Рішення

від 23.09.2013 по справі 925/146/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 925/146/13-г

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі"

до публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка"

про стягнення 89176 грн. 04 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Дорогань О.М. за довіреністю від 11.02.2013р.;

від відповідача: Крупа Р.А. за довіреністю від 11.02.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" про стягнення 89176 грн. 04 коп., у тому числі: 58429 грн. 44 коп. тридцять процентів річних, 1299 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань та 29447 грн. 35 коп. пені.

Крім того, позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати в складі витрат на оплату послуг адвоката у сумі 1350 грн. та витрат на сплату судового збору в сумі 1790 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав на прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.03.2011р. № 14-03-2011ЛБ щодо оплати проданого позивачем відповідачу товару.

Ухвалою від 01.02.2013р. господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до розгляду і порушив провадження у даній справі.

Ухвалою від 15.03.2013р. господарський суд Черкаської області повернув без розгляду зустрічну позовну заяву публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" до товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" про визнання відсутності в останнього права вимоги за недійсним договором купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.03.2011р. № 14-03-2011ЛБ.

Ухвалою від 21.03.2013р. господарський суд Черкаської області зупинив провадження у даній справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.03.2013р. про повернення без розгляду зустрічного позову публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" і до повернення матеріалів цієї справи до господарського суду Черкаської області.

Постановою від 24.07.2013р. Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" залишив без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.03.2013р. - без змін.

10 вересня дана справа повернулася до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 12.09.2013р. господарський суд Черкаської області поновив провадження у даній справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 14 годину 30 хвилин 23.09.2013р.

Крім того, 21.03.2013р. відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі на його стороні приватного сільськогосподарського підприємства. "Веселий хутір" як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Це клопотання відповідача господарський суд залишив без задоволення як безпідставне.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що стягувана сума 30% річних нарахована позивачем не за прострочення виконання грошового зобов'язання, а за користування чужими грошовими коштами, що не є тотожними поняттями у розумінні цивільного законодавства. За твердженням відповідача позивач не мав права нараховувати пеню за прострочення оплати товару у період з 14.09.2012р. по 25.01.2013р., оскільки у цей період діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача. Також відповідач просить зменшити розмір стягуваної суми пені до 10000 грн. і вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката у сумі 1350 грн. насправді не є такими, оскільки правові послуги позивачу надавалися Бонтлабом В.В. як фізичною особою - підприємцем, а не як адвокатом.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.03.2012р. у справі №06/5026/100/2012р. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" про стягнення 271531 грн. 83 коп. встановлено, що 22.03.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" і відкритим акціонерним товариством "Племінний завод "Велика Бурімка", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Велика Бурімка", був укладений договір купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.03.2011р. № 14-03-2011ЛБ, який містить, зокрема, такі пункти:

п. 5.3. Оплата товару проводиться наступним чином:

10% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.04.2011р.;

90% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.11.2011р.

п. 8.2. За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

п. 8.3. Сторони відповідно до ст.259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного договору. Крім цього, сторони відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється протягом п'яти років.

п. 8.4. Покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

п. 8.6. Сторони згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30 % річних.

Також рішенням господарського суду Черкаської області від 29.03.2012р. у справі №06/5026/100/2012р. встановлено, що на виконання договору купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу № 14-03-2011ЛБ товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" поставило відкритому акціонерному товариству "Племінний завод "Велика Бурімка" за видатковими накладними від 28.03.2011р. №ЛБ/16-0013, від 22.04.2011р. №ЛБ/16-0025, від 04.05.2011р. №ЛБ/16-0027 та згідно з довіреностями від 29.03.2011р. №519, від 22.04.2011р. №534 і від 04.05.2011р. №538 товар на загальну суму 240483 грн. 84 коп. Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод "Велика Бурімка" свої зобов'язання за договором від 22.03.2011р. №14-03-2011ЛБ належним чином не виконало. Оплатило отриманий товар частково у сумі 24048 грн. 38 коп. Недоплата становить 216435 грн. 38 коп.

Господарський суд Черкаської області вказаним рішенням від 29.03.2012р. у справі №06/5026/100/2012 задовольнив повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" про стягнення 271531 грн. 83 коп. і стягнув з публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" 216435 грн. 46 коп. боргу, 7640 грн. 67 коп. тридцять процентів річних, нарахованих за період прострочення з 02.11.2011р. по 14.12.2011р., 3952 грн. 17 коп. пені, нарахованої за період прострочення з 02.11.2011р. по 14.12.2011р., 216 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань за листопад 2011р., 43287 грн. 09 коп. штрафу та 5430 грн. 62 коп. витрат на сплату судового збору.

Встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 29.03.2012р. у справі №06/5026/100/2012р. факти відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доведенню при вирішенні даного спору.

Після набрання рішенням господарського суду Черкаської області від 29.03.2012р у справі №06/5026/100/2012 законної сили господарський суд Черкаської області видав на виконання цього рішення наказ від 09.04.2012р.

Постановою від 24.04.2012р. державний виконавець відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції Савісько Я.О. на підставі наказу господарського суду Черкаської області від 09.04.2012р. відкрив виконавче провадження №32355383.

10 жовтня 2012р. на виконання рішень господарського суду Черкаської області від 29.03.2012р у справі №06/5026/100/2012 та від 20.02.2012р. у справі №15/5026/99/2012 з публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" було стягнуто і перераховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" в установі банку 435492 грн. 06 коп., із яких 217746 грн. 03 коп. товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" зарахувало в рахунок виконання рішення господарського суду Черкаської області від 29.03.2012р. №05/5026/100/2012, і таку ж саму суму у виконання рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2012р. у справі №15/5026/99/2012.

При цьому за рахунок отриманих на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 29.03.2012.№05/5026/100/2012 коштів у сумі 217746 грн. 03 коп. товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" погасило повністю присуджені суми інфляційних нарахувань, 30% річних, штрафу, пені і витрат на сплату судового збору, а також частково у сумі 157219 грн. 04 коп. присуджену суму боргу, непогашена частина якої після 10.10.2012р. склала 59216 грн. 42 коп. (216435 грн. 46 коп. - 157219 грн. 04 коп.).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.09.2012р.. порушено провадження у справі №04/5026/1346/2012 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника та кошти на його рахунках.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2013р. припинено провадження у справі №04/5026/1346/2012, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів та арешт на все майно і кошти на рахунках банкрута.

За прострочення оплати товару товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" нарахувало публічному акціонерного товариства "Велика Бурімка" до сплати:

- 58429 грн. 44 коп. передбачених п.8.6 договору від 22.03.2011р. № 14-03-2011ЛБ 30% річних, у тому числі: 53367 грн. 65 коп. від суми боргу 216435 грн. 46 коп. за 300 днів прострочення з 15.12.2011р. по 09.10.2012р. і 5061 грн. 79 коп. від суми боргу 59216 грн. 42 коп. за 104 дня прострочення з 10.10.2012р. по 21.01.2013р.;

- 29447 грн. передбаченої п. 8.2 договору від 22.03.2011р. № 14-03-2011ЛБ пені, у тому числі: 26903 грн. 63 коп. пені від суми боргу 216435 грн. 46 коп. за 300 днів прострочення з 15.12.2011р. 09.10.2012р. і 2543 грн. 72 коп. пені від суми боргу 59216 грн. 42 коп. за 104 дня прострочення з 10.10.2012р. по 21.01.2013р.

- 1299 грн. 25 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань від суми боргу 216435 грн. 46 коп. за період прострочення з 15.12.2011р. по 30.05.2012р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 534 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Статтею 599 Цивільного кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань за договором від 22.03.2011р. № 14-03-2011ЛБ щодо оплати позивачу вартості поставленого ним товару, тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача за час прострочення оплати товару передбачених цим договором пені та тридцяти процентів річних, а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань.

Вказані позивачем у позові суми простроченого боргу і дні прострочення відповідають фактичним сумам простроченого боргу і дням прострочення.

Стягувані суми інфляційних нарахувань і тридцяти процентів річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, вимогами законодавства та умовами договору від 22.03.2011р. № 14-03-2011ЛБ.

В силу ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач не мав права на нарахування відповідачу 4849 грн. 99 коп. пені за дні прострочення протягом дії введеного ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.09.2012р. у справі №04/5026/1346/2012 мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідача у період з 14.09.2012р. по 21.01.2013р. Решту стягуваної суми пені - 24597 грн. 36 коп. позивач нарахував правильно.

Підстави для зменшення розміру стягуваної пені передбачені ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України і ст. 233 Господарського кодексу України.

У даному випадку господарський суд таких підстав для зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені не вбачає.

Доводи відповідача про безпідставність пред'явлення позивачем до стягнення 30% річних, нарахованих внаслідок неправильного застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не за прострочення виконання грошового зобов'язання, а за користування чужими грошовими коштами, є непереконливими з огляду на те, що сторони у п. 8.6 договору від 22.03.2011р. № 14-03-посилаються саме на ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України як на правову підставу для нарахування цих процентів.

Постанова Верховного Суду України від 20.08.2013р. у справі №17/51/2012/5003, на яку відповідач вказує у відзиві на позов як на таку, що підтверджує неправильне застосування позивачем у даному випадку положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, насправді такого не підтверджує, оскільки, у ній вказується на відсутність підстав для висновку про неодинакове застосування Вищим господарським судом України у різних справах названої норми.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 58429 грн. 44 коп. - 30% річних, 24597 грн. 36 коп. пені та 1299 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1686 грн. 52 коп. витрати на сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження надання послуг адвоката Бонтлаба Василя Васильовича позивач надав: копію договору від 21.01.2013р. №20/2013 про надання адвокатських (правових) послуг, укладеного між ТОВ "Технік ЕнерджіІ" та фізичною особою-підприємцем Бонтлаб Василем Васильовичем; копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових) послуг від 28.01.2013р.; копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Бонтлаба Василя Васильовича; копію свідоцтва про право Бонтлаба В.В. на зайняття адвокатською діяльністю №3280; копію посвідчення адвоката Бонтлаб В.В.; копію платіжного доручення від 22.01.2013р. №712 на перерахування фізичній особі - підприємцю Бонтлабу В.В. 1350 грн. плати за надання адвокатських послуг згідно з договором від 21.01.2013р. №20/2013.

За оцінкою господарського суду вказані у попередньому абзаці докази свідчать про те, що Бонтлаб В. В. надавав позивачу правові послуги і отримав за це від позивача плату в сумі 1350 грн. як фізична особа - підприємець, а не як адвокат, тому ці витрати позивача не є витратами на оплату послуг адвоката у розумінні ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, а відтак не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у складі судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" (с. Велика Бурімка, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19940, ідентифікаційний код 00486818) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 35076670) - 58429 грн. 44 коп. тридцять процентів річних, 24597 грн. 36 коп. пені, 1299 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань та 1686 грн. 52 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 27.09.2013 р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко