Рішення

від 02.04.2009 по справі 24/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.09                                                                                           Справа№ 24/23

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Українські промислові телекомунікації”, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства „Гранд-Захід”, м.Львів

Про стягнення 1378,32грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:  

Від позивача –Герко О.Й. - представник   

Від відповідача –не з'явився  

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 1378,32грн., в т.ч. 1342,41грн. основного боргу за надані послуги, 28,19грн. втрат від інфляції та 7,72грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 14.12.2006 року сторонами укладено договір №17/2006 про інформаційне абонентне обслуговування через лінію безпосереднього зв'язку, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати відповідачеві  неперервний доступ до мережі Інтернет через лінію безпосереднього зв”язку, а останній зобов'язується оплачувати надані послуги. Як зазначає позивач у позовній заяві, за період з серпня по жовтень 2008 року відповідачу надані послуги на загальну суму 1342,41грн., які відповідачем не оплачені. Надіслана відповідачу претензія №02/18/11 залишена без задоволення.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем  заявлені до стягнення 28,19грн. втрат від інфляції та 7,72грн. 3% річних.

        Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

        Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

14.12.2006 року позивачем та відповідачем укладено договір №17/2006 про інформаційне абонентське обслуговування через лінію безпосереднього зв'язку, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати відповідачеві послуги інформаційного абонентського обслуговування щодо доступу до мережі Інтернет через лінію безпосереднього зв'язку, а останній зобов'язується оплачувати надані послуги. Згідно із додатком №1 до договору, місячна абонплата  встановлена в розмірі 168,00грн.

За заявою відповідача від 28.08.2008 року, його тарифний пакет змінено на безлімітний, абонплата за який становить 360,00грн. Заява відповідача про зміну тарифного пакету додана до матеріалів справи.

З 01.11.2008 року укладений сторонами договір розірвано на підставі заяви відповідача від 30.10.2008року.

За період з серпня по жовтень 2008 року включно відповідачеві були надані послуги на загальну суму 1342,41грн., що підтверджується поданими суду актами  виконаних робіт, а саме:

-          акт виконаних робіт за серпень 2008 року на загальну суму 598,41грн.( з ПДВ), в т.ч.: 168,00грн. абонплата та 430,41грн. плата за додаткові мегабайти переданої та прийнятої інформації;

-          акт виконаних робіт за вересень 2009 року на суму 384,00грн.; в т.ч. 360,00грн. абонплата та 24,00грн.- вартість постійної ІР-адреси;

-          акт виконаних робіт за жовтень 2008 року на суму 360,00грн. –абонплата.

Зазначені акти підписані відповідачем та скріплені його печаткою, що підтверджує факт отримання ним послуг на суму 1342,41грн.

Умовами договору передбачено сплату  авансової плати в розмірі абонплати ( п.5.2 договору). Згідно із п.3.6 договору абонент станом на 1 число кожного місяця підтримує авансову оплату на рівні або вище рівня місячної абонплати.

Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, надані йому послуги не оплатив.

18.11.2008 року позивачем надіслано відповідачеві претензію за №02/18/11 про сплату заборгованості в сумі 1342,41грн., яка отримана відповідачем 20.11.2008року, однак залишена без відповіді та без задоволення. (претензія та докази її надсилання додані до матеріалів справи).

Отже, заборгованість відповідача становить 1342,41грн.

На день вирішення спору доказів сплати вказаної суми боргу  суду не подано.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 28,19грн. та 3% річних в сумі 7,72грн. за період з 11.11.2008р. по 19.01.2009 року (розрахунки інфляційних нарахувань та відсотків наведені у позовній заяві).

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення  з наступних підстав.

Згідно із ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст.903 ЦК України).

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін (ст.907 ЦК України).

Згідно із ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85, 116-117  ГПК України, суд

                                                                     ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити повністю.

           Стягнути з Приватного підприємства  „Гранд-Захід”, ідентифікаційний код 34768073, юр. адреса: м. Львів, вул.Вернадського,12, кв.80, пошт. адреса: м. Львів, вул.К.Левицького,102, кв.1, на користь Закритого акціонерного товариства „Українські промислові телекомунікації”, ідентифікаційний код 20833558, адреса: 79015, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, - 1342,41грн. основного боргу, 28,19грн. втрат від інфляції, 7,72грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                Суддя                                                                                             Хабіб М.