Постанова

від 24.09.2013 по справі 32/37-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 32/37-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоПлюшка І.А., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. у справі№ 32/37-10 господарського суду Дніпропетровської області за позовомвідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровські міські електричні мережі" доАмур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції простягнення 4288, 81 грн. за скаргоюпублічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" на дії управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від УДКС України: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2010р. у справі №32/37-10 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровські міські електричні мережі" задоволено повністю. Стягнуто з Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровські міські електричні мережі" 4288, 81 грн. збитків, 102,00 грн. витрат на сплату державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.03.2010р. господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2010р.

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго", яке є правонаступником позивача - ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії Управління державної казначейської служби в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, в якій просило визнати незаконними дії УДКС в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010р. у даній справі та зобов'язати УДКС в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська прийняти до виконання наказ господарського суду Дніпропетровської області № 32/37-10 від 11.03.2010р. в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

В обґрунтування заявлених вимог ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" зазначало, що відмова Управління ДКС в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області № 32/37-10 від 11.03.2010р. є незаконною, суперечать Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011р., оскільки згідно вказаних законодавчих актів саме зазначений орган Державної казначейської служби є виконавцем судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013р. (суддя Васильєв О.Ю.) задоволено скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" на дії управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області. Визнано незаконною відмову управління ДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №32/37-10 від 11.03.2010р. Зобов'язано управління ДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області прийняти до виконання наказ господарського суду Дніпропетровської області №32/37-10 від 11.03.2010р. в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. (колегія суддів у складі: Дмитренко А.К. - головуючий, Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013р. залишено без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що скарга на дії органу Державної казначейської служби підлягає розгляду в межах господарського процесу, оскільки орган державної казначейської служби, виконуючи рішення суду, діє в межах Закону України "Про виконавче провадження" з особливостями, визначеними Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а виконавчий документ - наказ господарського суду Дніпропетровської області № 32/37-10 від 11.03.2010р. згідно вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011р., має бути виконаний Управлінням ДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, оскільки саме ця установа обслуговує рахунки боржника - Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ.

В касаційній скарзі Управління ДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська просить ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" на дії Управління ДКС в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2010р. у справі №32/37-10 позовні вимоги ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровські міські електричні мережі" задоволено повністю. Стягнуто з Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ на користь ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровські міські електричні мережі" 4288, 81 грн. збитків, 102,00 грн. витрат на сплату державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.03.2010р. господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2010р. у справі № 32/37-10, який стягувачем - ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" неодноразово направлявся для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, однак повертався без виконання.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області від 26.02.2013р. наказ господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010р. востаннє було повернуто стягувачу, з огляду на те, що згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ", що набрав чинності з 01.01.2013р., виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України, до відповідних органів якої стягувач має пред'явити наказ до виконання у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", разом із заявою про виконання рішення суду.

У зв'язку з викладеним, позивач направив виконавчий документ - наказ господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010р. у справі № 32/37-10 до Управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Листом Управління ДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська № 03-08 від 25.03.2013р. наказ господарського суду повернуто стягувачу без виконання, з огляду на відсутність рахунків боржника, по яких можливо було б провести стягнення коштів на районному рівні. При цьому, Управління також зазначило, що рахунки Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, якому підпорядковується боржник - Амур-Нажньодніпровський відділ ДВС МУЮ, по яких можливо проводити стягнення, відкрито у Головному управлінні Державної казначейської служби України.

Однак, Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області листом № 15-08/540-3428 від 03.04.2013р. також відмовило публічному акціонерному товариству "ДТЕК "Дніпрообленерго" у виконанні наказу з посиланням на те, що рахунки боржника відкриті в Управлінні ДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, у зв'язку з чим наказ був повернутий на адресу позивача без виконання, як такий, що має бути поданий до Управління ДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

З огляду на вищевикладене, ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" 22.04.2013р. звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії Управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у даній справі.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно п.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Статтею 3 зазначеного закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, врахувавши викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що орган державної казначейської служби, виконуючи рішення суду, діє в межах Закону України "Про виконавче провадження", з особливостями, визначеними Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а відтак скарги на дії органу державної казначейської служби підлягають розгляду в межах господарського процесу.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011р., (далі за текстом - Порядок), згідно пункту 3 якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 24 зазначеного порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рахунки боржника - Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ обслуговує Управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, у зв'язку з чим суди прийшли до висновку, що саме цією установою згідно вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011р., має бути виконаний виконавчий документ - наказ господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010р. № 32/37-10.

Однак, такий висновок судів попередніх інстанцій є передчасним, необґрунтованим та таким, що зроблений без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи та касаційної скарги Управління ДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі за текстом - Управління) стверджує, що в Управлінні на ім'я боржника відкрито лише один позабюджетний депозитний рахунок, на який тимчасово зараховуються кошти, стягнуті з боржників згідно рішень суду та в подальшому перераховуються стягувачам.

Проте, відповідно до п. 5 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами. Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).

Відтак, чинне законодавство не передбачає стягнення грошових коштів з депозитних рахунків органів ДВС, що надійшли від боржників для виплати стягувачам, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 1078/2011 від 29.11.2011р., (пп. 5 п. 4, п.7 Порядку), до повноважень Казначейства України належить, зокрема, здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах обласного, республіканського значення.

Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (п. 2 Порядку).

Відповідно до п.п. 25, 26 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Однак, суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку вказаним твердженням Управління, не врахували вищенаведених положень Порядку та не з'ясували, в якому органі казначейства відкрито та ведеться рахунок боржника - Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ, з якого можливо здійснити списання коштів на виконання рішення суду у даній справі, тобто рахунок, який би мав відповідні затверджені бюджетні призначення.

Крім того, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. (ст. 2 БК України).

Бюджетні установи, які обслуговуються в установах казначейства визначаються, як розпорядники бюджетних коштів.

Згідно ст. 22, 23 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Однак, суди попередніх інстанцій не врахували вищенаведених норм закону та не з'ясували в кошторисах яких органів Державної виконавчої служби згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" передбачені бюджетні призначення та асигнування для утримання органів ДВС, з яких можливо було б провести безспірне списання коштів на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2010р. у даній справі та, відповідно, не встановили, який орган Казначейства є виконавцем вказаного судового рішення та чи наявна у боржника окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду.

Відтак, оскаржувані позивачем судові рішення прийняті без належного з'ясування вищевикладених обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, у зв'язку з чим суди дійшли передчасного висновку про незаконність дій Управління ДКСУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови стягувачу у виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2010р.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.111 7 ГПК України). Встановлення вищезазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи в їх сукупності, і в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. у справі № 32/37-10 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко