Постанова

від 26.09.2013 по справі 2а-1670/5914/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/24246/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Олендер І.Я. , Рецебуринський Ю.Й. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ТОВ "Автодім Полтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду 12.02.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013р. у справі за позовом ТОВ "Автодім Полтава" до Державної виконавчої служби України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодім Полтава" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач), в якому просило суд скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.08.2012р. в сумі 1821475,55 гривень у виконавчому провадженні ВП №31882734.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного аміністративного суду від 04.04.2013р., у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами при прийнятті оскаржуваних рішень норм матеріального та процесуального права, представник позивача просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

На переконання представника позивача, вирішуючи спір, суди прийшли до помилкового висновку про дотримання відповідачем норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження і, як наслідок, про наявність підстав для винесення постанови від 09.08.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1821475,55 гривень.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги у його відсутності, представником відповідача у запереченні на касаційну скаргу клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не заявлено, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах касаційної скарги рішення судів першої та апеляційної інстанції доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.02.2011р. стягнуто з ТОВ "Автодім Полтава" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення заборгованості за Генеральною кредитною угодою №010/05-2/2450 від 29.11.2007р. грошові кошти в сумі 18 189 764 грн 53 коп., у тому числі: основна заборгованість за кредитом - 13 594 996 грн, заборгованість за процентами - 3 835 962 грн 68 коп., пеня за порушення строків погашення кредиту - 452 474 грн 07 коп., пеня за порушення строків погашення процентів - 306 331 грн 78 коп., судові витрати 24 761 грн 79 коп. - державне мито, 229 грн 20 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.03.2011р. Господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання рішення №8/148.

28.03.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Гречухом О.Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31882734 по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області №8/148 від 11.03.2011р., якою боржнику встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду, що обчислюється з моменту винесення (отримання) такої постанови. Дана постанова направлена 09.04.2012 року разом із супровідним листом №12-0-35-515/5-9 на адресу боржника, що зазначена Господарським судом Полтавської області у наказі про примусове виконання рішення від 11.03.2011 року - вул. Леніна, б. 91, к. 27, м. Полтава, однак повернута із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

14.06.2012 р. відповідачем разом із супровідним листом №12-0-35-515/5-9 на адресу боржника - вул. Серьогіна, б.2, м. Полтава, повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2012 року, яка повернулась до відправника із зазначенням причини невручення "відмова адресата від одержання кореспонденції".

17 липня 2012 року ТОВ "Автодім Полтава" з метою виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21 лютого 2011 року по справі №8/148 уклало з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" мирову угоду, за якою товариство зобов'язувалось сплатити до 20 липня 2012 року 10000000,00 гривень, а Банк відмовлявся від стягнення залишку боргу.

18 липня 2012 року ТОВ "Автодім Полтава" добровільно, відповідно до умов мирової угоди від 17 липня 2012 року, повністю виконало умови мирової угоди, сплативши в рахунок погашення заборгованості Банку 10 000 000, 00 гривень.

В той же день мирова угода разом із заявою була подана на затвердження до господарського суду Полтавської області, який 30 серпня 2012 року затвердив мирову угоду між ТОВ "Автодім Полтава" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 17 липня 2012 року.

Факт повного виконання рішення суду підтверджується довідкою від 07 серпня 2012 року №017-120-1/6359, виданою Полтавською обласною дирекцією ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

У зв`язку з невиконання в добровільному порядку постанови господарського суду 09.08.2012р. старшим державним виконавцем Гречухом О.Я. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 821 475 грн 55 коп., яку позивач отримав 07.09.2012р.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що державний виконавець належним чином виконав вимоги ч.1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки надіслав боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом, а боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Суди також зробили висновок про законність постанови про стягнення виконавчого збору з тих підстав, що від моменту підписання мирової угоди, коли позивачу стало відомо про існування виконавчого провадження, до моменту затвердження мирової угоди пройшло більше семи днів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-14 (далі - Закон №606-14) визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно положень статті 1 Закону №606-14 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 статті 25 Закону №606-14 визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 28 Закону №606-14 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з ч. 1 статті 31 Закону №606-14 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, починаючи виконувати рішення, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання (стаття 30 Закону). Згідно з пунктом 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, постанова про стягнення виконавчого збору, зокрема, виноситься після завершення добровільного строку та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

Аналіз згаданих положень Закону №606-14 та Інструкції про проведення виконавчих дій дає підстави вважати, що державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення, але до початку здійснення примусового заходу, зокрема звернення стягнення на кошти боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31882734 по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області №8/148 від 11.03.2011р., якою боржнику встановлено 7- денний строк для добровільного виконання рішення суду, що обчислюється з моменту винесення (отримання) такої постанови.

Дана постанова 09.04.2012р. разом із супровідним листом №12-0-35-515/5-9 направлена на адресу боржника - ТОВ "Автодім Полтава", що зазначена Господарським судом Полтавської області у виконавчому документі - наказі про примусове виконання рішення від 11.03.2011р. - вул. Леніна, б. 91, к. 27, м. Полтава, однак повернута із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи зміну місцезнаходження боржника, 14.06.2012р. державним виконавцем на адресу боржника - вул. Серьогіна, б.2, м. Полтава, повторно направлена постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2012р., яка повернулась до відправника із зазначенням причини невручення "відмова адресата від одержання кореспонденції".

В ході розгляду справи судами встановлено, що ТОВ «Автодім Полтава» не отримувало постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 березня 2012 року.

Так, вперше державний виконавець направив постанову про відкриття виконавчого провадження не за тією адресою, де було зареєстроване товариство і поштове відправлення повернулось у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Постанову про відкриття виконавчого провадження, направлену державним виконавцем 14 червня 2012 року боржнику за адресою м. Полтава, вул. Серьогіна, 2А, не було доставлено ТОВ "Автодім Полтава" відповідно до вимог Порядку доставки поштових відправлень та умов договору з УДППЗ "Укрпошта".

Порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам, відповідно до п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 5 березня 2009 року, визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.

Наявні у справі докази свідчать, що 28 жовтня 2011 року ТОВ «Автодім Полтава» уклало з УДППЗ "Укрпошта" договір №0843 на доставляння поштових відправлень, яким були визначені особи відповідальні у товаристві за прийняття кореспонденції.

Відповідно до п. 2.2.2. вказаного договору в 2012 році особами, які відповідали у ТОВ "Автодім Полтава" за прийняття поштової кореспонденції від УДППЗ «Укрпошта», були призначені адміністратор Костенко Інна Володимирівна та бухгалтер Грінько Валентина Григорівна.

На запит позивача щодо факту відмови представника товариства від прийняття поштового відправлення, яке надійщло із державної виконавчої служби, ЦПЗ №1 Полтавської дирекції УДППЗ «Укрпошта» повідомило, що 19 червня 2012 року від отримання вказаного поштового відправлення відмовилась ОСОБА_8

Як встановлено судами, до службових обов'язків ОСОБА_8 не входило отримання пошти, а відповідно до п. 2.2.2. Договору №0843 від 28 жовтня 2011 року, в 2012 році вона не відносилась до кола осіб, які уповноваженні на отримання поштових відправлень.

Крім того, надані відповідачем докази свідчать, що з 15 червня 2012 року ОСОБА_8 звільнилась з ТОВ "Автодім Полтава" за угодою сторін, тобто на момент, коли товариство начебто відмовилось від отримання поштового відправлення з постановою державного виконавця, ОСОБА_8 не була працівником ТОВ "Автодім Полтава".

Таким чином, при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди безпідставно прийшли до висновку, що державним виконацем у відповідності до статті 31 Закону №606-14 було вручено позивачу копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Помилковими є також висновки судів про те, що позивач під час підписання мирової угоди повинен був дізнатись про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки законом передбачено обов"язкове вручення боржнику виконавчого документа державним виконавцем шляхом його надіслання рекомендованою кореспонденцією, а також передбачено можливість особистого вручення виконавчого документа або вручення боржнику через уповноважену ним особу.

Внаслідок неотримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження, нероз"яснення боржнику необхідності самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та недоведення до боржника, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом, у державного виконавця не виникло правових підстав для винесення постанови про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

Таким чином, висновки судів, покладені в основу оскаржуваних рішень не відповідають фактичним обставинам справи, а судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Автодім Полтава" задовольнити.

Скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013р.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 09 серпня 2012 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальність "Автодім Полтава" (код ЄДРПОУ 31118679) виконавчого збору в сумі 1 821 475,55 гривень за невиконання наказу №8/148 від 11 березня 2011 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Олендер І.Я.

Рецебуринський Ю.Й.