Рішення

від 16.09.2013 по справі 33/5005/13237/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.13р. Справа № 33/5005/13237/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП", м. Запоріжжя

до Відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М", м. Дніпропетровськ

Відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторіно", м. Одеса

про зобов'язання виконання дій із гарантійної заміни автомобілю на суму 261 000,00 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Стоєв В.Л. - представник ( дов. № 2/2 від 04.04.2013 р.)

від відповідача - 1: Ревкова І.В. - представник (дов. № 56 від 25.04.2013р.)

від відповідача - 2: Ноздрін О.М.- представник ( дов. № б/н від 24.05.2013р.)

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 про зобов'язання відповідача-1 здійснити дії із заміни автомобілю марки Ducato F Lastrato Passo Allungato H3 3, 0 17м (надалі-автомобіль), переданий Відповідачем у власність позивача на підставі договору купівлі - продажу № 62/10-2010 від 04.10.2010 р. на такий самий автомобіль належної якості , а саме: передати Позивачу у власність новий автомобіль марки Ducato F Lastrato Passo Allungato H3 3, 0 17м, після чого (або одночасно із переданням у власність нового автомобілю) прийняти від Позивача у власність автомобіль марки Ducato F Lastrato Passo Allungato H3 3, 0 17м,, який раніше був переданий відповідачу у власність Позивача на підставі договору купівлі - продажу № 62/10-2010 від 04.10.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- між сторонами було укладено договір № 62/10-2010 від 04.10.2010 р. купівлі- продажу автомобілю, який було придбано позивачем у відповідача-1;

- при експлуатації вищезазначеного автомобілю були виявлені недоліки, які не були пов'язані із неналежною експлуатацією автомобілю, тому автомобіль відповідно до договору неодноразово приймався на гарантійний ремонт;

- недоліки, як такі, що не усуваються в результаті гарантійного ремонту були виявлені 04.08.2011 року;

- наявність недоліків, які не усуваються внаслідок гарантійного ремонту, підтверджено актами приймання - передачі автомобілю від 04.08.2011 року, 12.08.2011 року,

- виявлені недоліки автомобілю є істотними, оскільки, в результаті них двері не зачиняються належним чином, що є підставою вимагати заміну автомобіля на такий самий автомобіль належної якості, відповідно до положень ст. 269, 678 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 року, у справі №33/5005/13237/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

При перегляді рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 року, у справі № 33/5005/13237/2011 Дніпропетровським апеляційним господарським судом було призначено у справі автотехнічну та металознавчу експертизу, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року).

На розгляд експерта були поставлені наступні питання:

- Чи є недоліки автомобілю марки Ducato F. Lastrato Passo Allungato H3 3,0 17 m (державний номер АР 6336 ВХ номер кузову ZFA25000001606271), а саме: проявлення тріщин на задній та бокових частинах кузову, у місцях кріплення задніх дверей (у тому числі тріщини, на які були накладені зварні з'єднання внаслідок гарантійного ремонту), відсутність зварних та герметизуючих з'єднань у місцях кріплення криши та інших частин кузову до каркасу автомобілю, просадка дверей, такими недоліками, які:

а) виникли внаслідок порушення Споживачем вимог експлуатаційної документації на автомобіль або порушення Споживачем правил збереження автомобілю;

б) є істотними.

19.06.2012 року було складено експертний висновок № 1022 - № 1132 щодо питань, які були поставлені Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2013 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 року у справі № 33/5005/13237/2011 скасовано. Справу у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Скасовуючи попередні судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне:

- матеріали справи не містять висновків судів щодо того, чи довів продавець (відповідач-1) в порядку статті 679 Цивільного кодексу України те, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару.

Відповідач не виконав вимоги позивача щодо призначення експертизи для встановлення дефектів автомобіля.

- судами не встановлено чи є дефекти автомобіля з державним номером АР 6336 ВХ істотним порушенням вимог щодо якості товару;

- із заяв позивача щодо проведення гарантійного ремонту автомобіля (№ 06/3 від 02.06.2011р., № 9 від 20.07.2011р., № 11 від 04.08.2011р.) слідує, що сервісним центром гарантійний ремонт автомобіля проводився, але в рекламаційному акті № 1 від 26.08.2011р. відображені ці ж дефекти автомобіля, із чого слідує, що відповідачем не усунуті недоліки автомобіля;

- в постанові від 11.12.2012р. по даній справі Дніпропетровський апеляційний господарський суд посилається на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2011р. у справі № 30/5005/15669/2011, із якого слідує, що даний автомобіль потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду, але апеляційним судом не досліджено, чи заявлені недоліки автомобіля у даній справі є наслідком дорожньо-транспортної пригоди, які ремонтні роботи виконувалися при цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "Порттайр".

- нормативно і документально не обґрунтованою є вказівка апеляційного суду на те, що автомобіль не має істотних недоліків, оскільки використовується позивачем за цільовим призначенням.

Частиною 3 статті 678 Цивільного кодексу України передбачено, що до істотних порушень вимог щодо якості товару відносить випадки, коли недоліки не можна усунути, усунення недоліків пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліки, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.

Судами попередніх інстанцій не надана оцінка цим обставинам.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 року справу № 33/5005/13237/2011 прийнято до провадження (суддя Бєлік В.Г.).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року, до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТОРІНО".

16.04.2013 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення предмету позову, в якій просить суд: зобов'язати відповідача здійснити дії із заміни автомобілю, переданого відповідачем у власність позивача, на підставі договору купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2010, на аналогічний автомобіль належної якості.

30.04.2013 року від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі кількох відповідачів, в якому просить суд залучити до участі у справі, у якості другого та третього відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТОРІНО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Моторс" (а.с.134), яким позивач заявляє вимоги до цих осіб: здійснити дії із заміни автомобілю у власність позивача на підставі договору купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2010, на аналогічний автомобіль належної якості, а саме виконати наступні дії: передати у власність позивача новий автомобіль, аналогічний визначеному у договорі купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2010, після чого отримати від відповідача у власність автомобіль, визначений у договорі купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2010.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2013 року, було вилучено із участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТОРІНО" та залучено до участі у справі, в якості відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТОРІНО".

27.05.2013 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення предмету позову (позовних вимог), в якій просить суд: зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 солідарно здійснити дії із заміни автомобілю, переданого відповідачем-1 у власність позивача, на підставі договору купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2012, на аналогічний автомобіль належної якості, а саме: передати у власність позивача аналогічний автомобіль, після чого отримати від відповідача-1, у власність автомобіль, який був переданий відповідачем-1 у власність позивача, за договором купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2012.

На підставі розпорядження № 560 від 18.06.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. на лікарняному автоматизованою системою діловодства здійснено перерозподіл, справу № 33/5005/13237/2011 передано на розгляд судді Дубініну І.Ю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013р. справу № 33/5005/13237/2011 прийнято до провадження (суддя Дубінін І.Ю.).

На підставі розпорядження № 656 від 08.07.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Дубініна І.Ю. на лікарняному автоматизованою системою діловодства здійснено перерозподіл, справу № 33/5005/13237/2011 передано на розгляд судді Золотарьовій Я.С.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2013 року справу № 33/5005/13237/2011 було прийнято до провадження.

Позивач надав додаткові пояснення № 52 від 14.11.2011 року, в яких зазначає, що відповідач повідомив позивача про готовність здійснити розгляд претензії позивача щодо виявлених істотних недоліків автомобілю, для чого позивачу необхідно 26.08.2011 року надати автомобіль для огляду до сервісної організації, яка відповідно до договору купівлі-продажу автомобілю має право здійснювати гарантійне обслуговування автомобілю - ТОВ «Меркурій Моторс». 26.08.2011 року позивач надав автомобіль для огляду сервісній організації (ТОВ «Меркурій Моторс»), яка провела огляд автомобілю не дотримуючись встановленого порядку (а саме строків огляду та необхідності доведення причин виникнення недоліків) провела огляд автомобілю та надала рекламаційний акт № 1 від 26.08.2011 року, в якому сервісною організацією було зазначено, що заявлені недоліки виникли внаслідок порушення власником вимог експлуатаційної документації на ДТЗ, вимог порядку гарантійного ремонту або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів та/або правил збереження ДТЗ. Цей висновок був зроблений без жодних обґрунтованих оцінок, всупереч наявним дефектам. Тому, позивач звернувся до відповідача та до сервісної організації з вимогою провести незалежну експертизу причин виникнення недоліків, але експертиза проведена не була (т.1, а.с.28).

У своїх поясненнях № 27/1 від 27.03.2013 року позивач вказує наступне:

- усі дані щодо ремонтних робіт, які проводилися з автомобілем, зазначені в актах щодо виконання ремонтних робіт (актах приймання-передачі автомобілю), відповідні підтверджуючи відмітки щодо організацій, які проводили роботи із гарантійного ремонту, також містяться у сервісній книжці на автомобіль;

- з приводу того, що автомобіль 08.11.2010 року потрапив у ДТП, позивач зазначив, що звертався безпосередньо до відповідача. Ремонт після зазначеного ДТП завершений не був, що підтверджується рішенням суду по справі №30/5005/15669/2011, а тому наслідки ДТП не були скритими для експертів, які не встановили будь-якої залежності недоліків автомобілю від ДТП, яке сталося;

- відповідно до технічного паспорту, призначення автомобілю є перевезення вантажів масою до 1550 кг, у всій площі вантажного відділення. Через недоліки автомобілю - двері не зачиняються належним чином, створюється можливість розчинення задніх дверей автомобілю і створення небезпеки, в зв'язку з чим, позивач не має можливості возити грузи масою, зазначеною в технічному паспорті та використовувати всю вантажну площу автомобіля.

Позивач у своїх запереченнях до відзиву на позовну заяву відповідача-2 від 05.08.2013 року, вказує на те, що відповідач повинен повною мірою відповідати за недоліки автомобіля, оскільки висновками експертизи чітко встановлено наявність недоліків, а також факт, що недоліки виникли не з експлуатаційних причин (не з вини позивача). Крім того, позивачем до матеріалів справи було додано докази, які підтверджують що недоліки є такими, що не усуваються внаслідок повторного гарантійного ремонту, тобто є істотними, а також докази того, що автомобіль не може використовуватись за призначенням, передбаченого технічними характеристиками.

Відповідач-1 в своєму відзиві на позовну заву та письмових поясненнях від 26.03.2013 року заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зазначаючи на наступному:

- позивач не подав до суду документів, в підтвердження того, що гарантійний ремонт проводився неодноразово за заявленими в позовних вимогах недоліками, а також не надав документів, які б підтверджували конкретний перелік робіт, використані матеріали та запчастини;

- позивач не повідомив відповідача-1, сервісну організацію, а також не попередив судових експертів при проведенні призначеної судом автотехнічної і металознавчої експертизи, про те, що 08.11.2010 року сталося ДТП. Цей факт, є одним з найважливіших при гарантійному обслуговуванні та при складанні висновку судовими експертами, при складанні рекламаційного акту сервісною організацією;

- позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про проведення незалежної експертизи, вже після того як подав до суду свою позовну заяву;

- у висновку судової експертизи не зазначено, що недоліки автомобіля є суттєвими та істотними.

У своїх письмових поясненнях від 02.09.2013 року відповідач-1 звертає увагу на те, що, позивач не бажає призначення будь-якої експертизи і продовжує використовувати автомобіль за своїм бажанням на протязі майже 2 років після подання позову до суду.

Відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву від 04.07.2013 року заперечує проти позовних вимог, зазначаючи на наступному:

- між сторонами укладено договір поставки, оскільки автомобіль придбався для використання в господарській діяльності. Відповідно до частини 2 та 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки. Таким чином, частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України надає всім положенням ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов'язань поставки. Тобто, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України, а положення ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

- заявлені позивачем вимоги ґрунтуються, на положеннях статті 678 Цивільного кодексу України, яка визначає правові наслідки передання товару неналежної якості за договором купівлі-продажу, водночас, згідно частини 4 статті 678 Цивільного кодексу України положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим кодексом або іншим законом.

- позивач пропустив строк для подання позову до суду до відповідача-2, встановлений ч.8 ст. 269 Господарського кодексу України;

- позивачем не доведено, що недоліки є істотними та унеможливлюють використання автомобіля за його призначенням, а отже не має права вимагати заміни товару.

У своїх додаткових поясненнях від 02.09.2013 року відповідач-2 вказує наступне:

- істотність недоліків не підтвердилась висновком експертизи № 1032 - № 1132 від 19.06.2012 року;

- позивач продовжує використовувати автомобіль, про що свідчать відмітки в сервісній книжці про пробіг;

- до правовідносин сторін не може бути застосована ст. 678 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Однак, договором встановлено інше. так, відповідно до п. 7.6 договору всі гарантійні умови регламентовані Додатком № 2 (Угода про гарантійні зобов'язання). В цій Угоді дано визначення терміну "Істотний недолік", який і повинен застосовуватись;

- в матеріалах справи відсутні докази того, що недоліки автомобіля є істотними, а отже проведення додаткової або повторної експертизи є недоцільним. Проведення експертизи є також недоцільним з підстав спливу чималого часу та продовження використання автомобіля позивачем, що унеможливлює проведення експертом об'єктивного дослідження (т.4, а.с.127).

02.09.2013 року від відповідача-2 до суду надійшла заява про застосування щодо нього позовної давності, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України.

16.09.2013 року від позивача до суду надійшла заява про відсутність факту спливу позовної давності.

В судовому засіданні 16.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Італ М» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РПП» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу автомобіля №62/10-2010.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність новий автомобіль, специфікація якого наведена у розділі 1 додатку 1 до даного договору, який є невід'ємною частиною даного договору та уплатити за нього продавцю грошову суму, яка встановлена розділом 3 додатку.

Згідно акту прийому передачі автомобіля від 08.10.2010 року (т.1,а.с.12) Товариство з обмеженою відповідальністю «Італ М» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «РПП» автомобіль ducato F Lastrato Passo Allungato H3 3.0 17м.

Відповідно до п.7.1 договору, гарантії на автомобіль підтримуються продавцем у період 36 місяців або 100 000км. пробіжки і починається з моменту передачі автомобілю покупцю, яка відмічається в довідці - рахунок або квитанція і сервісній книжці на автомобіль.

В п.7.2 договору зазначено, що гарантія надається при підтримці покупцем умов експлуатації автомобілю і вимог до технічного обслуговування , викладених у відповідних інструкціях виробника і сервісної книжки, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.7.5 договору, сторони домовилися, що у період гарантійного строку сервісні, ремонтні і інші роботи будуть виконуватися уповноваженим сервісним центром "Fiat, Alfa Romeo", (ТОВ "Укрторгсервіс") або іншим офіціальним сервісним центром зазначеному в сервісній книзі на автомобіль.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що автомобіль перебував на гарантійному обслуговуванні з моменту його продажу. Про той факт, що автомобіль перебуває на гарантійному обслуговуванні свідчить також відмітка у сервісній книжці у талонах гарантійного обслуговування (т.2, а.с.12).

Також у сервісній книжці не заповнено розділ "Відмітки відхилень на проведення гарантійного обслуговування, пов'язані з порушенням вимог гарантії та експлуатації" (т.2, а.с.12-13). Відсутність відміток свідчить про те, що сервісною організацією не було встановлено порушень вимог гарантії та експлуатації з боку позивача.

Крім того, судом встановлено, що позивач до подачі позову своєчасно проходив технічний огляд автомобілю, що підтверджується відмітками сервісної організації у талонах технічного огляду (т.2, а.с.12-14).

Таким чином, на день подачі позовної заяви 03.10.2011 року гарантійні зобов'язання сторін не припинялись. Доказів, які б підтверджували протилежне, сторони суду не надали.

Гарантійні зобов'язання сторін регулюються договором, нормами чинного законодавства України, а саме: Цивільним кодексом України (ст.ст. 675, 676), Господарським кодексом України (ст. 269), а також Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2005 року за № 72/10352.

08.11.2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода на вул. Дніпропетровське шосе, м. Запоріжжя, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки Ducato F. Lastrato Passo Allungato H3 3,0 17 m державний номер АЗ 6336 ВХ.

На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль було застраховано в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "АХА Страхування". 08.10.2010р. укладено між АТ "Страхова компанія "АХА Страхування", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "РПП", як страхувальником, Договір добровільного страхування наземного транспорту 3709-а/10 зп від 08.10.2010р. (далі-договір страхування) (т.4, а.с.96).

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 16.02.2011 року (т.4, а.с.150) при зовнішньому візуальному огляді встановлено, що автомобіль на ходу зі слідами пошкоджень експлуатаційного та аварійного характеру, у тому числі розбиті, пошкоджені, деформіровані та підлягають заміні/ремонту:

- обліцовка скла вітрового має розрив у правій частини, не здійснено заміни на нову;

- угол бамперу лівого має подряпину у середній частині, глибока подряпина; слідів відновлювального ремонту не встановлено;

- арка (накладка арки угол переднього правого крила має слід у нижній частині, глибокі подряпини, слідів відновлювального ремонту не встановлено);

- дзеркало заднього виду бокове праве замінено на нове;

- не здійснена заміна ліхтаря габаритного з правої сторони.

Сума страхового відшкодування в розмірі 3 397,00грн. з урахуванням франшизи у сумі 1 305,00грн. перерахована на рахунок приватного підприємця Гришина А.М. для проведення відновлювального ремонту автомобіля "FIAT" Ducato F. Lastrato Passo Allungato H3 3,0 17 m державний номер АЗ 6336 ВХ. Виплата страхового відшкодування була здійснена на підставі рахунку № 590 від 15.11.2010р., який видано приватним підприємцем Гришиним А.М. позивачу на загальну суму 4 702,00грн. (т.4, а.с.94).

Згідно з рахунком № 590 від 15.11.2010 року (т.4, а.с.94) відновлювальний ремонт після ДТП повинен був включати зокрема заміну певних деталей та виконання відповідних робіт, зокрема:

- дзеркало ПР Ducato'06;

- накладка під скло вітрове ПР Ducato'06;

- ліхтар габаритний боковий ПР Ducato'06;

- дзеркало зовнішнє - зняття та встановлення;

- пластик вітрового скла ПР - зняття та встановлення;

- ліхтар габаритний - зняття та встановлення;

- бампер передній (права частина) - фарбування;

- крило - рихтування.

Але відновлювальний ремонт автомобілю проведено не було, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області № 30/5005/15669/2011 від 21.12.2011 року.

Відмова позивача від відновлювального ремонту пов'язана з тим, що ПП Гришин не є уповноваженим сервісним центром "Fiat".

Одним із офіційних сервісних центрів відповідно до сервісної книжки є ТОВ "Меркурій Моторс" (т.2, а.с.15).

02.06.2011 року позивач звернувся до ТОВ "Меркурій Моторс" із заявою щодо виконання гарантійного ремонту №06/3 (т.1, а.с.13), в якій повідомляє про те, що під час використання автомобілю виявлені наступні недоліки: на задній частині кузову, у місцях кріплення навісних петель задніх дверей проявляються тріщини, внаслідок чого просідають задні двері, що унеможливлює експлуатацію автомобілю. Зазначає, що ці дефекти проявляються втретє, є істотними та потребують, як найменш, заміну дверей та удосконалення системи кріплень.

20.07.2011 року позивач звернувся до ТОВ "Меркурій Моторс" із заявою щодо строків виконання гарантійного ремонту № 9 (т.1, а.с.14), в якій зазначає про те, що 18.07.2011 року автомобіль був переданий для виконання ремонту, але на цей час ремонт не розпочато. У зв'язку із чим просить прийняти міри щодо забезпечення виконання гарантійного ремонту до 22.07.2011 року.

28.07.2011 року ТОВ "Меркурій Моторс" направило на адресу позивача лист, в якому повідомляє, що автомобіль поставлений на ремонт 27.07.2011 року, та на даний час знаходиться в ремонті, про закінчення якого буде повідомлено додатково.

04.08.2011 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою щодо строків виконання гарантійного ремонту № 11 (т.1, а.с.15), в якій зазначає про те, що 18.07.2011 року був переданий автомобіль для виконання ремонту, але ремонт розпочато не було. Вказує про те, що 03.08.2011 року позивача було повідомлено про те, що ремонт автомобілю виконаний, але при огляді автомобілю 03.08.2011 року та 04.08.2011 року виявилося, що гарантійний ремонт належним чином не виконаний, недоліки повністю не усунені. При огляді автомобілю 03.08.2011 року та 04.08.2011 року, які проводилися представником позивача та ТОВ "Меркурій Моторс" виявилося, що місця ремонту - бокові частини автомобілю, задні двері окрашені у колір, не відповідний кольору автобусу, лакокрасочне покриття місцями стерто до металу, зазори не виставлені, в верхній частині задній стійки наявна не усунена тріщина, в верхній частині кузову присутня вм'ятина, крім того присутня тріщина та корозія на передній правій стійці автомобілю. За результами огляду складені акти приймання -передачі автомобілю від 04.08.2011 року, 12.08.2011 року (том№1, а.с.16-17) із зазначенням дефектів, а також складена заявка щодо проведення гарантійного ремонту відносно нових недоліків, які не були заявлені позивачем раніше (тріщина та корозія передньої правої стійки та корозії задніх дверей). Автомобіль з недоліками повернутий позивачу із зазначенням щодо можливості його експлуатації, та усним повідомленням продовження гарантійного ремонту щодо недоліків з 08.08.2011 року.

10.08.2011 року ТОВ "Меркурій Моторс" направило на адресу позивача лист, в якому повідомляє, що автомобіль поставлений на ремонт для усунення дефектів лакофарбового покриття. В зв'язку з технологічними особливостями виконання даного виду робіт, вказати точну дату закінчення ремонту автомобіля не має можливості. Можлива дата закінчення робіт 11.08.2011 р.

Пунктом 28 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2005 року за № 72/10352 (надалі - порядок гарантійного ремонту) претензії Споживача щодо виявлених недоліків у ДТЗ (надалі - Претензії) подаються за вибором Споживача на один із пунктів сервісної мережі, вказаний у Сервісній книжці, Виконавцю або Продавцю за місцем купівлі ДТЗ, або Виробнику.

На виконання пункту 28 Порядку гарантійного ремонту 10.08.2011 року позивач направив на адресу відповідача-1 претензію №13 щодо виявлених істотних недоліків автомобілю (т.1, а.с.18-19), в якій зазначає, що недоліки, які виявилися за результатами огляду автомобіля, є істотними, оскільки пов'язані, серед іншого із належним функціонуванням задніх дверей автомобілю, проявляються неодноразово і їх усунення потребує велику кількість часу та витрат. Просить розглянути претензію відповідно до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України №721 від 29.12.2004 року.

Відповідно до пункту 29 Порядку гарантійного ремонту Виконавець (Продавець або Виробник) зобов'язаний протягом трьох діб розглянути Претензію за участю Споживача та скласти в двох примірниках рекламаційний акт, де зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові власника; марка ДТЗ, тип, модель, версія, ідентифікаційній номер ДТЗ і номер його двигуна; державний номер ДТЗ; пробіг від початку експлуатації; найменування організації, яка продала ДТЗ, і дата продажу; перелік заявлених власником ДТЗ недоліків. Рекламаційний акт підписується власником ДТЗ та представниками Виконавця (Продавця або Виробника).

Згідно з пунктом 29 Порядку гарантійного ремонту 26.08.2011 року було складено рекламаційний акт №1 (т.1, а.с.30), у якому зазначено, що 22.08.2011 р. споживач звернувся до виконавця з претензією відносно щодо виявлених недоліків на автомобіль марки ducato F Lastrato Passo Allungato H3 3,0 17м, на момент звернення показання лічильника пробігу на спідометрі: 50390 км, який прибав в ТОВ "Італ М" за договором купівлі-продажу автомобіля № 62/10-2010 від 04.10.2010 р. та наведено перелік заявлених власником недоліків: на задній та бокових частинах кузову, у місцях кріплення дверей проявляються тріщини, внаслідок чого двері просідають і належним чином не закриваються. Спеціалістами ТОВ "Меркурій Моторс" проведено ретельний огляд, внаслідок якого було виявлено: хвилеподібна деформація (гофра) ділянки зовнішньої бічної панелі в районі силової конструкції кузова, з лівого боку, у нижній середній частині автомобіля; розрив шовного герметика (теплозоля) між поперечними підсилювачами даху і панелями даху; тріщини на зовнішніх панелях кузова в районі правої зсувної двері та в районі петель задніх дверей, а також на підсилювачі правої бічної панелі кузова. Причинами виникнення вищевказаних дефектів може бути порушення умов експлуатації автомобіля, а саме - транспортування незакріпленого вантажу у кузові автомобіля, який у момент руху надає динамічний вплив на вертикальні панелі кузова; перевищення максимальної допустимої завантажувальної маси автомобіля (1820 кг); некоректний нерівномірний розподіл вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

В рекламаційному акті від 26.08.2011 року зроблено висновок, що заявлені власником (споживачем) недоліки, які ним зазначені виникли внаслідок порушення власником вимог експлуатаційної документації на ДТЗ, вимог порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів та/або правил збереження ДТЗ, і такі недоліки підлягають усуненню за рахунок власника (споживача) і не визначені як істотні.

Із висновком, викладеним у рекламаційному акті №1 позивач не погодився, вважав, що усі визначені недоліки є гарантійними і істотними і наполягав на заміні автомобілю на новий належної якості відповідно до діючого законодавства, про що зазначив при підписанні зазначеного рекламаційного акту (т.1, а.с.30).

Відповідно до пункту 30 Порядку гарантійного ремонту якщо Споживач і Виконавець (Продавець, Виробник) не дійшли згоди щодо причин виникнення недоліків у ДТЗ, Споживач має право вимагати направлення ДТЗ на експертизу до випробувальних центрів та лабораторій, що акредитовані згідно із законодавством України.

На виконання пункту 30 Порядку гарантійного ремонту 31.08.2011 року позивач направив на адресу ТОВ "Меркурій Моторс" вимогу № 20, а 04.10.2011 року направив на адресу відповідача-1 вимогу № 32 щодо направлення автомобіля на експертизу, в яких вимагає забезпечити проведення за рахунок відповідача-1 або виробника експертизу автомобілю у відповідному випробувальному центрі або лабораторії, що акредитовані згідно із законодавством України.

Вимога позивача щодо проведення експертизи автомобіля у відповідному випробувальному центрі або лабораторії виконана не була, тому, відповідач-1 не виконав вимоги Порядку гарантійного ремонту.

Отже, матеріалами справи встановлено, що позивач неодноразово звертався за проведенням гарантійного ремонту і гарантійний ремонт відбувався, про що робились відмітки у сервісній книжці. тому твердження відповідача-1 про те, що позивач не довів неодноразове проведення гарантійного ремонту судом до уваги не приймається.

Таким чином, причиною виникнення спору є бездіяльність відповідача-1 щодо проведення незалежної експертизи автомобілю з метою з'ясування наявності або відсутності підстав для гарантійного ремонту або для гарантійної заміни автомобілю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року, було призначено автотехнічну експертизу.

19.06.2012 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок № 1022 - № 1132 (т.1, а.с.96).

В описовій частині експертного висновку зазначено: питання щодо того "Чи є недоліки автомобілю марки Ducato F. Lastrato Passo Allungato H3 3,0 17 m (державний номер АР 6336 ВХ номер кузову ZFA25000001606271), а саме: проявлення тріщин на задній та бокових частинах кузову, у місцях кріплення задніх дверей (у тому числі тріщини, на які були накладені зварні з'єднання внаслідок гарантійного ремонту), відсутність зварних та герметизуючих з'єднань у місцях кріплення криши та інших частин кузову до каркасу автомобілю, просадка дверей, такими недоліками, які є істотними" - не входить до компетенції експертів.

Суд погоджується з висновком експерта в цій частині, оскільки поняття "істотний недолік" є правовим і повинно встановлюватись безпосередньо судом на підставі наявних у справі доказів.

У дослідницькій частині експертного висновку встановлено, що при дослідженні автомобіля, на деталях його кузова є пошкодження у вигляді тріщин, які за змістом знаходження можливо розділити на дві групи:

1) які знаходяться на місцях наявності слідів проведення ремонтно-відновлювальних робіт у вигляді сварки (місця концентрації напруги);

2) які знаходяться на місцях відсутності візуально визначених слідів проведення ремонтно-відновлювальних робіт у вигляді сварки.

Тріщини, які відносяться до першої групи, розміщені:

- у наплавленому металі та околошовній зоні ділянки протяжністю близько 70 мм продольного зварного шву панелі лівої боковини, який знаходиться на відстані 1300 мм від опорної поверхні;

- вдовж місць кріплення навісних петель задніх распашних дверей;

- у поперечному зварному з'єднанні лівої стійки;

- у місцях зварних з'єднань задніх стійок до попереку панелі даху.

Тріщини, які відносяться до другої групи, розміщені:

- у місці різьбового з'єднання, призначеного для кріплення замка правої розсувної двері;

- на конструктивно зігнутій ділянці довжиною близько 35 мм, розташованій у торцевій поверхні задньої лівої распашної двері;

- на ділянці довжиною близько 50 мм правої панелі боковини автомобіля, розташованій на відстані 1320 мм від опорної поверхні в області розташування правої розсувної двері;

- у місці конструктивного концентратору напруги на центральній стійці правої бокової панелі кузову;

- на кронштейну кріплення відбійнику задньої правої распашної двері у місці їх різьбового з'єднання.

Таким чином, у експертному висновку описані ті самі недоліки, що й у Рекламаційному акті № 1 від 26.08.2011 року, що свідчить про наявність у автомобіля тих недоліків, на які вказує у позовній заяві позивач. Факт наявності недоліків судом встановлено.

У висновку судової автотехнічної і металознавчої експертизи № 1032- № 1132 від 19.06.2012 року встановлено, що утворення тріщин на розсувних дверях і в місцях кріплення замка правих розсувних дверей автомобіля не знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з перевезенням нерівномірно укладеного і не закріпленого вантажу, а також вантажу, маса якого перевищує максимально-допустиме значення вантажопідйомності автомобіля, що підтверджує дотримання водієм правил експлуатації транспортного засобу.

Щодо причини утворення тріщин на деталях кузову автомобіля експерт зазначив, що вони можуть мати як виробничий характер (дефекти матеріалів, із якого виготовлені деталі, конструктивне виконання і інше), так і експлуатаційний характер (завантаження з перевищенням максимально допустимого значення вантажопідйомності транспортного засобу, перевезення вантажу в незакріпленому стані, нерівномірне розміщення вантажу).

Асиметричне розміщення задніх розсувних дверей відносно деталей кузова автомобіля, за висновком експертів, обумовлено умовами проведення збірних або регульованих робіт.

Таким чином, у експертному висновку № 1022 - № 1132 з питань виникнення причин недоліків автомобіля вказується на те, що ряд недоліків виникло не з причин невірної експлуатації, а мають виробничий характер.

Висновку про те, що недоліки могли виникнути після ДТП експертом зроблено не було, хоча при проведенні експертизи на огляд експерту було надано автомобіль, ремонт якого після ДТП не проводився. Тому причинно-наслідкового зв'язку між ДТП та недоліками, які заявлені позивачем не вбачається.

Відповідно до ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

При виявленні істотного недоліку товару у гарантійний строк, покупець має право вимагати від продавця, заміну товару на аналогічний, або відповідного зменшення продажної вартості товару, або заміни на такий же товар іншої марки з відповідним перерахунком покупної ціни та розірванням договору купівлі-продажу товару (частина 10 "Гарантійного зобов'язання" Додатку № 2 до договору).

Порядок гарантійного ремонту передбачає, що істотний недолік - такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання ДТЗ відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя Споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.

Додатком № 2 до договору купівлі - продажу № 61/10-2010 від 04.10.2010 року, який підписаний сторонами, передбачено, що істотним недоліком є недолік який робить неможливим використання автомобіля за його цільовим призначенням.

Із заяв Позивача щодо проведення гарантійного ремонту автомобіля (№ 06/3 від 02.06.2011 року, № 9 від 20.07.2011 року, № 11 від 04.08.2011 року) вбачається, що сервісним центром гарантійний ремонт автомобіля проводився, але в рекламаційному акті № 1 від 26.08.2011р. відображені ці ж дефекти автомобіля, із чого слідує, що відповідачем не усунуті недоліки автомобіля. Відповідачем-1 не доведено, що вказані недоліки можуть бути усунені, тобто недоліки виявлялися неодноразово та з'являлися знову після їх усунення.

Пунктом 1.10 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 "Про Правила дорожнього руху" встановлено, що:

вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу (пункт 2.3 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 "Про Правила дорожнього руху").

Відповідно до пункту 22.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 "Про Правила дорожнього руху" перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху.

Таким чином, утворення тріщин на розсувних дверях і в місцях кріплення замка правих розсувних дверей автомобіля не знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з перевезенням нерівномірно укладеного і не закріпленого вантажу, а також вантажу, маса якого перевищує максимально-допустиме значення вантажопідйомності автомобіля, що підтверджує дотримання водієм правил експлуатації транспортного засобу, та підтверджується висновком експертизи по справі. Ці самі недоліки перелічені і в Рекламаційному акті № 1 від 26.08.2011 року. Характер цих недоліків є таким, що позивач не має можливості гарантувати безпеку руху, оскільки при таких недоліках існує ризик розчинення дверей і відповідно випадіння вантажу під час руху.

Таким чином, у позивача відсутня можливість безпечно з дотриманням Правил дорожнього руху використовувати вантажний автомобіль за призначенням - перевозити вантаж масою до 1 500 кг.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що недоліки є істотними, а тому позивач має право відповідно до п. 6 ст. 269 Господарського кодексу України та ст. 678 Цивільного кодексу України на заміну товару неналежної якості. Оскільки, відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля № 62/10-2010 від 04.10.2010 року відповідач-1 є продавцем, тому за ці недоліки відповідальність має нести саме відповідач-1.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача-2, що до правовідносин сторін не повинні застосовуватись ст. 679 Цивільного кодексу України, з наступних підстав: дійсно, частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом зазначена норма розуміється наступним чином: якщо сторони не бажають, щоб до їх правовідносин застосовувались загальні положення про купівлю-продаж, вони повинні чітко зазначити про це у договорі. Саме лише викладення в договорі умов, які по іншому регулюють відносини між сторонами не є підставою для того, щоб не застосовувати до правовідносин сторін ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України.

Що стосується визначення поняття "істотний недолік", яке сторони виклали у Додатку № 2 до договору "Угода про гарантійні зобов'язання" то воно лише доповнює законодавче та нормативне визначення цього поняття.

Крім того, у самому Додатку № 2 "Загальні положення" сторони (позивач та відповідач-1) зокрема зазначили: ця Угода складена на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху України, Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, на який встановлено гарантію щодо якості, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару.

Частиною 6 статті 269 Господарського кодексу України передбачено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Таким чином, саме відповідач-1 з врахуванням ч. 2 ст. 269 Господарського кодексу України повинен був довести, що недоліки виникли не з його вини. За відсутності таких доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо відповідач-1 обґрунтованими.

Щодо позовних вимог до відповідача-2, необхідно зазначити наступне.

01.10.2010 року ТОВ "Автоторіно" (імпортер) та ТОВ "Італ М" (дилер) уклали генеральну угоду № 42, відповідно до якої імпортер зобов'язується поставити та передати дилеру, а дилер прийняти та оплатити нові автомобілі концерну FIAT Group Automobiles, а також оригінальні запчастини до них (т.4, а.с.24).

Пунктом 8.13 генеральної угоди передбачено, що дилер приймає цілком виключно на свій рахунок будь-які претензії від третіх осіб у випадку невиконання їм обов'язків, передбачених даною угодою.

04.10.2010 року ТОВ "Автоторіно" (продавець) та ТОВ "Італ М" (покупець) уклали договір № 2053, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити новий, тобто не колишній у використанні товар, автомобіль Fiat Ducato.

Відповідно до пункту 4.3 договору право власності на автомобіль переходить покупцю з моменту повної оплати автомобіля.

Таким чином, відповідач-2 не є ані виробником автомобілю, ані продавцем, що виключає його відповідальність перед позивачем, тому, господарський суд не вбачає підстав про задоволення позовних вимог щодо відповідача-2.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Згадану заяву може бути зроблено і в процесі нового розгляду справи, який здійснюється після скасування судового рішення (судових рішень) за результатами його касаційного перегляду.

02.09.2013 року відповідач-2 надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заяву про застосування позовної давності (т.4, а.с.130). Заява мотивована тим, що у позивача було достатньо часу для звернення із позовом до суду, оскільки претензією направленою 28.02.2011 року позивачем до ТОВ "ПОРТТАЙР" за вих. № 2/28, згідно до якої самим позивачем вказується на виявлення недоліків (тріщин).

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви (заява про застосування позовної давності) лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.

Розглянувши заяву відповідача-2 про застосування строку позовної давності слід зазначити таке:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 269 Господарського кодексу України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Пунктами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд вважає, що позивачем було дотримано строк позовної давності, оскільки про наявність істотних недоліків, які не усуваються він дізнався тільки під час складання Акту приймання-передачі від 04.08.2011 року. До цього часу позивач сподівався на те, що недоліки можуть бути усунуті під час гарантійного ремонту. Про вказане свідчить також й надіслання на адресу відповідача-1 претензії № 13 від 10.08.2011 року та вимоги № 32 від 04.10.2011 року, у якій позивач вимагає призначення експертизи у відповідному випробувальному центрі або лабораторії (т.1, а.с.21).

Позивач же звернувся до суду 03.10.2011 року, ухвалою від 06.10.2011 року справу було порушено господарським судом Дніпропетровської області. Таким чином, позивач дотримав строк, встановлений ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо відповідач-1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, ст. ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Італ М" здійснити дії із заміни автомобілю, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Італ М" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП", на підставі договору купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2010, на аналогічний автомобіль належної якості, а саме: передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" аналогічний автомобіль, після чого отримати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М", у власність автомобіль, який був переданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Італ М" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП", за договром купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2010, про що видати наказ.

В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторіно" - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 4/420, код ЄДРПОУ 36726859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" (69069, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 58/54, код ЄДРПОУ 37167759) витрати по сплаті державного мита в розмірі 2610,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя Я.С. Золотарьова