Постанова

від 08.10.2013 по справі 5011-58/118-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Справа № 5011-58/118-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"

та Заступника прокурора міста Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2013 року

у справі № 5011-58/118-2012

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Індастрі"

до Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення збитків у сумі 9 692 014,00 грн.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - Терещенко С.В., Снідевич О.С.

прокуратури - Гудіменко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про стягнення збитків у сумі 9 692 014,00 грн.

Під час розгляду справи по суті господарським судом міста Києва було задоволено клопотання представника позивача та на підставі ст. 25 ГПК України замінено позивача Приватне акціонерне товариство "Лукор" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Індастрі".

Рішенням господарського суду міста Києва від 29 травня 2013 року (судді Блажієвська О.Є., Босий В.П., Полякова К.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2013 року (судді Тищенко О.В., Іоннікова І.А., Чорна Л.В.) зі справи № 5011-58/118-2012 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Індастрі" 8260980,00 грн. суми збитків, судовий збір в розмірі 48123, 63 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Державне публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою. 04 жовтня 2013 року від відповідача до канцелярії Вищого господарського суду України надійшло уточнення до касаційної скарги. З урахуванням уточнення Державне публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 29 травня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заступник прокурора міста Києва також не погоджується з прийнятими у справі процесуальними документами та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29 травня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" підлягає частковому задоволенню та касаційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся з позовом в якому зазначає, що відповідачем неправомірно відчужено та ліквідовано ділянку теплофікаційної мережі від стійки 321 до стійки 451, внаслідок цього ЗАТ "Лукор" позбавлено можливості використовувати тепломережу за призначенням, тому просить стягнути вартість демонтованої теплофікаційної мережі та вартість робіт з її відновлення.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду, задоволено позов Закритого акціонерного товариства "Лукор" до Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд": визнано за позивачем право власності на тепломережу від стійки 321 до стійки 451 (інвентарний номер 12577).

Зазначеним рішенням встановлено, що згідно протоколу №1 установчих зборів ЗАТ "Лукор" від 05 грудня 2000 року та згідно розділів 4,5 статуту ЗАТ "Лукор", затвердженого даними зборами та зареєстрованого розпорядженням Калуського міського голови від 06 грудня 2000 року №210-рп ВАТ "Оріана" є засновником даного товариства, внеском якої в статутний фонд стало майно нафтохімічного комплексу, перелік якого зазначено в актах прийому-передачі. Листом ФДМУ №10-24-14034 від 15 листопада 2000 року підтверджено відсутність зауважень до проектів установчого договору та статуту ЗАТ "Лукор", що створюється на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ "Оріана". Передача майна нафтохімічного комплексу ВАТ "Оріана" в якості його внеску до статутного фонду ЗАТ "Лукор" відбулась згідно акту приймання-передачі від 05 грудня 2000 року, погодженого Калуською ДПІ та ТОВ "ЛУКОЙЛ-Нафтохім". В п.4 даного акту зазначено головне управління з енергозабезпечення (згідно з переліком №4). Ці дані також відображені в зведеній відомості переліків приймання-передачі майна. В переліку №4 майна цеху паропостачання під порядковим №63, інвентарний № 42008 вказано тепломережі від ТЕЦ до стійки 451, а під порядковими номерами 17,18 - залізобетонні естакади від ТЕЦ до стійки 346, і від стійки 347 до 451.

Крім того, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 встановлено, що на замовлення ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" експертно-консалтинговою фірмою "ЕКА-Захід" проведено оцінку недіючої тепломережі діаметром 630мм, товщина стінки - 7мм, довжиною 2136 м. п. станом на 30 вересня 2007 року для подальшого продажу на аукціоні і визначено початкову вартість даного майна в сумі 210540 грн. В розділі "загальна характеристика об'єкта оцінки" зазначено, що тепломережа введена в експлуатацію в 1991 році і до моменту оцінки не експлуатувалась, зазначено на здійснення огляду трубопроводу теплотраси від опори №321 до опори №451 (інвентарний №30). Такі ж дані значаться в акті обстеження технічного стану трубопроводу теплотраси, складеному комісією ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" 05 жовтня 2007 року. На підставі договору про організацію роботи по продажу об'єктів державної власності №47 від 29 жовтня 2007 року за наслідками проведення аукціону (протокол №195/1 від 27.12.2007р.) згідно біржової угоди купівлі-продажу майна №10 від 30 січня 2008 року зазначена трубопровідна тепломережа була продана ПП "Атарес-Євро" за 212 100 грн. і передана покупцю згідно акта приймання-передачі від 27 лютого 2008 року Актом комісії, створеної позивачем, від 16 грудня 2008 року підтверджується те, що ділянку теплофікаційної мережі від стійки 321 до стійки 451 демонтовано.

У відповідності до біржової угоди купівлі-продажу майна №10 від 30 січня 2008 року ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" (продавець) та Приватне підприємство ПП "Атарес-Євро" (покупець) відчужено трубопровідну тепломережу діаметром 630 мм довжиною 2136 м, товщина стінки 7 мм; м. Калуш, вул. Б.Хмельницького 88, власник ДАТ "БК "Укрбуд".

Згідно письмових пояснень відповідача від 08 лютого 2012 року, що у 2006 році частина спірної ділянки тепломережі (від стійки 321 до стійки 451) довжиною 96 погонних метрів була викрадена невідомими особами, та надав для долучення до матеріалів справи заяву та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 25 жовтня 2006 року.

У Постанові Львівського апеляційного господарського суду від 23 червня 2010 року у справі № 19/183-20/46-22/104 судом зазначено, що ЗАТ "Лукор" доведено своє право власності на спірне майно: тепломережу від стійки № 321 до стійки № 451, і, враховуючи, відсутність у Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" спірного майна на час прийняття оскарженого рішення від 08 лютого 2010 року, він не позбавлений можливості витребувати дане майно у його володільця, чи вимагати відшкодування його вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена сума до стягнення є збитками.

Оскільки збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Складовою правопорушення є сукупність чотирьох елементів: протиправної поведінки, негативних наслідків такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків, вини правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Так, задовольняючи позовні вимоги суди не з'ясували чи дії відповідача пов'язані з вибуттям майна з володіння позивача пов'язані з її демонтажем (знищенням) саме відповідачем. Оскільки в матеріалах справи міститься Службова записка та акт від 28 листопада 2011 року з яких вбачається, що позивач сам демонтував складові частини тепломережі, а саме бетонні опори, на яких вона розташована і без яких тепломережа не може функціонувати.

Також матеріали справи містять звіт "Про оцінку недіючої тепломережі, що належить Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" діаметром 630 мм, товщина стінки 7 мм, довжиною 2136 м.п. станом на 30 вересня 2007 року" та акт обстеження технічного стану трубопроводу теплотраси, складеному комісією ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" 05 жовтня 2007 року з якого вбачається, що трубопровід вражений корозією, теплоізоляція частково відсутня, частково ушкоджена, труби частково зруйновані і трубопроводи теплотраси не можуть використовуватись за цільовим призначенням.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що з метою визначення ціни позову ЗАТ "Лукор" звернулося до TOB "Енерго-Інвест" з проханням виготовити проект відновлення тепломережі та підготувати кошторис необхідних робіт. Згідно "Робочого проекту (Тепломеханічні рішення теплових мереж 7/10-ТМ) відновлення тепломережі Ду 600 ЗАТ "Лукор" від ст. 347/321 до ст.451", а також "Зведеного кошторисного розрахуноку вартості будівництва "Відновлення теплофікаційної мережі Ду 600 ЗАТ "Лукор" від ст. 347/321 до ст. 451" розрахунок вартості робіт з відновлення тепломережі становить 9 692 014 грн.

Для встановлення розміру завданої матеріальної шкоди позивачу (ЗАТ "Лукор"), враховуючи відсутність заперечень щодо її проведення, ухвалою господарського суду міста Києва від 25 квітня 2012 року у справі № 5011-58/118-2012 було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку № 0815 судової будівельно-технічної експертизи, складеним 29 серпня 2012 року, ринкова вартість матеріалів та робіт з відновлення 1 (одного) метра траси демонтованої теплофікаційної мережі ПрАТ "ЛУКОР" Ду 600 від стійки 321 до стійки 451 становить 3 867,50 гривень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ринкова вартість матеріалів та робіт з відновлення 2 136 (дві тисячі сто тридцять шість) метрів траси демонтованої теплофікаційної мережі ПрАТ "ЛУКОР" Ду 600 від стійки 321 до стійки 451 становить 8260980 гривень (2136x3867,50=8260980).

Однак, судами не обґрунтовано чому саме необхідно відновити 2 136 метрів траси, оскільки з висновку № 0815 судової будівельно-технічної експертизи (т. ІІІ ар. 13) вбачається, що встановити ринку вартість матеріалів та робіт з відновлення демонтованої теплофікаційної мережі ПрАТ "ЛУКОР" Ду 600 від стійки 321 до стійки 451 по всій довжині траси не вбачається можливим, оскільки в матеріалах справи містяться протиріччя в частині довжини зазначеної теплової мережі.

З огляду на викладене судам необхідно з'ясувати яка дійсна вартість теплофікаційної мережі ПрАТ "ЛУКОР" Ду 600 від стійки 321 до стійки 451 та встановити з чого саме складається вартість втраченого майна, а саме чи дотримано вказівки діючого законодавства про те, що у випадку відсутності (знищення) майна стягненню підлягає вартість такого втраченого майна за цінами, що існують на день вирішення справи з урахуванням дійсної ціни непридатної до експлуатації ділянки тепломережі враховуючи її рівень зносу та розмір витрат,які вимушений буде понести позивач для відновлення непридатної до експлуатації ділянки тепломережі.

Враховуючи зазначене вище, прийняті судові рішення не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зважаючи на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 29 травня 2013 року скасувати.

4. Справу № 5011/58/118-2012 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко