Рішення

від 24.09.2013 по справі 5023/1267/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р.Справа № 5023/1267/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Лавренюк Т.А.

судді: Аріт К.В. , Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування "Сімферопольсільмаш", м. Сімферополь до ПФ "Енергія", м. Харків про розірвання договору та стягнення 234 022,27 грн. та зустрічним позовом ПФ "Енергія", м. Харків до ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування "Сімферопольсільмаш", м. Сімферополь про стягнення 78 500,00грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом, Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування "Сімферопольсільмаш", звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору № 299 від 20.08.10р., укладеного з Приватною фірмою "Енергія" (відповідач за первісним позовом), та стягнення коштів, спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань, у сумі 234 022,27грн., в тому числі: 179 700,00грн. збитків, 32 202,00грн. пені, 7 468,40грн. 3% річних, 14 651,87грн. збитків від інфляції. Судові витрати просить покласти на відповідача за первісним позовом.

08.05.12р. відповідач за первісним позовом, Приватна фірма "Енергія", звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування "Сімферопольсільмаш" суму заборгованості за договором № 299 від 20.08.10р. у розмірі 78 500,00грн.

Ухвалою суду від 11.05.12р. зустрічний позов ПФ "Енергія" було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 5023/1267/12.

Розпорядженням голови господарського суду Харківської області від 24.09.13р. у зв'язку з хворобою судді Попович І.М. призначено для розгляду справи № 5023/1267/12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Лавренюк Т.А., судді Аріт К.В., Доленчук Д.О.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розглянути справу без участі його повноважного представника за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує.

Дане клопотання приймається судом, тому справа розглядається за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги первісного та зустрічного позову, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

20.08.10р. між Публічним акціонерним товариством "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (позивач за первісним позовом) та Приватною фірмою "Енергія" (відповідач за первісним позовом) було укладено договір на виготовлення та поставку обладнання № 299 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виготовити та поставити установку СКІН-044/60, а позивач прийняти та провести оплату за поставлене обладнання.

Згідно із пунктом 1.3 договору відповідач за первісним позовом окрім виготовлення обладнення зобов'язався у відповідності з календарним планом виконання робіт (додаток № 3 до договору) виконати: пусконалагоджувальні роботи; проведення випробування обладнання; термообробку дослідної партії деталей в кількості 20,0 тис.шт. на автоматі Н-395 або 66.00.00.00.

У додатку № 3 до договору сторони погодили три етапи виконання робіт та передбачили строки їх виконання.

На першому етапі відповідач за первісним позовом у термін 95 днів (з моменту отримання попередньої оплати) зобов'язався виготовити установку СКІН 440/60, здійснити внутрішнє та демонстраційне випробування установки на працездатність та передати установку позивачу.

На другому етапі виконання робіт сторони передбачили, що позивач в термін 15 днів з моменту передачі йому установки, здійснює її транспортування та монтаж на робочому місці, після чого повідомляє відповідача про закінчення монтажних робіт.

Третій етап виконання робіт включає проведення пусконалагоджувальних робіт, випробування обладнання на території позивача та оформлення акту здачі-приймання робіт. Строк виконання третього етапу робіт сторони погодили протягом 20 днів з моменту повідомлення позивачем відповідача про закінчення монтажних робіт.

Виконання пусконалагоджувальних робіт підтверджується актом здачі-приймання робіт після проведення випробувань обладнання в технологічному режимі та термообробки дослідної партії деталей згідно із п.1.3 договору.

У п. 2.1. договору сторони погодили загальну вартість робіт у розмірі 257 200,00грн., з яких 239 000,00грн. вартість виготовленого обладнання та 18 200,00грн. вартість пусконалагоджувальних робіт.

Відповідно до п. 3.2.1. договору сторони передбачили передплату в розмірі 152 500,00грн. протягом семи банківських днів з моменту підписання договору. Кінцевий розрахунок у розмірі 104 700,00грн. сторони погодили провести протягом п'яти банківських днів після термообробки дослідної партії деталей згідно п.1.3. договору та підписання акту здачі-приймання обладнання (п. 3.2.2. договору).

У п.4.1 договору сторони погодили передачу обладнання на умовах Incoterms 2000 EXW за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, 2/10. Згідно із п. 4.3. договору разом з обладнанням відповідач зобов'язався передати позивачу витратну накладну та паспорт на обладнання, а після виконання пусконалагоджувальних робіт передати експлуатаційну документацію, а саме: керівництво по експлуатації, альбом схем та креслень.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що обладнання повинно відповідати вимогам нормативних документів до обладнання даного типу (в т.ч. ДСТУ 14254-80) та умовам даного договору. Відповідність вказується у паспорті обладнання.

У додатку № 1 до договору сторони погодили специфікацію, де визначили вартість обладнання, що повинно бути виготовлено за договором, та його складові частини.

Додатком № 2 до договору сторони погодили технічне завдання на виготовлення установки СКИН-044/60 та у додатку № 4 до договору погодили ескізи обладнання, де передбачили всі технічні характеристики до нього.

На виконання умов договору на підставі рахунку-фактури № 02-09 від 09.09.10р. позивач за первісним позовом 10.09.10р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 152 500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 10.09.10р. (а.с.17 том І). В подальшому, позивач за первісним позовом платіжними дорученнями № 203 від 09.02.11р., № 1610 від 30.06.11р. та № 2891 від 12.12.11р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 27 200,00грн. (а.с.18-20 том І). Всього позивачем за первісним позовом на рахунок відповідача за первісним позовом було перераховано 179 700,00грн.

24.02.11р. ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" отримав від ПФ «Енергія» установку СКІН-044/60, що підтверджується накладною № 01-02 від 24.02.11р (а.с. 69 том ІІ).

За наслідками проведення пусконалагоджувальних робіт по запуску установки СКІН-044/60 сторонами був складений акт б/н від 18.03.11р. (а.с. 107 том І). В цьому акті сторони погодили обов'язок ПФ "Енергія" виконати конкретний обсяг робіт, необхідність проведення яких була встановлена сторонами саме у ході проведення пусконалагоджувальних робіт.

Суд звертає увагу, що ПФ "Енергія" погодилось з необхідністю виконання робіт, перелік яких сторони зафіксували в акті про проведення пусконалагоджувальних робіт від 18.03.11р., про що свідчать підписи представників ПФ "Енергія" у цьому акті. Також, ПФ "Енергія" неодноразово зверталася до ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" з листами про корегування строків закінчення цих робіт (лист № 37 від 07.12.11р., а.с. 74 том ІІ, лист № 19 від 25.08.11р, а.с. 73 том ІІ).

Після цього, відповідач за первісним позовом листом № 47 від 27.02.12р. повідомив, що на даний час він не має можливості за свій рахунок продовжити та завершити дані роботи, та зазначив, що це є додатковими вимогами до установки, які не передбачені технічним завданням, але він згоден їх розглянути в рамках додаткової угоди до договору.

Не погодившись з цим, ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з чим просить суд розірвати договір № 299 від 20.08.10р. та стягнути із ПФ "Енергія" збитки, спричинені неналежним виконанням умов договору та 32 202,00грн. пені, 7 468,40грн. 3% річних, 14 651,87грн. інфляційних нарахувань.

З аналізу правовідносин сторін, що склалися між ними за спірним договором, судом вбачається, що за своєю правовою природою, укладений договір є договором підряду.

Заперечення відповідача за первісним позовом, що спірний договір є договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт суд вважає помилковими виходячи з наступного.

Предметом договору на виконання дослідно-конструкторських робіт, відповідно до ч. 1 ст. 892 ЦК України, є проведення наукових досліджень, розроблення зразків нового виробу та конструкторської документації на нього, розроблення нової технології, тощо.

Результати таких робіт передбачають не лише виготовлення, переробку чи ремонт речі, а, насамперед, проведення наукових досліджень, результатом яких є створення немайнового блага, що може виражатися у відповідній документації, дослідних зразках, наукових звітах тощо. Тобто, результати дослідно-конструкторських робіт є нематеріальними благами, створення яких пов'язується з високою інтелектуальною та творчою діяльністю виконавця. Вони потенційно можуть отримати правову охорону як об'єкти авторських чи патентних прав.

Проте договір підряду, відповідно до ч. 2 ст. 837 ЦК України, може укладатися лише на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі з переданням її результату замовникові.

Предметом спірного договору є виготовлення та поставка установки СКІН-044/60 у відповідності до вимог, що вказані у технічному завданні.

Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів того, що виготовлена ним установка є дослідним зразком нового виробу у розумінні ст.892 ЦК України, тобто що вона має ознаки новизни, що робить її придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, доказів того, що вона не є складовою рівня техніки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором підряду та правовідносини, які виникли між сторонами за цим договором регулюється положеннями ст.ст.837-864 ЦК України.

Так, за приписами ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом не виконав належним чином свої зобов'язання за договором. Зазначений висновок підтверджується актом проведення пусконалагоджувальних робіт по запуску установки СКІН-044/60 б/н від 18.03.11р.

ПФ "Енергія" не надала суду належних доказів того, що нею були виконані роботи, проведення яких було погоджено сторонами в цьому акті, та які сторони визнали необхідними для можливості роботи установки СКІН-044/60, що підтверджується підписами представників обох сторін на цьому акті.

В матеріалах справи відсутні докази завершення проведення пусконалагоджувальних робіт по запуску установки СКІН-044/60, проведення іспитів та обробки дослідної партії сегментів. Не має доказів передання технічної та експлуатаційної документації на виготовлене обладнання, відповідно до п.4.3 договору.

Суд не приймає заперечення відповідача за первісним позовом, що перелік робіт, передбачений в акті проведення пусконалагоджувальних робіт по запуску установки СКІН-044/60 б/н від 18.03.11р. містить нові вимоги до виготовлення цього обладнання, що не були погоджені сторонами у технічному завданні, яке є додатком до договору.

Як вже було встановлено судом, ПФ "Енергія" погодило необхідність та готовність до виконання цих робіт у акті б/н від 18.03.11р. та у листуванні (лист № 37 від 07.12.11р., а.с. 74 том ІІ, лист № 19 від 25.08.11р, а.с. 73 том ІІ).

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Суд, намагаючись створити сторонам всі необхідні умови для можливості доказування своїх вимог та заперечень, для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, двічі призначав у справі судову експертизу. На вирішення експертів ставилось питання встановлення факту відповідності установки СКІН-044/60 вимогам технічного завдання. Проведення даної експертизи було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса та зобов'язано відповідача здійснити її оплату. Дана судова експертиза не була проведена експертною установою та знята з провадження без виконання у зв'язку з несплатою відповідачем вартості робіт по її проведенню. При цьому суд звертає увагу, що призначення даної експертизи судом було наслідком задоволення клопотання саме ПФ "Енергія", в якому вона гарантувала оплату за її проведення.

Таким чином, відповідач за первісним позовом не надав суду доказів в підтвердження того, що виявлені в ході проведення пусконалагоджувальних робіт недоліки не відповідають технічному завданню на виготовлення обладнання за договором. Тому суд не приймає зазначені заперечення ПФ "Енергія" та вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором.

Як зазначає позивач за первісним позовом, в результаті неналежного виконання ПФ "Енергія" своїх зобов'язань за договором ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" не отримало того, на що воно розраховувало при укладенні спірного договору, обладнання, виготовлене відповідачем за первісним позовом не відповідає тим технічним параметрам, що погодили сторони при укладенні спірного договору, зазначене обладнання взагалі є негодним для використання.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Виходячи зі змісту ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення встановлені також ч. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст.651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст.852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача за первісним позовом щодо розірвання договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо відшкодування збитків суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, наявністю у роботі істотних недоліків, позивач за первісним позовом не отримав того, на що він розраховував укладаючи договір, однак, поніс витрати у розмірі зробленої ним передплати на суму 179 700,00грн. Зазначені витрати суд вважає прямими збитками, яких позивач за первісним позовом зазнав з вини відповідача за первісним позовом, і які підлягають відшкодуванню відповідно до ч.2 ст.852 ЦК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору та стягнення з відповідача за первісним позовом збитків в розмірі 179 700,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог за первісним позовом в частині стягнення пені в розмірі 32 202,00грн., суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.6.2 договору, у разі несвоєчасного виконання робіт з вини виконавця, він сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних в строк робіт за кожен календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З наданого позивачем за первісним позовом розрахунку, судом вбачається, що нарахування пені він робить за прострочення виконання пусконалагоджувальних робіт за договором та починає нарахування не з дня прострочення виконання цих зобов'язань, а з дня здійснення ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" передплати, що не відповідає вимогам закону та договору.

Відповідно до календарного плану виконання робіт (додаток № 3 до договору) проведення пусконалагоджувальних робіт сторони погодили протягом 20 днів з моменту повідомлення позивачем за первісним позовом про закінчення монтажних робіт.

Оскільки в матеріалах справи не міститься такого повідомлення суд позбавлений можливості визначити вірний період нарахування пені за прострочення виконання проведення пусконалагоджувальних робіт за договором, а тому дану позовну вимогу суд вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог за первісним позовом в частині стягнення збитків від інфляції в розмірі 14 651,87грн. та 3% річних в розмірі 7 468,40грн., суд дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що положення ст. 625 ЦК України регулюють саме відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

За спірним договором у відповідача за первісним позовом був обов'язок по виготовленню обладнання, переданню технічної та експлуатаційної документації та проведенню пусконалагоджувальних робіт по запуску цього обладнання. Зазначені зобов'язання не є грошовими у розумінні ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції.

Що стосується зустрічних позовних вимог, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватна фірма "Енергія" (позивач за зустрічним позовом) просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування "Сімферопольсільмаш" (відповідач за зустрічним позовом) грошові кошти в розмірі 78 500,00грн. Свої зустрічні позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору № 299 від 20.08.10р. останнім було проведено пусконалагоджувальні роботи та змонтовано в цеху відповідача установку СКІН-044/60 у кількості однієї штуки відповідно до специфікації та технічного завдання, проте відповідач за зустрічним позовом умови договору не виконав, за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався. В якості доказу щодо належного виконання робіт ПФ "Енергія" посилається на акт б/н від 18.03.11р.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлена відсутність доказів, які б свідчили про належне, якісне та вчасне проведення ПФ "Енергія" пусконалагоджувальних робіт по запуску установки СКІН-044/60. Акт від 18.03.11р., на який позивач за зустрічним позовом посилається як на доказ належного виконання ним своїх зобов'язань за спірним договором навпаки спростовує цей факт.

Зазначений акт, як вже встановлено судом, містить перелік робіт, необхідність проведення яких була встановлена під час технологічного випробування обладнання, та з необхідністю проведення яких позивач за зустрічним позовом погодився. Доказів виконання цих робіт ПФ "Енергія" суду не надав.

Позивачем за зустрічним позовом в порушення п.4.3 договору не було надано відповідачу за зустрічним позовом паспорту обладнання, керівництва по експлуатації, альбому схем та креслень, що також унеможливлює експлуатацію цього обладнання.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підставою для остаточного розрахунку відповідачем за зустрічним позовом (п.3.2.2 договору) є здійснення позивачем за зустрічним позовом термообробки дослідної партії деталей згідно із п.1.3 договору та підписання здачі-приймання обладнання. В матеріалах справи відсутні докази проведення ПФ "Енергія" термообробки дослідної партії деталей.

Оскільки позивач за зустрічним позовом не надав суду належних та допустимих доказів, що у встановленому законом порядку підтвердили б факт належного виконання ним умов договору, доказів, що свідчили би про належне, якісне та вчасне виготовлення обладнання відповідно до технічного завдання, доказів передачі технічної та експлуатаційної документації на обладнання, доказів проведення пусконалагоджувальних робіт по запуску установки СКІН-044/60, суд вважає зустрічні позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 78 500,00грн. необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову повністю та задоволення первісного позову частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої за первісним позовом судові витрати покладаються на ПФ "Енергія" пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за зустрічним позовом судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст.22, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 651, 837, 849, 852, 1166 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 33-35, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми «Енергія», код ЄДРПОУ 30288025 (61167, м.Харків, пров. 3-й Таганський, 7, к.9, р/р 26005011577 в ПАТ «Банк Грант» м. Харкова, МФО 351607) на користь Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування», код ЄДРПОУ 05786117 (95047, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 8 корп. 5, відомості про рахунки відсутні) - 179 700,00грн. збитків, 3 594,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено 30.09.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Лавренюк Т.А. Аріт К.В. Доленчук Д. О.