіданні 24.04.2013 року представник позивача підтримав заявлене 15.04.2013 року клопотання про призначення експертизи.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.04.2013 року надав перелік питань які, на думку відповідача, необхідно поставити експерту.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Полтавець О.О., на виконання вимоги суду, надав вільні зразки підпису на 15 (п'ятнадцяти) аркушах паперу, справжність яких засвідчена суддею.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2013 року у справі № 910/5283/13 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи № 4493/4494/13-32 від 24.07.2013 року, разом з матеріалами справи № 910/5283/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року було поновлено провадження у справі № 910/5283/13, розгляд справи призначено на 30.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/5283/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/5283/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.09.2013 року.

Розпорядженням заступника в.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/5283/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/5283/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.09.2013 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

- визнати недійсним іпотечний договір № 39.29-50/405і від 05.04.2007 року, укладений між Акціонерним - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таск" з моменту його вчинення, а саме, з 05.04.2007року;

- виключити запис з Єдиного реєстру заборон і відчужень об'єктів нерухомого майна щодо нежилих приміщень в літ. "А": приміщення №№ 2-8 (групи приміщень №2). приміщення №№1,2 (групи приміщень № 5), приміщення № 1 (групи приміщень № 5а), приміщення №№1026 (групи приміщень № 11), загальною площею 577,40 кв.м., що знаходяться за адресою: Місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 15 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Таск" на праві власності згідно договору купівлі - продажу нежилого приміщення шляхом викупу № 362/45-КП від 02.08.2005 року.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Водночас, із змісту поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що остання не містить зміни предмету, підстав позову, збільшення, або зменшення позовних вимог, а тому, суд приймає вищевказану заяву та розцінює останню як додаткові пояснення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2013 року надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 13.09.2013 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання 13.09.2013 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2007 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таск" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 39.29-50/405і, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1423 (надалі по тексту - Іпотечний договір)

Відповідно до пункту 1.1. Іпотечного договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Договором кредиту № 39.29-50/687к від 05.04.2007 року - основне зобов'язання, наступне нерухоме майно, яким є нежилі приміщення в літ "А": приміщення №№ 2-8 (групи приміщень №2). приміщення №№1,2 (групи приміщень № 5), приміщення № 1 (групи приміщень № 5а), приміщення №№1026 (групи приміщень № 11), загальною площею 577,40 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 15 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності відповідно до договору купівлі - продажу нежилого приміщення шляхом викупу 362/45-КП, посвідченого 02.08.2005 року Бойко Л.Л. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 8582, право власності на яке зареєстроване згідно з реєстраційним написом на правовстановлюючому документі, зробленим 12 жовтня 2005 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, записано в реєстрову книгу за реєстровим номером 1209-П (надалі по тексту - Предмет іпотеки).

Заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 5 050 000,00 грн., що за офіційним курсом гривні до долару США встановленим Національним банком України на день укладення цього Договору (100 доларів США =505,00 грн.) становить 1 000 000,00 доларів США 00 центів (пункт 1.2. Іпотечного договору).

Пунктом 1.4. Іпотечного договору сторони передбачили зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання:

1.4.1. повернення кредиту в розмірі 495 000,00 доларів США, з порядком погашення суми основної заборгованості за кредитом до 10 числа кожного місяця згідно з умовами визначеними у пункті в1.1. статті 1 Договору, яким обумовлене основне зобов'язання та з кінцевим терміном погашення кредиту до 04.04.2017 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов'язання.

1.4.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13 відсотків річних та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання.

03.09.2007 року було укладено додаткову угоду № 1 до Іпотечного договору, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрована в реєстрі за № 4520, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 1.2. Іпотечного договору в наступній редакції: "1.2. Заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 7 171 000,00 грн., що за офіційним курсом гривні до долару США встановленим Національним банком України на день укладення цього Договору (100 доларів США=505,00 грн.) становить 1 420 000,00 доларів США 00 центів".

З тексту преамбули Іпотечного договору вбачається, що з боку позивача договір підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" Воробєй В'ячеславом Володимировичем, який діяв на підставі Статуту та відповідно до Протоколу № 4 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" від 17.12.2004 року.

З тексту преамбули додаткової угоди № 1 до Іпотечного договур вбачається, що остання підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" Воробєй В'ячеславом Володимировичем, який діяв на підставі Статуту та відповідно до Протоколу № 9 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" від 29.08.2007 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про те, що Воробєй В.В., який станом на момент укладення оспорюваного договору обіймав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск", не був наділений відповідними повноваженнями та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідності до чинного законодавства України та статуту товариства на підписання Іпотечного договору, а отже, останній підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України та статті 203 Цивільного кодексу України.

Окрім того, позивач вказує на те, що Полтавець Олег Олексійович, який є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" з моменту його заснування та на момент підписання оспорюваного правочину володів 50% статутного капіталу товариства, не проставляв свій підпис на Протоколі Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" № 8 від 11.12.2006 року та Протоколі Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" № 9 від 29.08.2007 року (надалі по тексту - Протокол № 8 та Протокол № 9 відповідно), а рішення про передачу в заставу майна позивача по зобов'язанням фізичної особи громадянина України Радченко Ігоря Борисовича - не приймалось.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" про передачу майна позивача в іпотеку, оформлено Протоколом № 8. Оскільки, рішення суду в якому встановлено факт підробки підпису учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" Полтавця О.О. на Протоколі № 8 відсутнє, то, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частин 1-3 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідносини, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 вказаного Кодексу.

Пунктом 6.16. Статуту позивача, в редакції, яка була чинна на момент укладення спірного Договору, передбачено право директора Товариства, за попереднім погодженням з Загальними зборами, розпоряджатись майном Товариства.

Відповідно до тексту преамбули Іпотечного договору, з боку позивача договір підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" Воробєй В"ячеславом Володимировичем, який діяв на підставі Статуту та відповідно до Протоколу № 4 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" від 17.12.2004 року (надалі по тексту - Протокол № 4).

Водночас, як вбачається зі змісту Протоколу № 4, загальними зборами учасників Товариства, які відбулись 17.12.2004 року було прийнято рішення лише про обрання Воробєй В.В. на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск".

Отже, проаналізувавши текст Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск", який діяв на момент укладеня Іпотечного договору, та Протоколу № 4, суд приходить до висновку, що оспорюваний правочин, предметом якого є передання майна позивача в іпотеку, було укладено без попереднього погодження Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск".

Приймаючи до уваги обставини на які сторони у даній справі посилались як на підстави своїх вимог та заперечень, у справі № 910/5283/13 було призначено судову почеркознавчу експертизу.

На вирішення експертизи судом було поставлено наступні питання:

- чи виконано підпис, який міститься у протоколі зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" № 8 від 11.12.2006 року самим Полтавцем Олегом Олексійовичем або іншою особою?

- чи виконано підпис, який міститься у протоколі зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" № 9 від 29.08.2007 року самим Полтавцем Олегом Олексійовичем або іншою особою?

При наданні відповідей на поставлені питання у висновку від 24.07.2013 року № 4493/4494/13-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів експерт дійшов наступних висновків:

1. Підписи від імені Полтавця О.О. в графах "Учасники" проти його прізвища та "Секретар Зборів Учасників" у протоколах зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" № 8 від 11.12.2006 року і № 9 від 29.08.2007 року виконані рукописним способом ручкою, без попередньої технічної підготовки та використання комп'ютерної техніки.

2 (1). Підписи від імені Полтавця О.О. в графах "Учасники" проти його прізвища та "Секретар Зборів Учасників" у протоколі зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" № 8 від 11.12.2006 року виконані не Полтавцем Олегом Олексійовичем.

3. (2). Підписи від імені Полтавця О.О. в графах "Учасники" проти його прізвища та "Секретар Зборів Учасників" у протоколі зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" № 9 від 29.08.2007 року виконані не Полтавцем Олегом Олексійовичем.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 24.07.2013 року № 4493/4494/13-32 експертизу проведено Ковальчук З.О. - судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень, судовим експертом вищого кваліфікаційного класу, кандидатом юридичних наук, старшим науковим співробітником, яка має кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 1.1. "дослідження почерку і підписів" та 2.1. "Дослідження реквізитів документів" (свідоцтво № 207-11 від 25.05.2011 року, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 25.05.2011 року).

Дослідивши висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 24.07.2013 року № 4493/4494/13-32, судом встановлено, що судову експертизу проведено кваліфікованим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність, в результаті проведеної судової експертизи за наявними матеріалами справи надано вичерпні відповіді на поставлені судом питання, а тому, приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Зважаючи на вищенаведене, судом відхиляються посилання відповідача на Протокол № 8 та Протокол № 9 в якості належних та допустимих доказів підтвердження наявності повного обсягу повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" Воробєй В.В., необхідних для підписання іпотечного договору № 39.29-50/405і від 05.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1423.

Відповідно до пункту 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень.

Згідно зі статтею 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Приймаючи до уваги вищенаведене, судом встановлено відсутність правових підстав для підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" Воробєй В'ячеславом Володимировичем, який діяв на підставі Статуту та відповідно до Протоколу № 4 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" від 17.12.2004 року, іпотечного договору № 39.29-50/405і від 05.04.2007 року, а відсутність подальшого схвалення спірного Іпотечного договору загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" дає всі правові підстави для визнання даного Іпотечного договору недійсним.

Пунктом 2.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року зазначено, що з урахуванням приписів статті 215 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 Цивільного кодексу України, частина друга статті 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 Цивільного кодексу України, частина перша статті 207 Господарського кодексу України).

За змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 Цивільного кодексу України).

За змістом частини третьої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" про визнання недійсним іпотечного договору № 39.29-50/405і від 05.04.2007 року, укладеного між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таск", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1423 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про виключення запису з Єдиного реєстру заборон і відчужень об'єктів нерухомого майна щодо нежилих приміщень в літ. "А": приміщення №№ 2-8 (групи приміщень №2). приміщення №№1,2 (групи приміщень № 5), приміщення № 1 (групи приміщень № 5а), приміщення №№1026 (групи приміщень № 11), загальною площею 577,40 кв.м., що знаходяться за адресою: Місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 15 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Таск" на праві власності згідно договору купівлі - продажу нежилого приміщення шляхом викупу № 362/45-КП від 02.08.2005 року, то суд зазначає наступне.

У відповідності із положеннями статті 34 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 283/8882, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 № 20/5, чинною на час виникнення спірних правовідносин, (далі - інструкція) накладання або зняття заборон є нотаріальною дією, що вчиняється нотаріусами в порядку, визначеному розділом 26 інструкції.

У зв'язку із змінами в чинному законодавстві вищенаведена інструкція втратила чинність. При цьому, у відповідності до пункту 5.1. глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (чинного на даний час) нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про іпотеку", обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя.

За змістом пункту 4 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку", порядок державної реєстрації іпотек встановлюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації іпотек, що затверджується Кабінетом Міністрів України від 31 березня 2004 року № 410 (надалі по тексту - Тимчасове положення).

Пунктами 2, 4, 5 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру. Державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором. Реєстратори це державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Водночас, згідно з пунктом 25 Тимчасового положення, після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

Пункт 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 року № 85/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.1999 року за № 364/3657, містить вичерпний перелік підстав для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна, а саме:

- накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна;

- заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна (додатки 1 - 3), що подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна;

- судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту);

- органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Зі змісту цієї норми, зокрема, вбачається, що безпосередньо на підставі судового акта до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна можуть бути внесені відомості про зняття заборони лише стосовно арештованих судом об'єктів нерухомого майна.

Пунктом 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, встановлено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Отже, позивач не позбавлений права звернутись до приватного нотаріуса з відповідним повідомленням про виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майна відповідних записів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" про виключення запису з Єдиного реєстру заборон і відчужень об'єктів нерухомого майна щодо нежилих приміщень в літ. "А": приміщення №№ 2-8 (групи приміщень №2). приміщення №№1,2 (групи приміщень № 5), приміщення № 1 (групи приміщень № 5а), приміщення №№1026 (групи приміщень № 11), загальною площею 577,40 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 15 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Таск" на праві власності згідно договору купівлі - продажу нежилого приміщення шляхом викупу № 362/45-КП від 02.08.2005 року, є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволено частково.

2. Визнати недійсним, з моменту його вчинення, іпотечний договір № 39.29-50/405і від 05.04.2007 року, укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таск" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 15, код ЄДРПОУ 32106974), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1423.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 15, код ЄДРПОУ 32106974) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.2013 року

Суддя С.В. Стасюк