Ухвала

від 23.09.2013 по справі 2а-15884/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2013 р. м. Київ К/800/28123/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Ястреб П.М.,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013

у справі № 2а-15884/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0005472204 від 03.07.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Оріон Лідер" за період з жовтня по грудень 2011 року, складено акт № 377/22-4/37591039 від 14.06.2012, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.6, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 132 656,00 грн., в тому числі: за жовтень 2011 у сумі 544 891 грн., за грудень 2011 у сумі 587 765 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005472204 від 03.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 415 820,00 грн., в тому числі 1 132 656,00 грн. - за основним платежем та 283 164,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суди попередніх інстанцій, враховуючи обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2012 щодо встановлення відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг), а також, встановивши певні невідповідності у документах первинного обліку, дійшли висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0005472204 від 03.07.2012.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2011 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Оріон Лідер» (Постачальник) було укладено договір постачання № 290711, за умовами якого ТОВ «Оріон Лідер» поставляє та передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар (програмне забезпечення, аппаратно-програмний комплекс, ліцензійне програмне забезпечення, програмне забезпечення операційних систем).

На підтвердження факту здійснення господарських операцій згідно вказаного договору, судом першої інстанції були витребувані від позивача копії договору постачання, податкових та видаткових накладних, договору суборенди нежилих приміщень. Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили, що вказані документи не містять відомості про особу, яка здійснювала поставку товару та місце розвантаження товару.

Однак, колегією суддів слід зазначити, що в п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України № 969 від 21.12.10 року, наведений перелік обов'язкових реквізитів та даних, які повинні вказуватися у податкових накладних. Також, відповідно до п. 2 та п. 5 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ, і податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи податкових та видаткових накладних, вони виписані суб'єктом господарювання - ТОВ «Оріон Лідер», якому присвоєний індивідуальний податковий номер платника ПДВ, із заповненням всіх реквізитів.

Крім того, відповідні умови поставки товару передбачені договором постачання від 29.07.2011, а саме п. 4.1 (СРТ Київ склад покупця). Також, в матеріалах справи міститься копія договору суборенди нежилих приміщень від 01.06.2011, укладеного між позивачем та ТОВ "Вектор - М", відповідно до якого позивач набув права користування нежилим приміщенням за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний 95-Е.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій з поставки товарів, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль