Ухвала

від 30.09.2013 по справі 2а-7782/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р. м. Київ К/800/6077/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостройінвест»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012

у справі №2а-7782/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостройінвест»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012, у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2011 № 0003002380, № 0002992380 та акту перевірки від 28.10.2011 № 326/23-80/34834367 відмовлено повністю.

ТОВ «Енергостройінвест» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю. Посилається на необґрунтованість та незаконність оскаржуваних судових рішень, порушення судами норм процесуального та матеріального права, зокрема вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо товарності господарських операцій, не дослідження первинних документів, залишення судом апеляційної інстанції клопотання позивача про дослідження та долучення до матеріалів справи доказів про рух товарів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачеві за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість слугували висновки перевірки, викладені в акті від 28.10.2011 № 326/23-80/34834367, про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неправомірному формуванні валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання у ТОВ «ФК «Соларіс» товару.

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ «ФК «Соларіс», в т.ч. на підтвердження укладення договорів. Суд вказав, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не забезпечені будь-якими доказами.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (главою 1 «Апеляційне провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції не дослідив обставин, якими сторони обґрунтовували власні вимоги та заперечення, зокрема обставин, якими позивач обґрунтовував вимоги апеляційної скарги щодо наявності первинних документів, складених під час здійснення господарських операцій, використання їх податковим органом під час перевірки, підтвердження існування первинної документації відповідачем в судовому засіданні 22.08.2012. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що позивач в апеляційній скарзі звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про дослідження та залучення до матеріалів справи конкретних доказів у підтвердження фактичного руху товарів, посилаючись на причини ненадання таких доказів суду першої інстанції.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до цього суду.

При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, надати правову оцінку встановленим обставинам на підставі норм законів, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Для підтвердження правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, необхідно встановити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару (послуг), тобто така операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до зміни складу активів платника податків. При цьому певні порушення постачальником товару вимог податкового законодавства чи законодавства, яким регламентується порядок здійснення господарської діяльності, самі собою не свідчать про безтоварний характер господарських операцій. З метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару, досліджувати первинні бухгалтерські документи та встановлювати, чи відповідають вони дійсності, чи відбулися зміни складу активів платника податків.

Крім того, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду в адміністративних судах.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостройінвест» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 скасувати і направити справу на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

М.О. Федоров