cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2013 року Справа № 13/495
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моден Бі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2013 року у справі№ 13/495 господарського судуміста Києва за позовомКомпанії "Форсконнект Лімітед" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Моден Бі", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ Комп" провизнання договорів недійсними за участю представників: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Хлопоніна В.О., Бассовська К.О., не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Компанія "Форсконнект Лімітед" звернулася до господарського суду із позовом до ТОВ "Моден Бі" та ТОВ "ТВМ Комп" про визнання недійсними договору купівлі-продажу часток від 07.06.2007 та договору доручення від 16.05.2007, посилаючись на перевищення повноважень Колодюком А.В., недотримання форми правочину під час укладення договорів, відсутність схвалення позивачем у подальшому.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2012 (судді Курдельчук І.Д. - головуючий, Бондаренко Г.П., Івченко А.М.) у задоволені позову відмовлено.
Рішення мотивовано, зокрема, тим, що видана Колодюку Андрію Вікторовичу довіреність на представництво інтересів Компанії "Форсконнект Лімітед" не зобов'язує завіряти документи печаткою, а навпаки дозволяє завіряти документи підписом уповноваженої особи; оскільки позивач набув право власності на частки після укладення оспорюваних правочинів, такі правочини не могли порушувати його цивільні права.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 (судді Рєпіна Л.О. - головуючий, Сулім В.В., Тищенко А.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено, визнано недійсними з моменту укладення договір доручення від 16.05.2007 та договір купівлі-продажу від 07.07.2007. Постанову апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, ч.1 ст.319, ст.ст.203,215, 240, 245 ЦК України.
Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду ТОВ "Моден Бі" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Компанія "Форсконнект Лімітед" не погоджується з доводами скаржника, вважає постанову апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 12.09.2013 №08.03-04/1169 у зв'язку з відрядженням судді Картере В.І. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №13/495. За результатами повторного автоматичного розподілу доповідачем у справі визначено суддю Самусенко С.С.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.09.2013 касаційну скаргу у справі №13/495 прийнято до провадження.
За статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Колодюку Андрію Вікторовичу видано Компанією "Форсконнект Лімітед" довіреність від 21.08.2006 на виконання від імені компанії перелічених у довіреності дій.
Зокрема, відповідно до п.D даної довіреності представник має право купляти, приймати, продавати, передавати та реєструвати від імені компанії або будь-якої іншої особи або компанії рухоме та нерухоме майно та надавати чинні розписки, а також робити та підписувати будь-які декларації.
Згідно п.І довіреності представник має право придбавати та продавати акції будь-якої компанії за будь-якою ціною, у будь-якій кількості та будь-якого типу виключно на власний розсуд. Підписувати договори та угоди про купівлю-продаж та отримувати необхідні розписки, листи та інші документи.
При цьому, в пункті N довіреності міститься застереження, що представник за довіреністю повинен застосовувати печатку компанії під час санкціонованого виконання дій, зазначених у цій довіреності.
Суди встановили, що 16.05.2007 Колодюком Андрієм Вікторовичем від імені Компанії "Форсконнект Лімітед" з ТОВ "ТВМ Комп" та адвокатом Трофименком В.М. укладено договір доручення. Тобто, цей договір доручення від імені Компанії "Форсконнект Лімітед" укладено та підписано представником Колодюком Андрієм Вікторовичем, що діяв на підставі довіреності Компанії "Форсконнект Лімітед" від 21.08.2006.
За договором доручення від 16.05.2007 повірений ТОВ "ТВМ Комп" або його замісник адвокат Трофименко В.М. зобов'язалися за винагороду від імені та за рахунок довірителя, а саме, Компанії "Форсконнект Лімітед", провести переговори та продати частки статутного капіталу товариств шляхом укладення договору купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "СітіКом" у розмірі 99%, ДП "Юнітрейд-Світ" - 100%, ДП "Торгівельна мережа "Мелофон" - 100%, ДП "Сервіс Майстер" - 100%.
07.06.2007 між Компанією "Форсконнект Лімітед" як продавцем в особі повіреного ТОВ "ТВМ Комп" за підписом замісника повіреного адвоката Трофименка В.М. та ТОВ Моден Бі" як покупцем укладено договір купівлі-продажу зазначених вище часток.
З огляду на вище встановлені обставини апеляційним господарським судом спростовано висновки суду першої інстанції та визначено, що Колодюк А.В. не дотримався при укладенні оспорюваних договорів порядку та механізму погодження дій із позивачем, про що свідчить відсутність печатки позивача на оспорених договорах.
Крім того, відповідно до ст.240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження.
Апеляційною інстанцією встановлено, що в порушення ст.ст. 240, 1000, 1004, 1005 ЦК України Колодюк А.В. не повідомляв керівництво Компанії "Форсконнект Лімітед" про укладення договору доручення та передачу своїх повноважень за виданою компанією йому особисто довіреністю від 21.08.2006 ТОВ "ТВМ КОМП" та адвокату Трофименку В.М.
Апеляційним господарським судом також враховано положення ч. 2 ст. 245 ЦК України, за якою довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.
Суд апеляційної інстанції встановив, що договір доручення від 16.05.2007 містить ознаки передоручення та в порушення ч.2 ст.245 ЦК України вчинено з недодержанням нотаріальної форми.
Також апеляційним господарським судом встановлено відсутність схвалення Компанією "Форсконнект Лімітед" оспорюваних договорів, які вчинено представником фактично без повноважень.
Крім того, за ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Господарськими судами обох інстанцій встановлено, що за змістом спірного договору купівлі-продажу часток від 07.06.2007 продавець передає у власність покупця належні йому частки у статутних капіталах ДП "Сервіс Майстер", ДП "Торговельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ"; продавець гарантує, що на день укладення договору частки сплачені ним у повному обсязі і належать продавцю на праві власності; право власності на частки до покупця переходить з моменту підписання даного договору; даний договір є в тому числі актом прийому-передачі часток у статутних капіталах юридичних осіб.
За додатковою угодою №1 від 08.06.2007 до договору від 07.06.2007 передбачено строк передачі у власність відповідача-1 часток в статутному капіталі юридичних осіб - не пізніше 01.09.2007. Відповідно до п.2.1 додаткової угоди право власності на частки до відповідача-1 переходить з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі часток в статутних капіталах. 20.08.2007 між Компанією "Форсконнект Лімітед" в особі Колодюка А.В. та відповідачем-1 підписано акт приймання-передачі часток у статутних капіталах.
При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності на частки, які були предметом оспореного договору купівлі-продажу, Компанія "Форсконнект Лімітед" набула лише 27.07.2007 на підставі договорів купівлі-продажу прав власника на 100% часток у статутних капіталах ДП "Сервіс Майстер", ДП "Торговельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ" та 20.08.2007 на підставі договору купівлі-продажу прав власника на 99% часток у статутному капіталі ТОВ "СітіКом". Тобто, апеляційна інстанція визначила, що станом на 07.06.2007 Компанія "Форсконнект Лімітед", ще не набувши права власності на частки, не мала правових підстав для укладення оспореного договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, та шостою статті 203 цього Кодексу.
За частиною другою ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Апеляційний господарський суд, встановивши порушення прав Компанії "Форсконнект Лімітед" та наявність передбачених ст.215 ЦК України підстав для визнання оспорених договорів недійсними, правомірно задовольнив позовні вимоги.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді.
Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Моден Бі" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у справі №13/495 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
С. Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2013 |
Оприлюднено | 04.10.2013 |
Номер документу | 33892622 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Самусенко C.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні