Рішення

від 19.09.2013 по справі 921/815/13-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2013 р.Справа № 921/815/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" , с. Токи Підволочиський район Тернопільська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія " Стройсервіс", вул. Коцюбинського , 25/23 м.Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , АДРЕСА_1

про cтягнення 132 736 грн. 00 коп. суми попередньої оплати та 25 776 грн. 00 коп. пені.

За участю представників сторін від :

Позивача:

Бойчук В.І. - представник за довіреністю б/н від 03.01.2013р.

Відповідача:

не з'явився

Третя особа:

не з"явився

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно статті 20, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, у відповідності до статті 81-1 ГПК України не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання сторін.

Суть справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія " Стройсервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про cтягнення 132 736 грн. 00 коп. суми попередньої оплати та 25776 грн. 00 коп. пені.

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на докази долучені до неї, просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходяться в матеріалах справи) , в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.

Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві вул. Коцюбинського, 25/23 м. Тернопіль .

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_5 участь свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень щодо позовної заяви суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходяться в матеріалах справи) , в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.

Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві вул. С. Бандери, 33/201 м. Тернопіль .

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

У судовому засіданні - 22.08.2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/815/13-г/3 по суті , про що свідчать формуляр (протокол) судового засідання від 22.08.2013 року та ухвала суду від 22.08.2013р.

Розгляд справи №921/815/13-г/3 відкладався на 12.09.2013р. на 10:00 год. та на 19.09.2013р. на 11:50 год. , на підставі статті 77 ГПК України , про що свідчать ухвали суду відповідно від 22.08.2013р. та від 12.09.2013р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" Стройсервіс" , як Постачальник та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" , як Покупець укладено договір поставки обладнання №25 , відповідно до якого Постачальник зобов"язався поставити Покупцю обладнання , встановити та налаштувати його , а Покупець зобов"язався прийняти вказане обладнання та оплатити його; Постачальник зобов"язався встановити та налаштувати роботу по обладнанню на транспортних засобах Покупця. Строк поставки обладнання, його встановлення та налаштування не може перевищувати 45 днів з моменту підписання цього Договору та виконання Покупцем своїх зобов"язань , що визначені в пунктах 5.1. та 5.2. цього Договору. (п.1.1., п.1.2., п.1.3. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору , Покупець оплачує поставлене Постачальником обладнання за ціною , передбаченою в Специфікацією , яка додається до цього Договору (додаток 1).

П.5.1., п.5.2. Договору , визначено , що Покупець сплачує Постачальнику 100% ціни сервера 64000 грн. 00 коп. шляхом передоплати протягом 3-х днів з дня підписання цього Договору. Покупець сплачує авансом 20% вартості партії обладнання згідно виставленого Постачальником рахунку протягом 3-х днів від дати отримання . Після отримання партії обладнання Покупець сплачує 80% суми вказаної в рахунку протягом 3-х днів з дати підписання видаткової накладної.

На виконання умов п. 5.1. та п.5.2. договору позивач здійснив попередню оплату за обладнання , про що свідчать платіжне доручення №1467 від 23.07.2012р. на суму 68 736,00 грн. та платіжне доручення №1602 від 11.09.2012р. на суму 64000, 00 грн. на підставі видаткової накладної №РН-0000001 від 17.07.2012р.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як, витікає із умов договору поставки, відповідач зобов"язався поставити обладнання позивачу , встановити його та налаштувати.

Таким чином, сторони уклали між собою договір поставки обладнання та договір підряду, який передбачає встановлення та налаштування поставленого обладнання.

В порушення п. 1.1. договору, відповідачем повністю не виконано своїх зобов'язань , а саме: не встановлено та не налаштовано обладнання , що визначено умовами договору .

А тому , позивач звернувся до відповідача з листом б/н від 05.07.2013р. щодо пропозиції по експлуатації сервера і оплаті карток мобільного оператора.

Листом ТзОВ "ІК "Стройсервіс" від 06.07.2013р. повідомлено ТзОВ "Агробізнес" , шо позивач зобов"язаний укласти з підприємцем ОСОБА_3 договір надання послуг апаратного хостінгу (колокейшн - послуга розміщення фізичного серверу Замовника в спеціальному обладнаному приміщенні Виконавця на його технічному майданчику з забезпеченням його безперебійним електроживленням та підключенням до мережі Інтернет) , направивши позивачу проект договору про надання послуг апаратного хостінгу (колокейшн) (знаходиться в матеріалах справи).

Оскільки, умовами договору поставки обладнання №25 від 17 липня 2012 року укладення такого договору з третьою особою (субпідрядником ) не обумовлено, а тому позивач такого договору не укладав.

Укладений договір №25 від 17.07.2012р. між позивачем та відповідачем , суд оцінює , як договір підряду , згідно якого, в силу статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У відповідності до статті 838 Цивільного кодексу України, Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору №25 від 17.07.2012р. , Відповідач зобов"язаний був укласти договір про надання послуг апаратного хостінгу (колокейшн) із СПД - ФО ОСОБА_3 , а не покладати свій обов"язок на позивача.

Матеріали справи свідчать , що відповідач не виконав умови договору №25 від 17.07.2012р. , у зв"язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду у розмірі 132 736 грн. 00 коп., яка на момент розгляду справи в суді не сплачена.

Оцінивши докази в їх сукупності , суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 132 736 грн. 00 коп. суми попередньої оплати , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності до п.7.3. Договору , за несвоєчасну поставку, встановлення та налаштування Постачальником обладнання , Постачальник виплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленного обладнання за кожний календарний день затримки.

За несвоєчасне виконання зобов"язань , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 25 776 грн. 00 коп., яка на день розгляду справи позивачу не сплачена .

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 25 776 грн. 00 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, оскільки позивачем, при звернені до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення на суму 158 512 грн.. 00 коп., згідно платіжного доручення № 1777 від 01.08.2013р., сплатив судовий збір у розмірі 3171 грн. 00 коп. , замість належних 3170 грн. 24 коп., відповідно зайво сплачений судовий збір в розмірі 0 грн. 76 коп. підлягає поверненню, на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, статями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 629, 693, 837, 838 ЦК України, статтями 173, 193 , 216, 230, 231, 232 ГК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія " Стройсервіс", вул. Коцюбинського , 25/23 м.Тернопіль (код ЄДРПОУ 34599883) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" , с. Токи Підволочиський район Тернопільська область (код ЄДРПОУ 30915832) - 132 736 грн. 00 коп. суму попередньої оплати , 25776 грн. 00 коп. пені , 3170 грн. 24 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" , с. Токи Підволочиський район Тернопільська область (код ЄДРПОУ 30915832) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 0 грн. 76 коп., сплачений згідно платіжного доручення №1777 від 01.08.2013р., як зайво сплачений. Оригінал платіжного доручення №1777 від 01.08.2013р. знаходиться в матеріалах справи №921/815/13-г/3.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "26" вересня 2013 року, через місцевий господарський суд.

6. Рішення направити відповідачу та третій особі, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення .

Суддя І.М. Турецький