Постанова

від 17.03.2009 по справі 6/121-38.1

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/121-38.1

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.03.09                                                                                           Справа  № 6/121-38.1

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Галушко Н.А.    

                                                                                                            Мурської Х.В.    

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” від 10.12.2008 р. № 2201/6-1

на рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2008 р.

у справі № 6/121-38.1

за позовом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м.Київ

до ВАТ по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз”, м.Луцьк

про стягнення 11 018 369, 13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Працьовита С.М. (головний юрисконсульт Львівської філії, довіреність від 31.12.2008 р. № 228/10 в матеріалах справи);

від відповідача –Козлюк З.Р. (заступник голови правління з юридичних питань, довіреність від 12.05.2008 р. № 902/6-3 в матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 р.

Розпорядженням голови суду від 12.03.2009 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Заяв про відвід суддів не поступало.

          Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.11.2008 р. у справі № 6/121-38.1 (колегія суддів: Пахолюк В.А. (головуючий), Дем”як В.М., Сініцина Л.М.) позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 984 151, 27 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2004 р. до 31.01.2005 р., 249 001, 23 грн. 3 % річних за період з 01.01.2004 р. до 14.02.2005 р. за обгрунтованістю на підставі ст.625 ЦК України, а в задоленні решти позову в цій частині відмовлено, оскільки спірний договір на постачання природного газу укладений для потреб населення, а пунктом 2  розділу II “Прикінцеві положення” Закону України  від 8 жовтня 1999 року  N 1136-XIV “Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР” (далі –Закон N 1136-XIV) встановлено, що  цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

          Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

          Вимоги апеляційної скарги базуються в основному на тому, що при розгляді даної справи до одноразових порушень договору на постачання природного газу для потреб населення № 06/01-812-00000001 від 28.12.2001 р. (прострочення оплати), які були допущені в 2002 році, слід застосовувати виключно норми ст.214 ЦК УРСР в редакції Закону N 1136-XIV.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. (а.с.124-126, Том 4) дану справу передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області тільки в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних.

          Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2008 р. у справі № 6/121-38.1 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Статтею 214 ЦК УРСР передбачена відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді обов'язку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Разом з тим пунктом 2  розділу II “Прикінцеві положення” Закону N 1136-XIV встановлено, що  цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

Як вбачається з умов спірного договору на постачання природного газу № 06/01-812-00000001 від 28.12.2001 р. (а.с.13-15, Том 1), останній укладений саме для потреб населення.

Тому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд підставно відмовив у стягненні інфляційних втрат і 3 % річних за період з вересня 2002 року до грудня 2003 року включно.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Волинської області від 23.09.2008 р. (а.с.128, Том 4) позивачем подано уточнений розрахунок суми інфляційних втрат і 3 % річних за період з 01.01.2004 р., тобто після набрання чинності ЦК України (а.с.132-133, Том 4).

Як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій вважає позовні вимоги про стягнення 984 151, 27 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2004 р. до 31.01.2005 р., 249001, 23 грн. 3 % річних за період з 01.01.2004 р. до 14.02.2005 р. обгрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання грошових зобов”язань з боку відповідача.

Закон N 1136-XIV втратив чинність 01.01.2004 р. у зв”язку з прийняттям ЦК України.   

Проте обов”язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми встановлений ч.2 ст.625 ЦК України. При цьому зазначена норма закону не містить жодних обмежень щодо її дії та порядку застосування. Таким чином, обо”язок по сплаті інфляційних втрат і 3 % річних  на підставі ч.2 ст.625 ЦК України виникає в силу закону.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2008 р. у справі № 6/121-38.1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” - без задоволення.

          2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                       М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                         Н.А.Галушко     

Суддя                                                                                                      Х.В.Мурська