Постанова

від 02.04.2009 по справі 36/484

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/484

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.04.2009                                                                                           № 36/484

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від позивача: Бур'ян В.В. – юрист, Вагін В.М. – директор.

Від відповідача 1: Телицька В.А. – юрист.  

 Від відповідача 2: Болтивець О.А. – юрист.

Від третьоїособи: представник не з'явився.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Гасан"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.02.2009

 у справі № 36/484 (суддя Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Гасан"

 до                                                   Київська міська рада

                                                  Оболонська районна у м. Києві рада

 третя особа відповідача           Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 про                                                   визнання рішення незаконним та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2009р. у справі №36/484 в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №1083/2493 від 28.12.2004р. „Про передачу Оболонській районній у м. Києві раді земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на просп. Оболонському, 54 в Оболонському районі міста Києва”, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки розміром 2 147 кв.м., розташованої за адресою: просп. Оболонський, 54 в Оболонському районі міста Києва, від 02.08.2005р., укладеного між Київською міською радою та Оболонською районною у місті Києві радою, було  відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майноц, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Між Мінською районною державною адміністрацією м. Києва, правонаступником якої є Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гасан” (позивач) 01.01.2000р. укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), за умовами якого Мінська районна державна адміністрація м. Києва на підставі рішення Київської міської ради № 164/666 від 23.12.1999р. надала позивачу в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 388,8 кв.м.. в тому числі за рахунок земель загального користування згідно плану землекористування, для встановлення павільйону № 606 за адресою: пр. Оболонський, 52. Зазначений договір укладено на строк з 01.01.2000р. по 31.05.2000р.

Листом № 04-2371 від 20.11.2001р. Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація погодила позивачу місце розташування торговельного павільйону за адресою: пр. Оболонський, 52 в межах, визначених Київським міським управлінням земельних ресурсів.

Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації листом № 03-20/5432 від 04.10.2002р. повідомило позивача, що при оформленні ЗАТ „Фірмовий магазин „Будматеріали” права користування землею, згідно з рішенням Київської міської ради від 05.07.2001р. № 380/1356 „Про надання і вилучення земельних ділянок” (п. 58), рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 03.05.1984р. № 417/6 „Про відведення земельної ділянки спеціалізованій проектно-конструкторській і технологічній організації „Укроргтехбудматеріали” для будівництва двох споруд під влаштування фірмового магазину по торгівлі будівельними матеріалами по просп. О.Корнійчука в Мінському районі” визнано таким, що втратило чинність і в даний час земельна ділянка відноситься до міських земель, не наданих у власність чи користування”.

Рішенням Київської міської ради (відповідач-1) від 28.12.2004р. № 1083/2493 „Про передачу Оболонській районній у місті Києві раді (відповідач-2) земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на просп. Оболонському, 54 в Оболонському районі м. Києва” затверджено проект відведення земельної ділянки Оболонській районній у місті Києві раді для будівництва житлового комплексу на просп. Оболонському, 54 в Оболонському районі м. Києва, передано Оболонській районній у місті Києві раді. За умови виконання пункту 3 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0.21 га для будівництва житлового комплексу на просп. Оболонському, 54 в Оболонському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

На підставі цього рішення 22.08.2005р. між Київською міською радою та Оболонською районною в місті Києві радою був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту «а» ст. 9 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, оскільки, на момент розгляду спору розмежування земель державної і комунальної власності не проведено. Київська міська рада є єдиним органом в межах м. Києва, який уповноважений передавати земельні ділянки у власність, або надавати у користування

У відповідності до вимог статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення рішення відповідачем) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 34 ч. 1 с. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України „Про столицю України - місто-герой Київ” Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-УІ від 28.12.2007р., який набрав чинності з 01.01.2008р., внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України в частині порядку набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, виключно на аукціонах, отже до винесення відповідачем рішення.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що доводи позивача щодо недотримання вимог законодавства щодо передачі земельної ділянки є безпідставними та необґрунтовані.

Відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України Оболонська районна у місті Києві рада звернулась до Київської міської ради з клопотанням про надання йому у користування земельної ділянки для будівництва житлового комплексу по просп. Оболонському, 54. Розглянувши зазначене клопотання, Київська міська рада дала доручення на розробку проекту відведення земельної ділянки вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення.

Частина 6 ст. 123 Земельного кодексу України визначає, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно з Порядком набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, затвердженого рішенням Київради від 14.03.2002р. № 313/1747, Головкиївархітектура, відповідний орган охорони культурної спадщини, державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві, міська санітарно-епідеміологічна станція подають до управління земельних ресурсів висновки щодо відведення земельної ділянки відповідно до своєї компетенції із зазначенням умов та обмежень. За наявності негативних висновків Головкиївархітектури, відповідного органу охорони культурної спадщини, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, міської санітарно-епідеміологічної станції щодо надання земельних ділянок в постійне користування, передачі їх в оренду та у власність, оформлення права користування землею остаточне рішення з цих питань приймається на пленарному засіданні Київської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, проект відведення земельної ділянки, переданої Оболонській районній у місті Києві раді на підставі оскаржуваного рішення, був погоджений Управлінням охорони навколишнього природного середовища (лист № 071 /04-4-19/1944 від 17.06.2004р.), Головним державним санітарним лікарем м. Києва (Висновок № 3818 від 01.06.2004р.), Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві (лист № 10-10-12/6924-1 від 14.11.2003р.), Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Висновок № 03-20/2380-В від 14.12.2004р.), Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (висновок № 19-1768 від 27.02.2004р.), Дочірнім підприємством „Інститут генерального плану міста Києва” (лист № 828 від 10.12.2003р.), Відкритим акціонерним товариством „Київпроект” (лист № 06-1618/КГП від 04.07.2003р.), Київським міським управлінням земельних ресурсів (висновок № 02-09-3/820 від 04.11.2004р.).

За результатами здійснених погоджень відповідачем було винесено оскаржуване рішення та зазначена земельна ділянка передана в короткострокову оренду на 5 років.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, проект землеустрою відведення земельної ділянки було погоджено в установленому законодавством порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції, органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”).

Як було встановлено судом, всіма вищезазначеними органами проект відведення земельної ділянки Оболонській районній у місті Києві раді був погоджений, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Заперечуючи проти рішення суду позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на ст.141 Земельного кодексу України, яка передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою, та зазначає, що жодна з передбачених цією статтею підстав для припинення права користування ТОВ „Гасан” земельною ділянкою за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 52-А та розірвання договору оренди від 01.01.2000р. відсутня, оскільки на даний час ТОВ „Гасан” продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та сплачує орендну плату за неї, а право користування земельною ділянкою площею 388,8 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 52-А набуто на підставі рішення Київської міської ради № 164/666 від 23 грудня 1999 року та договору від 01.01.2000 року між Мінською районною державною адміністрацією міста Києва та ТОВ „Гасан”, які, на думку позивача, не скасовані та є чинними.

Посилання позивача на ст.141 Земельного кодексу України, колегія не може прийняти до уваги, оскільки її положення стосуються припинення права постійного користування, яке посвідчується державними актами та не оформлюється договором оренди.

Відповідно до ч.2 ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, право користування земельною ділянкою, яка перебуває в оренді, припиняється відповідно після закінчення строку дії договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки площею 388,8 кв.м. за адресою: пр. Оболонський, 52, укладений між Мінською районною державною адміністрацією м. Києва, правонаступником якої є Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гасан”, від 01.01.2000р. припинив свою дію 31.05.2000р.

Позивач належних доказів щодо продовження строку дії зазначеного договору, укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки суду не надав.

За таких обставин, посилання позивача на відсутність підстав припинення його права користування спірною земельною ділянкою є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся з позовними вимогами до господарського суду.

Матеріалами справи підтверджено, що надання земельної ділянки відбулося в порядку, передбаченому чинним законодавством України, згідно статей 123, 124, 125 Земельного кодексу України.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Київської міської ради від 28.12.2004р. № 1083/2493 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому  суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання зазначеного рішення недійсним.

На підставі рішення Київської міської ради від 28.12.2004р. № 1083/2493 між Київською міською радою та Оболонською районною у місті Києві радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 02.08.2005р.

Відповідно до  ч.  2  ст.   125  Земельного  кодексу   України  право  на  оренду  земельної ділянки   виникає   після   укладення   договору   оренди   і   його  державної реєстрації.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Господарські договори, відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір, згідно з ч 2 ст. 180 Господарського кодексу України, вважаєтеся укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Колегія, проаналізувавши положення оскаржуваного договору оренди, укладеного 02.08.2005р. між Київською міською радою та Оболонською районною у місті Києві радою, вважає, що відсутні правові підстави для визнання його недійсним, оскільки рішення Київської міської ради від 28.12.2004р. № 1083 2493, на основі якого було укладено договір оренди земельної ділянки, є чинним.

За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволення, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2009р. у справі №36/484 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Гасан”  – без задоволення.

2.  Матеріали справи №36/484 повернути Господарському суду   м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.