20/395
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2008 № 20/395
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Сопільняк В.Ю., Коваль А.М. – представники за довіреністю
від відповідача: Маліневський О.М. - адвокат
від 3-ої особи: не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.10.2008
у справі № 20/395 (Палій В.В.)
за позовом ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
до Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат"
третя особа позивача
третя особа відповідача ДП "Державний фармакологічний центр" МОЗ України
про припинення порушення прав на торговельні марки за свідоцтвами України№№ 95368, 95375
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариства «Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактеріальних препаратів «Біофарма» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат» про зобов»язання припинити порушення прав власника свідоцтв України № 95368, № 95375; заборону використовувати без дозволу позивача торговельної марки за свідоцтвами України № 95368, № 95375, а також позначення «Лаферобіон» та «Епобіокрин», які є схожими з торговельними марками за свідоцтвами України № 95368, 95375 настільки, що їх можна сплутати.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2008 р. було порушено провадження у справі № 20/395 та справу призначено до розгляду.
17.10.2008р. Господарським судом м. Києва винесено ухвалу про забезпечення позову, якою заборонено Державному підприємство «Державний фармакологічний центр» Міністерства охорони здоров»я України здійснювати реєстрацію лікарських засобів «Лаферобіон» та «Епобіокрин» за заявами Відкритого акціонерного товариства «Київ медпрепарат» до вирішення спору по суті.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу про забезпечення позову скасувати, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач звертає увагу суду на те, що предметом позову у справі є вимога про припинення порушених прав позивача як власника свідоцтв на знаки для товарів та заборона вчиняти певні дії і задоволення вказаних позовних вимог не вимагає вчинення певних дій щодо виконання судового рішення (наприклад передання майна або майбутніх прав та ін.), вчинення яких може стати неможливим або утруднити в майбутньому. Відповідач вважає, що вжиті заходи забезпечення позову за своїм обсягом та змістом не відповідають заявленим позовним вимогам.
Крім того, задовольняючи клопотання про забезпечення позову, місцевий суд без призначення експертного дослідження, без дослідження обставин справи, розгляду заперечень по суті встановив тотожність позначень, які використовуються при реєстрації лікарського засобу та позначень, що охороняються належними позивачу свідоцтвами, що реєстрація за відповідачем певного лікарського засобу є використанням належних позивачу знаків за свідоцтвами № 95368, № 95375.
Відповідач вважає, що єдине значне порушення прав позивача за знаками могла бути реєстрація лікарського засобу з відповідними найменуваннями та їх подальше використання в господарській діяльності позивача. Одночасно місцевий суд заборонив та унеможливив саме ці дії, тим самим ще до початку розгляду справи, вирішив спір по суті.
В судове засідання представник третьої особи не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача та відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника 3-ої особи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду її по суті спору.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відпвоідача, колегія встановила наступне.
Господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі № 20/395 за позовом Закритого акціонерного товариства «Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактеріальних препаратів «Біофарма» до Відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат» 3-я особа: Державне підприємство «Державний фармакологічний центр» Міністерства охорони здоров»я України про припинення порушення прав на торговельні марки за свідоцтвами України № № 95368, 95375.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2008 р. було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати реєстрацію лікарських засобів «Лаферобіон» та «Епобіокрин» за заявами Відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат» до вирішення спору по суті.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Відповідний висновок міститься в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” в пункті 3 якого зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У вирішені питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв»язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв»язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов»язано вирішеня питання про забезпечення позову.
Предметом розгляду справи є вимога про припинення порушення прав позивача як власника свідоцтв на знаки для товарів та заборона вчиняти певні дії (використовувати без дозволу позивач торгівельні марки). Задоволення позовних вимог не вимагає вчинення певних дій щодо виконання судового рішення (передання майна або майнових прав і т.ін.), вчинення яких може стати неможливим або утрудненим в майбутньому.
При цьому, незалежно від результатів вирішення господарським судом спору по даній справі, місцевий суд виніс ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову, якою фактично встановив що використання позначень «Епобіокрин» та «Лаферобіон» є використанням знаків за свідоцтвами № 95368 та № 95375, які належать позивачу до вирішення спору по суті, тобто вирішив спір по суті.
Слід зазначити, що дана заборона має наслідком втручання у господарську діяльність відповідача, оскільки виробництво лікарських засобів є одним із основних видів господарської діяльності відповідача.
Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі про усунення перешкод у користуванні орендованим майном суперечить змісту ст.66 ГПК України, оскільки заборона, накладена ухвалою від 17.10.2008 р., ніяким чином не може вплинути на виконання рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що апеляційна є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала про забезпечення позову скасуванню.
Керуючись ст.ст.101, 103-105,106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат»задовольнити.
Ухвалу про забезпечення позову Господарського суду м. Києва від 17.10.2008 р. у справі № 20/395 скасувати.
Матеріали справи № 20/395 повернути до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду по суті.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.
27.11.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2008 |
Оприлюднено | 17.04.2009 |
Номер документу | 3371921 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Пархоменко Наталія Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Пархоменко Наталія Володимирівна
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Отрюх Б.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні