Ухвала

від 12.09.2013 по справі 1424/2063/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1424/2063/2012 12.09.2013 12.09.2013 12.09.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/784/540/2013 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, суддя Волкова О.І.

ч. 4 ст. 358 КК України Доповідач апеляційної інстанції

Чебанова-Губарєва Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого-судді Ржепецького О.П..,

суддів Царюка В.В., Чебанової-Губарєвої Н.В.

за участю прокурора Брек Г.С.,

підсудного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 9 липня 2013 року, якою кримінальну справу відносно

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Колодісте Уманського району Черкаської області, мешкає у АДРЕСА_1, зареєстрований у АДРЕСА_2 , раніше не судимого

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст.358 КК України направлено прокурору для провадження досудового слідства.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 358 КК України за наступних обставин.

Згідно установчих документів малого приватного підприємства «Регіна», рішення власника зазначеного підприємства ОСОБА_4 та наказу № 138 від 14.10.2000 р., ОСОБА_2 з 14.10.2000 р. і по теперішній час обіймає посаду директора МПП «Регіна».

Будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, і виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, являючись відповідальним за організацію ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності, за складання достовірної фінансової звітності юридичної особи, подачу податкової звітності в орган податкової служби за місцем реєстрації, своєчасне і повне нарахування і перерахування податків до бюджету держави, ОСОБА_2, достовірно знаючи про дійсні розміри об'єктів оподаткування, володіючи повною інформацією про результати фінансово-господарської діяльності підприємства МПП «Регіна», а також про суми податків, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет держави, про відсутність фінансово-господарських відносин з ТОВ «Ікар-Х» та іншими, реалізуючи злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків, шляхом заниження об'єктів оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, які підлягають сплаті до бюджету держави, умисно завищуючи податковий кредит з ПДВ МПП «Регіна» в податкових деклараціях з ПДВ за звітні місяці в період з 01.10.2008 р. до 01.03.2011 р., в порушення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., а також ст.ст. 4, 5, 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., ст. 9 Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не задекларував і не сплатив до бюджету держави, шляхом внесення до податкових декларацій неправдивих відомостей, податок на додану вартість в сумі 592 846,97 грн., податок на прибуток підприємства в сумі 1 836 764,0 грн., які входять до системи оподаткування і введені в установленому законом порядку.

ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що протягом часу з червня по грудень 2009 року та з липня по вересень 2010 року, реалізуючи злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків, достовірно знаючи про результати фінансово-господарської діяльності МПП «Регіна», про дійсні розміри об'єктів оподаткування, про суми податків, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет держави, переслідуючи ціль незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, завідомо знаючи про відсутність фінансово-господарських відносин з ТОВ «Ікар-Х», ТОВ «Фортех», ТОВ «Сімекс-МК», ТОВ «Вагрос» та ТОВ «Т.П.О.-продукт» при невстановлених досудовим слідством обставин, при пособництві невстановлених досудовим слідством осіб, вираженому в знятті готівкових грошових коштів з поточних рахунків ТОВ «Ікар-Х», ТОВ «Фортех», ТОВ «Сімекс-МК», ТОВ «Вагрос» та ТОВ «Т.П.О.-продукт» перед контролюючими органами та усуненні перешкод, пов'язаних з необхідністю сплати ПДВ, придбав у невстановлених слідством осіб завідомо підроблені документи ТОВ «ІкарХ», ТОВ «Фортех», ТОВ «Сімекс-МК», ТОВ «Вагрос» та ТОВ «Т.П.О.-продукт», які містили завідомо недостовірні відомості, що підтверджували факт придбання підприємством МПП «Регіна» будівельних матеріалів, та які надавали право на завищення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат МПП «Регіна».

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2, направлених на умисне ухилення від сплати податків, при пособництві невстановлених досудовим слідством осіб, вираженому в знятті готівкових грошових коштів з поточних рахунків підконтрольних їм підприємств та наданні документів, підтверджуючих господарські операції з ТОВ «ІкарХ», ТОВ «Фортех», ТОВ «Сімекс-МК», ТОВ «Вагрос» та ТОВ «Т.П.О.-продукт» перед контролюючими органами та усуненні перешкод, пов'язаних з необхідністю сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства від сплати податків, до бюджету держави фактично не надійшли податки в особливо великих розмірах на загальну суму - 2 429 610,97 грн.

Направляючи справу прокурору Миколаївської області для провадження досудового слідства, суд мотивував своє рішення тим, що усунення виявлених судом недоліків досудового слідства потребує провадження додаткових слідчих дій та оперативних заходів у значному об'ємі, що неможливо в умовах специфіки судового розгляду.

При додатковому розслідуванні, на думку суду, слід усунути зазначені в постанові суду недоліки, повно всебічно та об'єктивно дослідити усі обставини, які можуть мати значення для прийняття рішення по справі

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу повернути до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Вважає, що постанова суду є необґрунтованою та незаконною, оскільки судом не дослідженні та неперевірені всі обставини кримінальної справи та не вжито заходів щодо встановлення істини у справі.

Зазначає, що в ході судового розгляду справи, з урахуванням думки учасників судового розгляду, судом був визначений обсяг і порядок дослідження доказів і допиту підсудного було визначено провести в кінці судового слідства. В подальшому, під час розгляду кримінальної справи 03.07.2013 р. після допиту експерта, не вирішивши по суті заявлених прокурором та адвокатом клопотань, у зв'язку з допитом експерта, визначив перейти до допиту підсудного. Підсудний ОСОБА_2 не заперечував давати покази, але просив суд надати йому можливість підготуватись до цього з урахуванням показів експерта та працівників ОДПІ, допитаних в цей день. Крім того, підсудним та іншим учасникам процесу акцентувалась увага суду на тому, що перед допитом підсудного необхідно оголосити перерву у судовому засіданні, так як на той момент, а саме о 19.40 год., вже сплив робочий час. Однак, в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства судом був змінений порядок дослідження доказів та вирішено не допитувати підсудного.

Незважаючи на те, що ніким з учасників процесу клопотання про повернення справи на додаткове розслідування не заявлялось, суд на обговорення питання щодо повернення справи на додаткове розслідування з власної ініціативи, не ставив, і учасники процесу з цього приводу не висловлювались, безпідставно видалився до нарадчої кімнати, не повідомивши учасників процесу підстав такого видалення.

При цьому в постанові зазначено, що суд за власною ініціативою поставив питання про направлення справи на додаткове розслідування та вислухавши думку учасників судового засідання прийшов до такого висновку, але вказані твердження суду спростовуються технічним записом судового засідання від 03.07.2013 р.

На думку апелянта будь-яких обґрунтованих доводів про те, що у справі мала місце неповнота та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні, постанова про повернення справи на додаткове розслідування не містить. Не зазначено судом і які саме слідчі дії необхідно провести в ході досудового розгляду.

Крім того, прийнявши до уваги пояснення підсудного щодо сфальсифікованої і замовленої кримінальної справи відносно нього та пославшись на пояснення свідків та на матеріали кримінальної справи, суд дійшов висновку про фальсифікацію кримінальної справи, що є неприпустимим при поверненні справи на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку апеляції, підсудного та його захисника, які просили задовольнити апеляцію прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень п.п. 8, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» № 2 від 11.02.2005 р., повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильного досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. ст. 246, 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду можливе як за клопотанням учасників процесу, так і з ініціативи суду.

Але при цьому, відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України 1960 року якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд вирішує це питання мотивованою постановою в нарадчій кімнаті, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги судом не дотримані. Питання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування судом з учасниками процесу практично не обговорювалось. Суд з власної ініціативи повернув справу на додаткове розслідування всупереч вимогам закону, без врахування того, що прокурор в ході судового слідства вправі змінити обвинувачення, що передбачено ст. 277 КПК України 1960 року.

Крім того, судом порушені вимоги ст. 246 КПК України 1960 року, а саме в постанові не зазначені підстави повернення справи на додаткове розслідування. Також, суд не вважав за потрібне зазначити і які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні.

Крім того, відповідно вимог ст. 67 КПК України 1960 року та п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» № 2 від 11.02.2005 р., у рішенні суду має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. Але при цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів над іншими.

Суд, в порушення зазначених вимог закону, дав оцінку доказам прийнявши до уваги пояснення підсудного щодо сфальсифікованої та замовленої відносно нього кримінальної справи та пославшись на пояснення свідків та матеріали кримінальної справищо є неприпустимим при поверненні справи на додаткове розслідування.

Таким чином, при розгляді даної кримінальної справи, судом першої інстанції допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування постанови суду з поверненням справи на новий судовий розгляд.

До того ж і сама постанова суду не відповідає вимогам закону - вона містить протиріччя, які суд намагався виправити шляхом винесення 22.07.2013 р. постанови про виправлення описки, керуючись ст. 409 КПК України 1960 року. Проте зазначеною статтею вирішуються питання, пов'язані з виконанням вироку, а виправлення описок кримінально-процесуальним законодавством не передбачено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 9 липня 2013 року відносно ОСОБА_2 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Головуючий:

Судді: