Постанова

від 25.03.2009 по справі 52/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/20

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.03.2009                                                                                           № 52/20

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача -не з'явився

 від відповідача -Прутас В.О. (дов. №26-12/81-Д від 26.12.2008 р.)

від третьої особи  -                     не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2008

 у справі № 52/20 (суддя Чебикіна С.О.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"

 до                                                   Державного підприємства "Вугілля України"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Державне підприємство "Добропіллявугілля"

 про                                                   стягнення 116315,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” (далі за текстом – ВАТ „Західенерго”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства „Вугілля України” (далі за текстом – ДП „Вугілля України”, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство „Добропіллявугілля” (далі за текстом – ДП „Добропіллявугілля”, третя особа) про стягнення 116315,16 грн., а також просив стягнути судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що позивачу з вини відповідача, всупереч умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору постачання вугільної продукції №02-ЕН/08 від 20.07.2007 р. останнім 27.04.2008 р. було передано позивачу вугілля у кількості 1162000 кг, яке не відповідає вимогам п.3.1. договору, чим заподіяно збитки у вигляді витрат на провізну плату з перевезень повернутого вугілля, плату за користування вагонами, збори за оформлення документів на відправку вантажу.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі 52/20 від 03.09.2008 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 116315,16 грн. завданих збитків, 1163,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі №52/20 від 03.09.2008 р., прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд першої інстанції під час вирішення спору належним чином не перевірив доводів ДП „Вугілля України”, а саме: позивачем виклики передбачені умовами договору (п.4.8) та інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 24.04.1966 р. №П-7 на адресу відповідача направлені не були, натомість вугілля було опробуване в односторонньому порядку та переадресоване у зворотньому напрямку; акти приймання вугілля та акти відбору проб від 04.07.2007 р. підписані не уповноваженими на те представниками ДП „Укрвуглеякість”, крім того, позивачем не було дотримано п.5.2.18 ГТР 34.09.110-200 „Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи”, оскільки вищевказані акти не підписані ні начальником, ні заступником начальника хімічної лабораторії; порушуючи умови договору (п.4.13), не погодивши свої дії з ДП „Вугілля України” ВАТ „Західенерго” залучило ДП „Вуглехімічна лабораторія” ТОВ Підприємство енергетичного призначення „Горенерго” до контролю якості і кількості вугілля, як незалежного експерта.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2008 р. у справі №52/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

22.01.2009 р. до Київського апеляційного господарського суду через відділ документального забезпечення надійшов відзив на апеляційну скаргу від Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, в якому позивач просить залишити без змін рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2008 р. у справі №52/20, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представники позивача, третьої особи в судове засідання 25.03.2009 р. не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Західенерго”, як покупцем, та Державним підприємством „Вугілля України”, як постачальником, було укладено договір поставки № 02-ЕН/08 (далі за текстом – Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі – вугілля) в асортименті, за реквізитами і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Строк дії договору відповідно до умов п.8.1 Договору встановлений з 01.01.2008 р. до 31.12.2008 р., а в частині проведення розрахунків – до повного виконання зобов'язань.

Відповідно до п.2.1 Договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс” в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Пунктами   4.1, 4.4, 4.8 Договору сторони погодили порядок приймання вугілля по кількості і якості.

Відповідно до п.4.1 Договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №116 та №117 від 25.04.1966р., з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості”, ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ  4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторного випробування”, ГТР 34.09.110-2003 „Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними актами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажовідправника.

Згідно із п. 4.8. Договору якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення, допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажовідправника.

На виконання зазначених умов договору на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки Г 0-100, загальною кількістю 1162000 кг, що підтверджується залізничними накладними №№ 5028325 (у вагонах №№66724667, 67906560, 66878844, 65290314, 68434612, 67080887) в кількості 416000 кг, 50928326 (у вагонах №№68027226, 68711589, 65731937, 64469836, 65806127, 65808842) в кількості 410000 кг, 50928328 (у вагонах №№67660076, 63590517, 66102757, 66380189, 65522203) в кількості 336000 кг.

При прийманні вугілля за якістю виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам пункту 3.1 Договору. Так, фактичний вміст золи у вугіллі за накладною №50928325 становив 74,6 % проти 28% гранично допустимого вмісту золи, 9% проти 14% гранично допустимого значення показників загальної вологи для збагаченого вугілля, у вугіллі за накладною №509283328 вміст золи становив 75,6%  проти  28%  за Договором,  волога  8,6% проти 14%; за накладною №50928325 вміст золи становив 70,9% проти 28% в Договорі, волога 8,7% проти 14%, що підтверджується актами приймання вугілля №3454, №3455, №3458 від 28.04.2008 р., складеними та підписаними уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС, працівниками ДП „Укрвуглеякість”, які діяли в інтересах ДП „Вугілля України” на підставі довіреності ДП „Вугілля України” від 27.12.2007 р.   та  довіреності „Укрвуглеякість” від 10.04.2008 р. № 02/1-223.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що приймання вугілля здійснювалося у відповідності до вимог, викладених в п.4.1 Договору.

Про поставку неякісного вугілля позивач повідомив відповідача та вантажовідправника телеграмою від 27.04.2008 р.

Відповідно до п. 4.9 Договору у випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором в п. 3.1, що буде підтверджено у порядку п.4.8 Договору, покупець має право відмовитися від прийняття та оплати такого вугілля.

Виходячи зі змісту п. 6.4 Договору за постачання неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

У зв'язку з находженням на Бурштинську ТЕС вугілля із значними перевищеннями встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто вантажовідправнику 29.04.2008 року, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №36156612 від 29.04.2008 р.

Внаслідок повернення неякісного вугілля позивачем понесені витрати в сумі 116315,16 грн., що складаються з витрат на провізну плату з перевезень повернутого вугілля в сумі 110123,10 грн. з ПДВ, що підтверджується квитанцією про приймання  вантажу №36156612 від 29.04.2008 р.; плати за користування вагонами за час простою вагонів в сумі 5765,04 грн. з ПДВ, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами №0817 від 29.04.2008 р.; зборів за оформлення документів на повернення вагонів в сумі 427,02 грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів №0235 від 29.04.2008 р.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” щодо відшкодування відповідачем збитків у розмірі 116315,16 грн., понесених позивачем у зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2008 р. у справі № 52/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 52/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.

 07.04.09 (відправлено)