Ухвала

від 10.10.2013 по справі 826/8764/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8764/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Біко-Плюс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2013 року № 0000042203 та № 0000052203 -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК-Біко-Плюс» звернулося в суд з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.01.2013 року № 0000042203 та № 0000052203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 26.11.2012 року по 30.11.2012 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-БІКО-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37313466) з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ «СКМ-АЛЬФА-ГРУП» (код ЄДРПОУ 37816906) за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.138.1. ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.138.5.1. п.138.5 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентом є нікчемними.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача матеріалах актів ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 07.08.2012 року №684/22-317/37816906 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СКМ-АЛЬФА-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року та від 28.04.2012 року №192/23-02/37816906 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СКМ-АЛЬФА-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, якими встановлено відсутність ТОВ «СКМ-АЛЬФА-ГРУП» за податковою адресою та інформації податкових органів щодо фіктивності господарської діяльності викладених в актах перевірки контрагентів контрагента (ТОВ «Єврокард» та ТОВ «Ельдорадо 2015»).

На підставі акту перевірки позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.01.2013 року:

-№0000052203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 131 296,00 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 128 596,00 грн. та 2 700,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

-№0000042203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 140 897,00 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 112 717,00 грн. та 28 180,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «БК-Біко-Плюс» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за серпень-грудень 2011 року та січень 2012 року у розмірі 112 717,00 грн. та валові витрати за ІІ-ІV квартали 2011 року, І квартал 2012 року у розмірі 563 583,00 грн., а висновки Акту перевірки про порушення позивачем п.138.1. ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.138.5.1. п.138.5 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК ) є помилковими.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «СКМ-АЛЬФА-ГРУП» укладено договір поставки №19-08 від 19.08.2011 року, на підставі якого ТОВ «СКМ-АЛЬФА-ГРУП» зобов'язувалось поставити ТОВ «БК-Біко-Плюс» продукцію - офісні перегородки.

Факт надання товарів позивачу за зазначеним договором та оплати їх вартості підтверджується документально. Господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Доказами здійснення зазначених господарських операцій є первинні бухгалтерські документи, а саме договір поставки №19-08 від 19.08.2011 року, видаткові та податкові накладні.

В рахунок оплати отриманих товарів на виконання вищезазначеного договору позивач в безготівковій формі здійснив перерахування грошових коштів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Податок на додану вартість сплачений у складі ціни придбаних робіт, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за відповідні періоди.

Позивачем надано докази використання придбаного товару у подальшій господарській діяльності. Зокрема, отриманий за договором поставки №19-08 від 19.08.2011 року від ТОВ «СКМ-АЛЬФА-ГРУП» товар позивачем в подальшому реалізовано та встановлено на об'єктах замовників - ТОВ «Будівест - ЛД», ТОВ «Універсальне агентство» ПРО - ФАРМА», ТОВ «Еф Ай ЕМ Ріелті», ТОВ «Астратек», АТ «ФІНРОСТБАНК», Приватне комунально-побутове підприємство «Теплокоменсервіс», ТОВ «М-Сістем Україна», ПрАТ «ММЦ-СТБ», ТОВ «Садовий дім», ТОВ «РМ-Техно», ТОВ «Спейс АРТ», ТОВ «ІВ Біофарма», що підтверджується видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними та банківськими виписками.

Таким чином, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з метою подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «СКМ-АЛЬФА-ГРУП» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом не підтверджуються об'єктивними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагентів, та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.