Ухвала

від 30.07.2013 по справі 1016/2285/12

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2013 року Справа № 1016/2285/12

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Левківському С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, Приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстави позову, просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№415342, виданий 17.03.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області на ім'я відповідача ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 6,3792 га., розташовану на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222784700:02:001:0029 (далі - спірна земельна ділянка); визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, укладений 01.04.2008 року між відповідачами, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №203898, виданий 08.05.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області на ім'я відповідача ОСОБА_2, на спірну земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, він є єдиним спадкоємцем її майна. До складу спадкової маси повинна була увійти спірна земельна ділянка, яка належала ОСОБА_5, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №099581, виданий 29.03.2007 року. Однак, на момент смерті матері позивача, на спірну земельну ділянку були виготовлені державні акти на відповідача ОСОБА_3, а в подальшому на відповідача ОСОБА_2, у зв'язку з чим спірна земельна ділянка до складу спадкової маси не увійшла, а позивач був позбавлений права на отримання її у спадщину. З метою захисту своїх прав як спадкоємця та у зв'язку з відсутністю законних підстав набуття права власності у відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В своїй письмовій заяві представник позивача просив слухати справу у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити з підстав зазначених у заяві про зміну підстави позову, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_3, та ОСОБА_2, про час і дату судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися. Від представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_6, надійшло клопотання до суду про відкладення розгляду справи, однак суд дане клопотання визнає необґрунтованим та його відхиляє, оскільки неявка представника в судове засідання не тягне за собою відкладення розгляду справи. Від відповідачів ОСОБА_7, та ОСОБА_3, жодних клопотань чи заяв не надходило.

Треті особи в судове засідання представників не направили, письмово повідомили суд про можливість розгляду справи за їх відсутності.

З урахуванням наведеного суд ухвалив розглянути справу заочно на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя мати позивача ОСОБА_5, набула у власність земельну ділянку площею 6,3792 га., кадастровий номер 3222784700:700:02:001:0029, розташовану на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області на підставі розпорядження Макарівської райдержадміністрації від 22.02.2007 року №134, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №099581, виданого 29.03.2007 року.

Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті його матері ОСОБА_5, який спадщину прийняв у встановленому порядку, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Київської області від 14.05.2013 року.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05.12.2007 року по справі №2-2153 за 2007 рік за позовом ОСОБА_3, до ОСОБА_5, про звернення стягнення на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_3, було визнано право власності на спірну земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаного судового рішення на ім'я ОСОБА_3, Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області був виданий державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЖ№415342, від 17.03.2008 року.

01.04.2008 року між ОСОБА_3, та ОСОБА_2, був укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №2056, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 Право продажу ОСОБА_3, як продавець, підтвердив саме Державним актом на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЖ№415342, виданим 17.03.2008 року на підставі рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.12.2007 року.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.04.2008 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_2, та ОСОБА_3, Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області був виданий державний акт серії ЯЖ №203898, від 08.05.2008 року на право власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.10.2009 року по справі №22ц-3210/2008 рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.12.2007 року, скасоване, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції, де ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 10.01.2011 року позов ОСОБА_3, до ОСОБА_1, як правонаступника ОСОБА_5, залишений без розгляду.

З вище зазначених судових рішень вбачається, що рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.12.2007 року, що було підставою для оформлення державного акту про право власності на спірну земельну ділянку на ім'я відповідача ОСОБА_3, скасоване, тобто відпала правова підстава видачі вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку, а відтак відповідач ОСОБА_3, не набував у власність спірну земельну ділянку на законних підставах.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ст. 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 125 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, одним із способів захисту порушеного права власності на земельну ділянку є визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки.

З досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що оскільки рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.12.2007 року, як підстава для видачі правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку скасовано, ОСОБА_3, права власності на спірну земельну ділянку не набував, а тому державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЖ№415342, на ім'я відповідача ОСОБА_3, виданий 17.03.2008 року є недійсним з моменту його видачі.

Разом із тим, оскільки ОСОБА_3, права власності на спірну земельну ділянку на підставах, визначених законодавством не набув, право розпоряджатися земельною ділянкою він відповідно не мав.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положення ч. 1 ст. 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

В силу положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 01.04.2008 року, укладений між відповідачами ОСОБА_3, та ОСОБА_2, підлягає визнанню недійсним з вищезазначених підстав, як і підлягає визнанню недійсним державний акт серії ЯЖ №203898, виданий 08.05.2008 року на ім'я ОСОБА_2, що був виданий на підставі вказаного договору.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3, та ОСОБА_2, підлягають стягненню судові витрати на користь позивача у розмірі з кожного по 160,95 грн., сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 212-215, 223-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, Приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№ 415342, виданий 17.03.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 6,3792 га., розташовану на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222784700:02:001:0029.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,3792 га., розташованої на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222784700:02:001:0029, укладений 01.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №2056.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №203898, виданий 08.05.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,3792 га., розташовану на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222784700:02:001:0029.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 160,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 160,95 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідачів судом, що його ухвалив, протягом 10 днів з дня одержання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачами до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня одержання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили в загальному порядку, встановленому ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир