Постанова

від 03.03.2014 по справі 33/5005/13237/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року Справа № 33/5005/13237/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі№ 33/5005/13237/2011 господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РПП" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторіно" прозобов'язання виконання дій із гарантійної заміни автомобіля на суму 261 000 грн.

за участю представників від: позивача Стоєв В.Л. (довір. від 18.07.2013) відповідача 1. Ревкова І.В. (довір. від 25.04.2013) 2. Ноздріна О.М. (довір від 24.05.2013) В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РПП" (Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М" (Відповідач 1) про зобов'язання вчинити певні дії із заміни автомобіля Ducato F Lastrato Passo Allungato Н3 3,0 17m, державний номер АР 6336 ВХ на такий самий автомобіль належної якості та зобов'язання прийняти від Позивача автомобіль, який був переданий у власність Позивача на підставі договору купівлі-продажу № 62/10-2010 від 04.10.2010.

В процесі розгляду справи до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоторіно" (Відповідач 2)

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 у справі № 33/5005/13237/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП".

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2013 скасовано рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі №33/5005/13237/2011, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами нового розгляду даної справи Господарський суд Дніпропетровської області прийняв рішення від 16.09.2013, яким частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП", зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Італ М" здійснити дії із заміни автомобіля, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Італ М" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" на підставі договору купівлі-продажу № 62/10-2010 від 04.10.2010, на аналогічний автомобіль належної якості з поверненням Відповідачеві 1 проданого раніше автомобіля.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторіно" (Відповідач 2) як солідарного боржника згідно заяви Позивача від 27.05.2013 про солідарну відповідальність Відповідача 1 і Відповідача 2.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 ґрунтується на положеннях статті 678 Цивільного кодексу України, яка передбачає правові наслідки передання товару неналежної якості за договором купівлі-продажу, частини 2 статті 679 Цивільного кодексу України, в якій наголошується на тому, що продавець відповідає за недоліки товару, на який встановлено гарантію щодо якості, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил використання чи зберігання товару.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 скасовано рішення місцевого господарського суду від 16.08.2013 по справі № 33/5005/13237/2011 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М". В задоволенні позову відмовлено.

В даній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що Позивач втратив право гарантійних зобов'язань продавця в силу договору купівлі-продажу, оскільки пробіг автомобіля складає понад 100 000 км. і автомобіль вийшов із гарантійного захисту, дефекти автомобіля не являються істотними, вина продавця в неналежній якості автомобіля відсутня, автомобіль потрапляв в ДТП і матеріали справи не містять доказів, які пошкодження отримав автомобіль під час ДТП, оскільки Позивач в органи ДАЇ не звертався .

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "РПП" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у даній справі, змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 та зобов'язати Відповідача 1 і Відповідача 2 солідарно здійснити дії із заміни автомобіля, переданого Відповідачем 1 у власність Позивача на підставі договору купівлі-продажу № 62/10-2010 від 04.10.2012, на аналогічний автомобіль належної якості.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що судом апеляційної інстанції дано невірну оцінку обставинам справи, не призначено повторну експертизу щодо пошкоджень автомобіля.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італ М" (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "РПП" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 62/10-2010 від 04.10.2010, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця новий автомобіль згідно специфікації.

По акту приймання-передачі від 08.10.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Італ М" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "РПП" автомобіль Ducato F Lastrato Passo Allungato Н3 3,0 17m.

Додатком № 2 до договору купівлі-продажу від 04.10.2010 сторони підписали угоду про гарантійні зобов'язання, яка регулює відносини на території України між Дилерським підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю "Італ М" і Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "РПП".

В пункті 7.1 договору купівлі-продажу зазначається, що гарантія на автомобіль підтримується у продовж 36 місяців або 100 000 км пробігу і починається з моменту передачі автомобіля Покупцеві.

В жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РПП" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М" з позовом про зобов'язання Відповідача здійснити дії із заміни купленого автомобіля з огляду на його недоліки, виявлені в період гарантійного строку.

Норми частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України передбачають, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язується передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передавання покупцеві, якщо інший момент визнання відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк), а частина 2 статті 679 Цивільного кодексу України містить застереження, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Тобто, законодавцем закріплені норми про те, що у разі надання продавцем гарантій щодо якості товару діє презумпція вини продавця, якщо будуть виявлені недоліки товару. Підставами для звільнення продавця від відповідальності буде доведення виникнення таких недоліків після передачі товару покупцеві. При цьому ці недоліки повинні бути зумовлені поведінкою самого покупця, третіх осіб.

Частина 3 статті 680 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Із позовом про заміну, купленого в жовтні 2010 року автомобіля, Позивач звернувся в жовтні 2011 року. Тобто, в межах гарантійного строку, а тому на Відповідача покладається обов'язок довести, що недоліки автомобіля виникли саме з вини Покупця.

Суд апеляційної інстанції зайняв невірну позицію щодо застосування норм матеріального права, оскільки відповідно до частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України вдався до дослідження істотності порушення вимог щодо якості товару, згідно частини 1 статті 679 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

На товар із гарантійним терміном експлуатації продавець зобов'язаний довести факт того, що недоліки товару виникли у зв'язку з порушенням покупцем правил користування чи зберігання товару.

Із рекламаційного акта №1 від 26.08.2011, складеного сервісною організацією - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Моторс" за участю директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП", експертного висновку судово-технічної і металознавчої експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1022-1132 від 19.06.2012 слідує, що автомобіль має недоліки, а саме: на задній та боковій частинах кузова у місцях кріплення дверей проявляються тріщини, внаслідок чого двері просідають і належним чином не закриваються.

Констатуючи факт потрапляння автомобіля в дорожньо-транспортну пригоду 08.11.2010, апеляційний господарський суд ніякими доказами не підтверджує наявність вище вказаних недоліків автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 30 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004 № 721, Позивач 31.08.2011 на адресу сервісної організації Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Моторс" направляв вимогу № 20, а 04.10.2011 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М" вимогу № 32 про направлення автомобіля на експертизу, але Відповідач ці вимоги Позивача не виконав, іншими доказами не довів порушення Позивачем (Покупцем) правил користування купленим автомобілем.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 по даній справі не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 у справі № 33/5005/13237/2011 залишається без змін.

При цьому, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для застосування солідарної відповідальності відповідачів, оскільки стаття 541 Цивільного кодексу України встановлює, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Норми цивільного кодексу, які регулюють правовідносин сторін за договором купівлі-продажу автомобіля № 62/10-2010 від 04.10.2010 не передбачають солідарної відповідальності продавця і сервісної організації за недоліки проданого автомобіля.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати Позивача за подачу позову, апеляційної і касаційних скарг на суму 8 066 грн. покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 33/5005/13237/2011 скасувати.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2013 у справі № 33/5005/13237/2011 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італ М" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 4/420, код ЄДРПОУ 36726859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РПП" (69069, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 58/54, код ЄДРПОУ 37167759) судові витрати на суму 8 066 грн.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда