Постанова

від 25.09.2013 по справі 826/9235/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2013 року 13:20 № 826/9235/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Іллар» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС третя особа-1Приватне підприємство «ОСОБА_7» третя особа-2Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінераліс» третя особа-3Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК 555» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 № 0005532270 та № 0005522270,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Іллар» з позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013 р.:

- № 0005532270, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 499 316 грн. та на 50992 грн. за штрафними санкціями,

- № 0005522270, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 432 192 грн. за основним платежем та на 97 308 грн. за штрафними санкціями.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що висновки ДПІ, які покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на начебто нездійсненні контрагентами позивача спірних операцій та матеріалах кримінальної справи, зокрема, щодо показів свідка щодо того, що операції мали безтоварний характер.

Однак, як зазначає позивач, реальність операцій та, відповідно наявність підстав для формування спірних сум податкового кредиту, підтверджується первинними документами, банківськими виписками та податковими накладними.

Зокрема, як зазначає позивач, між ним та третіми особами укладались договори на надання послуг. На виконання умов договорів, зазначені підприємства поставили позивачу товар, на що виписані податкові накладні, що підставою для формування відповідних сум податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи наведене позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, з підстав викладених в Акті перевірки, проти позову заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача залучено контрагентів позивача за спірними операціями ПП «ОСОБА_7», ТОВ «Мінераліс», ТОВ «ПМК 555».

Копії ухвали направлено третім особам. У третіх осіб витребувано докази на підтвердження фактичного виконання спірних операцій, документи, які підтверджують наявність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій.

Однак, направлені на адреси третіх осіб поштові відправлення з копією ухвали суду, які були направлені за визначеною в ЄДР адресою, повернуті поштою без вручення з незалежних від суду причин (з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а щодо ТОВ «ПМК-555» - «вибули»), у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копії ухвали в силу закону вважаються врученими третій особі та вона вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

В судове засідання 29.08.2013 р. у той же час прибули представники третіх осіб - ТОВ «Мінераліс» та ТОВ «ПМК 555».

Проте, представник ПП «ОСОБА_7» у судове засідання на з'явилися, доказів поважності причин неприбуття не надав . Виходячи з наведеного та з урахуванням встановлених строків розгляду справи, відсутності доказів поважності причин неприбуття та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності представника ПП «ОСОБА_7». У той же час, 24.09.2013 р. ПП «ОСОБА_7» надано пояснення, аналогічного змісту, що і пояснення ТОВ «ПМК 555» від 24.09.2013 р., щодо основного виду діяльності, наявності будівельної ліцензії та наявності у штаті 15 осіб.

У зв'язку з необхідністю витребування у позивача та третіх осіб додаткових доказів на підтвердження наявності у них матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та спірних операцій зокрема, а також у зв'язку з необхідністю отримання від органів ДАІ інформації щодо належних контрагентам транспортних засобів, отримання від ДПІ додаткових матеріалів, у судовому засіданні 29.08.2013 р. під звукозапис та у присутності сторін і присутніх третіх осіб оголошено перерву до 13.09.2013 р. Окремо сторін повідомлено про наступне судове засідання під розписку.

У судове засідання 13.09.2013 р. з'явився представник відповідача. У той же час, у судове засідання 13.09.2013 р. представники позивача та третіх осіб не з'явилися, витребуваних доказів не надали, як і доказів поважності причин неприбуття та завчасного повідомлення про наявність поважних причин неприбуття (ч. 2 ст. 40 КАС України). Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що позивач не відмовляється від позову, не просить залишити його без розгляду та не відкликає його, з чого вбачається поведінка та воля позивача, спрямовані на розгляд справи по суті, а також враховуючи встановлені строки розгляду справи, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, ухвала щодо чого занесена в журнал судового засідання. Позивачу та третім особам щодо наведеного направлено окреме повідомлення.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Іллар» (код з ЄДР 34866966; адреса: 03039, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т. Червонозоряний 196, квартира 34) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинам з ПП «ОСОБА_7» (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), ТОВ «Мінераліс» (код ЄДР 32486018, адреса: 03143, м. Київ, Голосіївський район, вул. А. Заболотного, 15) та ТОВ «ПМК 555» (код ЄДР 34933632, адреса: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, 28) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 04.04.2013 р. № 193/1-22-70-34866966 (далі - Акт перевірки).

До основних видів діяльності позивача, як зазначено в Акті перевірки, віднесено надання в оренду будівельних машин та устаткування.

Під час перевірки встановлено, що між ТОВ «Іллар» (наймач) та ТОВ «ПМК 555» (наймодавець; в особі директора ОСОБА_1) (надалі - перший епізод ) укладено договір оренди транспортних засобів № 0711 від 07.11.2011 р., відповідно до якого обумовлено передачу позивачу спецтехніки .

Зокрема, обумовлено передачу: А/кран КАМАЗ КТА 16т./21,7 м.; бульдозеру ДТ-75, бульдозеру Т-100, екскаватору Борекс, екскаватору Атлас.

В Акті перевірки зазначено, що на виконання умов цього договору ТОВ «ПМК 555» у період листопада 2011 року виписані податкові накладні на загальну суму 388 672,87 грн. з ПДВ 64 778,81 грн. Сума ПДВ включена до податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011 року. Перелік податкових накладних визначений на стор. 3-4 Акту перевірки.

Згідно із зазначеними документами визначена номенклатура поставки: доставка піску, послуги автокрана, самоскида, екскаватора, бульдозера.

На стор. 4 Акту перевірки визначено перелік та реквізити актів приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг із деталізацією номенклатури поставки, цін, одиниці виміру, як і у вищезгаданих податкових накладних.

Окрім того, як зазначається в Акті перевірки, зазначеним товариством на адресу позивача у березні - травні 2012 року також виписані податкові накладні на загальну суму 174 816 грн. з ПДВ у сумі 29135,99 грн., яка включена до складу податкового кредиту за березень 2012 р. у розмірі 2 533,33 грн., у квітні 2012 р. - 6107,83 грн., у травні 2012 р. - 20 494,83 грн.

Номенклатура поставки згідно цих накладних: послуги екскаватора, послуги автокрана, послуги екскаватора, самоскида, а також: доставка чорнозему, доставка ґрунту.

На сторінці 5 Акту перевірки відносно наведеного визначено перелік актів здачі-приймання робіт відносно оформлення операцій, визначених вище.

Як також встановлено під час перевірки, на адресу позивача зазначеним контрагентом виписано податкові накладні від 08.06.2012 р. № 29 на суму 47 668 грн. з ПДВ 7944,67 грн. послуги екскаватора, від 21.06.2012 р. № 56 на суму 3450 грн. з ПДВ 575 грн., від 03.07.2012 р. на суму 33870 грн. з ПДВ 5645 грн. (послуги бульдозера), а всього на 84 988 грн. з ПДВ 14 164,67 грн. Суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду. Відносно наведеного на стор. 5 Акту перевірки визначено акти здачі-приймання робіт, на підставі яких виписано зазначені податкові накладні.

Зазначається також, що в ході аналізу податкової звітності з податку на прибуток встановлено, що вартість за отримані роботи (послуги) від ТОВ «ПМК 555» була віднесена ТОВ «Іллар» до складу витрат у сумі 540 397,40 грн., а саме: за 2-4 кв. 2011 р. - 323 894,06 грн., 1 кв. 2012 р. - 12 666,67 грн., 2 кв. 2012 р. - 175 611,67 грн., 3 кв. 2012 р. - 28 225 грн.

Окрім того, як встановлено під час перевірки (далі - другий епізод ) між позивачем (замовником) та ПП «ОСОБА_7» (підрядник) укладено договір № 19/01 від 19.01.2012 р. відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати своїми та залученими силами роботи з демонтажу та укладання залізобетонних плит на території ЛВС-2.

Зокрема, позивачем отримано податкові накладні, виписані у період грудня 2011 р., лютого 2012 р., березня 2012 р., перелік яких визначений на стор. 6 Акту перевірки, на загальну суму 267 711,80 грн. з ПДВ - 44 618,33 грн. суми ПДВ включені до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Номенклатура поставки згідно зазначених податкових накладних: послуги автокрана, послуги екскаватора, послуги самоскида, вивіз та утилізація будівельного сміття, демонтаж та укладення залізобетонних плит.

Перелік актів здачі-приймання визначений на стор. 6 Акту перевірки.

Вартість робіт віднесена позивачем до складу валових витрат у сумі 223 093,17 грн., а саме: за 2 - 4 кв. 2011 р. - 58 566,67 грн., 1 кв. 2012 р. - 164 526 грн.

Окрім того, як встановлено під час перевірки (надалі - третій епізод ) між позивачем (замовник) та ТОВ «Мінераліс» (виконавець) за усною домовленістю та відповідно до рахунків-факту укладено правочини, у зв'язку з чим в період вересня - грудня 2010 року, лютого - листопада 2011 року позивачу видані податкові накладні, визначені на стор. 7-8 Акту перевірки на загальну суму 1 676 962,26 грн. з ПДВ - 279 493,20 грн.

У той же час, під час розгляду справи надано договір № 2110 від 21.10.2011 щодо виконання контрагентом робіт по розчистці та плануванню території ЛВС-2. р. на загальну суму 185 543 грн. з ПДВ.

Згідно із наведеними податковими накладними номенклатури поставки: послуги (автопослуги) екскаватора, бульдозера, автокрана, спецтехніки, самоскида, завантаження та розвантаження ґрунту, доставка піску , щебеню , вирубка дерев, викос будяків, загрузка сміття, контейнера . Перелік актів здачі-приймання визначений на стор. 8 - 9 Акту перевірки.

Вартість отриманих робіт/послуг віднесена до складу витрат у сумі 1 397 468,48 грн., а саме: 3 кв. 2010 р. - 6 791,67 грн., 4 кв. 2010 р. - 319 184,57 грн., 1 кв. 2011 р. - 169 835 грн., 2 кв. 2011 р. - 44 981,67 грн., 2-3 кв. 2011 р. - 404 983,02 грн., 2-4 кв. 2011 р. - 451 692,55 грн.

Зазначено, що ТОВ «Іллар» не надано до перевірки інформації щодо розрахунків за роботи/послуги та не надано пояснень щодо кредиторсько-дебіторської заборгованості по взаємовідносинам з ТОВ «ПМК 555», ПП «ОСОБА_7», ТОВ «Мінераліс» .

У взаємозв'язку з вищенаведеним, зазначається, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС складено акт від 22.08.2012 р. № 568/3-22-70-34933632 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПМК 555» за період з 07.09.2011 р. по 31.07.2012 р. Згідно з цим актом товариство відсутнє за місцезнаходженням.

В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів, робіт, послуг від продавця до покупця, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.

Операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які є економічно необхідними для виконання такого роду постачання або здійснення діяльності.

Зазначено в акті, що посадові особи товариства не могли фактично здійснювати господарські операції. Також, як зазначається, в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) цим товариством до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Згідно з актом встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбання та продажу товарів.

Окрім того, зазначено, що у провадженні слідчого відділення ДПІ у Подільському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 77-00186 порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України відносно ОСОБА_2 за створення/придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Мінераліс», ТОВ «ПМК 555», ПП «ОСОБА_7» та інших .

В Акті перевірки зазначено, що досудовим слідством встановлено, що невстановленими слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності створені/придбані ряд підприємств, у т.ч. вищенаведені, які задіяні в злочинній схемі, а саме через рахунки вказаних підприємств, суб'єкти господарювання (без ознак фіктивності), незаконно переводили безготівкові кошти в готівкові під виглядом легальних фінансово-господарських операцій з придбання товарів та послуг.

Як надалі зазначається в акті, засновниками зазначених підприємств є малозабезпечені особи, які за матеріальну винагороду взяли участь у їх створенні/придбанні з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб

Допитані як свідок засновник та директор контрагента ОСОБА_1 та ОСОБА_3 показали, що жодного відношення до реєстрації та ведення діяльності на даному підприємстві вони не мають. Підприємство зареєстрували за грошову винагороду. Документів щодо господарської діяльності підприємства не підписували, податкову звітність не подавали, не підписували та не складали. Документів щодо прийняття працівників на роботу не підписували. Зазначено, що ці особи не продавали та не постачали підприємствам-контрагентам товари, роботи, послуги, а також не оприбутковували від інших підприємств на ТОВ «ПМК 555» товари, роботи, послуги. Зазначено, що ці особи, будучі формально зареєстровані у різні періоди керівниками ТОВ «ПМК 555» не уповноважували інших осіб на ведення діяльності зазначеного товариства.

Допитай в рамках кримінальної справи як свідок ОСОБА_4, директор ПП «ОСОБА_7» повідомив, що зареєстрував підприємство за винагороду на прохання ОСОБА_5

Відносно ПП «ОСОБА_7» , як зазначається в Акті перевірки позивача, ДПІ у Святошинському районі м. Києва складено акт від 23.11.2012 р. № 370/22-59/36391868 про результати перевірки ПП «ОСОБА_7» за період з 01.01.2010 р. по 30.05.2012 р.

Згідно із зазначеним актом, як і у попередньому випадку, зазначено про не підтвердження реальності операцій за період, що перевірявся, а також зазначається про обставини, встановлені під час розслідування вищезгаданої кримінальної справи.

Так, допитаний як свідок засновник та директор ПП «ОСОБА_7» показав, що жодного відношення до реєстрації зазначеного підприємства та ведення його господарської діяльності він не має, а підприємство зареєстрував на себе за винагороду у 3 тис. грн. Звітності не вів та не формував, документів щодо фінансово-господарської діяльності не підписував, такої діяльності не вів та нікого не уповноважував це робити від свого імені.

Відносно ТОВ «Мінераліс» зазначено, що підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. Останню звітність з ПДВ подано за жовтень 2011 р. Остання декларація з податку на прибуток подана за 3 кв. 2011 р. Фактично з податкової звітності вбачається відсутність матеріальних, адміністративно-виробничих та трудових ресурсів, необхідних для провадження діяльності.

Також, як і у попередніх випадках зазначається про обставини, встановлені у зв'язку з проведенням слідчих дій.

З показів свідка ОСОБА_5 від 19.07.2012 р. вбачається, що ОСОБА_5 безпосередньо здійснював організацію діяльності по конвертації грошових коштів за участю підприємств з ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ «Мінераліс», ПП «ОСОБА_7», ТОВ «ПМК 555», які були зареєстровані на підставних осіб, фінансово-господарські операції підприємства не здійснювали, угоди від імені директорів укладалися та підписувалися особисто ним. Операції з підприємствами, що перераховували грошові кошти на розрахункові рахунки фіктивних підприємств мали безтоварний характер, жодних поставок товарів, надання послуг та виконання робіт вказаних вище підприємств не було. Клієнт-банк та печатки вказаних підприємств знаходились у зазначеної особи, грошима розпоряджався він сам.

З урахуванням наведеного, ДПІ дійшла до висновку про неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності вищезгаданими підприємствами.

Виходячи з того, що спірні операції фактично не виконувались, ДПІ дійшла до висновку про порушення позивачем п/п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п/п. 139.1.1.9. ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на 499 316 грн. за періоди 2010 - 2012 р., а також до висновку про порушення позивачем п/п. 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ до сплати до бюджету на 432 192 грн. за період 2010 - 2012 р.

На підставі зазначених висновків акті перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним вище спір по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу формування позивачем спірних сум податкових вигод, регулювалися у зазначені вище періоди приписами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток), Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ), а також приписами Податкового кодексу України.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення:

- Закону про прибуток , а саме: п. 5.1. (щодо визначення валові витрати), п. 1.31. (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 5.2.1. (щодо складу валових витрат), п/п. 11.2.1. (щодо дати збільшення валових витрат), абз. 4 п/п. 5.3.9 (щодо наслідків не підтвердження витрат відповідними документами)

- Закону про ПДВ , а саме: п. 1.4. (щодо визначення «поставка послуг/робіт», п/п. 3.1.1 (щодо визначення «об'єкт оподаткування», п/п. 7.4.1. (щодо складу податкового кредиту), п/п. 7.5. (щодо дати виникнення права на податковий кредит), п/п. 7.2.3. (щодо дати складання податкової накладної та її статусу), п/п. 7.2.6 (щодо порядку видачі п/н. та її статусу), п/п. 7.4.5. (щодо наслідків не підтвердження податкового кредиту),

- ПК України , а саме: п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (положення ПК України щодо ПДВ ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (порядку видачі п/н.), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н.); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (положення ПК України щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку про недоведеність виконання спірних операцій саме контрагентами позивача та, відповідно, до висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, з відомостей, наданих Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України (лист від 12.09.2013 р. № 45/4297) щодо ТОВ «ПМК 555», вбачається відсутність зареєстрованих за цим товариством транспортних засобів у період оформлення спірних операцій. Автотранспорт, який до цього був зареєстрований за зазначеним підприємством (КРАЗи 6510, 257, 6510), був знятий з обліку 08.06.2011 р. у зв'язку з реалізацією, та, більш того, не відповідає переліку автотранспорту, обумовлено до передачі позивачу за договором (А/кран КАМАЗ КТА 16т./21,7 м.; бульдозеру ДТ-75, бульдозеру Т-100, екскаватору Борекс, екскаватору Атлас).

Згідно із зазначеним повідомленням, у той же час вбачається реєстрація за ТОВ «Мінераліс» автомобілю ГАЗ 2705 («Газель»), що, однак, не доводить надання позивачу задекларованих у первинних документах послуг екскаватора, бульдозера, автокрана, самоскида, завантаження та розвантаження ґрунту, доставка піску, щебеню внаслідок невідповідності зареєстрованого т/з., наведеному у номенклатурі поставки.

При цьому, відомості про наявність у ТОВ «Мінераліс» зазначеного т/з не супроводжується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами та доказами списання використаного при використанні цього т/з пального, а отже і не підтверджується використання цього т/з. для цілей виконання обумовлених з позивачем операцій.

Відносно ж доводів представника цього контрагента про те, що підприємством використовувався належний засновнику/директору Камаз 5410, слід зазначити, що наведені доводи не підтверджені договором оренди, актом передачі в оренду, первинними документами та ТТН щодо перевезення зазначеним т/з ґрунту, щебеню та піску, як-то обумовлювалось сторонами. При цьому, не надано і доказів вилучення цих документів.

Під час розгляду справи не надано і доказів наявності у цього контрагента трудових ресурсів, необхідних для виконання операцій, зокрема, (згідно кошторису) щодо вирубки 357 дерев, завантаження дерев у контейнера вручну з перенесенням на 100 м. у 36 контейнерів, викосу бур'яну 62 000 м2, завантаження сміття та пеньків у 40 контейнерів.

У той же час, у цього та інших контрагентів відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі та згідно з ухвалою суду, проголошеною у с/з 29.08.2013 р. (журнал с/з), тобто неодноразово, витребовувались документальні відомості щодо наявності матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій, а також транспортні документи та документи на підтвердження доводів про вилучення певних документів та неможливості отримання копій цих документів.

Відносно ж ПП «ОСОБА_7» , із зазначеного повідомленні Центру безпеки дорожнього руху взагалі не вбачається реєстрації т/з. за зазначеним підприємством, наявність яких, однак, є необхідною виходячи з характеру спірних операцій.

Під час розгляду справи судом не встановлено наявності у цього контрагента трудових та транспортних ресурсів, необхідних для виконання операцій, зокрема, (згідно кошторису) щодо перевезення збірного залізобетону довжиною від 3 до 6,6 м. в кількості 5 694 т, розбирання залізобетонних фундаментів об'ємом 50,8 куб.м., перевезення ґрунту до 2 км. в кількості 357 т., перевезення сміття 122 т., як і наявності обладнання для виконання робіт з ущільнення ґрунту пневматичними трамбівками. На підтвердження наявності зазначених ресурсів не надано будь-яких доказів.

При цьому, під час розгляду справи не встановлено залучення третіми особами т/з на умовах оренди чи замовлення їх у інших осіб, у т.ч. актів передачі в оренду, як і доказів понесення третіми особами витрат у зв'язку з такою орендою/замовленням.

Під час розгляду справи судом також не встановлено несення контрагентами витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності, з утриманням активів, нарахуванням амортизації, що вказує на відсутність активів та умов для здійснення діяльності та, зокрема, виконання спірних операцій.

Зокрема, відносно ПП «ОСОБА_7» слід також додати, що з податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 кв. 2011 р. , тобто за період, що охоплює період оформлення спірних операцій, вбачається відсутність декларування загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат.

З додатку СВ до рядку 05.2. декларації ПП «ОСОБА_7» вбачається відсутність декларування прямих витрат на оплату праці, відомостей щодо амортизації виробничих основних фондів, амортизації нематеріальних витрат.

У додатку також не задекларовано вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З декларації з податку на прибуток ПП «ОСОБА_7» за 1 кв. 2012 р., що також охоплює періоди оформлення спірних операцій, також вбачається відсутність декларування адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат.

Відтак, ПП «ОСОБА_7» не декларувались витрати на утримання трудових та матеріальних ресурсів, витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності взагалі та спірних операцій, зокрема, а відтак і не декларувалось по суті і наявності таких ресурсів, що вказує на відсутність у цього контрагента умов, необхідних для здійснення діяльності.

В цілому слід зазначити, що документально підтверджені відомості, у т.ч. щодо трудових ресурсів контрагентів та щодо наявності у контрагентів матеріальних ресурсів, не надані і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою та характером та специфікою угод (обумовлених операцій).

В контексті наведеного слід зазначити, що під час розгляду справи позивач та присутні представники третіх осіб не змогли навести місцезнаходження кар'єрів та виробництв, звідки здійснювалось перевезення піску, щебеню та надати з цього приводу первинні документи про придбання та відвантаження зазначених вантажів, зокрема, ТТН, подорожніх листів, як і доказів вилучення цих документів, що додатково вказує на недоведеність виконання спірних операцій контрагентами позивача.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, позивачем та контрагентами не доведено обставин того, що обумовлені правочинами операції, були виконані саме контрагентами позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Суд в контексті наведеного також враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Зокрема , що стосується фотокопій листів-заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_2 щодо реального виконання спірних операцій по відносинам з ТОВ «ПМК 555», ТОВ «Мінераліс», а також відомостей щодо наявності у ТОВ «Мінераліс», ТОВ «ПМК 555» та ПП «ОСОБА_7» ліцензій на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, слід зазначити, що самі по собі зазначені відомості, за відсутності документального підтвердження наявності певних ресурсів, відсутності ТТН, подорожніх листів, не є свідченням наявності у контрагента відповідних ресурсів на час оформлення спірних операцій та свідченням виконання спірних операцій саме цими контрагентами позивача.

Оцінюючі в контексті підтвердження реальності спірних операцій наведені у листі представника ТОВ «Мінераліс» відомості щодо того, що документи відносно діяльності ТОВ «Мінераліс» знаходяться у Р.Чехія, відомості відносно наявності у підприємства власної будівельної техніки, використання орендованої будівельної техніки, наявності складу та офісу, стосовно наявності штатних працівників та залучення близько 100 осіб за цивільно-правовими договорами, а також відносно наявності довідки про відкриття АТП, слід зазначити , що за відсутності документальних підтверджень реєстрації за цим підприємством т/з., за відсутності актів прийняттям цим підприємством в оренду т/з. від інших осіб, доказів несення витрат у зв'язку з цим, за відсутності ТТН, подорожніх листів, угод/договорів щодо залучення окремих фізичних осіб на умовах цивільно-правових договорів, відсутності документальних підтверджень оренди, доказів несення витрат у зв'язку із залученням т/з, списанням пального при використанні власного транспорту, самі по собі наведені ТОВ «Мінераліс» відомості не можуть бути прийняті судом в якості доказової бази на підтвердження виконання спірних операцій зазначеним контрагентом.

Що стосується наданих позивачем копій договорів № 21/10 від 21.10.2011 р., від 20.01.2012 р. № 20/01 та актів ф. №КБ-2в, які, підписані позивачем (підрядником) з ДП «Завод 410 ЦА» (замовник робіт) на виконання робіт по розчистці та плануванню території ЛВС-2, слід зазначити, що наведені договори та акти не містять жодної згадки про участь при виконанні робіт контрагентів позивача та самі по собі не є підтвердженням того, що передані замовнику роботи були виконані саме контрагентами позивача. При цьому, слід зазначити, що з боку замовника робіт не надано будь-яких документальних підтверджень щодо виконання спірних операцій контрагентами позивача.

Відносно ж доводів позивача щодо вилучення в нього документів слідчими органами, слід зазначити, що з протоколу виїмки не вбачається вилучення товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, які б мали супроводжувати виконання спірних операцій, як і не вбачається вилучення у позивача документів, які б містили відомості на підтвердження наявності у контрагентів ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій.

Аналогічно, що стосується наданої ПП «ОСОБА_7» першої сторінки протоколу обшуку від 03.07.2012 р., слід зазначити, що у цьому протоколі обшуку не вбачається вилучення товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, які б мали супроводжувати виконання спірних операцій (вивіз будівельного сміття), як і не вбачається вилучення у позивача документів, які б містили відомості на підтвердження наявності у ПП «ОСОБА_7» ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій (автокрана, екскаватора, самоскида).

При цьому, не вбачається звернення позивача та третіх осіб до слідчого з приводу виготовлення копій зазначених документів та відмови у здійсненні цих заходів.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллар» (код з ЄДР 34866966; адреса: 03039, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т. Червонозоряний 196, квартира 34) - відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін