Ухвала

від 16.09.2013 по справі 2/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ         УХВАЛА        про призначення справи до розгляду "16" вересня 2013 р.                                                             справа № 2/240 За позовом Спільного українсько-румунського підприємства “БукРомкарбід” до Державної  податкової  інспекції  у м. Чернівці визнання нечинними  податкових повідомлень-рішень від 05.09.2007 № 000497231/0 та №  000496231/0                                                                                                          Суддя А. Д. Паскарь СУТЬ СПОРУ: Спільне українсько-румунське підприємство “Бук-Ромкарбід”, м. Чернівці, звернулось з позовом до Державної податкової  інспекції у м. Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 000497231/0 від 05.09.2007, яким донараховано ПДВ в сумі 107590 грн., та № 000496231/0 від 05.09.2007, яким донараховано податок на прибуток в сумі 31126,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в акті перевірки не викладено всі суттєві обставини (не відображено чи встановлені, чи не встановлені винні особи). Якщо винні особи встановлені, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 за № 116 “Про  затвердження  Порядку  визначення  розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”розмір заподіяних збитків від розкрадання, нестачі, знищення чи псування матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей, зменшеною на суму фактичного зносу, що не перевищує 50 відсотків балансової вартості з урахуванням індексів інфляції відповідного розміру податку на додану вартість та акцизного збору з підакцизних товарів і добутком цих величин на коефіцієнт два. Отже, оскільки визначення належного до відшкодування розміру збитків проводиться із врахуванням суми податку на додану вартість, то така операція вважається оподаткованою податком на додану вартість, і немає жодної  підстави для відсторнування віднесених до податкового кредиту сум при придбанні товарно-матеріальних цінностей, що виявились у нестачі чи розкраденими. Оскільки  у випадку нестач чи розкрадань підприємство не укладало будь-яких договорів цивільно-правового характеру на передачу прав власності щодо товарів, які виявилися в нестачі чи розкраденими, то першою з подій слід вважати надходження коштів на погашення завданих збитків, а не факт виявлення нестачі. Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у його письмових запереченнях на позовну заяву. Постановою господарського суду Чернівецької області від 14.02.2008 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2010 зазначені судові рішення у справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2010 справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області як помилково надіслану на їхню адресу. Розгляд справи доручено судді Паскарю А. Д. У судовому засіданні, яке відбулося 23.06.2010, у відповідності до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву до 24.06.2010. До початку судового засідання представник позивача заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення у встановленому порядку кримінальної справи № Я-060719, порушеної прокурором Шевченківського району м. Чернівці 22.07.2005 згідно частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України за фактом привласнення товарно-матеріальних цінностей вчиненого матеріально-відповідальними особами позивача. Ухвалою суду від 06.05.2005 провадження у справі було зупинено до вирішення у встановленому порядку кримінальної справи № Я-060719, порушеної прокурором Шевченківського району м. Чернівці 22.07.2005 згідно частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України за фактом привласнення товарно-матеріальних цінностей вчиненого матеріально-відповідальними особами позивача. Не погоджуючись з цією ухвалою, відповідач подав до Львівського апеляційного адміністративного суду України апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду України від 05.09.2012 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернівецької області від 24.06.2010 про зупинення провадження залишено без змін. 16 липня 2013 року Державна податкова інспекція в м. Чернівці звернулась із клопотанням про поновлення провадження у справі, в якому просить суд витребувати інформацію про стан розгляду кримінальної справи №Я-060719 та при наявності процесуальних документів, їх копії із прокуратури Шевченківського району м. Чернівці. Враховуючи, що відповідно до частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження та продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено. За таких обставин суд дійшов висновку, що провадження слід поновити, а справу призначити до розгляду в судовому засіданні. На підставі викладеного, керуючись статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд У Х В А Л И В : 1.          Поновити провадження у справі. 2.          Розгляд справи призначити на 03  жовтня  2013 року на 10 годину в приміщенні господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, за участю представників сторін. Суддя                                                          А. Паскарь