Ухвала

від 11.03.2014 по справі 13/495

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 березня 2014 року Справа № 13/495

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКозир Т.П., суддів:Владимиренко С.В., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Моден Бі" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 01.10.2013 у справі№13/495 за позовомКомпанії "Форсконнект Лімітед" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Моден Бі" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ Комп" провизнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Компанія "Форсконнект Лімітед" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моден Бі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ Комп" про визнання недійсними договору купівлі-продажу часток від 07.06.2007 та договору доручення від 16.05.2007.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2012 у справі №13/495 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моден Бі" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01.10.2013 у справі №13/495, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи свої доводи, заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2012 у справі №5020-1955/2011, від 02.07.2013 у справі №5015/2698/12, від 18.04.2012 у справі №8/135/2011/5003 та від 31.03.2011 у справі №5/54.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 01.10.2013 у справі №13/495, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсними договору купівлі-продажу часток та договору доручення, з огляду на те, що оспорювані договори були вчинені не уповноваженими особами, оскільки при їх укладенні не було дотримано порядку та механізму погодження дій з позивачем, та які і в подальшому не були схвалені позивачем. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності на частки, які були предметом спірного договору купівлі-продажу, позивач набув після укладення зазначеного договору, а відтак, не набувши права власності, не мав правових підстав для їх відчуження та укладення відповідного договору купівлі-продажу.

Водночас у постановах від 25.04.2012 у справі №5020-1955/2011, від 02.07.2013 у справі №5015/2698/12, від 18.04.2012 у справі №8/135/2011/5003, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові про визнання недійсними договорів, заявлених з підстав відсутності їх нотаріального посвідчення та державної реєстрації. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що оспорювані договори є неукладеними, оскільки сторонами не дотримано вимог щодо форми правочину, а відтак, такі договори не створюють для сторін прав та обов'язків і не можуть бути визнані недійсними.

Проаналізувавши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку про те, що судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011 у справі №5/54 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд. Однак, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, у зв'язку з чим на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №13/495 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Моден Бі" у допуску справи №13/495 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Козир Судді: С.Владимиренко О.Кот М.Малетич І.Панова