Ухвала

від 18.09.2014 по справі 825/3295/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/2008/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "ПДП ТРИ" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби, Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області про визнання недійсними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ПДП ТРИ" (далі - ПП "ПДП ТРИ") звернулось до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Ніжинська ОДПІ), Головного управління Міністерства доходів у Чернігівській області (далі - ГУ Міндоходів у Чернігівській області) в якому просить визнати недійсними та скасувати рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року позов ПП "ПДП ТРИ" задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 21 червня 2013 року №0000312200 в частині грошового зобов'язання у сумі 360474, 00 грн., з яких 288379, 00 грн. за основним платежем та 72095, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 21 червня 2013 року №0000322200 в частині грошового зобов'язання у сумі 378499, 00 грн., з яких 302799, 00 грн. за основним платежем та 75700, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Ніжинської ОДПІ залишено без задоволення, апеляційну скаргу ПП "ПДП ТРИ" задоволено. Скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у частині відмови у задоволенні позову. Визнано протиправними та скасовано повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ №0000312200 форми "Р" та №0000322200 форми "Р" від 21 червня 2013 року повністю, та №0000332200 форми "С", №0000302200 форми "В4" від 21 червня 2013 року.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Ніжинська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "ПДП ТРИ" у задоволенні позову.

ПП "ПДП ТРИ" подало письмові заперечення на касаційну скаргу Ніжинської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Ніжинською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ПП "ПДП ТРИ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №694/22-34593982 від 06 червня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ПП "ПДП ТРИ" вимог пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на прибуток на 479595,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 443492, 00 грн.

На підставі акта перевірки Ніжинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року: №0000322200, №0000312200, №0000302200, №0000332200.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснювало господарську діяльність із контрагентами ТОВ "ДМС ГОЛД", ТОВ "Магреб-Україна", ТОВ "НТЕР-АРКОЛ", ТОВ "АЙПІ-СЕРВІС". Реальність виконання господарських операцій за договорами підтверджено платіжними дорученнями, актами здачі-прийому наданих консультаційних послуг, податковими накладними, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, квитанціями, податковими деклараціями з податку на додану вартість, розшифровками податкових зобов'язань. На момент вчинення правочинів підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичної особи та платника податків

Судом апеляційної інстанції зазначено, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснення господарських операцій ПП "ПДП ТРИ" з контрагентами TOB "Ю ЕЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" та TOB "ТРЕЙДТЕХ" підтверджено необхідними первинними документами, які свідчать про реальність такої діяльності та її зв'язок з господарської діяльністю ПП "ПДП ТРИ".

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Положеннями п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік підстав самостійного визначення контролюючим органом суми зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків: платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відсутні вказані підстави, реальність господарських операцій ПП "ПДП ТРИ" з контрагентами, їх зв'язок з господарською діяльністю підтверджено первинними документами, понесені витрати, правомірно враховано при формуванні податкового кредиту ПП "ПДП ТРИ".

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПП "ПДП ТРИ" не порушено вимог податкового законодавства, оскільки всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного до податкового кредиту, підтверджені необхідними документами, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені, то Ніжинською ОДПІ безпідставно прийнято податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ПП "ПДП ТРИ".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров