Ухвала

від 11.06.2014 по справі 910/5283/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 червня 2014 року Справа № 910/5283/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрейц К.В., суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Добролюбової Т.В., Мачульського Г.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 02.04.2014 у справі№910/5283/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таск" доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 провизнання недійсним іпотечного договору та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таск" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним іпотечного договору від 05.04.2007 № 39.29-50/405і, укладеного сторонами; виключення запису з Єдиного реєстру заборон і відчужень об'єктів нерухомого майна щодо нежилих приміщень в літ. "А": приміщення №№ 2-8 (групи приміщень №2), приміщення №№ 1,2 (групи приміщень №5), приміщення №1 (групи приміщень №5а), приміщення №№1026 (групи приміщень №11), загальною площею 577,40 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 15.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2013 у справі № 910/5283/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013, визнано недійсним, з моменту його вчинення, іпотечний договір

від 05.04.2007 №39.29-50/405і, укладений сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №1423; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014 рішення місцевого господарського суду постанову апеляційного господарського суду скасовано в частині визнання недійсним іпотечного договору № 39.29-50/405і від 05.04.2007, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Таск" у визнанні недійсним іпотечного договору № 39.29-50/405і від 05.04.2007; в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Таск" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 02.04.2014 у справі №910/5283/13, в якій заявник просить скасувати вказану постанову, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 21.01.2011 у справі №19/109-10, від 22.12.2010 у справі №30/302-30/102 та від 28.12.2010 у справі №19/87-10.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 02.04.2014 у справі №910/5283/13, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій, прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору іпотеки, виходячи з того, що оспорюваний договір від імені позивача був підписаний директором Воробєй В.В., який був уповноваженим на надання в заставу нежитлових приміщень для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами зборами учасників товариства, що підтверджується протоколами №№8, 9 зборів учасників товариства. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що позивач, в порушення вимог статей 33, 34 ГПК України, не надав доказів того, що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про те, що підписи у зазначених протоколах виконано не ОСОБА_9 (учасником та секретарем зборів), відповідно й судами попередніх інстанцій не встановлено факт обізнаності відповідача щодо відсутності у посадової особи, яка підписала спірний договір відповідних повноважень.

Водночас, у постанові від 21.01.2011 у справі №19/109-10 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання недійсним договору, виходячи з того, що: при укладенні спірних договорів заступник голови правління позивача не мав повноважень на їх підписання, оскільки довіреність, яка підписана головою правління позивача на ім'я заступника голови правління не підтверджує законного права у останнього на підписання спірних договорів, у зв'язку з тим, що акт юридичної особи в простій письмовій формі не міг надавати право на укладання нотаріально посвідченого договору, до того ж, статут позивача не передбачає повноважень голови правління передавати в заставу та іпотеку основні фонди позивача; укладення спірних договорів не відповідає статутним цілям діяльності товариства позивача.

У постанові від 22.12.2010 у справі №30/302-30/102 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання недійсним договору поруки, оскільки, як встановлено судовою експертизою, спірний договір поруки керівником позивача не підписувався, підписано його іншою особою з імітацією підпису директора та завірено печаткою, яка не відповідає експериментальним зразкам дійсного відтиску печатки позивача

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постановою Верховного суду України від 16.05.2011 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 28.12.2010 у справі №19/87-10, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Отже, з огляду на нечинність постанови Вищого господарського суду України від 28.12.2010 у справі №19/87-10 на неї не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 111 16 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Таск" у допуску справи №910/5283/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя К.Грейц Судді С.Бакуліна Н.Волковицька Т.Добролюбова Г.Мачульський