Ухвала

від 22.05.2014 по справі 32/37-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.05.14р. Справа № 32/37-10

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

До: Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 4 288, 81 грн. (розгляд заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання)

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача : Коптілов Ю.В. ( дов.№303/1001 від 16.07.13р. );

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.10р. було стягнуто з відповідача : Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції , на користь позивача - Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Структурної одиниці «Дніпропетровських міських електричних мереж» : 4 288, 81 грн. - збитків; 102, 00 грн. - витрат на сплату держаного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Після набрання рішенням чинності - 11.03.10р. , видано відповідний наказ.

08.05.2014р. ПАТ « ДТЕК «Дніпрообленерго» ( позивач) звернувся до господарського суду з заявою №9842/1001 від 06.05.2013р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.10р. по справі №32/37-10. Заява обґрунтована посиланням на ту обставину, що на протязі значного періоду часу позивач звертався до органів державної виконавчої служби та державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з вищезазначеним наказом, однак ці органи відмовляли у відкритті виконавчого провадження з різних причин , у зв'язку з чим станом на цей час наказ господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.10р. у справі №32/37-10 залишається не виконаним з незалежним від позивача причин, а строк пред'явлення його до виконання закінчився 26.02.2014 року. Також позивач посилається на приписи ст. 119 ГПК України та ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 08.05.14р. розгляд заяви було призначено на 22.05.14р. У судове засідання 22.05.14р. відповідач письмових пояснень що цієї заяви не надав та явку повноважного представника не забезпечив. Представник позивача під час судового засідання наполягав на задоволенні вищезазначеної заяви.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1) .Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1) Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини» ( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 ). Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії» , заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»

Відповідно до ч.2. ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження » стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до ст.119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідачам не надано заперечень відносно заяви позивача . З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач пропустив строк для пред'явлення наказу до виконання, є поважними ( оскільки наказ суду не виконувався не з вини стягувача ) ; та вважає за можливе відновити процесуальний строк пред'явлення наказу до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження»; ст.ст. 86, 119 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та відновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року по справі № 32/36-10.

Суддя Васильєв О.Ю.