Постанова

від 30.09.2013 по справі 911/1408/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Справа № 911/1408/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С. (доповідача у справі), суддів:Бернацької Ж.О., Палія В.В., за участю представників від: позивачаМартюшенко С.В., представник, відповідачаНазаров І.О., представник, третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "САВХОЗ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 у справі№ 911/1408/13 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САВХОЗ" доПублічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, 1. Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області, 2. Чадій Анатолій Володимирович, 3. Григоренко Ріта Степанівна, 4. Ємець Михайло Омелянович, 5. Максименко Микола Васильович, 6. Максименко Галина Василівна, 7. Панченко Ольга Миколаївна, 8. Шевченко Микола Миколайович, провизнання права користування земельними ділянками,

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 26.09.2013 року №05-05/1234 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Кривда Д.С. - головуючий, судді, Бернацька Ж.О., Палій В.В. для розгляду касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 у справі № 911/1408/13 господарського суду Київської області.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВХОЗ" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області, Чадій А.В., Григоренко Р.С., Ємець М.О., Максименка М.В., Максименко Г.В., Панченко О.М., Шевченка М.М. про визнання права користування ТОВ "САВХОЗ" земельною ділянкою, кадастровий №3221486000:02:003:0035, загальною площею 2,27га, згідно Договору оренди земельної ділянки №302 від 27.04.2006 року, укладеного з громадянином Чадій Анатолієм Володимировичем; земельною ділянкою, кадастровий №3221486001:01:026:0002, загальною площею 3,86га, згідно Договору оренди земельної ділянки №317 від 27.04.2006 року, укладеного з громадянкою Григоренко Рітою Степанівною; земельною ділянкою, кадастровий №3221486000:02:003:0036, загальною площею 3,40га, згідно Договору оренди земельної ділянки №322 від 27.04.2006 року, укладеного з громадянином Ємець Михайлом Омеляновичем; земельною ділянкою, кадастровий №3221486000:02:003:0034, загальною площею 3,40га, згідно Договору оренди земельної ділянки №302 від 27.04.2006 року, укладеного з громадянином Максименко Миколою Васильовичем; земельною ділянкою, кадастровий №3221486000:02:003:0033, загальною площею 3,40га, згідно Договору оренди земельної ділянки №325 від 27.04.2006 року, укладеного з громадянкою Максименко Галиною Василівною; земельною ділянкою, кадастровий №3221486000:03:002:0062, загальною площею 3,41га, згідно Договору оренди земельної ділянки №327 від 27.04.2006 року, укладеного з громадянкою Панченко Ольгою Миколаївною; земельною ділянкою, кадастровий №3221486000:03:008:0008, загальною площею 3,88га, згідно Договору оренди земельної ділянки №340 від 27.04.2006 року, укладеного з громадянином Шевченко Миколою Миколайовичем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2013 року (суддя Скутельник П.Ф.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року (судді: Федорчук Р.В. - головуючий, Куксов В.В., Майданевич А.Г.), позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САВХОЗ" повернуто позивачу без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "САВХОЗ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову у справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяву на підставі ст.58 та п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що кожен з вказаних договорів оренди земельної ділянки регулює самостійні договірні правовідносини між позивачем та іншими незалежними один від одного суб'єктами, у зв'язку з чим сумісний розгляд заявлених вимог може утруднити розгляд справи. З огляду на вказане позивачу слід звертатися відносно визнання права користування земельною ділянкою окремо за кожним з договорів оренди земельної ділянки.

Вищий господарський суд України не може погодитися із такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви. Пунктом 5 названої статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог визначаються статтею 58 ГПК України, згідно зі змістом якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

В п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Також, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно являють собою однаковий спосіб захисту права; мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення; обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

В даному випадку місцевий господарський суд помилково вказав про те, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог по різних договорах утруднить вирішення спору. При цьому господарським судом не взято до уваги однорідність позовних вимог, а в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не зазначено, чим саме розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору, що не було виправлено судом апеляційної інстанції, який підтримав ухвалу суду першої інстанції.

Враховуючи юридичну природу наведених в позовній заяві договорів, об'єднання позовних вимог за такими договорами є можливим і не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, тому, що вимоги про визнання права користування земельними ділянками пред'явлені до одного відповідача і є однорідними.

Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Таким чином, касаційна інстанція вважає, що оскаржувані у справі ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САВХОЗ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 та ухвалу господарського суду Київської області від 15.04.2013 року у справі №911/1408/13 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий Д.Кривда

Судді Ж.Бернацька

В.Палій