Постанова

від 07.10.2013 по справі 825/3295/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/3295/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ПДП ТРИ» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби, Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області про визнання недійсними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ПДП ТРИ» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 21.06.2013 № 0000322200, № 0000312200, № 0000302200, № 0000332200, визнання недійсним та скасування рішення про результати розгляду скарги, прийнятого Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області 22.08.2013 за № 972/10/10-215.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2013 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішення Головного управлінням Міністерства доходів у Чернігівській області від 22.08.2013 № 972/10/10-215 про результати розгляду скарги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкового повідомлення-рішення. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. У перевіряємому періоді ПП «ПДП ТРИ» співпрацювало із ТОВ «ТРЕЙДТЕХ», ТОВ «Транспорт-Експерс», ТОВ «ДМС ГОЛД», ТОВ «Магреб-Україна», ТОВ «ІНТЕР-АРКОЛ», ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС», ТОВ «Ю ЕЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» згідно укладених з ними договорів.

Виконання договорів підтверджується податковими накладними, актами, розрахунками, довідками, накладними, товарно-транспортними накладними, виписками з банку, видатковими накладними, квитанціями.

На підставі виписаних податкових накладних в перевіряємий період, сплачена позивачем в ціні вартості товару сума податку на додану вартість була включена до податкового кредиту.

При цьому, висновки податкового органу про відсутність факту реального виконання договорів із контрагентами, на думку позивача, здійснені без належного аналізу характеру договорів, його товарності та реальності. За основу для прийняття висновків про відсутність факту реального виконання договорів позивача з його контрагентами відповідач бере лише наявність інформації отриманої від інших ДПІ.

Таким чином, позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «ТРЕЙДТЕХ», ТОВ «Транспорт-Експерс», ТОВ «ДМС ГОЛД», ТОВ «МАГРЕБ-УКРАЇНА», ТОВ «ІНТЕР-АРКОЛ», ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС», а тому вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення (т. 3 а. с. 151-161), в яких зазначено, що перевіркою встановлено, що ПП «ПДП ТРИ» відображено у складі витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість придбання робіт та послуг у контрагентів-постачальників:

- ТОВ «Ю ЕЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» - на загальну суму без ПДВ 80000,00 грн, ПДВ 56000,00 грн;

- ТОВ «Трейдех» - на суму 419885,00 грн, ПДВ 83977,00 грн;

- ТОВ «Транспорт-Експрес» - на суму 88667,00 грн, ПДВ 17333,30 грн;

- ТОВ «ДМС ГОЛД» - на загальну суму 938513,30 грн, ПДВ 187702,70 грн:

- ТОВ «Магреб-Україна» - на суму 252087,00 грн, ПДВ 50417,00 грн;

- ТОВ «Інтер-Аркол» - на загальну суму 227100,00 грн, ПДВ 45420,00 грн;

- ТОВ «Айпі-Сервіс» - на загальну суму 24200,00 грн, ПДВ 4840,00 грн.

Перевіркою правомірності взаємовідносин ПП «ПДП ТРИ» з ТОВ «Ю Ей ДЕВЕЛОПМЕНТ» за червень, липень, серпень. вересень, жовтень 2010 року встановлено наступне.

ПП «ПДП ТРИ» здійснювало операції з придбання у ТОВ «Ю ЕЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» послуг експедирування вантажу на залізничному транспорті згідно зі статутом та правилами залізниці, на підставі укладеного договору від 01.07.2010 № 01/07 7010-ЕК, та з надання послуг з організації роботи локомотиву відповідно до договору від 01.06.2010 № 01/06/2010.

На перевірку надано виписані від імені ТОВ «Ю ЕЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), на загальну суму 336000,00 грн, в т.ч. ПДВ 56000,00 грн за червень, липень, за серпень, за вересень, за жовтень 2010 року. Оплата отриманих послуг відбувалась шляхом безготівкового розрахунку відповідно банківських виписок.

При цьому, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не наведено інформації щодо місця надання послуг їх обсягу та змісту, яка б підтверджувала їх фактичне виконаним. До перевірки інших первинних документів надано не було.

В ході перевірки використано, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 по справі № 2а-750.3/12/2670 за позовом ТОВ «СІТРІ» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 № 0003692208 та № 0003682208.

Згідно даної постанови зазначено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «СІТРІ» (код ЄДРПОУ 32491651) з питань дотримання вимог податкового законодавства, з питань дотримання вимог діючого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ю Ей Девелопмент» (код ЄДРПОУ 34808295) за період з 01.08.2010 по 30.09.2010, (акт від 26.04.2012 №219/22-08/32491651).

При перевірці правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Ю Ей Девелопмент», контролюючим органом встановлено відсутність будь-яких основних засобів (складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування), трудових ресурсів у ТОВ «Ю Ей Девелопмент», що відповідно унеможливлює здійснення господарської діяльності. Також, згідно пояснень засновника та директора ТОВ «Ю Ей Девелопмент», наданих в якості свідка по кримінальній справі № 49-3127 (порушена за фактом замах на заволодіння майном в особливо великих розмірах та умисне ухилення від сплати податків, згідно ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 2 212 ч. 3 Кримінального кодексу України), зазначено, що він реєстраційних та фінансових документів вказаного підприємства не підписував, господарської діяльності не провадив та ніколи не чув про таке підприємство. Як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначеного підприємства ТОВ «Ю Ей Девелопмент» (контрагента позивача) була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ю Ей Девелопмент» анульовано 15.04.2011, у зв'язку з внесенням запису до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням, та відповідно до відомостей з ЄДР від 04.05.2011 ТОВ «Ю Ей Девелопмент» ліквідовано за рішенням суду, що підтверджує факт саме тимчасової діяльності такого товариства з метою надання податкової вигоди третім особам, та уникнення від сплати податків. Отже, правочини позивача із вказаним контрагентом не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

У постанові суду зазначено, що враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Ю Ей Девелопмент» носять характер недійсного правочину. Також, у постанові зазначено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі. За розглядом даної справи Окружний адміністративний суд м. Києва постановив - в адміністративному позові відмовити.

Відповідно ухвали Київського апеляційного адміністративно суду від 06.12.2012 по справі № 2а-7503/12/2670, прийнятої за розглядом апеляційної скарги ТОВ «СІТРІ» на вищевказану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012, апеляційну скаргу ТОВ «СІТРІ» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 - без змін.

Враховуючи вищенаведене, Ніжинською ОДПІ в ході перевірки встановлено, що ПП «ПДП ТРИ» за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Ю ЕЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» у 2010 році безпідставно сформовано валові витрати на загальну суму 280000,00 грн та податковий кредит на суму ПДВ 53403,00 грн.

Перевіркою правомірності взаємовідносин ПП «ПДП ТРИ» з ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» за липень 2012 року встановлено наступне.

ПП «ПДП ТРИ» здійснювало операції з придбання у ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» послуг експедирування вантажу на залізничному транспорті. На перевірку надано виписані за липень 2012 року від імені ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» податкові накладні, акти виконаних робіт, на загальну суму 503862,00 грн, в т.ч. ПДВ 83977,00 грн.

При цьому, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не наведено інформації щодо місця надання послуг їх обсягу та змісту, яка б підтверджувала їх фактичне виконання.

До перевірки інших первинних документів надано не було.

Станом на час проведення перевірки та на час розгляду скарги ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» має стан платника 8 - до ЕДР внесено запис про відсутністю за місцем знаходженням.

На час проведення перевірки за даними бази співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагентів АРМ Податковий блок встановлено, що між сумою податкового кредиту по податку на додану вартість ПП «ПДП ТРИ» та податковими зобов'язаннями ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» за липень 2012 року наявна розбіжність у сумі 83977,00 грн.

До Ніжинської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.12.2012 № 2342/2220/38123948 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» (код за ЄДРПОУ 3812.3948)». Згідно даного акту зазначено наступне.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» має стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» від 27.04.2012 за № 200044218, видане ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було анульовано 28.09.2012.

Також, Ніжинською ОДПІ отримано від ВПМ Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області пояснення, директора ТОВ «Трейдтех» ОСОБА_1, згідно яких встановлено, що вона не має відношення до господарської діяльності вказаного підприємства, погодилась стати, директором за грошову винагороду, веденням бухгалтерського та податкового обліку не займалась.

Враховуючи вищенаведене, Ніжинською ОДПІ в ході перевірки встановлено, що ПП «ПДП ТРИ» за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» у липні 2012 року безпідставно сформовано витрати на суму 419885,00 грн та податковий кредит на суму ПДВ 83977,00 грн.

Перевіркою правомірності взаємовідносин ПП «ПДП ТРИ» з ТОВ «Транспорт-Експрес» за червень 2012 року встановлено наступне.

ПП «ПДП ТРИ» здійснювало операції з придбання у ТОВ «Транспорт-Експрес» послуг експедирування вантажу. На перевірку надано виписані від імені ТОВ «Транспорт-Експрес» податкові накладні, акти виконаних робіт, на загальну суму 106400,00 грн, в т.ч. ПДВ 17333,00 грн за червень 2012 року.

При цьому, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не наведено інформації щодо місця надання послуг їх обсягу та змісту, яка б підтверджувала їх фактичне виконання. До перевірки інших первинних документів надано не було.

На час проведення перевірки за даними бази співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагентів АРVI Податковий блок встановлено, що між сумою податкового кредиту по податку на додану вартість ПП «ПДП ТРИ» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Транспорт-Експрес» за червень 2012 року наявна розбіжність у сумі 17333,00 грн.

Станом на час проведення перевірки ТОВ «Транспорт-Експрес» мало стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

В ході перевірки Ніжинською ОДПІ використано акт ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 25.12.2012 № 2288/22-01/35745362 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Транспорт-Експрес» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень 2012 року».

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з не встановленням місцезнаходження підприємства, за результатом перевіркою фактичного місцезнаходження ТОВ «Транспорт-Експрес» складено акт про відсутність підприємства за податковою адресою від 02.04.2012.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.03.2008 № 100105968, видане ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, анульоване 03.09.2012 Причина анулювання - 37 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, статус заяви - скасовано за ініціативою податкової.

Також, в ході проведення перевірки до Ніжинської ОДПІ від ГВПМ Прилуцької ОДГП листом від 31.05.2013 були отримані пояснення директора ТОВ «Транспорт-Експрес» ОСОБА_2, згідно яких зазначено, що він за грошову винагороду був зареєстрований директором вищезазначеного підприємства, ніякої господарської діяльності як директор не проводив, бухгалтерські та інші документи не підписував. Договір по експедируванню вантажу та інші документи щодо взаємовідносин з ПП «ПДП ТРИ» не підписував, з керівником ПП «ПДП ТРИ» не знайомий.

Враховуючи вищенаведене, Ніжинською ОДПІ в ході перевірки встановлено, що ПП «ПДП ТРИ» за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Транспорт-Експрес» у липні 2012 року,- безпідставно сформовано витрати на суму 88667,00 грн та податковий кредит на суму ПДВ 17333,00 грн.

Перевіркою правомірності взаємовідносин ПП «ПДП ТРИ» з ТОВ «ДМС ГОЛД» за липень, серпень, вересень 2012 року, з ТОВ «Магреб-Україна» за червень 2012 року, з ТОВ «Інтер-Аркол» за серпень, жовтень 2012 року, з ТОВ «Айпі-Сервіс» за серпень, вересень 2012 року встановлено наступне.

В ході перевірки Ніжинською ОДПІ використано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.12.2012 № 2071/22-90/34981576 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДМС ГОЛД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення її обліку за період з 01.08.2012 по 31.08.2012».

Ніжинською ОДПІ використано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 02.08.2012 № 973/2240/36282249 «Про результати проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Магреб-Україна» за травень-червень 2012 року». Зустрічну звірку ТОВ «Магреб-Україна» неможливо провести у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.

В ході перевірки Ніжинською ОДПІ використано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 04.01.2013 № 16/22-40/38259473 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтер-аркол» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень-вересень 2012 року». Зустрічну звірку з ТОВ «Інтер-аркол» неможливо провести у зв'язку з тим, що товариство не знаходиться за податковою адресою, стан платника « 9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Ніжинською ОДПІ використано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 08.05.2013 № 1351/2240/38204492 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період липень-серпень 2012 року».

За результатом аналізу податкової звітності ТОВ «ДМС ГОЛД», ТОВ «Магреб-Україна», ТОВ «Інтер-Аркол», ТОВ «Айпі-Сервіс» та наявної в податковому органі інформації не встановлено наявності у підприємств основних фондів для здійснення господарської діяльності та трудових ресурсів. Також, в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості здійснення господарської діяльності, а саме: відсутність майна, основних фондів, трудових ресурсів.

Враховуючи вищевикладене, та не підтвердження факту здійснення реальності господарських операцій ПП «ПДП ТРИ», а також наявність судових рішень за участю контрагентів позивача, які мають преюдиціальне значення, Ніжинська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ПП «ПДП ТРИ» (ідентифікаційний код 34593982) зареєстровано Носівською райдержадміністрацією 27.03.2007 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29.03.2007 за № 163, зареєстроване як платник ПДВ з 22.08.2007, що підтверджується актом перевірки (т. 1 а. с. 52) ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 27.03.2013 № 210, № 211, № 212, № 213 співробітниками Ніжинської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ПП «ПДП ТРИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 06.06.2013 № 694/22-34593982 (т. 1 а. с. 50-134), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про Оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ,пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ПП «ПДП ТРИ» занижено суму податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 всього в сумі 479595,00 грн, в т.ч. за півріччя 2010 року в сумі - 4375,00 грн, за 3 квартали 2010 року в сумі - 60375,00 грн, за II-IV квартали 2010 року в сумі - 70000,00 грн, за півріччя 2012 року в сумі - 71558,00 грн, за 3 квартали 2012 року в сумі - 366104,00 грн, за II-ІV квартали 2012 року в сумі - 409595,00 грн;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», вимог п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 443492,00 грн, в т.ч. за червень 2010 року в сумі 3500,00 грн, за липень 2010 року в сумі 9800,00 грн, за серпень 2010 року в сумі 16800,00 грн, за вересень 2010 року в сумі 18200,00 грн, за жовтень 2010 року в сумі 5103,00 грн, за червень 2012 року в сумі 68150,00 грн, за липень 2012 року в сумі 95410,00 грн, за серпень 2012 року в сумі 108211,00 грн, за вересень 2012 року в сумі 76898,00 грн, за жовтень 2012 року в сумі 41420,00 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним актом ПП «ПДП ТРИ» подало заперечення на акт до Ніжинської ОДПІ (т. 1 а. с. 135-156), за результатом розгляду якого, Ніжинська ОДПІ надала відповідь (т. 1 а. с. 157-179), в якій зазначила, що відсутні підстави для зміни висновків, зазначених в акті перевірки.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, Ніжинською ОДПІ Чернігівської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.06.2013 № 0000322200, № 0000312200, № 0000302200, № 0000332200 (т 1 а. с. 43-46).

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями ПП «ПДП ТРИ» було оскаржено їх в адміністративному порядку до ГУ Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області (т. 1 а. с. 180-203), однак рішенням ГУ Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області скарга була залишена без задоволення, а рішення без змін (т. 1 а. с. 204-217).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ПП «ПДП ТРИ» здійснювало господарську діяльність із контрагентами ТОВ «ДМС ГОЛД», ТОВ «Магреб-Україна», ТОВ «ІНТЕР-АРКОЛ», ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС».

Так, між ПП «ПДП ТРИ» та ТОВ «ДМС ГОЛД» було укладено договір про експедирування вантажу на залізничному транспорті № 5Г-07 від 01.07.2012 (т. 1 а. с. 218-219), договір про транспортне експедирування № 17Д-08 від 01.08.2012 (т. 1 а. с. 220-221).

Договори підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- платіжні доручення: № 109 від 01.10.2012 на загальну суму 21600,00 грн, в т.ч. ПДВ 3600,00 грн, № 107 від 28.09.2012 на загальну суму 9720,00 грн, в т.ч. ПДВ 1620,00 грн, № 106 від 28.09.2012 на загальну суму 98550,00 грн, в т.ч. ПДВ 16425,00 грн, № 104 від 26.09.2012 на загальну суму 30660,00 грн, в т.ч. ПДВ 5110,00 грн, № 103 від 26.09.2012 на загальну суму 108000,00 грн, в т.ч. ПДВ 18000,00 грн, № 102 від 21.09.2012 на загальну суму 188460,00 грн, в т.ч. ПДВ 31410,00 грн, № 97 від 19.09.2012 на загальну суму 178338,00 грн, в т.ч. ПДВ 29723,00 грн, № 91 від 04.09.2012 на загальну суму 216288,00 грн, в т.ч. ПДВ 36048,00 грн, № 89 від 03.09.2012 на загальну суму 33600,00 грн, в т.ч. ПДВ 5600,00 грн, № 88 від 22.08.2012 на загальну суму 145800,00 грн, в т.ч. ПДВ 24300,00 грн, № 84 від 17.08.2012 на загальну суму 26600,00 грн, в т.ч. ПДВ 4433,33 грн, № 79 від 06.08.2012 на загальну суму 32200,00 грн, в т.ч. ПДВ 5366,67 грн, № 68 від 19.07.2012 на загальну суму 36400,00 грн, в т.ч. ПДВ 6066,67 грн (т. 1 а. с. 222-234);

- акти надання послуг № 1020 від 30.09.2012, № 1002 від 26.09.2012, № 1003 від 26.09.2012, № 1001 від 20.09.2012, № 968 від 20.09.2012 (т. 1 а. с. 235, 238, 242, 245, 248), № 967 від 18.09.2012, № 966 від 14.09.2012, № 962 від 10.09.2012, № 576 від 31.08.2012, № 578 від 31.08.2012, № 577 від 31.08.2012, № 526 від 29.08.2012, № 486 від 21.08.2012, № 485 від 20.08.2012, № 484 від 16.08.2012, № 483 від 16.08.2012, № 482 від 15.08.2012, № 528 від 30.08.2012, № 481 від 15.08.2012, № 162 від 31.07.2012, № 157 від 17.07.2012 (т. 2 а. с. 1, 5, 7, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 31-34);

- звіти про перебування вагонів на під'їзній колії (т. 1 а. с. 236, 239, 243, 246, 249, т. 2 а. с. 2-4, 6, 8-10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28-30);

- податкові накладні: № 120 від 30.09.2012 на загальну суму 21600,00 грн, в т.ч. ПДВ 3600,00 грн, № 102 від 26.09.2012 на загальну суму 9720,00 грн, в т.ч. ПДВ 1620,00 грн, № 103 від 26.09.2012 на загальну суму 98550,00 грн, в т.ч. ПДВ 16425,00 грн, № 101 від 20.09.2012 на загальну суму 30660,00 грн, в т.ч. ПДВ 5110,00 грн, № 88 від 20.09.2012 на загальну суму 108000,00 грн, в т.ч. ПДВ 18000,00 грн (т. 1 а. с. 237, 240, 244, 247, 250), № 119 від 17.07.2012 на загальну суму 36400,00 грн, в т.ч. ПДВ 6066,67 грн, № 124 від 31.07.2012 на загальну суму 32200,00 грн, в т.ч. ПДВ 5366,67 грн, № 102 від 15.08.2012 на загальну суму 26600,00 грн, в т.ч. ПДВ 4433,33 грн, № 149 від 30.08.2012 на загальну суму 33600,00 грн, в т.ч. ПДВ 5600,00 грн, № 103 від 15.08.2012 на загальну суму 34020,00 грн, в т.ч. ПДВ 5670,00 грн, № 104 від 16.08.2012 на загальну суму 73980,00 грн, в т.ч. ПДВ 12330,00 грн, № 105 від 16.08.2012 на загальну суму 16200,00 грн, в т.ч. ПДВ 2700,00 грн, № 106 від 20.08.2012 на загальну суму 5400,00 грн, в т.ч. ПДВ 900,00 грн, № 107 від 21.08.2012 на загальну суму 16200,00 грн, в т.ч. ПДВ 2700,00 грн, № 147 від 29.08.2012 на загальну суму 14580,00 грн, в т.ч. ПДВ 2430,00 грн, № 195 від 31.08.2012 на загальну суму 188460,00 грн, в т.ч. ПДВ 31410,00 грн, № 196 від 31.08.2012 на загальну суму 186588,00 грн, в т.ч. ПДВ 31098,00 грн, № 194 від 31.08.2012 на загальну суму 15120,00 грн, в т.ч. ПДВ 2520,00 грн, № 82 від 10.09.2012 на загальну суму 34020,00 грн, в т.ч. ПДВ 5670,00 грн, № 86 від 14.09.2012 на загальну суму 96798,00 грн, в т.ч. ПДВ 16133,00 грн, № 87 від 18.09.2012 на загальну суму 47520,00 грн, в т.ч. ПДВ 7920,00 грн (т. 2 а. с. 36-51);

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (т. 1 а. с. 241, т. 2 а. с. 35).

Також, між ПП «ПДП ТРИ» та ТОВ «ІНТЕР-АРКОЛ» було укладено договір транспортного експедирування № ЕК-79/2012 від 01.10.2012 (т. 2 а. с. 84-85), договір № Лок-26/2012 від 01.08.2012 (т. 2 а. с. 86).

Договори підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- платіжні доручення: № 120 від 30.10.2012 на загальну суму 33060,00 грн, в т.ч. ПДВ 5510,00 грн, № 117 від 22.10.2012 на загальну суму 144210,00 грн, в т.ч. ПДВ 24035,00 грн, № 112 від 17.10.2012 на загальну суму 59850,00 грн, в т.ч. ПДВ 9975,00 грн, № 111 від 17.10.2012 на загальну суму 11400,00 грн, в т.ч. ПДВ 1900,00 грн, № 94 від 14.09.2012 на загальну суму 24000,00 грн, в т.ч. ПДВ 4000,00 грн (т. 2 а. с. 87-91);

- акти надання послуг: № 228 від 24.10.2012, № 223 від 18.10.2012, № 222 від 15.10.2012, № 221 від 02.10.2012, № 63 від 31.08.2012 (т. 2 а. с. 92, 94, 96, 98, 100);

- звіти про перебування вагонів на під'їзній колії (т. 2 а. с. 93, 95, 97, 99);

Крім того, між ПП «ПДП ТРИ» та ТОВ «Магреб-Україна» було укладено договір експедирування № ДС-3003 від 30.03.2012 (т. 2 а. с. 141-142).

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- платіжні доручення: № 58 від 25.06.2012 на загальну суму 0,01 грн, в т.ч. ПДВ 0,00 грн, № 56 від 25.06.2012 на загальну суму 42759,06 грн, в т.ч. ПДВ 7126,51 грн, № 55 від 25.06.2012 на загальну суму 259745,81 грн, в т.ч. ПДВ 43290,97 грн (т. 2 а. с. 143-145);

- акти надання послуг: № 369 від 21.06.2012, № 368 від 21.06.2012 (т. 2 а. с. 146, 149);

- податкові накладні: № 92 від 21.06.2012 на загальну суму 259745,82 грн, в т.ч. ПДВ 43290,97 грн, № 91 від 21.06.2012 на загальну суму 42759,06 грн, в т.ч. ПДВ 7126,51 грн, (т. 2 а. с. 147, 150);

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (т. 2 а. с. 148).

Також, між ПП «ПДП ТРИ» та ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС» було укладено договір № 63-08 від 03.08.2012 про надання інформаційно-консультаційних послуг (т. 2 а. с. 151-152).

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- платіжні доручення: № 108 від 28.09.2012 на загальну суму 14520,00 грн, в т.ч. ПДВ 2420,00 грн, № 90 від 03.09.2012 на загальну суму 14520,00 грн, в т.ч. ПДВ 2420,00 грн (т. 2 а. с. 153-154);

- акти здачі-прийому наданих консультаційних послуг: № 635 від 28.09.2012, 500 від 31.08.2012 (т. 2 а. с. 155-156, 158);

- податкові накладні: № 82 від 28.09.2012 на загальну суму 14520,00 грн, в т.ч. ПДВ 2420,00 грн, № 129 від 31.08.2012 на загальну суму 14520,00 грн, в т.ч. ПДВ 2420,00 грн (т. 2 а. с. 157, 159).

А також, суду надано наступні первинні документи:

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т. 2 а. с. 160-163, 170-172, 179, 197-198, 208-209, 216-217, 227-230);

- квитанція (т. 2 а. с. 164, 168, 169, 173, 177, 178, 181, 185, 189, 194-196, 199, 203-204, 210, 214-215, 218, 222-223, 231, 235-236);

- податкова декларація з податку на додану вартість (т. 2 а. с. 165-166, 174-175, 182-184, 186-189, 190-191, 200-202, 205-206, 211-212, 219-220, 224-225, 232-233);

- розшифровки податкових зобов'язань (т. 2 а. с. 167, 176, 180, 192-193, 207, 213, 221, 226, 234).

Відповідач ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не заперечував, що у ПП «ПДП ТРИ» наявні всі накладні у повному обсязі та належність їх оформлення по взаємовідносинам із ТОВ «ДМС ГОЛД», ТОВ «Магреб-Україна», ТОВ «ІНТЕР-АРКОЛ», ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС», що згідно ст. 72 КАС України не потребує доказуванню.

Отже, правовідносини за спірними правочинами по вищезазначеним договорам в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача були зареєстрований в якості юридичної особи та платника податків, ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору з контрагентом позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ПП «ПДП ТРИ», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентами ПП «ПДП ТРИ» відповідач посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.12.2012 № 2071/22-90/34981576 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДМС ГОЛД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення її обліку за період з 01.08.2012 по 31.08.2012», акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 02.08.2012 № 973/2240/36282249 «Про результати проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Магреб-Україна» за травень-червень 2012 року», акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 04.01.2013 № 16/22-40/38259473 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтер-аркол» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень-вересень 2012 року», акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 08.05.2013 № 1351/2240/38204492 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період липень-серпень 2012 року».

Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є контрагентами ТОВ «Магреб-Україна», ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС», ТОВ «ДМС ГОЛД», ТОВ «Інтер-аркол» та здійснення ним незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії цих контрагентів.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння зазначеними контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

У судовому засіданні представниками відповідача було зазначено, що відносно вищезазначених контрагентів та їх посадових осіб немає рішень по кримінальним справам.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

В свою чергу, дійшовши висновку про задоволення позовних вимог лише в частині, суд виходить з наступного.

Так, між ПП «ПДП ТРИ» та ТОВ «Ю ЕЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено договір № 01/06/2010-Лок від 01.06.2010 та договір № 01/07/2010-ЕК від 01.07.2010 про експедирування вантажу на залізничному транспорті (т. 2 а. с. 52, 53), договори підписано сторонами та скріплено печатками. На підтвердження здійснення договору суду надано платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (т. 2 а. с. 54-83).

Однак, такі докази не беруться судом до уваги, оскільки, рішення суду, яке набрало законної сили має преюдиціальне значення, згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини). Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2012 по справі № 2а-750.3/12/2670 за позовом ТОВ «СІТРІ» до відповідача ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 року № 0003692208 та № 0003682208, що набрала законної сили встановлено наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «СІТРІ» (код ЄДРПОУ 32491651) з питань, дотримання вимог податкового законодавства з питань дотримання вимог діючого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ю Ей Девелопмент» (код ЄДРПОУ 34808295) за період з 01.08.2010 по 30.09.2010 (акт від 26.04.2012 № 219/22-08/32491651).

При перевірці правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Ю Ей Девелопмент», контролюючим органом встановлено відсутність будь-яких основних засобів (складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування), трудових ресурсів у ТОВ «Ю Ей Девечопмент», що відповідно унеможливлює здійснення господарської діяльності. Також, згідно пояснень засновника та директора ТОВ «Ю Ей Девелопмент», наданих в якості свідка по кримінальній справі №49-3127 (порушена за фактом замах на заволодіння майном в особливо великих розмірах та умисне ухилення від сплати податків, згідно ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 2 212 ч. 3 Кримінального кодексу України), зазначено, що він реєстраційних та фінансових документів вказаного підприємства не підписував, господарської діяльності не провадив та ніколи не чув про таке підприємство. Як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначеного підприємства ТОВ «Ю Ей Девелопмент» (контрагента позивача) була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ю Ей Девелопмент» анульовано 15.04.2011, у зв'язку з внесенням запису до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням, та відповідно до відомостей з ЄДР від 04.05.2011 ТОВ «Ю Ей Девелопмент» ліквідовано за рішенням суду, що підтверджує факт саме тимчасової діяльності такого товариства з метою надання податкової вигоди третім особам, та уникнення від сплати податків.

У постанові суду зазначено, що враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Ю Ей Девелопмент» носять характер недійсного правочину.

Враховуючи вищенаведене, правомірним є висновок Ніжинської ОДПІ, що ПП «ПДП ТРИ» за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Ю ЕЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ» у 2010 році безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит. А тому, податковим органом правомірно нараховано в податковому повідомленні-рішенні збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 53403,00 грн та за штрафними санкціями 13351,00 грн, по податку на прибуток за ІІ - ІV квартал 2010 року за основним платежем 70000,00 грн та за штрафними санкціями 17500,00 грн.

Також, між ПП «ПДП ТРИ» та ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» було укладено договір № 0706 від 07.06.2012 про транспортне експедирування (т. 2 а. с. 101-102). Договір підписано сторонами та скріплено печатками. На підтвердження здійснення договору суду надано податкові накладні, акти надання послуг, звіти про перебування вагонів на під'їзній колії, платіжні доручення, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (т. 2 а. с. 103-132).

Однак, такі докази не беруться судом до уваги, оскільки, відповідно до наданих пояснень ВПМ Олекандрійській ОДПІ Кіровоградської області директора ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» ОСОБА_1, згідно яких встановлено, що вона не має відношення до господарської діяльності вказаного підприємства, погодилась стати, директором за грошову винагороду, веденням бухгалтерського та податкового обліку не займалась.

Отже, Ніжинською ОДПІ правомірно визначено у податковому повідомленні-рішенні збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 88176,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22044,00 грн, по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 83977,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 20994,00 грн.

Крім того, між ПП «ПДП ТРИ» та ТОВ «Транспорт- Експрес» було укладено договір експедирування вантажу на залізничному транспорті № 758/12 від 01.06.2012 (т. 2 а. с 133-134). Договір підписано сторонами та скріплено печатками. На підтвердження здійснення договору суду надано податкові накладні, акти надання послуг, платіжні доручення (т. 2 а. с. 135-140).

Однак, такі докази не беруться судом до уваги, оскільки, відповідно до пояснень директора ТОВ «Транспорт-Експрес» ОСОБА_2, згідно яких зазначено, що він за грошову винагороду був зареєстрований директором вищезазначеного підприємства, ніякої господарської діяльності як директор не проводив, бухгалтерські та інші документи не підписував. Договір по експедируванню вантажу та інші документи щодо взаємовідносин з ПП «ПДП ТРИ» не підписував, з керівником ПП «ПДП ТРИ» не знайомий.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли частково до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 та у період його дії, суд вважає за необхідне частково керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також чинними на даний час.

Відповідно пп. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит та валові витрати формуються лише на підставі належним чином оформлених первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, Ніжинською ОДПІ правомірно визначено у податковому повідомленні-рішенні сумі збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік за основним платежем у сумі 18620,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4655,00 грн, по податку на додану вартість за основним платежем 83977,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 20994,00 грн.

Аналогічної правової позиції додержується Верховний Суд України у рішенні від 05.03.2012 по справі № 21-421а11, в якому зазначено, що контрагенти позивача, податкові накладні яких стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд звертає увагу на те, що позивачем у судовому засіданні не заперечувались доводи відповідача щодо порушення строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства.

Отже, податковим органом правомірно встановлено розмір штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн за порушення строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів в повній мірі правомірність своїх дій та рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Документально підтверджені судові витрати, здійснені позивачем по справі, суд присуджує, згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «ПДП ТРИ», - задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 21.06.2013 № 0000312200 в частині грошового зобов'язання у сумі 360474,00 грн, з яких 288379,00 грн за основним платежем та 72095,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 21.06.2013 № 0000322200 в частині грошового зобов'язання у сумі 378499,00 грн, з яких 302799,00 грн за основним платежем та 75700,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ПДП ТРИ» судові витрати в сумі 1465 (одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн 87 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан