Постанова

від 23.12.2013 по справі 33/5005/13237/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 року Справа № 33/5005/13237/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Вечірко І.О., Тищик І.В.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Стоєв В.Л. представник, довіреність № 2/2 від 04.04.13;

від відповідача-1: Ревкова І.В. представник, довіреність № б/н від 25.04.13;

від відповідача-2: Ноздрін О.М. представник, довіреність № б/н від 24.05.13;

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «РПП» та товариства з обмеженою відповідальністю «Італ М»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 року у справі №33/5005/13237/2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «РПП», м. Запоріжжя,

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «Італ М», м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «Авторіно», м. Одеса

про зобов'язання виконання дій із гарантійної заміни автомобіля на суму 261 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 року у справі №33/5005/13237/2011 (суддя Золотарьова Я.С.) позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Італ М» здійснити дії із заміни автомобілю, переданого товариством з обмеженою відповідальністю «Італ М» у власність товариства з обмеженою відповідальністю «РПП» на підставі договору купівлі-продажу № 62/10-2010 від 04.10.2010 року, на аналогічний автомобіль належної якості, а саме: передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю «РПП» аналогічний автомобіль, після чого отримати від товариства з обмеженою відповідальністю «Італ М» у власність автомобіль, який був переданий товариством з обмеженою відповідальністю «Італ М» у власність товариства з обмеженою відповідальністю «РПП» за договором купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2010 року.

В задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоторіно» відмовлено.

Стягнуто з відповідача - 2 на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 610,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що:

- відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля №62/10-2010 від 04.10.2010 року відповідач - 1 має гарантійні зобов'язання перед позивачем;

- позивачем доведено, що він неодноразово звертався до відповідача - 1 за проведенням гарантійного ремонту і гарантійний ремонт відбувався, про що робились відмітки у сервісній книжці;

- причиною виникнення спору є бездіяльність відповідача - 1 щодо проведення незалежної експертизи автомобіля з метою з'ясування наявності або відсутності підстав для гарантійного ремонту або для гарантійної заміни автомобіля;

- проведеною судом авто-технічною експертизою (висновок № 1022 - № 1132 від 19.06.2012 року Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз) доведено, що зазначені позивачем недоліки придбаного автомобіля мають виробничий, а не експлуатаційний характер;

- відповідно до ст.678 Цивільного кодексу України право позивача на заміну отриманого товару виникає у разі істотного порушення вимог щодо якості товару;

- згідно ч.10 додатку №2 «Гарантійні зобов'язання» до договору купівлі-продажу істотним є недолік, який робить неможливим або недопустимим використання транспортного засобу за його призначенням;

- встановлені у висновку експертизи тріщини на розсувних дверях та в місцях кріплення замка правих розсувних дверей автомобіля унеможливлюють експлуатацію автомобіля відповідно до вимог пункту 22.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 «Про Правила дорожнього руху»;

- оскільки, відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля № 62/10-2010 від 04.10.2010 року відповідач - 1 є продавцем, тому за встановлені недоліки відповідальність має нести саме відповідач -1;

- відповідальність відповідача - 2 перед позивачем виключається, оскільки він не є ні виробником, ні продавцем автомобіля.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача - 2 та зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 солідарно здійснити дії із заміни автомобіля, переданого відповідачем-1 у власність позивача на підставі договору купівлі-продажу №62/10-2010 від 04.10.2012 року, на аналогічний автомобіль належної якості, а саме: передати у власність позивача аналогічний автомобіль після чого отримати від відповідача у власність автомобіль, який був переданий відповідачем-1 у власність позивача за договором купівлі-продажу №62/10-2010 від04.10.2012 року.

Посилається на те, що:

- рішення суду не повною мірою відповідає встановленим обставинам справи; -- - відповідно до пунктів 28-29 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України №721, 29.12.2004 року за виконанням дій щодо гарантійної заміни автомобілю власник автомобілю може звернутися або до продавця, або до виконавця, або до виробника автомобілю;

- оскільки відповідач - 1 є продавцем автомобіля, відповідач -2 є представником виробника, право на солідарне виконання зобов'язання скаржник вважає доведеним..

У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач - 1 зазначає, що не згоден з рішенням суду, подав також апеляційну скаргу.

Просить постановити нове рішення, яким в задоволенні позову позивачу відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач - 2 зазначає, що:

- чинним законодавством не передбачено - обов'язок третьої сторони, тобто ТОВ «Авторіно» відповідати за зобов'язаннями продавця щодо гарантійної заміни автомобіля;

- пунктами 28-29 Порядку гарантійного ремонту встановлено лише процедуру звернення з претензіями щодо виявлених недоліків, якою і скористався скаржник, направивши за вибором (або виконавцю або продавцю або виробнику) до ТОВ «Італ-М» (продавцю) відповідну претензію №13 від 10.08.2011 року, яке в свою чергу розглянуло її та склало рекламаційний акт.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Відповідач - 1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, також подав апеляційну скаргу.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та вказує, що:

- суд неповно з'ясував обставини справи щодо дотримання позивачем строків пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками поставленого товару, які випливають з поставки товарів неналежної якості та які передбачено ст.269 Господарського кодексу України;

- позивач не надав доказів наявності істотних недоліків придбаного автомобілю, доказів їх неодноразового гарантійного ремонту (заказів-нарядів, відміток в сервісній книжці, тощо); відсутні документи щодо конкретного переліку робіт, використаних матеріалів та запчастин та докази повторного характеру робіт, які б дали змогу стверджувати про істотність недоліків;

- позивач продовжує експлуатацію автомобілю, що підтверджується сервісною організацією ТОВ «Меркурій Моторс» щодо технічного обслуговування в 2012 - 2013 роках та збільшення кілометражу автопробігу;

- офіційний сервісний дилер ТОВ «Меркурій Моторс» при складанні рекламаційного акту встановлені недоліки не визначив як істотні, зазначив про можливість їх усунення за рахунок власника;

- суд не надав об'єктивної оцінки факту пошкодження автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді, не сповіщення позивачем про дану обставину продавця;

Також апелянт зазначає на недоліки проведеної судом експертизи, зокрема на відсутність ідентифікації автомобіля за номером кузова, відсутність визначення встановлених недоліків автомобіля як істотних.

Просить скасувати оскаржуване рішення, в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу відповідача - 1 позивач та відповідач - 2 не надали. В поясненнях суду апеляційної інстанції позивач заперечував проти доводів скаржника. Відповідач - 2 апеляційну скаргу відповідача - 1 підтримав.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю «РПП» та товариства з обмеженою відповідальністю «Італ М», колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, апеляційну скаргу відповідача - 1 слід задовольнити, рішення суду скасувати, в позові відмовити в силу наступного:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.10.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Італ М» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «РПП» (покупець) укладено договір купівлі-продажу автомобіля №62/10-2010 (том 1 а.с.8 - 9).

Згідно акту прийому передачі автомобіля від 08.10.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Італ М» передало товариству з обмеженою відповідальністю «РПП» автомобіль ducato F Lastrato Passo Allungato H3 3.0 17м.( том 1 а.с.12).

Відповідно до п.7.1 договору гарантія на автомобіль підтримується продавцем у період 36 місяців або 100 000 км. пробігу і починається з моменту передачі автомобіля покупцю, яка відмічається в довідці - рахунку або квитанції і сервісній книжці на автомобіль.

В п.7.2 договору зазначено, що гарантія надається при дотриманні покупцем умов експлуатації автомобіля і вимог до технічного обслуговування, викладених у відповідних інструкціях виробника і сервісній книжці, яка є невід'ємною частиною договору.

За п. 7.3 гарантія надається тільки в тому разі, якщо технічне та регламентне обслуговування автомобіля протягом всього гарантійного терміну проводилося на спеціалізованому СТО продавця, з строгим дотриманням строків обслуговування.

Згідно п.7.5 договору сторони домовилися, що у період гарантійного строку сервісні, ремонтні і інші роботи будуть виконуватися уповноваженим сервісним центром «Fiat, Alfa Romeo», (ТОВ «Укрторгсервіс») або іншим офіціальним сервісним центром, зазначеним в сервісній книжці на автомобіль.

Всі гарантійні умови регламентовані додатком № 2 до договору (п.7.6).

Відповідно до розділу 4 додатку №2 до договору купівлі-продажу №61/10 від 04.10.2010 року «Угода про гарантійні зобов'язання» (том 1 а.с.10 - 12) у разі виявлення суттєвого недоліку товару у гарантійний термін, покупець має право вимагати від продавця заміну товару на аналогічний, або відповідного зменшення продажної вартості товару, або заміни на аналогічний товар іншої марки з відповідним перерахунком покупної ціни і розірванням договору купівлі-продажу.

Зі змісту позовної заяви ТОВ «РПП» вбачається, що:

-при експлуатації придбаного автомобіля позивачем було виявлено недоліки, а саме: на задній та бокових частинах кузову, у місцях кріплення дверей проявляються тріщини, внаслідок чого двері просідають і належним чином не закриваються, що призвело до недопустимості використання автомобілю за призначенням;

-автомобіль приймався на гарантійний ремонт підприємством, авторизованим відповідно до договору купівлі-продажу для проведення гарантійного ремонту;

-недоліки, як такі, які не усуваються в результаті гарантійного ремонту, були виявлені 04.08.2011 року;

Згідно ст. ст. 673, 675, 678, ч. 2 ст. 679, ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Договором може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Покупець, якому передано товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

В разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'являлись знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 року затверджено Порядок гарантійного ремонту ( обслуговування ) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 року за № 72/10353 ( далі - Порядок ), який повинен застосовуватися при вирішення спору, зокрема, і про те, чи відносяться недоліки придбаного позивачем автомобіля до істотних та процедуру їх встановлення.

Вказаний Порядок визначає відносини між власниками (далі - споживач) дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ) та суб'єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю ДТЗ (далі - продавець), підприємствами - виробниками ДТЗ (далі - виробник) та виконавцями робіт із технічного обслуговування і гарантійного ремонту ДТЗ ( далі - виконавець). Вимоги Порядку поширюються на дорожні транспортні засоби, які підлягають реєстрації ДАІ МВС України.

Порядок передбачає, що істотний недолік - такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання ДТЗ відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.

Відповідно до п.28, 29, 30 Порядку претензії споживача щодо виявлених недоліків у ДТЗ ( надалі - претензії ) подаються за вибором споживача на один із пунктів сервісної мережі, вказаний у Сервісній книжці, виконавцю або продавцю за місцем купівлі ДТЗ, або виробнику.

Тобто доводи позивача про можливість задоволення позову одночасно до відповідача -1 та відповідача - 2 є безпідставними.

Виконавець ( продавець або виробник) зобов'язані протягом трьох діб розглянути претензію за участю споживача та скласти в двох примірниках рекламаційний акт.

В результативній частині рекламаційного акта повинне бути прийнято одне з таких рішень:

1) заявлений недолік підтверджується і підлягає усуненню у порядку, викладеному в розділі «Процедура гарантійного ремонту ДТЗ» цього Порядку;

2) заявлений недолік визнається істотним, і споживач має право за власним вибором вимагати від продавця або виробника:

заміни ДТЗ на такий самий ДТЗ належної якості;

відповідного зменшення купівельної ціни ДТЗ;

заміни ДТЗ на аналогічний ДТЗ іншої моделі з відповідним перерахунком купівельної ціни;

розірвання договору купівлі-продажу ДТЗ.

Для прийняття рішення щодо визнання недоліку істотним виконавець ( продавець) залучає для розгляду претензії споживача фахівців виробника;

3) заявлений недолік виник внаслідок порушення споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ, вимог цього Порядку та/або правил збереження ДТЗ, і такий недолік підлягає усуненню за рахунок споживача;

4) заявлений власником ДТЗ недолік не підтверджується.

Позивач у позові зазначає, що недоліки автомобілю є істотними, оскільки він робить неможливим і недопустимим використання автомобіля відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя позивача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення, про що свідчать приписи п. 1 Порядку гарантійного ремонту.

Такі твердження спростовуються наявними у справі доказами.

По - перше, позивач продовжує експлуатацію автомобілю, що підтверджується сервісною організацією ТОВ «Меркурій Моторс» щодо технічного обслуговування в 2012 - 2013 роках та збільшення кілометражу автопробігу;

По-друге, офіційний сервісний дилер ТОВ «Меркурій Моторс» при складанні рекламаційного акту встановлені недоліки автомобіля не визначив як істотні, зазначив про можливість їх усунення за рахунок власника (том 1 а.с.30);

Посилання суду про невиконання відповідачем-1 вимог п.30 Порядку гарантійного ремонту та підтвердження висновком експерта від 19.06.2012 року наявності тих же недоліків, які зазначені в рекламаційному акті, не може бути підставою для задоволення вимог позивача, оскільки не визначення наявності чи відсутності істотних недоліків автомобіля є визначальним у вирішенні даного спору.

На думку колегії суддів визначальним є те, що позивач втратив право гарантійних зобов'язань продавця в силу розділу 5 додатку №2 до договору купівлі-продажу №61/10 від 04.10.2010 року «Угода про гарантійні зобов'язання» (том 1 а.с.10 - 12).

Даним розділом передбачено, що гарантійні зобов'язання є недійсними у разі, зокрема: якщо покупець відразу після виявлення незначного недоліку, недоліку чи суттєвого недоліку не звернувся до дилерського підприємства або продовжив експлуатацію товару, що призвело до погіршення технічного стану товару або погіршення стану незначного недоліку, недоліку чи суттєвого недоліку.

Матеріалами справи встановлено, що 08.11.2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода на вул. Дніпропетровське шосе у м. Запоріжжя, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки Ducato F. Lastrato Passo Allungato H3 3,0 17 m державний номер АЗ 6336 ВХ.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль було застраховано в Акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування» відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту 3709-а/10 зп від 08.10.2010 року (т.4, а.с.96).

Судом в мотивувальній частині рішення встановлено, що сума страхового відшкодування в розмірі 3 397,00 грн. з урахуванням франшизи у сумі 1 305,00 грн. перерахована на рахунок приватного підприємця Гришина А.М. для проведення відновлювального ремонту автомобіля «FIAT» Ducato F. Lastrato Passo Allungato H3 3,0 17 m державний номер АЗ 6336 ВХ.

Виплата страхового відшкодування була здійснена на підставі рахунку № 590 від 15.11.2010 року, який видано приватним підприємцем Гришиним А.М. позивачу на загальну суму 4 702,00 грн. (т.4, а.с.94).

Визначені роботи з ремонту автомобіля не проведені.

В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкодження автомобіля не вплинули на наявність виявлених позивачем суттєвих недоліків, як то тріщини на задній та бокових частинах кузову, у місцях кріплення дверей.

Однак такий висновок не підтверджено належними доказами.

Крім того, сам факт експлуатації автомобіля, збільшення його кілометражу при наявності обмеження (100 000 км. пробігу) залишилися поза увагою суду.

Скасовуючи попередні судові рішення у даній справі, Вищий господарський суд в постанові від 25.02.2013 року звернув увагу на необхідність встановлення судом при повторному розгляді справи обставин щодо:

-встановлення, чи мають недоліки автомобіля виробничий чи експлуатаційний характер, оскільки висновок автотехнічної і металознавчої експертизи №1032-№1132 від 19.06.2012 року;

-чи доводить продавець автомобіля відповідно до ч.2 ст.679 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини за недоліки гарантійного товару;

-чи є зазначені позивачем дефекти автомобіля істотними недоліками;

-чи є заявлені позивачем недоліки наслідком дорожньо - транспортної пригоди.

Колегія суддів зазначає, що відсутність вини продавця, відповідність товару вимогам щодо якості підтверджує відповідач - 2 відповідним Сертифікатом (том 4 а.с. 40 -46).

Проведена судом експертиза (19.06.2012 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок № 1022 - № 1132 (т.1, а.с.96)) не визначає наявність істотних недоліків автомобіля позивача.

Оскільки при пошкодженні автомобіля в дорожньо - транспортній пригоді позивач не звертався до органів ДАЇ, адміністративний матеріал по факту ДТП не складався, встановити, які пошкодження отримав автомобіль саме при скоєнні ДТП неможливо.

Висновок суду про те, що відсутність в сервісній книжці відміток відхилень на проведення гарантійного обслуговування, пов'язані з порушенням вимог гарантії та експлуатації свідчить про те, що сервісною організацією не було встановлено порушень вимог гарантії та експлуатації з боку позивача, є помилковим.

Досліджені судом першої інстанції матеріали справи 30/5005/15669/2011 за позовом ТОВ «РПП» до фізичної особи-підприємця Гришина А.М. про стягнення 3 397 грн. не встановлюють факт того, які пошкодження були спричиненні, як то зазначає позивач.

Таким чином, поставлені судом касаційної інстанції питання знайшли своє вирішення при повторному розгляді даної справи.

Однак належну оцінку суд першої інстанції їм не надав.

Висновки оскаржуваного рішення щодо задоволення вимог до відповідача -1 суперечать матеріалам справи.

За вказаних обставин апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу відповідача - 1 задовольнити.

В задоволенні позову слід відмовити, судові витрати розподілити відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РПП» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Італ М» задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 року у справі №33/5005/13237/2011 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РПП» (69069, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 58/54 код ЄДРПОУ 37167759) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Італ М» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 4/420, код ЄДРПОУ 36726859) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 2 610,00 грн.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.О. Вечірко

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 27.12.2013 року.