Постанова

від 26.12.2006 по справі 20-9/012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-9/012

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 грудня 2006 р.                                                                                   № 20-9/012  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро морської техніки”, м. Севастополь,

на рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2006

зі справи № 20-9/012

за позовом державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” (далі –ДП “ЦКБ “Чорноморець”), м. Севастополь,

до товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро морської техніки” (далі –ТОВ “КБ морської техніки”),

       товариства з обмеженою відповідальністю “Севморверфь” (далі –ТОВ “Севморверфь”), м. Севастополь,

про відновлення авторських прав та стягнення компенсації,

за участю представників сторін:

ДП “ЦКБ “Чорноморець” – не з'явився,

ТОВ “КБ морської техніки” –Борисова О.В.,

ТОВ “Севморверфь” – Михайленко Т.С.,

ВСТАНОВИВ:

ДП “ЦКБ “Чорноморець” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом (з урахуванням наявних змін) про стягнення з кожного з двох відповідачів по 5 925 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та накладення на них штрафу відповідно до частини третьої статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі –Закон).

Рішенням названого суду від 21.02.2006 (колегія суддів у складі: Рибіна С.А. –головуючий суддя, судді Гоголь Ю.М., Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2006 (колегія суддів у складі: Лисенко В.А. –головуючий суддя, судді Антонова І.В., Котлярова О.Л.), позов задоволено частково: з ТОВ “КБ морської техніки” стягнуто на користь позивача 17 500 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 1 750 грн. штрафу в доход державного бюджету України; в іншій частині позову відмовлено. Судові рішення мотивовано порушенням ТОВ “КБ морської техніки” майнових авторських прав ДП “ЦКБ “Чорноморець”.

Додатковою постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 (колегія суддів у складі: Лисенко В.А. –головуючий суддя, судді Антонова І.В., Котлярова О.Л.) з ТОВ “КБ морської техніки” стягнуто на користь ДП “ЦКБ “Чорноморець” 8 894,40 грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою вартості проведеної судової експертизи.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ “КБ морської техніки” просить рішення місцевого суду від 21.02.2006, постанову суду апеляційної інстанції від 09.10.2006 та додаткову постанову апеляційного суду від 10.10.2006 скасувати в частині задоволення вимог позивача про стягнення компенсації і накладення штрафу, а також в частині стягнення судових витрат та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Своє прохання скаржник мотивує посиланням на порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.    

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неодержанням копії касаційної скарги та одержанням ухвали Вищого господарського суду України від 13.12.2006 про призначення розгляду касаційної скарги лише 25.12.2006.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення цього клопотання.

Касаційною інстанцією зазначене клопотання відхилено з огляду на те, що: до касаційної скарги додано докази направлення її копії позивачеві 24.11.2006; згадану ухвалу Вищого господарського суду України направлено сторонам 14.12.2006 і доказів її одержання лише 25.12.2006 позивачем не подано; позивач не заявляв клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; клопотання про відкладення розгляду справи подано безпосередньо до Вищого господарського суду України 26.12.2006 і не містить відомостей щодо неможливості явки в судове засідання в призначений час представника ДП “ЦКБ “Чорноморець”; явка представників сторін не є обов'язковою.    

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників відповідачів, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:

- ДП “ЦКБ “Чорноморець” є власником майнових авторських прав на теоретичне креслення судна “Теоретический чертеж 50330.360060.011ТЧ” (далі –Твір), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 27.04.2004 № 9921;

- ТОВ “КБ морської техніки” на виконання умов договору з ТОВ “Севморверфь” виконало теоретичні креслення судна та при цьому використало Твір, що підтверджується висновком технічної експертизи теоретичних креслень від 09.09.2005 та висновком повторної судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності від 02.08.2006 № 24;

- ТОВ “КБ Морської техніки” використало Твір без необхідного для цього дозволу позивача як власника відповідних майнових прав;

- докази неправомірного використання Твору ТОВ “Севморверфь” відсутні.

Причиною даного спору є питання щодо порушення майнових авторських прав позивача.

Відповідно до статті 11 Закону авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.  

Згідно з статтею 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною третьою статті 15 Закону встановлено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти певні дії, в тому числі: переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо та інші.

Відповідно до пункту “г” частини першої статті 52 Закону суб'єкт авторського права може вимагати виплати йому компенсації, тоді як згідно з пунктом “г” частини другої цієї статті суд має право постановити рішення про виплату компенсації,  що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

На підставі частини третьої статті 52 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу в розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Отже, попередні судові інстанції, встановивши факт порушення прав ДП “ЦКБ “Чорноморець” внаслідок протиправного використання ТОВ “КБ морської техніки” Твору, майнові авторські права на який належать позивачеві, з урахуванням фактичних обставин даної справи прийняли правомірне рішення про часткове задоволення позову шляхом стягнення з ТОВ “КБ морської техніки” 17 500 грн. компенсації та 1 750 грн. штрафу.

При цьому як місцевий, так і апеляційний господарський суди з дотриманням приписів статей 42, 43, 43 ГПК України дали необхідну оцінку не лише висновку технічної експертизи теоретичних креслень від 09.09.2005 та висновку повторної судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності від 02.08.2006 № 24, але й документам, на які посилається скаржник, - листу Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова від 07.10.2005 № 65-11/2266 та висновку експертизи об'єктів авторського права від 07.02.2006 № 16, які ними було відхилено з мотивів, викладених у судових рішеннях зі справи. Водночас зміст зазначених листа від 07.10.2005 № 65-11/2266 та висновку від 07.02.2006 № 16 апеляційним судом було визнано підставою для призначення повторної судової експертизи, висновок якої від 02.08.2006 № 24 ним покладено в основу прийнятого рішення.

У свою чергу, касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Про неприпустимість переоцінки касаційною інстанцією доказів (зокрема, висновків експертів) зазначено й у постанові Верховного Суду України від 17.10.2006 зі справи № 14683/6-05 (н.р. 6823/9-92).

Розподіл судових витрат згідно з додатковою постановою апеляційного суду від 10.10.2006 відповідає приписам пункту 2 частини першої статті 88 ГПК України.

Отже, рішення попередніх судових інстанцій зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2006 та додаткову постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 зі справи № 20-9/012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро морської техніки” –без задоволення.

Суддя                В.Селіваненко

Суддя                 І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                 Б.Львов