Постанова

від 13.01.2009 по справі 16/984

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський,

3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" січня 2009 р.                                                         

Справа №  16/984

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                       

Вечірка І.О

Ляхевич А.А.

при

секретарі                                                             Кузнєцовій

Г.В. ,

за

участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_3- директора,

ОСОБА_4

- представника за довіреністю від 12.01.2008р.,    

від

відповідача: ОСОБА_1 - підприємця,

ОСОБА_2-

представника за довіреністю № 4544 від

15.11.2008 р.,

розглянувши

апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1,

м. Житомир

на

ухвалу господарського суду Житомирської області

від

"23" жовтня 2008 р. у справі № 16/984 (суддя Гансецький В.П.)

за

позовом Приватного підприємства "Завод електротехнічних виробів

"Елкон",

м.

Житомир 

до

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

м.

Житомир

про

стягнення 197850,54 грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.10.2008р.

прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд

справи призначено на 26.11.2008р. з викликом в судове засідання уповноважених

представників сторін, зобов"язано учасників судового процесу надати суду

документи, необхідні для вирішення спору, задоволено клопотання позивача та до

вирішення спору по суті накладено арешт на транспортні  засоби, зареєстровані за підприємцем  ОСОБА_1

Не погоджуючись із винесеною ухвалою в частині накладення арешту

на майно,  відповідач у справі подав  апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу

скасувати в оскарженій частині з підстав, наведених  у скарзі.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема таким :

- суд не врахував того, що вартість одного вантажного автомобіля

складає в середньому 169 000 грн.;

- автомобілі, на які накладено арешт, знаходяться в заставі банку,

про що було відомо позивачу, який приховав цю інформацію від суду;

- вказані в ухвалі автомобілі використовуються при міжнародних

перевезеннях; діяльність відповідача зупинена;

- вартість усіх автомобілів перевищує суму заявлених позивачем до

стягнення збитків.

У судовому засіданні підприємець ОСОБА_1 та його представник

апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представники позивача в засіданні апеляційного суду проти доводів

й вимог скарги заперечили, вважаючи ухвалу суду першої інстанції в оскарженій

частині законною і обґрунтованою, просили залишити її без змін, а скаргу - без

задоволення        ( більш детально

позицію Приватного підприємства "Завод електротехнічних виробів

"Елкон" викладено в письмовому відзиві від 12.01.2009 р. на

апеляційну скаргу ).  

Відповідно до ч.2 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали

місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для

розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали

справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом

норм  процесуального права, обговоривши

доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать, що в жовтні 2008 р. Приватним

підприємством "Завод електротехнічних виробів "Елкон" заявлено

позов про стягнення з СПД-ФО ОСОБА_1 ( вказану особу зазначено в якості

відповідача ) на користь позивача 197 850,54 грн. матеріальної шкоди,

спричиненої втратою вантажу при його 

перевезенні згідно з договором на транспортно-експедиційні послуги з вини

відповідача.

В позовній заяві позивач просив також з метою забезпечення позову

накласти арешт на рахунки та майно відповідача ( а.спр. 3-5 ).

Заявляючи відповідне клопотання, позивач посилався на приписи

ст.66 ГПК України та роз"яснення Президії ВГСУ від 23.08.1994 р. №02-5/61

( зі змінами ) "Про деякі питання практики застосування заходів до

забезпечення позову", в яких 

вказано, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є

достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент

пред"явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або

погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В позовній заяві позивачем вказано один рахунок відповідача у

банківській установі та додано витяг з журналу карток - список зареєстрованих

за відповідачем транспортних засобів (а.спр.21).

В доданому до позовної заяви письмовому клопотанні  від 22.10.2008 р. позивач конкретизував свої

вимоги щодо забезпечення позову, просив накласти арешт лише на транспортні

засоби відповідача згідно з переліком (а.спр.20).

Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Житомирської

області від 23.10.2008р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено

провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.11.2008р. з викликом в

судове засідання уповноважених представників сторін, зобов"язано учасників

судового процесу надати суду документи, необхідні для вирішення спору,

задоволено клопотання позивача та до вирішення спору по суті накладено арешт на

транспортні  засоби, зареєстровані за

підприємцем  ОСОБА_1  (а.спр.1).

Апеляційний суд з ухвалою суду першої інстанції не погоджується,

зважаючи на  наступне.

Матеріали справи свідчать, що згідно з укладеним між ПП

"Завод електротехнічних виробів "Елкон" та ОСОБА_1 договором на

транспортно-експедиційні послуги від 07.10.2008 р. останній взяв на себе

зобов"язання надати послуги з організації доставки вантажу в міжнародних і

міжміських сполученнях (а.спр.8,9).

За повідомленням позивача відповідач прийняв вантаж до

перевезення, однак одержувач його не отримав. В позовній заяві ПП "Завод

електротехнічних виробів "Елкон" зазначив, що під час перевезення

товар зник.

Предметом позову є стягнення матеріальної шкоди, суму якої

становить вартість втраченого вантажу, а саме 197 850,54 грн.

Із позовної заяви вбачається: позивач припускає, що майно, яке є у

відповідача на момент пред"явлення позову до нього, може зникнути,

зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Вживаючи такий захід до забезпечення позову як арешт на майно, що

знаходиться у відповідача, суд першої інстанції з посиланням на приписи ст.ст.

66, 67  ГПК України зазначив, зокрема, що

клопотання позивача слід задовольнити, оскільки заявлена до стягнення сума

матеріальної шкоди є значною та невжиття заходів до забезпечення позову може

порушити майнові права позивача у випадку задоволення його позову.

Судова колегія вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку

про необхідність вжиття заходу до забезпечення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою

сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи

має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову

допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів

може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо

обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент

пред"явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або

погіршитись за якістю на момент виконання рішення ( п.3 Роз"яснення ВАСУ

від 23.08.94 р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів

до забезпечення позову" ).

Згідно із ст.67 ГПК України позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать

відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета

спору;

-зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого

документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Судом першої інстанції застосовано такий захід до забезпечення

позову як накладення арешту на майно.

Слід зазначити, що позивачем в порушення приписів ст.33 ГПК

України не доведено, що майно, яке є у 

підприємця ОСОБА_1 на час розгляду справи, може зникнути, зменшитись за

кількістю на момент виконання рішення.

В заяві ПП "Завод електротехнічних виробів "Елкон"

не обґрунтовано припущення про вищенаведене.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в

доказуванні обставин, з якими пов"язано вирішення питання про забезпечення

позову.

Позивачем не подано доказів того, що відповідач має намір вчинити

дії, направлені на розпродаж його майна.

Фактично письмовими та належними доказами позивач свої вимоги,

викладені у відповідній заяві, не підтвердив.

Згідно з пп.1.1 (абз.2) п.1 Інформаційного листа ВГСУ від

12.12.2006 р.            №01-8/2776 у

вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити

оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних

заходів з урахуванням, зокрема такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо

забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших

учасників судового процесу;

наявності зв"язку між конкретним заходом до забезпечення

позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід

забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення

господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується

господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення

яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським

судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких

просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або

майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вже було зазначено вище, предметом позову у справі №16/984 є

стягнення матеріальної шкоди, суму якої становить вартість втраченого вантажу

(197 850,54 грн. ).

На думку апеляційного суду, захід до забезпечення позову, про який

йдеться у відповідному клопотанні ( заяві ) позивача, не адекватний вимогам, на

забезпечення яких він вживається.

Майно відповідача, на яке накладено арешт, взагалі не стосується

предмета позову.

Крім того, позивачем не доведено, що вартість арештованих

транспортних засобів підприємця ОСОБА_1 дорівнює сумі позовних вимог.

Суд першої інстанції не здійснив оцінку відповідності заходу до

забезпечення позову позовним вимогам, а також не здійснив оцінку

обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з

урахуванням вищевказаного.

Місцевий суд в своїй ухвалі не 

вказав, яке достатньо обґрунтоване припущення того, що майно, яке є у

відповідача на час розгляду справи, може зникнути, зменшитись за кількістю,

погіршитись за якістю або може зменшитись його цінність на момент виконання

рішення, має місце у даному випадку, що могло б бути умовою застосування заходу

до забезпечення позову. 

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що господарський

суд Житомирської області  безпідставно їх

застосував.

Підсумовуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що

ухвала місцевого суду від 23.10.2008 р. про застосування заходу до забезпечення

позову підлягає скасуванню як така, яка винесена з порушенням норм

процесуального права, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи

переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У задоволенні  клопотання ПП

"Завод електротехнічних виробів "Елкон" про забезпечення

позову  слід відмовити.

Враховуючи, що провадження у справі №16/984 порушено, а по суті

рішення ще не прийнято, справу слід передати на розгляд до господарського суду

Житомирської області.

  Керуючись

ст.ст.101,103-105,106 Господарського процесуального кодексуУкраїни, Житомирський

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1,  м. Житомир -

задовольнити.

2. Ухвалу  господарського

суду Житомирської  області від 23  жовтня 

2008 р. у справі № 16/984 скасувати в частині забезпечення позову.

В задоволенні клопотання Приватного підприємства "Завод

електротехнічних виробів "Елкон" 

про забезпечення позову - відмовити.

3. Справу № 16/984  передати

на розгляд  до  господарського  суду 

Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                             

Зарудяна Л.О.

 судді:

Вечірко І.О 

                                                                                           Ляхевич

А.А. 

Віддрук.

4 прим.:

------------------------

1

- до справи

2,3

- сторонам

4

- в наряд