Постанова

від 23.09.2013 по справі 5020-9/330-7/200

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 5020-9/330-7/200 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Фенько Т.П.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

прокурор: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 005749 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача: Капустін Дмитро Миколайович, довіреність № 0315/206 від 14.01.13, Севастопольська міська рада;

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс";

третьої особи: Благовідов Валерій Карленович, довіреність № б/н від 02.01.13, обслуговуючий кооператив "Оптимист";

третьої особи: не з'явився, обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "АНИТ-Т";

розглянувши апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Оптимист" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 25 червня 2013 року у справі №5020-9/330-7/200

за позовом Заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс"

третя особа: обслуговуючий кооператив "Оптимист"

про повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Управління з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс" з урахуваннм уточнень до позову просив зобов'язати відповідача повернути тимчасово зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1225 га (у тому числі земельну ділянку площею 0,0847 га та земельну ділянку площею 0,0351 га), розташовану в Ленінському районі міста Севастополя по вул. Пожарова, 6, строк дії договору оренди на яку сплинув 01.07.2008, для чого прибрати металеву огорожу, демонстраційні майданчики, шляхом їх демонтажу та автомобілі, розташовані на них, і повернути її власнику -Севастопольській міській Раді - у стані, придатному для подальшого використання.

Ухвалою суду першої інстанції від 09.07.2009 замінено назву позивача: замість "Управління з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі" ухвалено читати "Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі".

Ухвалою суду першої інстанції від 25.06.2012 провадження у справі №5020-9/330-7/200 в частині позовних вимог заступника прокурора міста Севастополя в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі припинено.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25 червня 2013 року у справі №5020-9/330-7/200 позов задоволено.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс" повернути Севастопольській міській Раді земельну ділянку загальною площею 0,1225 га (у тому числі земельну ділянку площею 0,0874 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:009:0014) та земельну ділянку площею 0,0351 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:010:0012), розташовану в Ленінському районі міста Севастополя по вулиці Пожарова в районі міського цирку, для чого прибрати металеву огорожу, демонстраційні майданчики шляхом їх демонтажу і повернути її власнику - Севастопольській міській Раді у стані, придатному для подальшого використання.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс" у доход Державного бюджету міста Севастополя 397,50 грн. судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не має жодних правових підстав для продовження користування спірною земельною ділянкою, внаслідок чого право Севастопольської міської Ради, як розпорядника цієї земельної ділянки, є порушеним та таким, що підлягає поновленню шляхом повернення їй спірної земельної ділянки та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування, а саме прибрати металеву огорожу, демонстраційні майданчики шляхом їх демонтажу.

Не погодившись з рішенням суду, обслуговуючий кооператив "Оптимист" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте рішенням судом першої інстанції суперечить нормам процесуального та матеріального права.

Так, з посиланням на вимоги статті 91 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вважає, що зазначене рішення суду стосується його прав та обов'язків, оскільки він є власником металевої огорожі, демонстраційних майданчиків які відповідно до оскаржуваного рішення підлягають демонтажу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 липня 2013 року, відновлено обслуговуючому кооперативу "Оптимист" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя від 25 червня 2013 року у справі №5020-9/330-7/200, прийнято апеляційну скаргу до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 19 серпня 2013 року, а також залучено обслуговуючий кооператив "Оптимист" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2013 року, у зв'язку з тим, що обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "АНИТ-Т" відповідно до договору щодо внеску в пайовий фонд, останній є власником частки майна, що є предметом спору по даній справі його було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав.

Склад судової колегії з розгляду апеляційної скарги неодноразово змінювався з підстав зазначених у розпорядженням керівництва суду, які містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 23 вересня 2013 року, представник обслуговуючого кооперативу "Оптимист" підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прокурор та представник позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні з підстав її необґрунтованості., інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явились.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

07 жовтня 2003 року між Севастопольською міською Радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс" був укладений договір оренди землі.

Пунктом 1.1. договору оренди землі передбачено, що орендодавець (позивач) відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1265 від 02.07.2003 передає, а орендар (відповідач) приймає у тимчасове володіння і користування земельну ділянку загальною площею 0,1225 га (у тому числі земельну ділянку площею 0,0874 га та земельну ділянку площею 0,0351 га), що розташована в Ленінському районі міста Севастополя по вулиці Пожарова в районі міського цирку, для будівництва та обслуговування демонстраційного майданчику автомобілів (без права капітального будівництва).

Згідно з пунктом 1.5. договору він укладений строком до 01.07.2008 з моменту державної реєстрації цього договору.

По закінченню строку дії даного договору орендар має переважне право на переукладення договору на новий строк. В цьому випадку орендар, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії даного договору, повинен повідомити про це орендодавця та вирішити у встановленому законом порядку питання про продовження оренди земельної ділянки.

Положеннями пункту 6.1. договору передбачено, що однією з умов припинення даного договору є закінчення строку, на який був укладений договір.

Протягом місяця після закінчення строку оренди, у випадку непродовження його у встановленому порядку, орендар зобов'язаний за свій рахунок звільнити земельну ділянку від споруд без відшкодування збитків та понесених витрат з його освоєння та передати його у початковому стані, не у гіршому стані у порівнянні з тим, в якому брали його в оренду і придатному для подальшого використання (п. 6.2. договору).

10 листопада 2008 року Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

У ході цієї перевірки було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс" у Ленінському районі міста Севастополя по вул. Пожарова, 6, під розміщення демонстраційної площадки автомобілів, використовується земельна ділянка площею 0,1225 га (у тому числі земельна ділянка площею 0,0847 га та земельна ділянка площею 0,0351 га), строк дії договору оренди якої закінчився 01.07.2008, але не був продовжений відповідачем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами цієї перевірки був складений відповідний акт № 1301 від 10.11.2008 (арк. справи 7, том 1), а також протокол про адміністративне правопорушення № 000623 від 10.11.2008 (арк. справи 9, том 1), яким директор відповідача був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова № 000623 від 11.11.2008 про накладення адміністративного стягнення (арк. справи 10, том 1), якою до директора відповідача застосований штраф у розмірі 340,00 грн. та винесено припис № 000023 від 11.11.2008 (том 1, арк.с. 8,), яким відповідача зобов'язано усунути вказане порушення у продовж 30 діб та повідомити про виконання припису до 11.12.2008.

13.01.2009 Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі було проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства, у ході якої було встановлено подальше порушення відповідачем земельного законодавства, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами повторної перевірки був складений відповідний акт № 62 від 13.01.2009 (арк. справи 12, том 1), а також протокол про адміністративне правопорушення № 00021 від 13.01.2009 (арк. справи 14, том 1), яким директор відповідача був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова № 000021 від 16.01.2009 про накладення адміністративного стягнення (арк. справи 15, том 1), якою до директора відповідача застосований штраф у розмірі 340,00 грн. та винесено припис № 36 від 13.01.2009 (том 1, арк.с. 13), яким відповідача зобов'язано усунути вказане порушення у продовж 30 діб та повідомити про виконання припису до 13.02.2009.

У зв'язку з невиконанням приписів № 000023 від 11.11.2008 та № 36 від 13.01.2009 у добровільному порядку, земельна ділянка не звільнена та не повернута прокурор звернувся із відповідним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вбачає підстави для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Як було встановлено апеляційною інстанцією під час розгляду справи, 28 травня травня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс" (Продавець) та обслуговуючим кооперативом "Оптимист" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору обслуговуючий кооператив "Оптимист" придбав демонстраційні майданчики №1, №2 для виставки і продажу автомобілів, які складаються в цілому з будівлі сторожі - літер „А", площею 9,5 кв.м, з ганком; огорож №№1-4, 6-7, за №11-1- №11-3, інших споруд - 5, мощень - I, II, що знаходяться за адресою: м.Севастополь, вул. Пожарова, б,1-А.

Зі змісту зазначеного договору вбачається, що майно яке є предметом спору у даній справі належить іншої особі, у відношенні якої розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції обслуговуючий кооператив "Оптимист" не був, вимог до нього не пред'являлось.

Апеляційною інстанцією також встановлено, що в подальшому між обслуговуючим кооперативом "Оптимист" та обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "АНИТ-Т" був укладений 21 жовтня 2012 року договору щодо внеску в пайовий фонд, відповідно до умов якого останній став власником частки майна, що є предметом спору по даній справі, у зв'язку з чим на думку судової колегії рішення суду першої інстанції, яке було прийнято по даній справі також стосується прав та обов'язків обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АНИТ-Т".

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що вирішення спору по даній справі безпосередньо стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі у справі, чим можуть бути порушені не лише їх матеріальні права, а і процесуальні, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до статті пункту 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до пункту 12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

Так розглянувши позовні вимоги, яки були пред'явлені до відповідача, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки останній є неналежним відповідачем у даній справі.

Як вказувалось вище, рішенням господарського суду було зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс" прибрати металеву огорожу, демонстраційні майданчики шляхом їх демонтажу, які знаходяться на земельній ділянки власник якої є Севастопольська міська Рада.

Проте в ході розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що металева огорожа та демонстраційні майданчики, які відповідно до вищевказаного рішення суду зобов'язано відповідача демонтувати, на підставі договору купівлі-продажу та договору щодо внеску в пайовий фонд належать іншим особам. Зазначені договори у судовому порядку недійсними не визнано.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс" не є ні власником, ні користувачем, не балансоутримувачем майна, яке рішенням суду першої інстанції його зобов'язано демонтувати, отже не повинно нести відповідальність по зобов'язанням осіб, які є дійсними власниками зазначеного майна, а тому на думку судової колегії товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Люкс" є неналежним відповідачем, а як слід вимоги які пред'явлені до неналежного нього задоволенню не підлягають.

Щодо посилань прокурора на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02 серпня 2013 року по справі №827/1887/13-а, як на підставу вважати встановленим той факт, що адреса майна щодо якого обслуговуючим кооперативом "Оптимист" надані правовстановлюючі документи та земельна ділянка, яка після закінчення договору оренди земельної ділянки за рішенням господарського суду від 25.06.2013 повернута позивачу мають різні юридичні адреси, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави звільнення від доказування. Для господарського суду є обов'язковими рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, склад сторін у справах №827/1887/13-а та №5020-9/330-7/200 різний, отже різний суб'єктний склад сторін, тому факти, які встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02 серпня 2013 року по справі №827/1887/13-а, не мають преюдиціального характеру до спірних правовідносин.

Згідно статті 43 Господарського кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд попередньої інстанції при прийнятті рішення у порушення вимог статті 43 Господарського кодексу України не з'ясував обставин справи, які мають необхідне значення для справи, у зв'язку з чим прийняв рішення у відношенні особи, яка є неналежним відповідачем, а отже судова колегія вважає рішення суду не відповідним нормам матеріального та процесуального права, тому зазначене рішення підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм статей 43, 104 Господарського процесуального кодексу України, тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга обслуговуючого кооперативу "Оптимист" задоволенню.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Оптимист" задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 25 червня 2013 року у справі №5020-9/330-7/200 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді Т.П. Фенько

О.І. Проценко

Розсилка:

1.Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

2.Заступник прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс" (вул. Пожарова, 6,Севастополь,99008)

4.Обслуговуючий кооператив "Оптимист" (вул. Стаханівців, буд. 1,Севастополь,99040)

5.Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "АНИТ-Т" (м.Севастополь,вул.Пожарова,будинок,22,99008)