Постанова

від 01.10.2013 по справі 902/401/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 902/401/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Мухомеджанову Д.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Цибульського П.П. - представника за довіреністю від 07.05.2013р. №268/05-13

в порядку ст.30 ГПК України Воронко Т.М. - заступника головного бухгалтера та Гільманової А.М. - начальника відділу маркетингу

від відповідача: не з'явився

прокурора Марщівської О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від 29.04.13 р. у справі № 902/401/13 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Прокурора Радивилівського району Рівненської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів", м.Радивилів Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт", м.Вінниця

про стягнення 31135,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.04.2013р. у справі №902/401/13 задоволено позов прокурора Радивилівського району Рівненької області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт" про стягнення 31135,42 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 26645,65 грн. основного боргу, 1998,42 грн. пені, 959,24 грн. інфляційних, 1532,11 грн. 3% річних та в дохід Державного бюджету України 1720,50грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- надані позивачем рахунки-фактури, реєстри та товарно-транспортні накладні не є первинними документами, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтверджували надання будь-яких послуг позивачем та, відповідно відображення їх у бухгалтерському обліку відповідачем;

- позивач не виконав вимоги ухвали суду від 20.03.2012р. щодо надання розгорнутого розрахунку пені, інфляційних та 3% річних, в якому вказано динаміку росту заборгованості та її погашення, з посиланням на дату, номер та суму первинних документів;

- в судовому засіданні 29.03.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно яких задоволенню підлягає сума основного боргу, а в стягненні сум річних та інфляційних відмовлено, однак з отриманого поштою повного тексту рішення вбачається, що позовні вимоги задоволені судом в повному обсязі.

Крім того, 17.09.2013р. відповідачем було заявлене клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення приналежності підписів посадових осіб на документах, на яких ґрунтуються позовні вимоги, посадовими особами відповідача та відповідності відбитку печатки на цих документах, відбитку печатки відповідача.

Судова колегія, керуючись ст.41 ГПК України, відхилила клопотання відповідача про призначення судової експертизи, оскільки у клопотанні не зазначено підстави для її проведення.

Прокурор у письмовому відзиві на апеляційну скаргу №60-1584 вих.13 від 16.09.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Вінницької області від 29.04.2013р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач у письмовому відзиві №468/05-13 від 29.08.2013р. та у додатковому відзиві від 17.09.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Вінницької області від 29.04.2013р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2011р. між Державним підприємством "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт" (власник, замовник) укладено договір №33 на сушіння і зберігання сої (далі - договір), згідно п.1.1 якого замовник постачає зерно сої - 350 тон, для подальшого сушіння та зберігання, а виконавець приймає зерно і, в разі необхідності, доводить його до кондицій, придатних для тривалого зберігання за рахунок замовника, забезпечує зберігання і видачу його замовнику в строки, встановлені договором (а.с.8-10).

Як передбачено п.4.3.4 договору, виконавець зобов"язується видати замовнику складську квитанцію за мінусом технологічних втрат при підробці, сушінні або активному вентилюванні зерна при першій вимозі замовника.

Відпуск належного замовнику зерна проводиться лише при наявності письмової згоди замовника, в присутності його представника і при пред"явленні від замовника складської квитанції та довіреності, та при умові розрахунку за послуги, і видачі податкової накладної на послуги. Повноваження представника замовника визначаються згідно довіреності виданої від імені замовника (п.4.3.7 договору).

Відповідно до п.5.2 договору розмір плати встановлюється згідно діючих розцінок на момент розрахунку. За отримані послуги замовник зобов'язаний здійснити розрахунок не пізніше 1 числа кожного місяця за послуги, надані протягом попереднього місяця, згідно актів виконаних робіт та рахунків виконавця. Розрахунок за відвантаження зерна здійснюється замовником не пізніше дати відвантаження.

Згідно п.7.2 договору всі суперечки, по яких не було досягнуто погодження, сторони зобов"язуються розв"язувати відповідно до законодавства України господарському суді Рівненської області. При вирішенні спорів, що виникають по даному договору відомості зазначені у складській квитанції мають обов"язкову доказову силу.

Додатком №1 до договору сторони затвердили вартість та вид послуг, які надаються виконавцем (а.с.11).

Як зазначено у позовній заяві, за період з 18 по 27 січня 2011 року відповідач поставив на склад для зберігання 424,76 тонн зерна сої.

За послуги по прийманню, очищенню та зберіганню зерна сої ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" нарахувало ТОВ "Зерноекспорт" наступну плату:

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000009 від 24.01.2011 року - 11231,35 грн. (а.с.12);

- згідно рахунку-фактури №СФ0000010 від 25.01.2011 року - 5594,52 грн. (а.с.13);

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000012 від 28.01.2011 року - 8991,83 грн. (а.с.15);

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000033 від 11.02.2011 року - 827,95 грн. (а.с.14).

Всього - 26645,65 грн.

Також, на підтвердження надання послуг по прийманню, очищенню та зберіганню зерна сої ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" надано: акти на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав №4 від 23.01.2011р., №3 від 23.01.2011р., від 25.01.2011р., №9 від 26.01.2011р., №12 від 27.01.2011р.; реєстри накладних за прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку №5 за 18.01.2011р., №7 за 19.01.2011р., №6 за 20.01.2011р., №8 за 21.01.2011р., №9 за 22.01.2011р., №10 за 23.01.2011р., №11 за 24.01.2011р., №14 за 25.01.2011р., №16 за 26.01.2011р., №24 за 27.01.2011р.; товарно-транспортні накладні ААК №11 від 18.01.2011р., ААК №12 від 19.01.2011р., ААК №11 від 20.01.2011р., ААК №13 від 21.01.2011р., ААК №12 від 21.01.2011р., ААК №18 від 22.01.2011р., ААК №16 від 22.01.2011р., ААК №15, ААК №14 від 22.01.2011р., ААК №17 від 22.01.2011р., ААК №19 від 23.01.2011р., ААК №20 від 23.01.2011р., ААК №21 від 23.01.2011р., ААК №22 від 24.01.2011р., ААК №23 від 24.01.2011р., ААК №24 від 24.01.2011р., ААК №13 від 25.01.2011р., ААК №15 від 25.01.2011р., ААК №17 за січень 2011р., ААК №14 від 25.01.2011р., ААК №16 від 25.01.2011р., ААК №18 від 26.01.2011р., ААК №19 від 26.01.2011р.; накладні №21 від 27.01.2011р., №20 від 27.01.2011р. (а.с.17-55).

З листом №42-юр від 08.11.2012р. позивач направив відповідачу два примірники акта звірки розрахунків, де зазначено заборгованість відповідача в сумі 26645,65 грн., однак, відповідач отримані 12.11.2012р. (а.с.60) акти звірки, оформлені у встановленому порядку, позивачу не повернув.

За вказаних обставин, прокурор Радивилівського району звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" про стягнення з ТОВ "Зерноекспорт" 26645,65 грн. основного боргу, 1998,42 грн. пені, 959,24 грн. інфляційних та 1532,11 грн. 3% річних (а.с.2-5).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Вінницької області від 29.04.2013р. позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 26645,65 грн. основного боргу, 1998,42грн. пені, 959,24 грн. інфляційних, 1532,11 грн. 3% річних та в дохід Державного бюджету України 1720,50грн. судового збору (а.с.90-92).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 10 ст.1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Відповідно до ст.24 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За надані послуги по прийманню, очищенню та зберіганню зерна сої позивач нарахував відповідачу 26645,65грн.

Обсяги виконаних позивачем згідно договору від 18.01.2011р. №33 робіт по зберіганню та сушінню сої підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актами на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав №4 від 23.01.2011р., №3 від 23.01.2011р., від 25.01.2011р., №9 від 26.01.2011р., №12 від 27.01.2011р.; реєстрами накладних за прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку №5 за 18.01.2011р., №7 за 19.01.2011р., №6 за 20.01.2011р., №8 за 21.01.2011р., №9 за 22.01.2011р., №10 за 23.01.2011р., №11 за 24.01.2011р., №14 за 25.01.2011р., №16 за 26.01.2011р., №24 за 27.01.2011р.; товарно-транспортними накладними ААК №11 від 18.01.2011р., ААК №12 від 19.01.2011р., ААК №11 від 20.01.2011р., ААК №13 від 21.01.2011р., ААК №12 від 21.01.2011р., ААК №18 від 22.01.2011р., ААК №16 від 22.01.2011р., ААК №15, ААК №14 від 22.01.2011р., ААК №17 від 22.01.2011р., ААК №19 від 23.01.2011р., ААК №20 від 23.01.2011р., ААК №21 від 23.01.2011р., ААК №22 від 24.01.2011р., ААК №23 від 24.01.2011р., ААК №24 від 24.01.2011р., ААК №13 від 25.01.2011р., ААК №15 від 25.01.2011р., ААК №17 за січень 2011р., ААК №14 від 25.01.2011р., ААК №16 від 25.01.2011р., ААК №18 від 26.01.2011р., ААК №19 від 26.01.2011р.; накладними №21 від 27.01.2011р., №20 від 27.01.2011р.; інформацією про поставлене зерно на ДП "Радивилівський КХП" ТОВ "Зерноекспорт"; листами товариств "Зерноекспорт" від 25.01.2011р. та "Стоянівнасіння" від 29.01.2011р.; складськими квитанціями №494 від 07.12.2010р., №5 від 25.01.2011р., №8 від 27.01.2011р., №9 від 28.01.2011р. (а.с.17-55, 137-141,160-161).

Відповідно до п.5.2 договору розмір плати встановлюється згідно діючих розцінок на момент розрахунку. За отримані послуги замовник зобов'язаний здійснити розрахунок не пізніше 1 числа кожного місяця за послуги, надані протягом попереднього місяця, згідно актів виконаних робіт та рахунків виконавця. Розрахунок за відвантаження зерна здійснюється замовником не пізніше дати відвантаження.

Розрахунок вартості послуг позивач виконав згідно умов укладеного сторонами договору, що підтверджується рахунками-фактурами від 24.01.2011р., 25.01.2011р., 28.01.2011р., 11.02.2011р.

Позивач надав копії актів виконаних робіт (оригінали оглянуто в судовому засіданні 01.10.2013р.) №РН-1-250005 від 25.01.2011р., №РН-1-250006 від 25.01.2011р., №РН-1-280001 від 28.01.2011р., №РН-2-020001 від 02.02.2011р., на суму 26645,65грн., які підписані лише представником ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів".

Доказів надіслання вказаних актів виконаних робіт відповідачу для підписання позивач не надав.

Так само, матеріали справи не містять доказів вручення або надіслання відповідачеві рахунків-фактур від 24.01.2011р. №СФ-0000009, від 25.01.2011р. №СФ0000010, від 28.01.2011р. №СФ-0000012, від 11.02.2011р. №СФ-0000033 на загальну суму 26645,65 грн., які за умовами договору є підставою для проведення розрахунків.

У письмовому відзиві від 25.04.2013р. на позов прокурора відповідач вказує, що згідно п.5.2 договору №33 оплата за надані послуги мала відбуватися у відповідності до актів виконаних робіт та рахунків, наданих виконавцем, однак позивачем протягом усього періоду з моменту укладення договору не надавалися будь-які документи на підтвердження наданих послуг (а.с.80).

Керуючись ст.ст.32, 33, 34 ГПК України, судом не беруться до уваги наявні у матеріалах справи претензії позивача від 17.07.2012р. №32/юр з вимогою сплатити 26645,65 грн. та від 30.07.2012р. №35/юр, оскільки не подано доказів на підтвердження надіслання або вручення відповідачу під розписку вказаних претензій.

Враховуючи умови п.5.2 договору, за яким розрахунки проводяться згідно актів виконаних робіт та рахунків виконавця, строк оплати вартості наданих послуг в сумі 26645,65 грн. не наступив, оскільки, як встановлено судом, передбачені договором документи для проведення розрахунків позивач відповідачеві не пред"явив.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 03.12.2012р. проведено збори учасників ТОВ "Зерноекспорт", на яких вирішено припинити діяльність товариства шляхом його ліквідації, обрано ліквідаційну комісію та встановлено строк для прийняття вимог кредиторів два місяці з моменту публікації повідомлення про прийняття рішення щодо припинення товариства (а.с.81).

З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на 20.03.2013р., 08.04.2013р. та 11.04.2013р. вбачається, що з 04.12.2012р. ТОВ "Зерноекспорт" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, встановлено строк для кредиторських вимог - до 11.02.2013р. (а.с.66-67,82,85-86).

Порядок задоволення вимог кредиторів визначено ст.61 ГК України, ст.112 ЦК України.

Так, згідно ч.ч.3,4 ст.112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Доказів звернення до ліквідаційної комісії ТОВ "Зерноекспорт" із вимогою про сплату 26645,65 грн., з поданням передбачених п.5.2 договору документів (актів виконаних робіт, рахунків-фактур) позивач не подав.

За наведених обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 26645,65 грн. боргу за надані послуги по прийманню, очищенню, зберіганню сої, так само й вимоги про стягнення річних, інфляційних та пені, у зв"язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 29.04.2013р. слід скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у позові.

Слід зазначити, ч.4 ст.112 ЦК України надає можливість кредиторам звернутись до боржників після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред"явлення.

Щодо відшкодування судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.

У п.4.6 пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Позивач від сплати судового збору не звільнений.

За вказаних обставин, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт", м.Вінниця задовольнити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 29.04.2013р. у справі №902/401/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" (35500, Рівненська область, м.Радилів, вул.Волковенка, 11, код ЄДРПОУ 00955791) в дохід Державного бюджету України 1720 грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви.

4. Стягнути з Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" (35500, Рівненська область, м.Радилів, вул.Волковенка, 11, код ЄДРПОУ 00955791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноекспорт" (21001, м.Вінниця, вул.Ватутіна, 9В (а/с 520), код ЄДРПОУ 32054916) 860 грн. 25коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

6. Справу №902/401/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (35500, Рівненська обл., м.Радивилів, вул.Волковенка, 11),

3 - відповідачу (21001, м.Вінниця, вул.Ватутіна, 9в (а/с520),

4 - прокурору Радивилівського району (35500, Рівненська обл., м.Радивилів,

вул.Козлинюка, 37),

5 - прокуратурі Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52),

6 - в наряд.