Постанова

від 27.11.2013 по справі 925/146/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа№ 925/146/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від ТОВ «Високі Аграрні Технології» та ТОВ «Технік Енерджі» - Бантлаб В.В. (дов. №б/н від 11.02.2013 року та 07.08.2013 року);

від відповідача - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства «Велика Бурімка»

на рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року

у справі №925/146/13-г (суддя М.В. Дорошенко)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»), м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Велика Бурімка», Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Велика Бурімка,

про стягнення 89 176,04 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року ТОВ «Технік Енерджі» подало до господарського суду Черкаської області позов до ПуАТ «Велика Бурімка» яке є правонаступником ВАТ «Племінний завод «Велика Бурімка» про стягнення 89 176,04 грн., а саме: 58 429,44 грн. 30% річних, 1 299,25 грн. інфляційних та 29 447,35 грн. пені за договором купівлі-продажу №14-03-2011ЛБ на умовах відстрочення платежу від 22.03.2011 року, 1 350,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1 790,00 грн. судового збору. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача перед ним простроченої заборгованості, яка встановлена рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 року у справі №06/5026/100/2012, а тому просив суд стягнути з останнього відсотки річних, інфляційні та пеню за прострочення сплати вказаного боргу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г позовні вимоги ТОВ «Технік Енерджі» задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПуАТ «Велика Бурімка» на користь ТОВ «Технік Енерджі» 58 429,44 грн. 30% річних, 24 597,36 грн. пені, 1 299,25 грн. інфляційних нарахувань та 1 686,52 грн. витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПуАТ «Велика Бурімка» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г частково в частині стягнення 58 429,44 грн. 30% річних і прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що стягувана сума 30% річних нарахована позивачем не за прострочення виконання грошового зобов'язання, а за користування чужими грошовими коштами, що не є тотожними поняттями у розумінні цивільного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі №925/146/13-г апеляційну скаргу ПуАТ «Велика Бурімка» на рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г прийнято до провадження та призначено її розгляд на 27.11.2013 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

До початку судового засідання через 19.11.2013 року канцелярію Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Високі Аграрні Технології» надійшла заява про зміну позивача ТОВ «Технік Енерджі» на правонаступника ТОВ «Високі Аграрні Технології» у зв'язку із укладанням сторонами угоди про зміну кредитора у зобов'язанні №8/1 від 19.11.2013 року (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України).

В обґрунтування заміни позивача правонаступником ТОВ «Високі Аграрні Технології» надало суду - 1) оригінал угоди про зміну кредитора у зобов'язанні №8/1 від 19.11.2013 року; 2) оригінал акту прийому-передачі документів від 18.11.2013 року та копію повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 18.11.2013 року з доказами направлення вказаного повідомлення ПуАТ «Велика Бурімка».

Відповідно до п.1.1. угоди Первісний кредитор (TOB «Технік Енерджі»), відступає Новому кредитору (TOB «Високі Аграрні Технології») право вимоги виконання ПуАТ «Велика Бурімка» (код ЄДРПОУ 00486818), що іменується надалі «Боржник», зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих Первісним кредитором на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року, по справі №925/146/13-г, яке винесене у зв'язку з неналежним виконанням боржником договору №14-03- 2011ЛБ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 22 березня 2011 року. За даною угодою TOB «Високі Аграрні Технології» одержує право замість TOB «Технік Енерджі» вимагати від Боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. угоди.

Згідно із п. 2.1. угоди встановлено, що вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 86 012 (вісімдесят шість тисяч дванадцять) гривень 57 копійок, з яких 58 429 грн. 44 коп. тридцять процентів річних, 24 597 грн. 36 коп. пені, 1 299 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань та 1 686 грн. 52 коп. витрати на сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), TOB «Технік Енерджі», було передано TOB «Високі Аграрні Технології» перелік документів, які підтверджують права вимоги виконання Боржником обумовленого зобов'язання, про що було складено акт приймання-передачі документів від 18.11.2013 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання п.4.3. угоди TOB «Технік Енерджі» повідомило ПуАТ «Велика Бурімка» про заміну кредитора у зобов'язанні від 18.11.2013 року, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення про направлення повідомлення.

В судовому засіданні 27.11.2013 року представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутністю відповідача, надав усні заперечення проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г - без змін, підтримав раніше подану заяву ТОВ «Високі Аграрні Технології» про зміну позивача ТОВ «Технік Енерджі» на правонаступника ТОВ «Високі Аграрні Технології».

Колегія судів заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши надані ТОВ «Високі Аграрні Технології» документи, вирішила замінити позивача ТОВ «Технік Енерджі» на його правонаступника ТОВ «Високі Аграрні Технології», з огляду на наступне.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із абзацом 3 пунктом 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Крім цього, у п 1.1.4 вищевказаною постанови зазначено, що процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України стосовно прав сторін у судовому процесі.

Згідно із аб. 2 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити подану ТОВ «Високі Аграрні Технології» заяву та замінити позивача ТОВ «Технік Енерджі» у справі № 925/146/13-г його правонаступником - ТОВ «Високі Аграрні Технології».

Відповідач в судове засідання 27.11.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №0416 09995238 від 05.11.2013 року, яке було отримано уповноваженою особою відповідача 09.11.2013 року.

Оскільки, відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, колегія суддів вирішила розглядати справу за наявними матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.03.2011 року між ТОВ «Технік Енерджі» (надалі - продавець) та ВАТ «Племінний завод «Велика Бурімка», правонаступником яекого є ПуАТ «Велика Бурімка» (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №14-03-2011ЛБ (надалі - договір) (а.с. 14-16), згідно розділу 1, п.п. 2.1, 2.2 якого цей договір визначає умови купівлі-продажу насіння на умовах відстрочення платежу. Асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата товару проводиться наступним чином:

- 10 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.04.2011 року;

- 90 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.11.2011 року;

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.03.2012 року у справі №06/5026/100/2012 встановлено, що на виконання договору купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу № 14-03-2011ЛБ ТОВ «Технік Енерджі» поставило ВАТ «Племінний завод «Велика Бурімка» за видатковими накладними від 28.03.2011 року №ЛБ/16-0013, від 22.04.2011 року №ЛБ/16-0025, від 04.05.2011 року №ЛБ/16-0027 та згідно з довіреностями від 29.03.2011 року №519, від 22.04.2011 року №534 і від 04.05.2011 року №538 товар на загальну суму 240483.84 грн. ВАТ «Племінний завод «Велика Бурімка» свої зобов'язання за договором від 22.03.2011 року №14-03-2011ЛБ належним чином не виконало. Оплатило отриманий товар частково у сумі 24 048,38 грн. Недоплата становить 216 435,38 грн. (а.с. 17-21).

Господарський суд Черкаської області вказаним рішенням від 29.03.2012 року у справі №06/5026/100/2012 задовольнив повністю позов ТОВ «Технік Енерджі» до ПуАТ «Велика Бурімка» про стягнення 271 531,83 грн. та присудив до стягнення з ПуАТ «Велика Бурімка» на користь ТОВ «Технік Енерджі» 216 435,46 грн. боргу, 7 640,67 грн. 30% річних, нарахованих за період прострочення з 02.11.2011 року по 14.12.2011 року, 3 952,17 грн. пені, нарахованої за період прострочення з 02.11.2011 року по 14.12.2011 року, 216,44 грн. інфляційних нарахувань за листопад 2011 року, 43 287,09 грн. штрафу та 5 430,62 грн. витрат на сплату судового збору.

Постановою ВДВС Чорнобаївського районного управління юстиції від 24.04.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №06/5026/100, виданого 09.04.2012 року на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 29.03.2012 року у справі №06/5026/100/2012 (а.с. 22).

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як свідчать матеріали справи та стверджує ТОВ «Технік Енерджі», в результаті проведення виконавчий дій 10.10.2012 року на виконання рішень господарського суду Черкаської області від 29.03.2012 року у справі №06/5026/100/2012 та від 20.02.2012 року у справі №15/5026/99/2012 з ПуАТ «Велика Бурімка» було стягнуто і перераховано на рахунок ТОВ «Технік Енерджі» в установі банку 435 492,06 грн., із яких 217 746,03 грн. ТОВ «Технік Енерджі» зарахувало в рахунок виконання рішення господарського суду Черкаської області від 29.03.2012 року №05/5026/100/2012, і таку ж саму суму у виконання рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2012 року у справі №15/5026/99/2012. При цьому за рахунок отриманих на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 29.03.2012 року №05/5026/100/2012 коштів у сумі 217 746,03 грн. ТОВ «Технік Енерджі» погасило повністю присуджені суми інфляційних нарахувань, 30% річних, штрафу, пені і витрат на сплату судового збору, а також частково у сумі 157 219,04 грн. присуджену суму боргу, непогашена частина якої після 10.10.2012 року склала 59 216,42 грн. (216 435,46 грн. - 157 219,04 грн.).

Такі дії ТОВ «Технік Енерджі» відповідають положенням ст. 534 Цивільного кодексу України.

Вказані обставини підтверджено відповідними платіжними дорученнями, в призначеннях платежів яких зазначено сплату відповідачем коштів одночасно за двома рішеннями суду (а.с. 24-29).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ТОВ «Технік Енерджі» зазначило, що станом на 21.01.2013 року відповідач повністю не розрахувався з ним товар (з урахуванням сплати 217 746,03 грн. в межах виконавчого провадження), отриманий за договором купівлі-продажу №14-03-2011ЛБ від 22.03.2011 року, що встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 29.03.2012 року у справі №06/5026/100/2012 та не потребує повторного доведення.

За розрахунком ТОВ «Технік Енерджі», який прийнято судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, борг відповідача перед ТОВ «Технік Енерджі» за рішенням господарського суду Черкаської області від 29.03.2012 року у справі №06/5026/100/2012 становить: 216 435,46 грн. боргу, 7 640,67 грн. 30% річних, 3 952,17 грн. пені, 216,44 грн. інфляційних нарахувань, 43 287,09 грн. штрафу та 5 430,62 грн. витрат на сплату судового збору. В свою чергу, відповідачем сплачено 217 746,03 грн., а ТОВ «Технік Енерджі» в першу чергу зараховано 60 526,99 грн., яка була плачена 10.10.2012 року, до яких входить інфляційні збитки, 30% річних, штраф, пеня та судові витрати.

Отже, не сплаченою залишилася частина основного боргу у сумі 59 216,42 грн. (216 435,46 грн. (борг) - 157 219,04 (залишок суми від 217 476,03 грн., яка була сплачена 11.01.2013 року) = 59 216,42 грн.

На підставі наведеного, ТОВ «Технік Енерджі» нарахувало відповідачу 58 429,44 грн. передбачених п. 8.6 договору від 22.03.2011 року № 14-03-2011ЛБ 30% річних, у тому числі: 53 367,65 грн. від суми боргу 216 435,46 грн. за 300 днів прострочення з 15.12.2011 року по 09.10.2012 року та 5 061,79 грн. від суми боргу 59 216,42 грн. за 104 дня прострочення з 10.10.2012 року по 21.01.2013 року;

Судом першої інстанції позов в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «Технік Енерджі» 58 429,44 грн. 30% річних задоволено. Однак, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.6 договору сторони, згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, дійшли згоди, що покупець (в ПуАТ «Велика Бурімка») у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця (ТОВ «Технік Енерджі») сплачує на користь останнього 30 % річних.

Колегія суддів, проаналізувавши п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 8.6 договору, дійшла до висновку про те, що ТОВ «Технік Енерджі» при нарахуванні на суму боргу відповідача 30% річних, фактично застосувало їх не як за прострочення виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України), а як за користування коштами продавця (ст. 536 Цивільного кодексу України), що не є тотожними поняттями в розумінні цивільного законодавства.

При цьому, відповідальність за користування чужими коштами носить іншу правову природу відповідно до сукупності ст. 536, ст. 692 Цивільного кодексу України та підлягає окремому самостійному захисту, як порушене право.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року у справі №17/51/2012/5003 та у Постанові Верховного суду України у справі від 20.08.2013 року №17/51/2012/5003.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про неправомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь ТОВ «Технік Енерджі» 58 429,44 грн. грн. 30% річних.

Також, ТОВ «Технік Енерджі» заявлено до стягнення 1 299,25 грн. інфляційних втрат на суму боргу 216 435,46 грн. за період з 15.12.2011 року по 30.05.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 1 299,25 грн. інфляційних втрат. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки інфляційних втрат, здійснені позивачем, прийняті місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Також, згідно п.п. 8.2-8.3 договору у випадку прострочення виконання зобов'язання покупець (відповідач) зобов'язаний сплатити на користь продавця (позивач) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. Сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного договору. Крім цього сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється протягом п'яти років.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі вказаних положень договору та законодавства України, ТОВ «Технік Енерджі» нарахувало відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка становить 29 447,35 грн., з яких 26 903,63 грн. пені від суми боргу 216 435,46 грн. за 300 днів прострочення з 15.12.2011 року по 09.10.2012 року та 2 543,72 грн. пені від суми боргу 59 216,42 грн. за 104 дня прострочення з 10.10.2012 року по 21.01.2013 року. За перерахунком суду першої інстанції сума пені, який підлягає до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Технік Енерджі», становить 24 597,36 грн.

При цьому, на переконання колегії суддів, при перерахунку суми пені судом першої інстанції вірно враховано положення ст. ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та той факт, що у період з 14.09.2011 року по 25.01.2013 року господарським судом Черкаської області розглядалась справа №04/5026/1346/2012 про визнання відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Велика Бурімка» банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відтак, нарахування ТОВ «Технік Енерджі» пені у період дії такого мораторію (у період з 14.09.2011 року по 25.01.2013 року) є безпідставним.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з приводу відмови у задоволення вимог ТОВ «Технік Енерджі» про стягнення 1350,00 грн. за надані адвокатські послуги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

До матеріалів справи, в якості доказу надання послуг адвокатом Бонтлабом Василем Васильовичем позивач надав: копію договору від 21.01.2013 року №20/2013 про надання адвокатських (правових) послуг, укладеного між ТОВ «Технік Енерджі» та фізичною особою-підприємцем Бонтлаб Василем Васильовичем; копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових) послуг від 28.01.2013 року; копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Бонтлаба Василя Васильовича; копію свідоцтва про право Бонтлаба В.В. на зайняття адвокатською діяльністю №3280; копію посвідчення адвоката Бонтлаб В.В.; копію платіжного доручення від 22.01.2013 року №712 на перерахування фізичній особі - підприємцю Бонтлабу В.В. 1350 грн. плати за надання адвокатських послуг згідно з договором від 21.01.2013 року №20/2013.

Як визначено пунктом 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежною професійною діяльністю є участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Статус адвоката характеризується певними елементами, зокрема, права і обов'язками, які перебувають у нерозривному взаємозв'язку. Так, право адвоката представляти за плату інтереси довірителя, пов'язано із можливістю довірителя віднеси плату за послуги адвоката до судових витрат. При цьому адвокат має отримати таку суму гонорару.

Виходячи зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокати не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Їх діяльність відповідно віднесена до незалежної діяльності.

Надані докази свідчать про те, що Бонтлаб В. В. надавав ТОВ «Технік Енерджі» правові послуги і отримав за це від ТОВ «Технік Енерджі» плату в сумі 1350,00 грн. як фізична особа - підприємець, а не як адвокат, тому ці витрати позивача не є витратами на оплату послуг адвоката у розумінні ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таки чином, колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції про те, що вимоги ТОВ «Технік Енерджі» про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката не підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г в частині стягнення 58 429,44 грн. 30% річних та приймає в цій частині нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 58 429,44 грн. грн. 30% річних. В решті рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 25, 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, 28-А; ідентифікаційний код 36376609) про заміну сторони (позивача), по справі №925/146/13-г, задовольнити.

2. Замінити сторону (позивача) по справі №925/146/13-г - товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, 28-А; ідентифікаційний код 35076670) його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, 28-А; ідентифікаційний код 36376609).

3. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Велика Бурімка» на рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г задовольнити у повному обсязі.

4. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г скасувати в частині стягнення 58 429,44 грн. 30% річних.

5. Прийняти в цій частині нове рішення суду, яким в задоволенні позову про стягнення 58 429,44 грн. 30% річних відмовити.

6. В решті рішення господарського суду Черкаської області від 23.09.2013 року у справі №925/146/13-г залишити без змін.

7. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Велика Бурімка» (село Велика Бурімка, Чонобаївський район, Черкаська область; ідентифікаційний код 00486818) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, 28-А; ідентифікаційний код 36376609) 24 597 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 36 коп. пені, 1 299 (одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять) грн. 25 коп. інфляційних нарахувань та 517 (п'ятсот сімнадцять) грн. 93 коп. судового збору за подання позову.

8. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, 28-А; ідентифікаційний код 36376609) на користь публічного акціонерного товариства «Велика Бурімка» (село Велика Бурімка, Чонобаївський район, Черкаська область; ідентифікаційний код 00486818) 860 (вісімсот шістдесят) 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

9. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.

10. Справу №925/146/13-г повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді В.Г. Суховий

М.Г. Чорногуз