Постанова

від 20.10.2009 по справі 16/984

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путяти нський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2009 р. Справа № 16 /984

Житомирський апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:

головуючого судді

суддів:

при секретарі ,

за участю представників ст орін:

від позивача : ОСОБА_1 - ди ректора,

від відповідача : ОСОБА_2 - підприємця,

ОСОБА_3 - представника за д овіреністю №4544 від

05.11.2008 р.,

від третьої особи: не з'явив ся,

розглянувши апеляційну ск аргу Суб'єкта підприємницько ї діяльності - фізичної особи

ОСОБА_2 ІванаІвановича, с. Левків Житомирського району

на рішення господарського суду Житомирської області

від "13" квітня 2009 р. у справі № 16/984 ( суддя Гансецький В.П. )

за позовом Приватного підп риємства "Завод електротехні чних виробів "Елкон",

м. Житомир

до Суб'єкта підприємницько ї діяльності - фізичної особи ОСОБА_2,

с. Левків Житомирського рай ону

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору, на

стороні відповідача - ОСО БА_4, м. Коростишів

про стягнення 197850,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського с уду Житомирської області від 13.04.2009 р. усправі №16/984 позов Приват ного підприємства "Завод еле ктротехнічних виробів "Елкон " ( м. Житомир ) до Суб'єкта п ідприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( с. Л евків Житомирського району ) про стягнення 197850,54 грн. задовол ено частково.

Стягнуто з відповідача на к ористь позивача 195 916,90 грн. матер іальної шкоди, 1959,16 грн. державн ого мита, 116,84 грн. за інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийняти м судом першої інстанції ріш енням, відповідач у справі по дав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення с касувати з підстав, наведени х у скарзі.

Апеляційну скаргу мотивов ано, зокрема тим, що суд неповн о з"ясував обставини, що мають значення для справи; обстави ни, які суд визнав встановлен ими недоведено; має місце нев ідповідність висновків, викл адених у рішенні суду, обстав инам справи, а саме :

- суд розглянув справу за ві дсутності підприємця ОСОБ А_2, не повідомленого належн им чином про дату, час і місце засідання, позбавивши відпов ідача прав, встановлених ст.22 ГПК України;

- твердження суду першої ін станції, що втрата вантажу ст алася з вини відповідача є по милковими, оскільки спростов уються здачею вантажу одержу вачу - ТОВ "Торговий дім "Агроз апчастина" в м. Курську, що під тверджується підписом й печа ткою відповідальної особи на міжнародній товарно-транспо ртній накладній серії А №0092942, я ку позивач не надав до суду;

- суд не надав можливості до вести, що втрата вантажу стал ася внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

У судовому засіданні відп овідач та його представник а пеляційну скаргу підтримали , просили її задовольнити.

Представник позивача в зас іданні проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи о скаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залиши ти його без змін, а скаргу - без задоволення.

Третя особа - водій ОСОБА_4 в судове засідання 20.10.2009 р. не з"явився.

Враховуючи, що копію ухвал и про призначення засідання на 20.10.2009 р. надіслано на адресу т ретьої особи рекомендованою кореспонденцією ( про що свід чить копія відповідного реєс тру відправки ЖАГС за 08.09.2009 р. ), т обто вказана особа належним чином повідомлена про дату, ч ас та місце перегляду справи , а також те, що ОСОБА_4 нада вав пояснення в судовому зас іданні 01.09.2009 р. апеляційний суд розглянув скаргу по суті без участі ОСОБА_4

Заслухавши пояснення пре дставників сторін, дослідивш и матеріали справи, перевіри вши правильність застосуван ня місцевим господарським су дом норм матеріального й про цесуального права, обговорив ши доводи апеляційної скарги , суд вважає за необхідне зазн ачити таке.

Матеріали справи свідчат ь, що в жовтні 2008 р. Приватне під приємство "Завод електротехн ічних виробів "Елкон" ( м. Житом ир ) звернулось до господарсь кого суду Житомирської облас ті з позовною заявою про стяг нення з підприємця ОСОБА_2 ( вказану особу зазначе но в якості відповідача ) мате ріальної шкоди у розмірі 197 850,54 грн., завданої внаслі док втрати вантажу під час йо го перевезення згідно з укла деним 07.10.2008 р. між вищезазначени ми особами договором на тран спортно-експедиційні послуг и ( а.спр.3-5 ).

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилався, зокрема на умови договору, приписи ст .ст.909, 920,924,1166 ЦК України, ст.133 Стату ту автомобільного транспорт у.

Ухвалою від 23.10.2008 р. господар ський суд Житомирської облас ті прийняв позовну заяву до р озгляду та порушив проваджен ня у справі №16/984 ( а.спр.1 ).

Як вже зазначалось, рішенн ям господарського суду Житом ирської області від 13.04.2009 р. у сп раві №16/984 позов Приватного під приємства "Завод електротехн ічних виробів "Елкон" ( м. Житом ир ) до Суб'єкта підприємницьк ої діяльності - фізичної особ и ОСОБА_2 ( с. Левків Житомир ського району ) про стягнення 197850,54 грн. задоволено частк ово.

Стягнуто з відповідача на к ористь позивача 195 916,90 грн. матер іальної шкоди, 1959,16 грн. державн ого мита, 116,84 грн. за інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

В решті позову відмовлено ( а.спр.112,113 ).

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції з посиланн ям, зокрема на умови договору на транспортно-експедиційні послуги, приписи ст.ст.525,526, ч.2 ст .908 ,ч.ч. 1,3 ст.909, ч.1 ст.920, ст.924 ЦК Україн и, ст.193, ч.3 ст.314 ГК України, ст.133 Ст атуту автомобільного трансп орту УРСР зазначив, що внаслі док втрати вантажу відповіда чем (перевізником) було завда но позивачу матеріальну шко ду в загальній сумі втрачено го вантажу - 1034026,00 рос. рублів, що в еквіваленті згідно з офіці йним курсом НБУ станом на ден ь подачі позову становить 195916 ,90 грн. В стягненні 1933,64 грн. суд ві дмовив за безпідставністю у зв'язку з невірним обрахунко м позивачем позовних вимог в ідповідно до офіційного курс у НБУ.

Апеляційний суд погоджує ться з рішенням суду першої і нстанції, зважаючи на наступ не.

Матеріали справи свідчат ь, що 07.10.08 р. між Приватним підп риємством "Завод електротех нічних виробів "Елкон", м. Жито мир, Україна ( замовник ) та під приємцем ОСОБА_2 ( виконав ець ) було укладено договір на транспортно-експедиційні по слуги, згідно з яким замовник зобов'язався в межах даного д оговору надати послуги по ор ганізації доставки вантажу в міжнародних та міжміських с полученнях шляхом надання тр анспортних послуг виконавця (а.с.8,9).

Відповідно до пп.1.8. договор у замовник зобов"язався нада ти, а виконавець зобов'язався забезпечити виконання перев езень за маршрутом згідно з ф актичними заявками та додатк овими угодами в період з 07.10.08 р. до 17.10.09 р.

Згідно з пп.3.2.11. та пп.3.2.12. дого вору виконавець зобов'язався доставити ввірений йому зам овником вантаж до пункту при значення згідно з вимогами М іжнародних Конвенцій та вида ти його отримувачу, зазначен ому в товаро-транспортній на кладній. У випадку виникненн я непередбачених обставин та проблем перетину прикордонн их переходів оперативно пові домляти про все замовнику.

За даним договором відпов ідач виписав позивачу для оп лати рахунок №26 від 13.10.08р., згідн о з яким транспортні послуги надаються за маршрутом Жито мир-Курськ-Москва автомобіле м IVECO державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп державний номе р НОМЕР_2 ( копія рахунку мі ститься на а.с.13, оригінал огля нуто в засіданні апеляційног о суду ).

Відповідно до рахунку-фак тури №13 від 14.10.08р. вартість вант ажу, переданого позивачем ві дповідачу, становить 1034026,00 рос. рублів (а.с.10).

15.10.08р. було складено міжнаро дну товарно-транспортну накл адну CMR серії А №0092942, в якій зазн ачено, що відправником ванта жу є ПП "Завод електротехнічн их виробів "Елкон";одержуваче м вантажу - ТОВ Торговий дім "А втозапчастина" ( Курська обла сть, Росія, м. Глушково, вул. Рад янська, 65 ); місцем розвантажен ня вантажу - ТОВ "ІКС - электро" ( м. Москва, П'ятницьке шосе, 41 ) та ТОВ "Электросеть" ( м. Москва, Ка ширський проспект, 17 ), а також з азначено про те, що перевізни ком є відповідач (а.с.15-17).

Таким чином, на підставі в казаних документів позиваче м було завантажено автомобіл ь відповідача товарами на за гальну суму 1034026,00 рос. рублів дл я відправлення його отримува чу в Російській Федерації.

В позовній заяві зазначен о, що як повідомив відповідач , під час перевезення товар зн ик.

У зв"язку з наведеним 21.10.08 р. ди ректор позивача звернувся до ВВС по району Братіїво м. Моск ви, про що свідчить відповідн а заява ( а.с.25).

Як вже зазначалось, позива ч звернувся з позовом про стя гнення на свою користь з відп овідача 197850,54 грн. матеріальної шкоди вартості втраченого в антажу при перевезенні по до говору від 07.10.2008 р. ( резолютивна частина позовної заяви - а.спр .5 ).

Зазначену суму позовних ви мог у гривнях України позива ч визначив згідно з офіційни м курсом Національного банку України станом на 22.10.08р.

Позивач вважає, що вартіст ь вантажу - 1034026,00 рос. рублів стан овить 197850,54 грн.

Апеляційний господарськ ий суд вважає, що позовні вимо ги підлягають задоволенню ча стково, виходячи з наступног о.

Відповідно до ч.2 ст.908 ЦК Ук раїни загальні умови перевез ення визначаються цим Кодекс ом, іншими законами, транспор тними кодексами (статутами), і ншими нормативно-правовими а ктами та правилами, що видают ься відповідно до них. Умови п еревезення вантажу, пасажирі в і багажу окремими видами тр анспорту, а також відповідал ьність сторін щодо цих перев езень встановлюються догово ром, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законам и, транспортними кодексами (с татутами), іншими нормативно -правовими актами та правила ми, що видаються відповідно д о них.

Згідно з приписами ст.909 Цив ільного кодексу України, ст.307 ГК України за договором пере везення перевізник зобов'язу ється доставити ввірений йом у відправником вантаж до пун кту призначення, а замовник з обов'язується сплатити за пе ревезення вантажу встановле ну плату. Договір перевезенн я вантажу укладається у пись мовій формі. Укладення догов ору перевезення вантажу підт верджується складенням тран спортної накладної (коносаме нта або іншого документа, вст ановленого транспортними ко дексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст.920 ЦК Укр аїни у разі порушення зобов'я зань, що випливають із догово ру перевезення, сторони несу ть відповідальність, встанов лену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, тр анспортними кодексами (стату тами).

Як передбачено ст.924 ЦК Укра їни, перевізник відповідає з а збереження вантажу, багажу , пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі о держувачеві, якщо не доведе, щ о втрата, нестача, псування аб о пошкодження вантажу, стали ся внаслідок обставин, яким п еревізник не міг запобігти т а усунення яких від нього не з алежало. Перевізник відповід ає за втрату, нестачу, псуванн я або пошкодження вантажу, у р озмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з й ого вини.

Аналогічними є норми ч.1 ст.314 ГК України ( перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прий нятого до перевезення вантаж у, якщо не доведе, що втрата, не стача або пошкодження сталис я не з його вини ).

Відповідно до ст.9 Констит уції України частиною націон ального законодавства Украї ни є чинні міжнародні догово ри, згода на обов'язковість як их надана Верховною Радою Ук раїни.

Зазначену норму також закр іплено у ст.10 ЦК України, ст.4 ГП К України та ст.19 Закону У країни "Про міжнародні догов ори в Україні".

Оскільки спірне перевезе ння було здійснене у 2008р., а Кон венція про договір міжнародн ого автомобільного перевезе ння вантажів, вчинена 19.05.1956р. в м . Женеві, набрала чинності для України 17.05.07р., то при вирішенні спору між сторонами вона зас тосовується ( в п. 3.2.11. є посиланн я, що доставка вантажу має зді йснюватись відповідно до вим ог міжнародних конвенцій).

Відповідно до п.п.1,2 ст. 17 вказа ної Конвенції перевізник нес е відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу а бо за його ушкодження, що стал ися з моменту прийняття вант ажу до перевезення і до його д оставки, а також за будь-яку за тримку доставки. Однак перев ізник звільняється від відпо відальності, якщо, зокрема вт рата вантажу сталась внаслід ок дій, зокрема не викликаних діями або недоглядом з боку п еревізника.

Згідно зі ст.133 Статуту авто мобільного транспорту автот ранспортні підприємства або організації несуть відповід альність за збереження ванта жу з моменту прийняття його д о перевезення і до видачі ван тажоодержувачу або до переда чі згідно з Правилами іншим п ідприємствам, якщо не доведу ть, що втрата, недостача, псува ння або пошкодження вантажу сталися через обставини, яки м вони не могли запобігти і ус унення яких від них не залежа ло, зокрема, внаслідок:

а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача);

б) особливих природних влас тивостей вантажу, який перев озиться;

в) дефектів тари або упаковк и, які не могли бути виявлені п о зовнішньому вигляду при пр ийманні вантажу до перевезен ня, або застосування тари, що н е відповідає властивостям ва нтажу або встановленим станд артам, при відсутності сліді в пошкодження тари у дорозі;

г) здачі вантажу до перевезе ння без вказівки в товарно-тр анспортних документах на йог о особливі властивості, що ви магають особливих умов або з астережних заходів для збере ження вантажу при перевезенн і або зберіганні;

д) здачі до перевезення вант ажу, вологість або температу ра якого перевищують встанов лені норми.

Стаття 134 зазначеного Стату ту передбачає, що автотрансп ортне підприємство звільняє ться від відповідальності за втрату, недостачу, псування а бо пошкодження вантажу у раз і, коли:

а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) зі сп равними пломбами вантажовід правника, а штучний вантаж - з справою захисною маркіровко ю, бандеролями, пломбами вант ажовідправника або виготовл ювача;

б) недостачу, псування або п ошкодження сталися внаслід ок природних причин, зв'язани х з перевезеннями вантажу на відкритому рухомому складі;

в) вантаж перевозився у супр оводі експедитора вантажові дправника (вантажоодержувач а);

г) недостача вантажу не пере вищує природних витрат.

В зазначених випадках авто транспортне підприємство не се відповідальність за незбе реження вантажу, якщо пред'яв ник претензії доведе, що втра та, недостача, псування або по шкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підп риємства.

Обставини, за яких сталась в трата вантажу та матеріали с прави не свідчать про наявні сть випадку, на який поширюва лась би дія ст.ст.133,134 Статуту ав томобільного транспорту УРС Р.

Колегія суддів вважає, що ві дповідач - суб'єкт підприємни цької діяльності - фізична ос оба ОСОБА_2 не довів наявн ість тих обставин, з якими чин не законодавство пов'язує зв ільнення перевізника від від повідальності за втрату (нес тачу) вантажу.

Ухвалою апеляційного суд у від 20.08.2009 р. залучено водія О СОБА_4 до участі у справі в як ості третьої особи, яка не зая вляє самостійних вимог на пр едмет спору ( а.спр.152 ).

Копією трудового договору стверджується, що водій ОС ОБА_4 знаходиться в трудови х відносинах з підприємцем ОСОБА_2 (а.спр.147).

Судова колегія наголош ує, що у п.6 Інформаційного лис та ВГСУ від 14.12.2007 р. №01-8/973 "Про д еякі питання практики застос ування у вирішенні спорів ок ремих норм процесуального пр ава" зазначено таке.

Залучення до участі у справ і як третьої особи, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору, громадянина, який не має статуту суб"єкта підпр иємницької діяльності, не вп ливає на підвідомчість справ и господарським судам. Згідн о зі ст.1 та ч.1 ст. 21 ГПК України с торонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи т а громадяни, які здійснюють п ідприємницьку діяльність і в установленому порядку набул и статусу суб'єкта підприємн ицької діяльності, а також у в ипадках, передбачених законо давчими актами України, фізи чні особи, що не є суб'єктами п ідприємницької діяльності. О днак третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору, хоча й наділяється процесуальними правами (за п евними винятками) і несе проц есуальні обов"язки (стаття 27 Г ПК), не є стороною ( позивачем ч и відповідачем) зі справи, а ви ступає як окремий учасник су дового процесу поряд зі стор онами, прокурором, іншими осо бами, які беруть участь у проц есі у випадках, передбачених ГПК ( стаття 18 цього кодексу).

В засіданні апеляційного суду 01.09.2009 р. третя особа ОСОБ А_4 пояснив, що після того, як він отримав у Приватного пі дприємства "Завод електротех нічних виробів "Елкон" товар та накладні, поїхав у м.Курсь к, (Росія) на митний пост. Приїх авши у м. Курськ розмитнивс я на митниці, після чого до ньо го підійшов представник ТОВ "Торговий дім "Агрозапчастин а". Представник ТОВ "Торговий дім "Агрозапчастина" розписа вся в пункті 24 накладної "Вант аж отримано" та скріпив підпи с печаткою, але фактично вант аж він не отримував. Після ро змитнення поїхав в м.Орел. П о приїзду в м.Орел передзвони в по номеру телефона, який да в йому директор ПП "Завод ел ектротехнічних виробів "Елко н" - ОСОБА_1 та домовився про зустріч. На зустріч прийшло д воє осіб, які запитали, чи він прибув з України від ПП "Заво д електротехнічних виробів " Елкон". Він відповів, що так. Н евідомі йому особи вказали ї хати на склад, куди він приїх ав та вигрузив частину ванта жу, який віз з України. Після р озвантаження поїхав в м.Мо скву. Документів у осіб, які ви гружали вантаж він не вимага в та не перевіряв, призвіща ї х також не знає, оскільки не за питав.

Наступного дня приїхав в м .Москву в місце розвантаженн я за адресою: Каширський прос пект,17 для розвантаження, де з находився три дні та чекав на людину, яка забере вантаж. Чер ез три дні до нього підійшли невідомі особи та представил ися представниками фірми ТО В "Торговий дім "Агрозапчасти на" і запитали, чи він з Україн и та чи знаходиться у нього в антаж фірми ТОВ "Торговий дім "Агрозапчастина". Він відпові в, що вантаж знаходиться у ньо го. Невідомі повідомили, що ро звантаження буде здійснюват ись за іншою адресою та запро понували йому перепочити та пообідати разом із ними, на щ о він погодився. Всі разом по їхали в кафе пообідати, а пот ім, коли водій ОСОБА_4 пове рнувся до машини, вантажу не було, машина була повністю ви гружена.

Третя особа ОСОБА_4 поя снив, що діяв за вказівкою дир ектора ПП "Завод електротехн ічних виробів "Елкон" - ОСОБА _1 Чітких інструкцій щодо р озвантаження вантажу у ньог о не було, директор дав йому л ише телефони для зв'язку з осо бами, які заберуть товар.

Також пояснив, що він не пер евіряв документи в особи, яка на митниці в м.Курську назвал а себе представником ТОВ "Тор говий дім "Агрозапчастина". Та кож не перевіряв документи і в осіб, з якими зустрічався в м.Орел та які вигрузили части ну вантажу. Яку кількість вон и забрали вантажу, сказати су ду не може. Віддав їм частину т овару на виконання вказівок директора заводу ОСОБА_1

Представник позивача О СОБА_1 пояснив, що він не пос илав водія ОСОБА_4 в м.О рел для розвантаження товар у. Як керівник підприємства, він повинен був особисто кон тролювати розвантаження тов ару у м.Москві, а ОСОБА_4 по винен був особисто чекати йо го в м.Москві, а після зустрічі з ним, розвантажитися. Про кр адіжку вантажу дізнався післ я приїзду в м.Москву.

З вказаних пояснень вбача ється, що водій ОСОБА_4 дія в неналежним чином, не переві ривши документи у осіб, які на звали себе представниками ва нтажоотримувача, що потягло втрату вантажу.

Отже, втрата вантажу сталас я через обставини, яким перев ізник в особі водія міг запоб ігти.

Судова колегія наголошує , що на адресу апеляційного су ду згідно з його запитом наді йшли постанова СВ Корольовсь кого РВ УМВС України в Житоми рській області про переквалі фікацію злочинних дій та пор ушення кримінальної справи в ідносно ОСОБА_4 за ст.197 КК У країни, а також постанова про притягнення вказаної особи як обвинуваченого ( а.спр.171-173 ).

На думку апеляційного суду , вказане не може свідчити про відсутність вини перевізник а.

Слід зазначити, що згідно зі ст.52 Закону України "Про авт омобільний транспорт" в реда кції, чинній на час виникненн я спірних правовідносин, авт омобільний перевізник зобов "язаний забезпечити збережен ня вантажу, прийнятого до пер евезення, до передачі вантаж овласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; в ідшкодовувати замовнику зби тки за пошкодження або псува ння вантажу, часткову чи повн у його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчас ної доставки вантажу.

Таким чином, відповідач, б удучи перевізником, не викон ав покладені на нього як чинн им законодавством, так і дого вором обов'язки по збереженн ю вантажу.

Про те, що відповідальність за збереження вантажу несе п еревізник йдеться в постанов і ВГСУ від 14.02.2008 №14/724-31/60.

Згідно зі ст.193 Господарськ ого кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учас ники господарських відносин повинні виконувати господар ські зобов'язання належним ч ином відповідно до закону, ін ших правових актів, договору , а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'я зання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ста вляться.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК Ук раїни одностороння відмова в ід зобов'язання або одностор оння зміна його умов не допус кається, якщо інше не встанов лено договором або законом. З обов'язання має виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв ділово го обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання) - ст.610 ЦК Украї ни.

Згідно зі ст.611 ЦК України у р азі порушення зобов'язання н астають правові наслідки, в становлені договором або зак оном, зокрема - відшкодування збитків.

Згідно з абз.2 п.1 Роз'ясненн я ВАСУ "Про деякі питання прак тики вирішення спорів, пов'яз аних з відшкодуванням шкоди" ( від 01.04.19994 року № 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі р екомендацій президії ВГСУ ві д 29.12.2007 року № 04-5/239) вирішуючи спор и про стягнення заподіяних з битків, господарський суд пе рш за все повинен з'ясувати пр авові підстави покладення на винну особу зазначеної майн ової відповідальності. При ц ьому господарському суду слі д відрізняти обов'язок боржн ика відшкодувати збитки, зав дані невиконанням або ненале жним виконанням зобов'язання , що випливає з договору (статт і 623 ЦК України), від позадогові рної шкоди, тобто від зобов'яз ання, що виникає внаслідок за вдання шкоди (глава 82 ЦК Украї ни)".

Статтею 623 ЦК України перед бачено, що боржник, який поруш ив зобов'язання, має відшкод увати кредиторові завдані ци м збитки. Розмір збитків, завд аних порушенням зобов'язання , доказується кредитором.

Відповідно до ст.22 ЦК Україн и під збитками розуміються, з окрема, втрати, яких особа з азнала у зв'язку зі знищення м або пошкодженням речі, а так ож витрати, які особа зробила або мусить зробити для відно влення свого порушеного прав а (реальні збитки).

Застосування відповідальн ості у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням збит ків можливе лише за наявност і складу правопорушення, до я кого входять такі елементи: п ротиправна поведінка; наявні сть збитків; причинний зв'язо к між протиправною поведінко ю та спричиненням збитків; ви на.

З врахуванням наведеного в ище аналізу обставин та мате ріалів справи колегія суддів вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем зобо в'язання за договором переве зення, розмір збитків і причи нний зв'язок між порушенням з обов'язання і виниклими збит ками.

Внаслідок втрати вантажу відповідачем (перевізником) було завдано позивачу збитк и в загальній сумі втраченог о вантажу - 1034026,00 рос. рублів, що в еквіваленті, згідно з офіцій ним курсом НБУ станом на день подачі позову становить 195916,9 0 грн.

Станом на день вирішення с пору судом першої інстанції завдані позивачу збитки в су мі 195916,90 грн. відповідачем не від шкодовані ( в матеріалах спра ви відсутні докази, що свідча ть про протилежне ).

Згідно з абз.1 ч.3 ст.314 ГК Укра їни за шкоду, заподіяну при пе ревезенні вантажу, перевізни к відповідає у разі втрати аб о нестачі вантажу - в розмірі в артості вантажу, який втраче но або якого не вистачає.

Враховуючи викладене, апе ляційний господарський суд в важає позовні вимоги обґрунт ованими, заявленими відповід но до чинного законодавства і укладеного договору та так ими, що підлягають задоволен ню частково, а саме: з відповід ача слід стягнути на користь позивача 195916,90 грн. збитків, зав даних у зв'язку з невиконання м відповідачем укладеного мі ж сторонами договору на тран спортно-експедиційні послуг и від 07.10.08 р. В стягненні 1933,64 грн. в ідмовити за безпідставністю у зв'язку з невірним обрахунк ом позивачем позовних вимог відповідно до офіційного кур су НБУ ( аналогі чного висновку дійшов і суд п ершої інстанції, з яким не мож на не погодитись).

Місцевий суд правомірно ро зглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст.75 ГПК України, а також правильно вирішив пит ання розподілу судових витра т.

Підстави для скасування р ішення відсутні, а тому його с лід залишити без змін.

Щодо доводів скарги про по рушення місцевим судом норм процесуального права, а саме : неповідомлення відповідача належним чином про місце роз гляду справи апеляційний суд вважає за необхідне вказати таке.

У позовній заяві зазначено таку адресу відповідача : А ДРЕСА_1. Вказану адресу зазн ачено також в свідоцтві про д ержавну реєстрацію фізичної особи - підприємця ( а.спр.24,63 ).

Саме на вказану адресу надс илались копії ухвал про приз начення судових засідань. Із матеріалів справи вбачаєтьс я, що мало місце повернення.

У зв"язку із наведеним госпо дарський суд Житомирської об ласті надіслав на іншу адрес у (АДРЕСА_2) на ім"я ОСОБА_2 , зокрема копію ухвали про п ризначення засідання на 13.04.2009 р. ( в якому прийнято рішення п о суті), що підтверджується на дісланою на адресу апеляційн ого суду на запит останнього копією списку на відправку р екомендованої кореспонденц ії за 31.03.2009 р. ( а.спр.158). Відмітка пр о відправку на вказану адрес у рекомендованим листом з по відомленням міститься в розд руковці на ухвалі місцевого суду від 30.03.2009 р. (а.спр.107, зворотня сторона).

Попередня ухвала, надіслан а на вказану адресу, була вруч ена , про що свідчать відповід ні повідомлення (а.спр.96,97).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вжито всіх заходів для реалі зації відповідачем права на захист своїх прав та інтерес ів.

Згідно з роз"ясненням Вищо го арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997 р. (зі змінами) "Про д еякі питання практики застос ування ГПК України" особи, які беруть участь у справі, вважа ються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщ о ухвалу про порушення прова дження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначено ю у позовній заяві.

Відповідно до п. 6 ст.9 Закон у України "Про державну реєст рацію юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців" замін а свідоцтва про державну ре єстрацію проводиться у разі внесення змін до відомост ей про фізичну особу - підприє мця, якщо ці зміни пов'язані із зміною імені та/або місця п роживання фізичної особи - пі дприємця.

Частиною 3 ст.18 вищевказаног о Закону передбачено таке : як що відомості, які підлягают ь внесенню до Єдиного держ авного реєстру, не були до нь ого внесені, вони не можуть бу ти використані в спорі з тре тьою особою, крім випадків, ко ли третя особа знала або могл а знати ці відомості.

Наявність в матеріалах спр ави свідоцтва з відповідною адресою свідчить про те, що зм іни до відомостей про фізичн у особу - підприємця ( зокрема щодо місця проживання фізичн ої особи - підприємця ) до Єди ного державного реєстру не в носились.

На думку колегії суддів, м ісцевий суд належним чином п овідомив відповідача про дат у, час та місце розгляду справ и. До повноважень господарсь ких судів не віднесено устан овлення фактичного місця про живання фізичних осіб - учасн иків судового процесу на час вчинення тих чи інших процес уальних дій (п.11 Інформаційног о листа Вищого господарськог о суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені у доповідних записках про роботу господа рських судів у 2006 році").

Доводи скарги про те, що ві дповідач здав вантаж одержув ачу - ТОВ "Торговий дім "Агроза пчастина" в м. Курську, підтвер дженням чого є підпис й печат ка відповідальної особи на м іжнародній товарно-транспор тній накладній серії А №0092942 сп ростовуються матеріалами сп рави, зокрема повідомленням ТОВ "Торговий дім "Агрозапчас тина" ( його копія міститься на а.спр.160, оригінал оглянуто в за сіданні апеляційного суду 01.09 .2009 р. ) та поясненнями представ ника позивача й третьої особ и в засіданні апеляційного с уду.

Доводи скарги не є перекон ливими.

Апеляційну скаргу Суб'єкт а підприємницької діяльност і - фізичної особи ОСОБА_2 ( с. Левків Житомирського райо ну ) слід залишити без задовол ення.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господ арського процесуального код ексу України, Житомирський а пеляційний господарський су д

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського су ду Житомирської області від 13 квітня2009р. у справі №16/984 залиши ти без змін, а апеляційну скар гу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, с. Левків Житомирськ ого району- без задоволення.

2. Справу №16/984 повернути до г осподарського суду Житомир ської області.

Головуючий суддя

судді:

Віддрук. 5 прим.:

-----------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - третій особі

5 - в наряд