Ухвала

від 30.09.2013 по справі 23/5014/1641/2012(9/134/2011)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2013 року Справа № 23/5014/1641/2012(9/134/2011)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБакуліної С.В., суддів:Данилової Т.Б., Могил С.К., Першикова Є.В., Селіваненка В.П., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 16.05.2013 у справі№ 23/5014/1641/2012(9/134/2011) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 доУправління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради Луганської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Стахановська міська рада Луганської області простягнення 90 272, 48 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.12.2012 у справі № 23/5014/1641/2012(9/134/2011), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013, позовні вимоги задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача 47 741,00 грн. відшкодування витрат з поліпшення орендованого майна.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2013 у справі № 23/5014/1641/2012(9/134/2011) рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2013 у справі № 23/5014/1641/2012(9/134/2011), в якій заявник просить вказану постанову скасувати повністю та прийняти нове судове рішення.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2006 у справі № 1/1261-14/322(18/88), від 08.05.2012 у справі № 12/33 та від 18.04.2012 у справі № 18/47, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини другої статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.08.2013 у справі № 23/5014/1641/2012(9/134/2011) заявнику було надано строк до 20.09.2013 для усунення недоліків, допущених при оформлені заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2013, а саме зобов'язано надати докази сплати судового збору у належному розмірі.

Заявником усунуто зазначені у вказаній ухвалі недоліки у встановлений строк.

У відповідності до частини третьої статті 111 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі, якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 16.05.2013 у справі № 23/5014/1641/2012(9/134/2011), про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову орендаря до орендодавця про стягнення суми відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що виконані позивачем роботи в орендованому приміщенні відносяться до капітального ремонту, який останній відповідно до умов договору оренди зобов'язався здійснити за рахунок власних коштів.

У постановах від 05.12.2006 у справі № 1/1261-14/322(18/88) та від 08.05.2012 у справі № 12/33 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів апеляційної інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення (у справі № 1/1261-14/322(18/88) та повного задоволення (у справі № 12/33) позовних вимог про стягнення вартості здійснених поліпшень орендованого майна, виходячи із встановлених судами попередніх інстанції обстави справи про доведеність позивачем виконання робіт по проведенню невід'ємних поліпшень орендованого ним майна за попередньою згодою з орендодавцем.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2012 у справі № 18/47, на яку посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ 2 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи № 23/5014/1641/2012(9/134/2011) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С. Бакуліна Судді: Т. Данилова С. Могил Є. Першиков В. Селіваненко